Постанова № 11550948, 03.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2010 р. Справа №2а-5003/10/7/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого суддіМаргарітова М.В. , при секретарі Дубініній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача Устинов В.В., представники за довіреністю,

від відповідача Кадиров У.І. представник за довіреністю,

Обставини справи: Закрите акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000564001/0 від 02.04.2010р., яким позивачу нараховане податкове зобовязання з ПДВ на загальну суму 3356,4грн., з яких 2797,00грн. сума основного платежу з податку на додану вартість та 559,4грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає, що відповідачем під час здійснення перевірки з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість, на підставі висновків якої прийняте податкове повідомлення-рішення, дійшов неправильних висновків, перевірка зроблена без дотримання вимог законодавства, по неповно зясованим обставинам, висновок є безпідставним, а вільне тлумачення посадовими особами відповідача норм закону є помилковим у в звязку з чим податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Позивач надав суду повідомлення про зміну свого найменування відповідно до якого 15.04.2010року загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» було прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту товариства, яким передбачено зміну найменування, а саме типу товариства із Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» на Приватне акціонерне товариство «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» (а.с.31).

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. Зазначив, що висновки проведеної перевірки зроблені обґрунтовано, а податкове повідомлення-рішення прийняте законно. В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.37-38).

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» (ідентифікаційний код юридичної особи 30800313) зареєстровано Бахчисарайською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 12.09.2000року. 16.04.2010року було змінено найменування юридичної особи з Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» на Приватне акціонерне товариство «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №794087 (а.с.32).

Приватне акціонерне товариство «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» взято на податковий облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим 29.09.2000р., про свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 21.04.2010року № 31/29-0 (а.с.33).

Відповідачем відносно позивача була проведена документальна невиїзна (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2010року, за результатами якої відповідачем складений акт №103/40-1/30800313 від 25.03.2010р. (далі - акт перевірки) (а.с.10-17).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000564001/0 від 02.04.2010року, яким позивачу було нараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2797,00грн. за основним платежем та 559,40грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.9).

Матеріали справи свідчать про те, що внаслідок оскарження позивачем в адміністративному порядку вказаного рішення (а.с.18-19), заперечення позивача до акту перевірки залишені без задоволення (а.с.20-22), а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000564001/0 від 02.04.2010року, яким позивачу було нараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2797,00грн. за основним платежем та 559,40грн. штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін (а.с.9).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем у висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - завищення податкового зобовязання по податку на додану вартість за січень 2010року, яке підлягає сплаті до бюджету у сумі 2797,00грн. (а.с.17).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2010року ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» були включені податкові накладні минулих періодів, перевірених актом документальної перевірки від 23.04.2009року № 104/23/30800313, на загальну суму 13986,40 грн., з яких сума ПДВ складає 2797,29грн. (а.с. 16-17).

Також в акті перевірки вказано, що під час проведення попередньої перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008року Акт від 23.04.2009року №104/23/30800313 посадовими особами позивача окремо в кінці акту документальної виїзної планової перевірки вчинено запис про те, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані у повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється відсутні.

Отже, висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 2797,00 грн. ґрунтується на тому, що позивач включив до податкового кредиту, в період, що перевірявся, суми по податковим накладним раніше перевіряє мого періоду, тоді як на час перевірки, яка відбулася раніше (акт перевірки №104/23/30800313 від 23.04.2009року) такі документи позивачем не надавалися.

Тобто порушення позивачем податкового законодавства полягає у тому, що до складу перевірених звітних періодів позивачем включені суми ПДВ за податковими накладними, дата складання (виписки) яких припадає на період, який вже був охоплений іншою плановою перевіркою.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до положень п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, у звязку з чим думка ДПІ про необхідність включення ПДВ в податковий кредит в періодах до одержання податкової накладної не ґрунтується на вимогах закону.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ у січні 2010 року, були складені контрагентами у лютому, червні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2008року (а.с.48-60), що також відображено в акті перевірки (а.с.14-16).

Фактичне отримання позивачем вказаних податкових накладних у січні 2010року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.47).

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем, суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд вважає, що позивачем виконані вимоги п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень Закону в цій частині.

Згідно до положень абзаців 1, 2 п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

В акті перевірки (а.с.17) відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило.

Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обовязок.

Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» в цій частині.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

За таких підстав, суд приходить до висновку, про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження ПДВ в сумі 2797,00грн.

Відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства, свідчить про необґрунтоване застосування відповідачем фінансових санкції у сумі 559,4грн.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення №0000564001/0 від 02.04.10р., прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини1 статті94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 07.06.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000564001/0 від 02.04.10р., яким Закритому акціонерному товариству «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» нараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 3356,40грн., в тому числі за основним платежем 2797,00грн. та 559,40грн. штрафних санкцій.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» (98400, АР Крим, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул.Промислова, будинок 2, код в ЄДРПОУ 30800313) судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може буті подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Маргарітов М.В.