Рішення № 11558367, 16.09.2010, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

справа № 2-9697/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2010 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Мавроді Р.Ф.

при секретарі Ганжа Т.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жорової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської Ради про стягнення недосплаченої одноразової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управлiння працi та соцiального захисту населення Добропільської міської ради (Далі УПСЗН) про стягнення недосплаченої одноразової компенсації в розмірі 26640 грн.

В судовому засiданнi позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є iнвалiдом 3-ої групи , учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закону) має право на одержання одноразової компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на час виплати..

Фактично вiдповiдач Добропiльське УПСЗН виплатило йому одноразову допомогу в розмірі, значно меншому чим передбачено діючим законодавством, а саме в розмірі 189,60 грн.

Позивач вважає вiдмову у виплаті одноразової допомоги згідно до Закону, як таке, що порушує її права і просить суд визнати дії Добропільського УПСЗН неправомірними, і на пiдставi ст.48 Закону, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у вiдповiдний перiод стягнути з Добропiльського УПСЗН на його користь недоплачену суму компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, а саме 26640 грн .

Представник відповідача, діюча на підставі доручення, Жорова Н.А. позов не визнала мотивуючи тим, що виплату проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК № 035058 від 22.02.2010 року позивачу було встановлено 3 групу інвалідності як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС безстроково.

У березні 2010 році позивач звертався до відповідача з проханням доплатити йому суму одноразової допомоги, але йому було відмовлено.

Згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами виплачується у таких розмірах: інвалідам 3 групи 30 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір мінімальної заробітної плати визначається н6а момент виплати.

Відповідач виплатив позивачу як інваліду 3 групи 189,60 грн.

Оскільки, згідно Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 р. № 1646-ІV з 01.01.2010 р. встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 869 грн.

Отже, одноразова допомога повинна була становити:

(869 х 30) 189,60 грн. = 25880,40 гривень.

Задовольняючи позов суд виходить з п.4 ст.8 ЦПК України згідно якого, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В даному випадку Постанова КМУ №836 від 26 липня 1996 року є підзаконним актом яка суперечить вимогам ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні спору підлягають застосуванню ст.48 Закону "796-Х11, Закон України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 р. № 1646-ІV, а не Постанова КМУ №836.

Керуючись ст..ст.1, 3, 5, 8, 10, 15, 213-215 ЦПК України, на підставі ст..ст. 19,22,49, 51 Конституції України, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Добропільської міської ради за рахунок коштів державного бюджету з рахунку КПКВ 2501250 „Компенсація за шкоду заподіяну здоров”ю та допомога на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, КЕКВ 1341 „Виплата пенсій та допомог”, р/р. 35217042001528 банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002 на користь ОСОБА_1 не донараховану та невиплачену одноразову компенсацію як інваліду третьої групи першої категорії у сумі 25 880 (двадцять пять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий суддя Р.Ф. Мавроді