Ухвала суду № 11550304, 23.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-690/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.,

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Костюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2005 року позивач - Закрите акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової адміністрації України про визнання недійсними: податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 27.09.2004 р. № 0000861602/0, податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 25.03.2005 р. № 0000181602/3, рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 17.03.2005 р. № 2236/6/25-2215, у якій просило визнати недійсними:

- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 27.09.2004 р. № 0000861602/0;

- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25.03.2005 р. № 0000181602/3;

- рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 17.03.2005 р. № 2236/6/25-2215 (а.с. 12-26 том I).

В подальшому, в порядку ст. 22 ГПК України позивач уточнив свої позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції, та, просив суд вважати його позовними вимогами наступні вимоги, а саме просив визнати недійсними:

- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у

м. Києві по роботі з великими платниками податків від 27.09.2004 р. № 0000861602/0;

- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у

м. Києві по роботі з великими платниками податків від 01.10.2004 р. № 0000861602/1;

- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 13.01.2005 р. № 0000861602/2;

- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25.03.2005 р. № 0000861602/3;

- податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у

м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25.03.2005 р. № 0000181602/3;

- рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 17.03.2005 р. № 2236/6/25-2215 (а.с. 274-275 том I).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.08 р. рішення Господарського суду м. Києва від 21.12.05 р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 29.03.06 р. скасовані частково, а саме: в частині визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000861602/0 від 27.09.04 р., № 0000861602/1 від 01.10.04 р., № 0000861602/0 від 13.01.05 р., № 0000861602/3 від 25.03.05 р. та рішення Державної податкової адміністрації України від 17.03.05 р. № 2236/6/25-2215 про результати розгляду скарги щодо пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 26 249, 76 грн. і в цій частині справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва (а.с. 114-118 том III).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000861602/0 від 27.09.04 р., № 0000861602/1 від 01.10.04 р., № 0000861602/2 від 13.01.05 р., № 0000861602/3 від 25.03.05 р. в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 17 350, 16 грн. (а.с. 194-198 том III).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП подала заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2009 року по справі № 2а-690/09/2670 (а.с. 199 том III) та апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2009 р. по справі № 2а-690/09/2670, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2009 р. № 2а-690/09/2670, мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи, та підлягає скасуванню (а.с. 206-212 том III).

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 03.11.03 р. по 19.09.04 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»за період з 01.10.00 р. по 01.10.03 р.

За результатами вказаної планової документальної перевірки складено Акт № 655/16-2/24364528 від 23.09.04 р.

На підставі зазначеного акту, СДПІ по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000861602/0 від 27.09.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 26 814,59 грн. згідно з ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та п. 6.3, 8 Інструкції про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01 р. № 110 та зареєстрованої в Мін'юсті України від 23.03.01 р. № 268/5459.

В процедурі адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін та СДПІ по роботі з ВПП винесені податкові повідомлення - рішення № 0000861602/1 від 01.10.04 р., № 0000861602/2 від 13.01.05 р., №0000861602/3 від 25.03.05 р.

Перевіркою встановлено, та це підтверджується матеріалами справи факт порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за експортним контрактом № 146-00-Ц від 01.07.00 р. між позивачем та фірмою JSC, Ltd»(Литва, м. Вільнюс), відповідно до якого ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»(далі по тексту - ЗАТ «ІДС») надавало послуги на користь нерезидента з перевезення вантажу у міжнародному сполученні (за попереднім замовленням нерезидента) на загальну суму 4 325,00 дол. США; валютна виручка за вищезазначеним контрактом надійшла на рахунок ЗАТ «ІДС»не в повному обсязі та з порушенням термінів розрахунків, а саме термін прострочення з 09.10.2000 р. по 13.10.2000 р. (5 днів), з 09.10.2000 р. по 13.10.2000 р. (5 днів), з 09.10.2000 р. по 13.10.2000 р. (5 днів), з 23.10.2000 р. по 28.11.2000 р. (37 днів), з 23.10.2000 р. по 01.10.2003 р. (1074 дні), з 24.10.2000 р. по 01.10.2003 р. (1073 дні), з 01.01.2001 р. по 01.10.2003 р. (1004 дня), внаслідок чого сума нарахованої пені становить 26 249, 76 грн.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(у редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

У відповідності до ст. 239 цього Кодексу, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкцій, як адміністративно-господарський штраф, яким є - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ст. 241 ГК України)

Таким чином, на думку суду першої інстанції, пеня, визначена Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є нічим іншим, як адміністративно-господарською санкцією (адміністративно-господарським штрафом), так як застосовується до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а саме порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. При цьому, адміністративно - господарська санкція вважається застосованою до суб'єкта господарювання з моменту прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення, за які відповідачем застосована пеня мали місце у 2000 - 2003 роках, тоді як оспорюване податкове повідомлення - рішення винесено 27.09.04 р., тобто більше ніж через рік з моменту виявлення порушення.

Отже, застосування пені в сумі 17 350,16 грн. згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень (26 249,76 грн. 8 899,60 грн.) мало місце поза межами річного строку, визначеного ст. 250 ГК України, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення в цій частині, на думку суду першої інстанції, є неправомірними.

Крім того, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року N 2181-ІІІ не регулює питання застосування та стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а обов'язок позивача зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не належить до категорії податкового зобов'язання в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки пеня застосована до позивача не за порушення правил оподаткування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вважає, що у податкового органу не було законних підстав для визначення оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями суми пені за порушення термінів, передбачених ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»сумою податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 29 вересня 2010 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 28.09.10.