Ухвала суду № 11551066, 28.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6783/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П. У Х В А Л А Іменем України

"28" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Корольовському районі м. Житомира до Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж»про стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2009 року Управління Пенсійного Фонду України в Корольовському районі м. Житомира звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач в добровільному порядку не виконав зобовязання щодо своєчасності сплати вказаних витрат, а тому заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку за квітень, 01.01.2009 року по 25.08.2009 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року вищевказаний адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж»на користь Управління Пенсійного Фонду України в Корольовському районі м. Житомира заборгованісь по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі в розмірі 35329,27 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Сантехмонтаж»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, провадження у справі закрити з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Сантехмонтаж»зареєстровано як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду України в Корольовському районі м. Житомира за реєстраційним номером 03330258.

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень»Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій особам здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного Фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно з пунктом «б»статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт і професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 6.1 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003, № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" N 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій за списком N 2 у розмірі 100 відсотків.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто, відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши вищезазначені обставини, прийшов до висновку, що оскільки відповідач не розрахувався із Управлінням Пенсійного Фонду України в Корольовському районі м. Житомира, то позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень", відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у даних правовідносинах позивач, як орган виконавчої влади та суб'єкт владних повноважень не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, у даному випадку не зобов'язує іншу особу вчиняти певні дії або утримуватись від їх вчинення, не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, а відтак судом зроблено неправильний висновок, що такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що вищезазначеними нормами законодавства Пенсійному фонду України, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговані повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (повноваження договірного характеру, а не владних управлінських функцій).

Із наведеного випливає, що даний спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки Управління Пенсійного Фонду України в Корольовському районі м. Житомира, як суб'єкт владних повноважень не здійснює владних управлінських функцій щодо Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж», то колегія суддів вважає, що даний спір підвідомчий господарським судам.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 157, 160, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж»задовольнити частково, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Корольовському районі м. Житомира до Закритого акціонерного товариства «Сантехмонтаж»про стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах закрити.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Е.Ю. Швед

О.В. Попович