Єдиний державний реєстр судових рішень
К/С № К-8596/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2005 р.
у справі № 7/84-2005
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський сад"
до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2005р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2005р., податкове повідомлення-рішення від 20.09.2004р. №0000742352/0888/23-00413771/10482 про застосування штрафних санкцій у сумі 34070,30 грн. та визначення їх податковим зобов’язанням визнано недійсним у повному обсязі.
Судові рішення мотивовані тим, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення порядку оприбуткування готівкових коштів є неправомірним, оскільки останнім було дотримано такий порядок шляхом ведення касової книги в електронній формі. У податкової інспекції не було законних підстав для визначення штрафних санкцій як податкового зобов’язання з поширенням на них вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 р. № 2181-III.
ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2005 р. Посилається на те, що судом при вирішенні даного спору не було застосовано п. 2.10 ст. 2, п. 4.2, п. 4.3 ст. 4 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні",затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 72 від 19.02.2001 р., ч. 2 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. Зазначає, що судом повно встановлені обставини у справі, але їм надано неправильну юридичну оцінку.
Сторони, належним чином повідомлені про дату час та місце касаційного розгляду справи, свого представника не направили. ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області надіслала заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
За наслідками перевірки з питань дотримання контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу складений акт від 18.08.2004 р. № 011805, яким зафіксований факт невнесення позивачем до касової книги записів про одержання готівкових коштів за прибутковими касовими ордерами на загальну суму 6814,06 грн. у серпні 2004 року, без виведення у зв’язку з цим залишку готівки в касі на кінець дня, що зумовило неоприбуткування вищезазначеної суми готівкових коштів у відповідності з порядком, визначеним п. 2.10. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 72 від 19.02.2001 р.
На підставі абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2004 р. № 0000742352/0888/23-00413771/10482 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 34070,30 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається у касаційній скарзі податкова інспекція, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі, яким надали правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Відповідно до абзаців 1 та 2 п. 2.10. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 72 від 19.02.2001р.(чинного на час виникнення спірних відносин), уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Пункт 4.2. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 72 від 19.02.2001 р., зобов’язує підприємства усі надходження і видачу готівки в національній валюті враховувати у касовій книзі (типова форма КО-4, затверджена наказом Мінстату).
Порядок ведення касової книги передбачено п.п. 4.2 та п. 4.3 цього ж Положення.
Разом з тим, законодавець п. 4.4. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 72 від 19.02.2001р., надав підприємствам можливість ведення касової книги також і в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів за умови забезпечення належного зберігання касових документів.
Порядок і умови ведення касової книги в електронній формі визначено окремо, саме п. 4.4. зазначеного Положення.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, достовірно встановивши те, що позивачем з 01.01.2004 р., в т.ч. у серпні 2004 року, велась касова книга в електронному варіанті, якою підтверджується наявність даних про одержання та видачу готівкових коштів за прибутковими та видатковими касовими ордерами із зазначенням суми залишку готівкових коштів на кінець кожного робочого дня, в тому числі і по спірних позиціях акту перевірки, дійшли правильного висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог законодавства, за які податкова інспекція застосувала штрафні санкції.
Позицію судів попередніх інстанцій стосовно неправомірності прийняття податкового повідомлення-рішення в частині визначення штрафних санкцій, як податкового зобов’язання, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованою з огляду на те, що Закон №2181-ІІІ є спеціальним законом із питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), перелік яких передбачає Закон України "Про систему оподаткування", а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, а податкове повідомлення – це письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом. Таким чином, визначені податковим повідомленням – рішенням штрафні санкції не є податковими зобов’язаннями, які стягуються у порядку, встановленому законом № 2181.
За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних та обґрунтованих судових рішень судів попередніх інстанцій.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.06.2005 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Судове рішення № 1155413, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.09.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № к-8596/06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: