Рішення № 115499405, 30.11.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 621/626/18

Провадження № 2/638/186/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув приміщенніДзержинського районногосуду м.Харкова цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до державного реєстратора Зміївської районної ради Харківської області Борка Андрія Степановича, Акціонерного товариства "Альфа Банк" про скасування рішення продержавну реєстрацію,-

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до державного реєстратора Зміївської районної ради Харківської області Борко А.С., Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» в якому з урахуванням уточнень просять: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:37689871 від 23.10.2017, відповідно якого право власності на нерухоме майно квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

В обґрунтуванні позовної заяви зазначають, що 24.12.2007 між ОСОБА_2 та ПАТ «Уксоцбанк» було укладено кредитний договір №839/3/27/38/7-702 відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 80000 доларів США. В забезпечення кредитного договору №839/3/27/38/7-702 було укладено іпотечний договір предметом якого є квартира АДРЕСА_2 . Власниками вказаної квартири на момент укладення іпотечного договору були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому державним реєстратором було вчинено реєстраційну дію, а саме прийнято рішення про перехід права власності на предмет іпотеки. Вказане рішення позивачі вважають незаконною, оскільки вона вчинена з порушенням вимог п. 61 порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в саме державному реєстратору не надано копії вимог про усунення порушень та документів, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя. Крім того, на момент прийняття державним реєстратором спірного рішення, власниками нерухомого майна, не є особи, якими укладено іпотечний договір а є інші особи, що не мають обов`язків перед банком за кредитним договором №839/3/2738/7-702.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 червня 2018 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2018 року підготовче судове засідання закрито та призначено розгляд справи по суті.

10 червня 2020 року до суду від представника АТ «Альфа-Банк» надійшов відзив на позовну заяву в якому він зазначає, що право власності було набуто на підставі застереження, встановленого в іпотечному договорі, у відповідності до приписів чинного законодавства та рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно прийнято ПАТ «Укрсоцбанк» у відповідності до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказує, що позивачами не були доведені вимоги позову та не надані належні докази на обґрунтування своїх висновків. В задоволені позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року залучено до участі у справі правонаступника акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - акціонерне товариство «Альфа-Банк».

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила відкласти судове засідання, у зв`язку з відсутністю позивача в межах України. На підтвердження факту відсутності ОСОБА_1 на території України, остання долучила до клопотання копію закордонного поспорту, якого вбачається, що ОСОБА_1 24 травня 2023 року покинула територію України. Клопотання підписано особисто ОСОБА_1 .

Суд дослідивши вказану заяву ОСОБА_1 дійшов висновку про відмову у її задоволенні.

З конверту, у якому до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, вбачається, що вказане клопотання було відправлено з 145 відділення АТ «Украпошта» в м. Харків.

Таким чином, суд з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України вважає причину неявки ОСОБА_1 неповажною.

Також, з матеріалів справи встановлено, що вказана справа перебуває на розгляді в Дзержинському районному суді м. Харкова з 19 квітня 2018 року. За цей час розгляду справи, позивачі мали можливість скористатись своїм правом визначеним ЦПК України на надання всіх необхідних доказів, заяв, клопотань тощо для підтримання своєї правової позиції.

Також, як вбачається з матеріалів справи, на адресу ОСОБА_1 була надіслана судова повістка про виклик до суду у судове засідання.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 30 жовтня 2023 року вбачається, що судова повістка, повернута на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за зазначеною адресою».

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником ПАТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту91- 1 Правил.

За змістомпункту 3 частини восьмоїстатті 128 ЦПК Українивідмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Таким чином, судом виконано обов`язок щодо повідомлення ОСОБА_1 та вона була належно повідомлена про розгляд справи 30 листопада 2023 року.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, та враховуючи тривалість провадження у справі, з метою недопущення порушення прав всіх учасників судового процесу, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами за відсутності ОСОБА_1 .

В судове засідання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не з`явились, про дату, час та місце повідомлялись

В судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся.

Представник АТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - кредитор) та ОСОБА_2 (далі - позичальник) було укладено договір кредиту № 839/3/27/38/7-702.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредитор надає позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у відповідності з калькулятором Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, що міститься у додатку №1 а також у відповідності зі Згодою фізичної особи - суб`єкта кредитної історії, що міститься у додатку №2, які є невід`ємною складовою частиною цього договору, грошові кошти в сумі 80000 доларів США, зі сплатою 13,5 процентів річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця.

Пунктом 1.3 та п.п. 1.3.1 кредитного договору встановлено, що в день укладання цього договору з позичальником та ОСОБА_3 , надалі за текстом Майнові поручителі, іпотечний договір №839/4/27/38/7-995 від 24 грудня 2007 року, за умовами якого майнові поручителі передають кредитору в іпотеку двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 505 000 гривен, що в еквіваленті складає 100000 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на дату укладення цього договору кредиту.

24 грудня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - іпотекодержатель) та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - іпотекодавці) укладено іпотечний договір №839/4/27/38/7-995 ( Т. - 1, а.с. 183- 185).

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки, іпотекодавці передають в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання за договором кредиту №839/3/27/387-702 від 24 грудня 2007 року, укладеним між іпотекодержателем та позичальником, наступне майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 та належить іпотекодавцям на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 27 липня 2007 року Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради за реєстраційним №1-07-291671, зареєстрованого КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 19 грудня 2007 року, за реєстровим №П-1-58495, право власності зареєстровано згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17120644, виданого КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 19 грудня 2007 року, реєстраційний номер 21495406, номер запису: П-І-47495 в книці 1.

Пунктом 2.4.3 пункту 2.4 Іпотечного договору визначено, що Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п.4.1 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №115178365 від 23.02.2018 щодо об`єкта нерухомого майна права власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано 18.10.2017 за ПАТ «Укрсоцбанк», форма власності: приватна. Підстава виникнення права власності: іпотечний договір, серія та номер: 2256, виданий 24.12.2007, видавник: приватний нотаріус Левковець О.Л. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37689871 від 23.10.2017, Борко А.С., Зміївська міська рада, Харківська область.

Позивачі вважають вказане рішення державного реєстратора Зміївської районної ради Харківської області Борко А.С. незаконним та прийнято з порушенням вимог законодавства а право власності набуте АТ Украсоцбанк набуто незаконно.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, у статті 575 ЦК України наведено окремі види застав та вказано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Отже, іпотека є особливим видом застави, за яким виконання зобов`язань забезпечується виключно нерухомим майном. Іпотека регулюється не лише загальним законодавством - ЦК України, Законом України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу», а й спеціальним -Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У частині першій статті 12 Закону України «Про іпотеку» вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (частини перша, друга статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з п. 4.5 та п.п. 4.5.3 Іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів як шляхом передачі Іпотеколепжателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно із пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 9, 15 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 607/8488/18 (провадження № 61-7603св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) зазначено, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

Позивачі посилаються на те, що при здійсненні реєстрації права власності на іпотечне майно, реєстратором порушено пункт 61 Порядку № 1127, оскільки реєстратору не було надано копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцям.

Відповідно до п.6.2. іпотечного договору усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку, якщо вони здійснення у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

З іпотечного договору вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказали адресу свого мешкання: АДРЕСА_1 .

Так, позивачами було долучено до матеріалів справи копії повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, які були надіслані ПАТ Укрсоцбанк ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Також позивачами було долучено копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, з яких вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, які були надіслані ПАТ Укрсоцбанк на їх адреси відповідно до п. 6.2 договору іпотеки №839/4/27/38/7-995 від 24 грудня 2007 року, про що свідчить підпис ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказаних повідомленнях у графі розписка про одержання.

Враховуючи, що банком були виконанні всі дії вказані у законодавстві для звернення стягнення на предмет іпотеки, у державного реєстратора були наявні підстави для державної реєстрації права власності за відповідачем

Таким чином, в супереч вимогам статей 76 84 ЦПК України, позивачами не доведено перед судом той факт, що державним реєстратором Зміївської районної ради Харківської області Борко А.С. не було дотримано вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Щодо тверджень позивачів про визнання недійсним на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2009 року свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 від 27 липня 2007 року № 1-07-291671 суд зазначає наступне.

Так, відповідно до копії рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2009 року, визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 від 27 липня 2007 року № 1-07-291671 з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 14 грудня 2010 року, яке долучено позивачами до позовної заяви, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по частці.

Відповідно до ст.162 ЦК України, Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції яка діяла на момент винесення рішення судом, Обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.10 вищевказаного Закону Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, і картографічні (графічні) дані. Невід`ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Відповідно до ст.16 Закону Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об`єкт нерухомого майна або більша за площею його частина.

Відповідно до ст.19 Закону Державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 98747408 від 28 вересня 2017 року, яка була долучена представником АТ Альфа-Банк до відзиву, нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 належало на праві власності ОСОБА_2 .

Таким чином, на момент реєстрації (18 жовтня 2017 року) права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ПАТ Укрсоцбанк правонаступником якого є АТ Альфа-Банк відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на предмет іпотеки належало іпотекодавцю - ОСОБА_2 .

Щодо тверджень позивачів, що письмові документи, надані відповідачем реєстратору містять недостовірні дані про вручення повідомлень банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки станом на 12 вересня 2017 року: ОСОБА_2 (починаючи з 27 серпня 2010 року) не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_3 у період часу з 08 вересня 2014 року по 28 листопада 2017 року фактично знаходився під вартою в ДУ Харківська УВП №27 та у зв`язку з повним відбуттям покарання звільнений з під варти в залі суду згідно вироку Київського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2017 року по справі № 640/1472/15-к суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 87 Постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

З копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, які були долучені позивачами до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було особисто отримано повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, про що свідчить відмітка навпроти графи вручено та відмітка навпроти графи особисто. Також отримання вказаних листів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особисто, засвідчено підписом працівника поштового зв`язку, про що свідчить його підпис у відповідній графі на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу

Таким чином, доводи позивачів, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не отримували від банка повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості та як наслідок було порушено порядок реєстраційних дій, спростовуються долученими позивачами доказами.

Враховуючи викладене, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки даним рішенням суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 червня 2018 року.

Розподіл судових витрат здійснено на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволеніпозовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 додержавногореєстратораЗміївської районноїрадиХарківськоїобласті БоркаАндріяСтепановича,Акціонерноготовариства"АльфаБанк"проскасуваннярішення продержавнуреєстрацію відмовити.

Судовий збір залишити за позивачами.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 червня 2018 року шляхом: заборони будь яким особам, в тому числі Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», здійснювати відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 до розгляду справи по суті; заборони будь яким особам, в тому числі публічному Акціонерному товариству «Укрсоцбанк», передавати квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 в іпотеку та/або найм (оренду) до розгляду справи по суті; заборони будь яким особам, в тому числі публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», здійснювати вселення та виселення будь яких осіб до квартири, а також реєстрацію (перереєстрацію) їх місця проживання до розгляду справи по суті.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ).

Відповідач: Державний реєстратор Зміївської районної ради Харківської області Борко Андрій Степанович (адреса: Харківська область, м. Зміїв, вул. Адміністративна 2).

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа Банк» (ЄДРПОУ 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська 100).

Повний текст судового рішення складено 08 грудня 2023 року.

Суддя Л.М. Рибальченко