Рішення № 115578, 23.08.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2006 р.

Справа № 9/128-06-3841

За позовом: Комунальної установи „Одеський обласний медичний центр”

Третя особа: яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Одеська обласна рада

До відповідачів: ТОВ „Міський андрологічний центр”, Управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області.

Про визнання недійсним охоронно-орендного договору від 20.01.2005р., розірвання договору оренди від 16.05.2003р., виселення та стягнення 104907,64 грн.

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області.

до відповідачів: Комунальної установи „Одеський обласний медичний центр”, ТОВ „Міський андрологічний центр”

про зобов’язання звільнити будівлю

Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: Соловьов В.В. дов. №б/н від 16.06.2006р.

Від 3-ої особи: не з’явився

Від відповідачів:

ТОВ „Міський андрологічний центр” - Мелащенко Д.С. дов. №б/н від 15.05.2006р.

Управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації - не з’явився

Від 3-ої особи –Територ.управління ДСА в Одеській обл. –Єфімова Л.Я. дов. №6-1860 від 01.08.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Комунальна установа „Одеський обласний медичний центр” звернулася до відповідача ТОВ „Міський андрологічний центр” з позовом про визнання недійсним охоронно-орендного договору від 20.01.2005р., розірвання договору оренди від 16.05.2003р., виселення та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 95209,25 грн. та пені 9698,39 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2006р. за ініціативою суду до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеську обласну раду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.05.2006р. за клопотанням представника відповідача до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2006р. за заявою територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

06.07.2006р. до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області до Комунальної установи „Одеський обласний медичний центр”, ТОВ „Міський андрологічний центр” про зобов’язання відповідачів звільнити будівлю, що розташована за адресою: м. Одеса Приморський бульвар, 12.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2006р. позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги прийнято та об’єднано для спільного розгляду з первісним.

Відповідач ТОВ „Міський андрологічний центр” позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач Управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації позовні вимоги не визнає.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.06.206р. по 26.06.2006р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2002 р. на виконання Розпорядження КМУ від 14.02.2002 р. № 57-р «Про передачу закладів охорони здоров`я з державної у комунальну власність», рішення Одеської обласної ради від 17.05.2002 р. № 17-ХХІУ “Про прийом з державної власності до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області Чорноморської центральної басейнової клінічної лікарні на водному транспорті та Одеської лінійної поліклініки на водному транспорті” було складено Акт приймання-передачі з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селиш, міст області. Згідно п. 1 Акту до складу об`єкта передачі входять: лікувальні корпуси № 1,2,3,4, діагностичний центр, адміністративні будівлі, барокамера, компресорна, господарчі корпуси, прозектура, харчоблок, гаражі, склади, бойлерна, теслярня, прохідна ( розташовані за адресою вул.Суднобудівельна, 1), будівля 1-ої поліклініки, що розташована за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 12.

Рішенням Одеської обласної ради „Про затвердження актів приймання-передачі об`єктів у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області” від 25.10.2002р. Акт приймання-передачі від 16.09.2002р. затверджений.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.08.2003 р. було видане Свідоцтво про право власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, в особі Одеської обласної ради на нежилу будівлю Одеського обласного медичного центру по Приморському бульвару, 12 в м. Одесі на підставі рішення Одеської обласної ради № 66-ХХІУ від 25.10.2002 р.

На підставі рішення Одеської обласної ради від 25.10.2002р. № 67-XXIУ на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області створено Комунальну установу „Одеський обласний медичний центр”. Згідно п.1.12 Статуту Одеський обласний медичний центр є правонаступником Чорноморської центральної басейнової клінічної лікарні на водному транспорті (Наказ Управління охорони здоров`я Одеської облдержадміністрації № 508 від 27.12.2002 р. „Про перейменування лікувально-профілактичних закладів”).

Після реєстрації Статуту Одеський обласний медичний центр як правонаступник Чорноморської центральної басейнової клінічної лікарні на водному транспорті продовжував користуватися та володіти будівлею по Приморському бульвару, 12 в м. Одесі.

Згідно п. 1.11. Статуту місцезнаходження Одеського обласного медичного центру: м. Одеса, вул. Суднобудівельна, 1, тобто саме той об`єкт, який переданий у комунальну власність згідно акту приймання-передачі від 16 вересня 2002 року і до якого входить будівля по Приморському бульвару, 12.

Згідно ст. 3.4. Статуту майно, надане установі власником у користування та закріплене за установою, а також придбане чи отримане, відповідно до п. 3.3., не може бути предметом застави, оренди, внеском у статутний фонд інших юридичних осіб та не може бути продане, передане, списане або відчужене будь-яким способом без відповідної згоди власника.

На протязі всього часу користування та володіння зазначеною будівлею КУ „Одеський обласний медичний центр” сплачувалися комунальні послуги, які надавалися за адресою: Приморський бульвар, 12 в м. Одесі. Так КУ „Одеський обласний медичний центр” 23.09.2003 р. укладений договір № 4233/2 з КП „Одесводоканал”, 29.09.2004 р. укладений договір ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, 01.04.2003 р. укладений договір з ВАТ „Одеська ТЕЦ”.

Будівля по Приморському бульвару, 12 в м. Одесі знаходиться на балансі КУ „Одеський обласний медичний центр”, про що суду надані інвентарні картки обліку основних засобів в бюджетних установах.

Як стверджує позивач, зазначена будівля ще за часів Радянського Союзу використовувалася під медичний заклад. Так із Схеми до проекту перебудови та капремонту Поліклініки № 1 в м. Одесі вбачається що станом на 23 квітня 1952 року в будівлі була розташована Поліклініка № 1 Чорноморського Водздраввідділу м. Одеси; згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я № 342-Л від 8 серпня 1983 року «Про ліквідацію Чорноморського водздраввідділу та реорганізації басейнової клінічної лікарні на водному транспорті в Чорноморську центральну басейнову клінічну лікарню на водному транспорті»Чорноморський водздраввідділ ліквідований з 05.08.1983р., його функції покладені на Чорноморську центральну басейнову клінічну лікарню на водному транспорті та підпорядковані цій лікарні мережа закладів охорони здоров’я, які раніше знаходилися в віданні Чорноморського водздраввідділу, у тому числі й Поліклініки №1.

З договору від 4 січня 2001 року, укладеного Чорноморською центральною басейновою клінічною лікарнею та Чорноморською басейновою СЕС вбачається, що будівля по Приморському бульвару, 12 в м. Одесі у той час знаходилась у користуванні та володінні Чорноморської центральної басейнової клінічної лікарні.

Після передачі зазначеної будівлі до комунальної власності Одеської обласної ради Головний лікар комунальної установи звернувся на ім’я голови Одеської обласної державної адміністрації з листом щодо закріплення права експлуатації пам’яткою архітектури для оформлення документів в управлінні охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації.

18.03.2004 р. було отримано лист Управління Одеської обласної ради з питань використання майна та приватизації, що спеціальний дозвіл на експлуатацію зазначеної будівлі не потрібен, оскільки вона відображається в самостійному балансі установи.

КУ „Одеський обласний медичний центр”, в особі головного лікаря Андрієвського А.Г. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Міській андрологічний центр”, в особі директора Мільмана І.А. 16.05.2003 р. укладений договір оренди.

Згідно договору КУ „Одеський обласний медичний центр” передає в оренду ТОВ „Міський андрологічний центр” нежиле приміщення площею 532 кв.м. в будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 12.

Договір оренди був погоджений з управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації, що передбачено п. 3.4. Статуту КУ „Одеський обласний медичний центр”.

Строк договору був встановлений 10 років.

Згідно п. 3.1. договору орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення Договору оренди, в розмірі 4445,33 грн.

З 1 січня 2005 року від ТОВ „Міський андрологічний центр” перестала надходити орендна плата.

КУ «Одеський обласний медичний центр»30 травня 2005 року на адресу ТОВ „Міський андрологічний центр” була надіслана претензія з вимогами погасити заборгованість по договору.

У відповіді на претензію, а також у листах від 15 травня 2005 року та 20 травня 2005 року на адресу КУ „Одеський обласний медичний центр” ТОВ „Міський андрологічний центр” вказує на те, що підстав для перерахування орендної плати за договором оренди від 16.05.2003 р. немає, а сам договір оренди з 20 січня 2005 року припинений, в зв’язку з укладенням 20.01.2005 р. договору оренди з охоронними умовами між управлінням охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації та ТОВ “Міський андрологічний центр”.

КУ „Одеський обласний медичний центр” вважає, що договір оренди з охоронними умовами від 20.01.2005 р. є недійсним, оскільки такий вид договорів не передбачений законодавством України, крім того, будівля яка знаходилась на балансі установи, так і знаходиться, тому фактичної передачі при укладенні договору оренди з охоронними умовами не відбулось, а договір оренди від 16 травня 2003 року підлягає розірванню.

На думку позивача, договір оренди від 16 травня 2003 року не припинявся з 20 січня 2005 року, у зв`язку з чим ТОВ „Міський андрологічний центр” з 1 січня 2005 року повинна була сплачуватися орендна плата.

Сума боргу за договором оренди від 16 травня 2003 року з урахуванням пені складає 104907,64 грн.

Згідно ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо наймач не вносить плату за користування майном на протязі трьох місяців підряд.

У випадку відмови наймодавця від договору найму договір є розірваний з моменту отримання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

16 червня 2006 року ТОВ „Міський андрологічний центр” отримав повідомлення про відмову від договору, що підтверджується Повідомленням яке є в матеріалах справи.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання умов договору не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у випадку припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцю річ в стані, в якому вона була отримана, чи в стані, якому було обумовлено в договорі.

На сьогодні ТОВ „Міський андрологічний центр” відмовляється добровільно виселитися з займаного приміщення, в зв`язку з чим підлягає примусовому виселенню.

Відповідач ТОВ “Міський андрологічний центр” проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у повному обсязі.

В обґрунтування цього ТОВ „Міський андрологічний центр” посилається на те, що згідно Постанови КМ УРСР від 6 вересня 1979 року № 442 „Про доповнення списку пам`ятників градобудівництва та архітектури Української РСР, які знаходяться під охороною держави”, будівля по Приморському бульвару, 12 в м. Одесі є пам`яткою архітектури національного значення та знаходиться під охороною держави.

Згідно розпорядження Голови Одеської обласної державної адміністрації від 5 січня 2005 року № 3/А-2005 „Про передачу в користування будівлі - пам`ятника містобудівництва та архітектури в м. Одесі”, 20 січня 2005 року між Одеською обласною радою, в особі управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та ТОВ „Міський андрологічний центр” укладений договір оренди з охоронними умовами, згідно якому останньому передано в тимчасове платне користування на умовах оренди нежила будівля по Приморському бульвару, 12 в м. Одесі.

З дати укладення договору оренди з охоронними умовами, відповідач виконує всі зобов'язання по договору, а договір, укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію, тому обов’язку перед позивачем щодо сплати орендної плати не має.

Крім того, відповідач вважає, що позивач не є таким суб’єктом, який може звертатись до суду з позовом про визнання договору недійсним, оскільки його права не порушені.

Одеська обласна рада повністю підтримує позовні вимоги КУ “Одеський обласний медичний центр” та вважає, що договір оренди з охоронними умовами від 20.01.2005р. повинно бути визнаний недійсним, договір оренди від 16.05.2003 р. розірваний.

В своїх поясненнях по суті спору обласна рада зазначає, що відповідно до п.6.40. Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, затвердженого рішенням обласної ради від 12.08.2004 р. № 490-ІУ, станом на 1 серпня 2004 р., комунальна установа “Одеський обласний медичний центр” є об’єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада.

Згідно з п.7 розпорядження Одеської облдержадміністрації від 13.06.2003 р. № 514/А-2003 “Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління яким делеговані обласній державній адміністрації”, яке було прийнято на виконання рішень обласної ради, керівникам структурних підрозділів облдержадміністрації, яким функціонально підпорядковані об’єкти спільної власності області повинні обов’язково узгоджувати умови договорів оренди з управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації.

Відповідач управління охорони об’єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації проти позову заперечує та вважає, що договір оренди з охоронними умовами, укладений між ним та ТОВ “Міський андрологічний центр” відповідає вимогам законодавства. Крім того повідомив суд, що оскільки строк дії зазначеного договору закінчився 20.12.2005 р. Розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації від 06.02.2006 р. № 59/А-2006 “Про передачу в користування будівлі-пам’ятки містобудування та архітектури в м.Одесі” будівля загальною площею 2458,5 кв.м. розташована за адресою м.Одеса, Приморський бульвар, 12 передана в користування територіальному управлінню державної судової адміністрації в Одеській області під розміщення Одеського апеляційного адміністративного суду.

П.4 Розпорядження визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 05.02.2005 р. № 3/А-2005, таким чином правові підстави знаходження в ній ТОВ ”Міський андрологічний центр” відсутні.

Оскільки будівля-пам’ятка знаходиться у комунальній власності Одеської обласної ради і на цей час є спільною власністю територіальних громад, її передача в орендне користування територіальному управлінню державної судової адміністрації в Одеській області здійснено у відповідності з діючим законодавством України.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області звернулась з позовом та просить суд зобов’язати Комунальну установу „Одеський обласний медичний центр” та ТОВ „Міський андрологічний центр” звільнити будівлю, що розташована за адресою: м. Одеса Приморський бульвар,12, оскільки вважає, що правових підстав розташування в зазначеній будівлі у КУ „Одеський обласний медичний центр” та ТОВ “Міський андрологічний центр” не має.

КУ „Одеський обласний медичний центр” надала лише акт приймання-передачі від 16.09.2002р., що наявний в матеріалах справи, але цей акт, на думку третьої особи, підтверджує тільки передачу вказаної будівлі з державної власності до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області.

Крім того, територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області зазначає, що комісія, яка проводила передачу, 02.09.2002р. провела обстеження об’єкта передачі за адресою: м. Одеса вул. Суднобудівельна, 1, та зазначила в акті загальні відомості, інженерне обладнання лише щодо саме цього об’єкту.

Щодо іншого об’єкту – Приморський бульвар, 12, то він зазначається як такий, що входить до складу об’єкта за адресою вул. Суднобудівельна, 1, що, на думку третьої особи, не можливо. Ніяких договорів оренди або інших договорів (або розпоряджень чи рішень з цього питання), які підтверджують право користування будівлею, що розташована за адресою: м. Одеса Приморський бульвар, 12, вказана установа до суду не надавала.

Лист Управління Одеської обласної ради з питань використання майна та приватизації №04-01/212 від 18.03.2004р. не є нормативним актом чи правовстановлюючим документом. В статуті КУ „Одеський обласний медичний центр” (п.1.11) чітко вказується місцезнаходження Установи, а саме: 65049 м. Одеса вул. Суднобудівельна, 1.

Як зазначає третя особа, КУ „Одеський обласний медичний центр” постійно порушувала норми чинного законодавства, зокрема, на виконання вимог п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1768, вказана установа, що вже декілька років розміщується в будівлі – пам’ятці архітектури, не уклала охоронний договір з відповідним органом охорони. Крім того, в порушення ст. 761, ч. 2 ст. 793, ст. ст.794, 795 Цивільного кодексу України (з урахуванням п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України) вказана установа 16.05.2003р. уклала з ТОВ „Міський андрологічний центр” договір оренди строком на 10років приміщення, загальною площею 532,00 кв.м, що розташовані в будівлі за адресою: м. Одеса Приморський бульвар, 12.

Одеською обласною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №3/А-2005 від 05.01.2005р. щодо передачі в користування ТОВ „Міський андрологічний центр” приміщення загальною площею 2458,5 кв.м, у будівлі пам’ятці містобудування та архітектури, яка розташована за адресою: м. Одеса Приморський бульвар, 12. На підставі зазначеного розпорядження між Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації та ТОВ „Міський андрологічний центр” був оформлений договір оренди з охоронними умовами від 20.01.2005р. на користування зазначеною будівлею –пам’яткою.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору термін його дії встановлений на 10 місяців, тобто з 20.01.2005р. по 20.12.2005р. Цей строк може бути продовжено за згодою сторін.

Згідно ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму (оренди укладається) на строк, встановлений договором. Крім того, 21.12.2005р. управлінням охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації направлено лист за №6302 на адресу директора ТОВ „Міський андрологічний центр” в якому вказується, що термін дії зазначеного договору закінчується у зв’язку з чим є прохання направити уповноважених представників для підготовки необхідних документів щодо передачі будівлі по Приморському бульвару, 12, управлінню охорони об’єктів культурної спадщини. Таким чином, ніякої згоди щодо продовження строку дії вищевказаного договору оренди сторони не досягли, а навпаки власник виявив бажання розірвати договір.

Відповідно до чинного законодавства договір оренди з охоронними умовами від 20.01.2005р. закінчився 20.12.2005р., але наймач ТОВ „Міський андрологічний центр” у порушення вимог ст. 785 Цивільного кодексу України не звільнив орендовану будівлю.

Враховуючи вищевказане, Територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області наполягає, що відповідачі на теперішній час знаходяться в будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса Приморський бульвар, 12, не маючи на те законних підстав та перешкоджаючи законному орендарю (територіальному управлінню державної судової адміністрації в Одеській області) користуватися нею.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини , що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України „Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. П. 3 ст. 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій”, усім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним та неупередженим судом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичною особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб’єкти правовідносин у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх інтересів безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно - правовими актами.

За змістом положень зазначених норм правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Верховний Суд України у своїх Постановах неодноразово зазначав, що якщо законом не визначено коло осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов’язаних із визнанням угод недійсними, слід виходити із правил ст. 2 ГПК України щодо права будь-якого підприємства звернутися до господарського суду із позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Суд вважає, що порушені права комунальної установи “Одеський обласний медичний центр” підлягають захисту у судовому порядку шляхом визнання недійсним договору оренди з охоронними умовами від 20.01.2005р., укладеного між Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини та ТОВ “Міський андрологічний центр””, з наступних підстав.

У відповідності з положеннями ч. 2 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Частиною 5 статті 16 цього Закону передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Статтею 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачений перелік питань, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, до яких, у тому числі, пунктом 20 цієї законодавчої норми віднесені питання щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

24.04.2003р. Одеською обласною радою було прийнято рішення № 154-ХХІУ “Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада”. Цим рішенням затверджено нову редакцію переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, станом на 1 квітня 2003 р. згідно з додатком. Відповідно до додатку до цього рішення п.6.41 Переліку вказана комунальна установа “Одеський обласний медичний центр”.

Рішенням Одеської обласної ради №154-ХХІV від 24.04.2003р. також встановлено, що Управління з майнових відносин на виконання доручень голови обласної ради спільно з постійною комісією обласної ради з питань міжнародних зв’язків, майнових відносин та інвестицій та контрольною комісією обласної ради з питань приватизації майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області приймає рішення про надання в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та окремого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад області та управлінні обласної ради.

12.08.2004р. Одеська обласна рада прийняла Рішення № 490-IУ «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада», яким затверджено нову редакцію Переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада станом на 1 серпня 2004 р. згідно з додатком, в якому п.6.40 також зазначена комунальна установа “Одеський обласний медичний центр”.

Згідно п. 3.5. зазначеного рішення встановлено, що у сфері управління зазначеними об`єктами обласна державна адміністрація за погодженням з управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації вирішує питання передачі майна з балансу на баланс підприємств, установ, організацій, а також надання його в оренду зазначеним особам.

Згідно п. 6 зазначеного рішення управління обласної ради з питань використання майна та приватизації, згідно з дорученням голови обласної ради, спільно з постійною комісією обласної ради з питань міжнародних зв`язків і майнових відносин та контрольною комісією обласної ради з питань приватизації майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області приймає рішення про надання в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та окремого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Таким чином, непогодження договору оренди з управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації порушує вимоги вказаних рішень Одеської обласної ради.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд, повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження (п.п.2, 3, 9 Роз’яснень ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними).

Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності. Поняття цивільної дієздатності юридичної особи надається у положеннях статті 92 ЦК України. Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, та не перевищувати своїх повноважень.

В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1,2 ст. 203 даного Кодексу.

В договорі оренди з охоронними умовами зазначено, що договір укладається Одеською обласною радою, в особі управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. Однак управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації не є структурним підрозділом Одеської обласної ради та не має відповідної довіреності від Одеської обласної ради на укладення подібних договорів.

Після підписання договору управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації фактично не передавало ТОВ «Міський андрологічний центр»спірну будівлю, про що свідчить відсутність будь-яких документів. Крім того, у судовому засіданні представник управління охорони об’єктів культурної спадщини, на питання суду у кого на балансі знаходиться спірна будівля відповів, що на баланс управління вона не передавалась.

До того ж Законом України «Про охорону культурної спадщини»не передбачено повноваження управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації укладати договори оренди.

Напроти, згідно п.17 ст. 6 зазначеного закону визначений вичерпний перелік договорів, які вправі укладати орган охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій –це договір охорони пам`яток. Крім того, КМУ розроблений типовий договір охорони пам`яток, від положень якого згідно абз. 4 п. 4 ст. 179 ГК України, сторони не можуть відступати –при укладенні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Умови договору оренди істотно відрізняються від умов охоронного договору. До того ж законодавцем визначені особи які вправі укладати охоронні договори, та особи які вправі укладати договори оренди, а також визначений особливий порядок укладання таких договорів.

Так згідно п.1 ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»закон регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів.

Згідно ст. 5 цього ж закону орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном.

Виключним правом на укладення та погодження договорів оренди комунального майна в Одеській області є управління обласної ради з питань використання майна та приватизації (на сьогодні –управління обласної ради з майнових відносин).

Саме враховуючи ці норми закону при прийнятті Одеською обласною радою рішення № 490-IУ від 12.08.2004 р. „Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада” на управління обласної ради з питань використання майна та приватизації було покладено повноваження укладати та погоджувати договори оренди.

Відповідно до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ч.2. п. 2 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, ТОВ “Міський андрологічний центр” має право звернутися до Управління охорони об’єктів культурної спадщини з відповідним позовом.

Щодо вимоги про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення поліклініки загальною площею 532 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 12, укладеного 16.05.2003 р. Комунальною установою „Одеський обласний медичний центр” та ТОВ „Міський андрологічний центр”, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором. П.3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачає, що договір оренди може бути на вимогу однієї із сторін розірвано за рішенням суду у разі невиконання однієї із сторін своїх зобов’язань. Згідно до п.5.6 договору оренди, у разі невиконання орендарем умов зазначеного договору він також може бути достроково розірваний.

Ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України вказує, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляються того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Невиконання відповідачем зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати є порушенням істотної умови договору оренди та підставою для його розірвання та виселення відповідача із орендованого приміщення.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги комунальної установи “Одеський обласний медичний центр” підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог третьої особи з самостійними вимогами територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області суд зазначає наступне.

Ст.765 ЦК України закріплює обов’язок наймодавця надати наймачеві майно в стані, який відповідає договору і призначенню майна. Ця умова договору найму є істотною. Без неї договір не може вважатися укладеним. Наданням майна вважається не тільки його передача в користування наймачеві, а й допуск його до користування ним. Майно повинно бути надане наймачеві в такому стані, щоб воно не перешкоджало його використанню для тих цілей, які були обумовлені договором. В іншому випадку наймач вправі вимагати іншого майна, що відповідає умовам договору чи зниження орендної плати, або розірвання договору і стягнення збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов'язання наймодавцем.

Ст. 13 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що якщо об’єктом оренди є державне або комунальне майно, то передача об’єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених у договорі оренди, не передасть орендареві об’єкт оренди , орендар має право вимагати від орендодавця передачі об’єкта та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі, або відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків завданих йому невиконанням договору оренди.

Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача /відповідачів/ має бути покладено відповідальність за порушення матеріального права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області має право звертатися з позовом про зобов'язання виконання умов договору до власника майна або уповноваженого органу, а покладення відповідальності на КУ “Одеський обласний медичний центр” та ТОВ “Міський андрологічний центр” за порушення умов договору, укладеному між Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини та територіальним управлінням державної судової адміністрації в Одеській області, суперечить закону.

19.07.2006р. у судовому засіданні ТОВ “Міський андрологічний центр” заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 9/226-06-6240 за позовом ТОВ “Міський андрологічний центр” до Одеської обласної ради, Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області про визнання недійсним договору оренди об’єкту культурної спадщини з охоронними умовами від 10.04.2006 р., в зв’язку з тим, що у випадку вирішення цього позову на користь ТОВ “Міський андрологічний центр” відпадуть підстави для позову територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області з позовом, заявленим третьою особою з самостійними вимогами по даній справі.

Суд відмовив в задоволенні цього клопотання, оскільки вважає, що вирішення питання про недійсність оскаржуваного договору не може вплинути на розгляд цієї справи по суті, оскільки в рамках справи № 9/226-06-6240 не розглядаються питання правомірності знаходження КУ “Одеський обласний медичний центр” в спірному приміщенні та правовідносини, що виникли між сторонами по спірній угоді, не впливають на правовідносини, що виникли між сторонами при розгляді даної справи.

У судовому засіданні 23.08.2006р. представник ТОВ “Міський андрологічний центр” відмовився від клопотання про зупинення провадження у справі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідачів,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди з охоронними умовами на приміщення по Приморському бульвару, 12 в м. Одесі, укладений 20 січня 2005 року Одеською обласною радою, в особі управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю „Міський андрологічний центр”.

3. Розірвати договір оренди (частини нежитлового приміщення поліклініки, весь третій поверх та частину першого поверху, загальною площею 532 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 12), укладений 16 травня 2003 року Комунальною установою „Одеський обласний медичний центр” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Міський андрологічний центр”.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міський андрологічний центр” (65001 м. Одеса вул. Жуковського, 30, код 24766178, р/р 26002000080026 в АКБ „Імексбанк” в м. Одесі МФО 328384) на користь Комунальної установи „Одеський обласний медичний центр” (65049 м. Одеса вул. Суднобудівна, 1, код 21008313, р/р 35422007002567 в УДК в Одеській області МФО 828011) суму боргу за договором оренди від 16 червня 2006 року в розмірі 104907 /сто чотири тисячі дев’ятсот сім/ грн. 64 коп.

5. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Міський андрологічний центр” (65001 м. Одеса вул. Жуковського, 30, код 24766178, р/р 26002000080026 в АКБ „Імексбанк” в м. Одесі МФО 328384) з нежилого приміщення загальною площею 532 кв.м. будівлі по Приморському бульвару, 12 в м. Одесі.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міський андрологічний центр” (65001 м. Одеса вул. Жуковського, 30, код 24766178, р/р 26002000080026 в АКБ „Імексбанк” в м. Одесі МФО 328384) на користь Комунальної установи „Одеський обласний медичний центр” (65049 м. Одеса вул. Суднобудівна, 1, код 21008313, р/р 35422007002567 в УДК в Одеській області МФО 828011) витрати по сплаті державного мита в сумі 567 /п’ятсот шістдесят сім/ грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 /п’ятдесят дев’ять/ грн.

7. Стягнути з Управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації (65045 м. Одеса вул. Троїцька, 43, код 13882622, р/р 35532304801 в Обласному управлінні НБУ м. Одеси МФО 328027) на користь Комунальної установи „Одеський обласний медичний центр” (65049 м. Одеса вул. Суднобудівна, 1, код 21008313, р/р 35422007002567 в УДК в Одеській області МФО 828011) витрати по сплаті державного мита в сумі 567 /п’ятсот шістдесят сім/ грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 /п’ятдесят дев’ять/ грн.

8. В задоволені позову третій особі, яка заявляє самостійні вимоги, відмовити.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бакланова Н.В.