Ухвала суду № 115576532, 12.12.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер № 225/774/23

Провадження № 1-кп/225/152/2023

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

12 грудня 2023 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого -судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеконференції кримінального провадження (ЄРДР № 12023052220000033 від 16.01.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, без місця реєстрації, який фактично проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимого 11.06.2020 Костянтинівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існує ризик переховування від суду, а інші запобіжні заходи не зможуть запобігти даному ризику.

В судовому засіданні прокурор підтримала своє клопотання.

Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на відсутність ризику заявленого прокурором.

Заслухавши учасників судового засідання, суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 07.03.2023 року ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого неодноразово продовжувався.

Останньою ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16.10.2023 ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.12.2023 року включно, з утриманням у ДУ«Дніпровська установавиконання покарань(№4)», строк якого спливає.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.185 КК України, останнє з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Крім цьогообвинувачений ОСОБА_4 до затримання проживав в м.Торецьку Донецької області без реєстрації, одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, офіційно ніде не працює, раніше судимий, обвинувачується у вчиненні злочинів під час іспитового строку, призначеного вироком суду.

Крім того, на даний час Донецька область є територією проведення бойових дій, у зв`язку з чим є ризик, що обвинувачений ОСОБА_4 може залишити Донецьку область під час евакуації громадян та перераховуватися від суду, як за межами області, так і за межами України або на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі.

Тому, розуміючи суворість можливого покарання, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованих злочинів, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним як менш небезпечними, ніж покарання і процедура його виконання, а тому останній може переховуватися від суду з метою уникнення від покарання.

Відтак, встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлений стороною обвинувачення ризик не зменшився.

При цьому суд переконаний, що на даний час відсутні будь-які стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність встановленого ризику.

Суд зазначає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Отже, прокурором доведені обставини, які виправдовують продовження обвинуваченому тримання під вартою з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України терміном на 60 днів.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою, в якому перебуватиме ОСОБА_4 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України строк тримання під вартою з утриманням у ДУ«Дніпровська установавиконання покарань(№4)» до 09 лютого 2024 року включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 53680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. на розрахунковий рахунок: одержувач платежу ТУ ДСА України в Донецькій області, рахунок UA828201720355259003000011792, найменування установи банку ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому для відома, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1