Ухвала суду № 11551083, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8862/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Мамчура Я.С,

суддів:Горяйнова А.М., Безименної Н.В.

при секретарі:Ільницькій В.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2010 року позов задоволено частково.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2009р. № 00001682304/0/16709, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 39590 грн.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом.

Платник податку повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані центральним податковим органом.

Згідно з п.п. З та 4 Наказу ДПА України від 30.05.97 № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру реєстра отриманих та виданих податкових накладних.

При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - код (номер, шифр).

Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дослідивши податкову накладну від 19.06.2008 № 72 (копія міститься справі) та звіривши її з оригіналом, наданим для огляду, суд встановив наявність невідповідності порядкового номера податкової накладної порядковому номеру реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Так, податкова накладна від 19.06.2008 має номер 72, в той час як в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, наданому позивачем, зазначена під № 82.

Однак, колегія суддів погоджується, що вказана обставина не впливає на дійсність податкової накладної, а тому відсутні підстави для неврахування її у якості підтвердження суми бюджетного відшкодування. Податкові накладні TOB „Мегасел" (код 32380627) на загальну суму 9 101,40 грн., в т.ч. ПДВ -1 516,90 грн. (п.н. від 25.12.2008); TOB „Гетіг-ЛТД" (код 36003556) на загальну суму 57 492 грн. (п.н. 29.12.2008), в т.ч. ПДВ - 9582,00 грн., TOB „За-ліна" (код 35141414) на загальну суму 90 000 грн.. в т.ч ПДВ - 15 000 грн. (п.н. від 26.12.2008) виписані на користь позивача з порушенням п.6 Наказу ДПА України № 165 та п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 закону України „Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.6 Наказу ДПА України № 165 податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою "X").

Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу.

Зазначений документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Копія податкової накладної залишається у продавця товарів (послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог п.6 Наказу ДПА України № 165 та п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого ним не було зроблено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

Н.В. Безименна

Ухвалу складено у повному обсязі 01.10.2010.