Рішення № 115583, 23.08.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2006 р.

Справа № 9/146-06-4441

За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”

До відповідача: Одеської митниці

Про стягнення 2338,32 грн.

Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: Попова Н.О. дов. №9 від 20.01.2006р.

Від відповідача: Мальцев Д.В. дов. №8/27-01/4544 від 20.09.2005р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось з позовом до господарського суду Одеської області про стягнення з відповідача Чорноморської регіональної митниці заборгованості по орендній платі в сумі 2338,32 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2006р., в зв’язку з реорганізацією Чорноморської регіональної митниці, здійснено заміну відповідача на правонаступника Одеську митницю.

У ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1839,08 грн.

Відповідач остаточні позовні вимоги не визнає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2001р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та Чорноморською регіональною митницею (правонаступником якої є Одеська митниця) було укладено договір оренди та додаткову угоду до договору оренди від 01.01.2001р.

Згідно вищевказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 249,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: м.Іллічівськ вул. Корабельна, 1, що перебуває на балансі порту.

Строк дії договору був встановлений до 01.01.2003р., з урахуванням продовження у випадку відсутності претензій з обох сторін. Не дивлячись на закінчення терміну дії договору фактично договірні відносини порту з відповідачем існували до 01.03.2005р., оскільки відповідач не звільнив приміщення. Позивач стверджує, що відповідно до вимог ст. 764 Цивільного кодексу України, яка встановлює правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору, як поновлення договору на строк, який був раніше встановлений договором, правомірно вважати договір та додаткову угоду діючими.

01.03.2005р. договір за взаємною згодою сторін було розірвано.

Згідно з п.2.1 додаткової угоди до договору оренди, відповідач повинен був здійснювати оплату за комунальні послуги та ПЕВ своєчасно та в повному обсязі.

Ст. 610 Цивільного кодексу України встановлює ознаку порушення обов’язку як його невиконання або виконання з порушенням умов, передбачених змістом обов’язку (неналежне виконання).

П. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України встановлює, що однобічна відмова від обов’язку не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює неприпустимість однобічної відмови від виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України та інших нормативних актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України також встановлюється обов’язок виконання господарських зобов’язань належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться та не допускають односторонньої відмови від виконання зобов’язань.

Однак, в порушення вищевказаних норм законодавства, відповідач неналежним чином виконував свої обов’язки за договором, а саме: ухилявся від оплати виставлених позивачем рахунків, в наслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.07.2006р. становить 1839,08 грн., що підтверджується атом звірки від 07.07.2006р., підписаного двома сторонами.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки, відповідно до Акту прийому-передачі Чорноморської регіональної митниці Одеській митниці від 16.05.2005 р. та до субрахунків за № 364 та № 675 регіональна митниця перед ДП “Іллічівський морський торговельний порт” заборгованості не мала.

Крім того, ДП “Іллічівський морський торговельний порт” не звернулось у встановлені законодавством строки з кредиторськими вимогами до комісії з припинення юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Ст. 286 Господарського кодексу України, передбачено, що орендар зобов’язаний сплачувати орендодавцю орендну плату незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання умов договору, або доказів, що спростовують доводи позивача.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської митниці (65078 м. Одеса вул. Гайдара, 21-а, код 01861388, р/р 2520214 у АПБ „Аваль” м. Одеси МФО 328351) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001 Одеська область м. Іллічівськ пл.. Праці, 6, код 01125672, р/р 26008301360029 У Воднотранспортному відділенні ПІБ м. Іллічівська, МФО 328124) заборгованість в сумі 1839 /одна тисяча вісімсот тридцять дев’ять/ грн. 08 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 /сто дві/ грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення підписано 04 вересня 2006 р.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бакланова Н.В.