Рішення № 115551030, 05.12.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6199/23

05 грудня 2023 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.08.2023 позивачу у перерахунку пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при призначенні пенсії нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2023 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням нового показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 2014 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26.02.2023 №961100122662 позивача переведено автоматично з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України «Про державну службу» на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 90%. Надалі, 05.06.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та просив застосувати показник середньомісячного заробітку для призначення пенсії у 2023 році в розмірі 12236,71грн, оскільки на його думку має місце призначення вперше за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем переведено позивача з 05.06.2023 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, однак, відмовлено у перерахунку пенсії з тих підстав, що у позивача відсутнє право на застосування нового середньомісячного заробітку по Україні в розмірі 12236,71грн, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, а тому звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою суду від 29.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У встановлений судом строк, відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку для його подання не звертався.

Інших заяв, в тому числі по суті справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 6), з 03.04.2014 перебуває на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України. Також, як слідує з матеріалів справи та не спростовується сторонами, позивачу первинно було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (арк. справи 26-43), позивача 15.04.2014 звільнено з районної ради за угодою сторін. Після квітня 2014 року записи про працевлаштування відсутні.

Водночас, в період з 22.05.2014 по 16.02.2015, позивачу виплачувалась допомога по безробіттю (записи №№39-40 трудової книжки серії НОМЕР_1 ).

Відповідно до матеріалів справи, з 01.03.2022 позивача переведено на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, при страховому стажі тривалістю 37 років 25 днів.

05.06.2023 позивач звернувся із заявою до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на загальних підставах із застосуванням показник середньомісячного заробітку для призначення пенсії у 2023 році в розмірі 12236,71грн.

Рішенням територіального підрозділу Пенсійного фонду України №961100122662 від 13.06.2023 позивача з 05.06.2023 переведено на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (арк. справи 25).

При цьому, при розрахунок розміру пенсії позивача відповідачем обчислено із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.09.1993 по 31.08.1998 та за даними персоніфікованого обліку відповідно до наявного страхового стажу з 01.07.2000 по 30.04.2014 (арк. справи 16).

Позивач не погоджуючись із вищезазначеним розрахунком пенсії звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 за 2022 роки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02.08.2023 повідомлено позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії за віком, позаяк, після призначення пенсії по інвалідності, позивач не набув 24 місяців страхового стажу, а тому при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а саме: за період роботи з 01.09.1993 по 31.08.1998 (арк. справи 44-46).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із даним позовом в суд.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, Законом №1058-IVпередбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Відповідно до приписів частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії було проаналізовано у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-612а14, Верховного Суду від 23.10.2018 в справі №317/4184/16-а (2а/317/2/2017), в яких Суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), це буде нове призначення пенсії. А якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

Винятком із загального правила є перше переведення особи з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, за умови наявності у особи страхового стажу, набутого після виходу на пенсію по інвалідності (попереднього перерахунку пенсії), не менш як 24 місяці.

Судом встановлено, що позивач з 03.04.2014 перебував на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України. Позивачу первинно було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідно до матеріалів справи, з 01.03.2022 позивачу виплачувалася пенсія по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при страховому стажі тривалістю 37 років 25 днів.

З 05.06.2023 позивача на підставі його заяви переведено з пенсії по інвалідності згідно Закону №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом №1058, до страхового стажу зараховано період роботи позивача по 20.10.2011, страховий стаж позивача становить 37 роки 05 місяців 20 днів. При цьому, при розрахунок розміру пенсії позивача відповідачем обчислено із середньомісячного заробітку за період роботи з 01.09.1993 по 31.08.1998 та за даними персоніфікованого обліку відповідно до наявного страхового стажу з 01.07.2000 по 30.04.2014 (арк. справи 16).

За визначенням, наведеним у статті1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до долученої копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (арк. справи 26-43), позивач після квітня 2014 року не працював, а лише отримував допомогу по безробіттю.

Як слідує з індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) від 18.07.2023, позивач після квітня 2014 року не перебував у трудових відносинах, страхові внески на обов`язкове державне пенсійне страхування за нього не сплачувалися (арк. справи 23).

Таким чином, оскільки позивач не набув після попереднього перерахунку пенсії, 24 місяці страхового стажу, то підстави, передбачені частиною третьою статі 45 Закону №1058-IV, для застосування при обчисленні пенсії за віком позивача показника середньої заробітної плати за 2020, 2021 та 2022 роки, - відсутні.

За приписами частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, оскільки під час розгляду справи не встановлено порушення прав позивача.

Підстави для розподілу судових витрат відстуні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05 грудня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддяМірінович У.А.