Ухвала суду № 11550315, 15.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12768/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.И.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" вересня 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівелія»до Державної податкової податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення- рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівелія» (далі позивач, ТОВ «Сівелія») звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі ДПІ у Святошинському районі, відповідач) № 0001772310/0 від 29 липня 2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.07.2009р. №0001772310/0, судові витрати 3,40 грн. судового збору, присуджено на користь ТОВ «Сівелія»за рахунок Державного бюджету України

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Управління пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку TOB «Сівелія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.06.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої був складений акт від 15.07.2009 р. №150/23-209/35122229.

В ході перевірки відповідачем було зроблено висновки про порушення позивачем:

- п.п. 8.4.3. п. 8.4. ст. 8, п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1531348 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 р. в сумі 20373 грн., 2 квартал 2008 року в сумі 188969 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 687854 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 534 329 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 99823 грн.;

- п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, в т.ч. за 1 квартал 2009 року на 1939833 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.07.2009 року №0001772310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2097535,80 грн., у т.ч. 1531348 грн. основного платежу, 566187,80 грн. фінансової санкції.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача прийшов до висновку, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток на 1 531 348 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2009 р. на 1939833 грн. є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 29.07.2009 р. №0001772310/0 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 8.4.3. п. 8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 8.4.4. п. 8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в 4 кварталі 2008 року у відповідності до укладених договорів було продано СП TOB «Магістраль-Інвест»основні засоби - нерухоме майно (4 автозаправні станції та автомийка) та рухоме майно (інвентар АЗС) на суму 18188605,20 грн. без ПДВ.

Посилання відповідача на суму балансової вартість проданих основних засобів на дату продажу 1506515 грн., яку позивач повинен був включити до складу валового доходу, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції оскільки з копії договорів, актів прийому-передачі та інших документів вбачається, що балансова вартість основних засобів на дату продажу складає не 1506515 грн., як помилково вважає позивач, а 1785679,41 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно включив до складу валового доходу в 4 кварталі 2008 року суму 16404220 грн. перевищення виручки над балансовою вартістю основних засобів, а висновок перевірки про заниження валового доходу по зазначеній операції на 277870 грн. є безпідставним.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. .

Відповідно до п. 1.5. «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 та п. 16.4 ст. 16 Закону № 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Суми валового доходу, задекларовані позивачем, за 3-й квартал 2007 року - 7375678 грн., 2 квартал 2008 року - 987720 грн., 3 квартал 2008 року - 853699 грн., 4 квартал 2008 року - 17548910 грн., 1 квартал 2009 року - 269709 грн, повністю підтверджуються відповідними первинними та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Таким чином суд дійшов до висновку про безпідставність висновку відповідача про заниження позивачем сум валового доходу на суму 5777572 грн.

Стосовно висновку перевірки щодо відсутності первинних документів, що підтверджують суму валових витрат у розмірі 2009779 грн., колегія суддів зазначає наступне:

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2009 р., у якій в рядку 05.2 «Коригування валових витрат у зв'язку з самостійно виявленим помилками за результатами минулих податкових періодів»включено до складу валових витрат 2009779 грн. витрат попереднього періоду у зв'язку з самостійно виявленою помилкою.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідачем не доведено відсутності первинних документів, що підтверджують суму валових витрат у розмірі 2009779 грн, оскільки позивачем додано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії документів (актами прийому-передачі, актами виконаних робіт та платіжними документами), які підтверджують суму 2009779 грн., задекларовану ним у складі валових витрат у рядку 05.2. декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 р.

Таким чином в супереч вимог п.п. 2.3.2. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача з вимогою надати документи чи пояснення причин їх відсутності з проводу коригування валових витрат у 1 кварталі 2009 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток на 1531348 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2009 р. на 1939833 грн. є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 29.07.2009 року №0001772310/0 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 20 вересня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: В.С.Заяць

Ю.І.Цвіркун