Рішення № 11549823, 27.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2010 р.Справа № 8/31-748 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М. розглянув матеріали справи

за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль

до відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Приватне підприємство "Продторг Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, вул. Коперника, 1, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскор -Україна", вул. Бродівська,44, м. Тернопіль.

про: стягнення заборгованості по орендних платежах та стягнення неустойки на загальну суму 31 055 грн. 04 коп. (за первісним позовом)

про: визнання недійсним з моменту укладення договору оренди торгового місця № 3 в ринковому комплексі "Тернопіль" між ПП ОСОБА_1 та ПП "Торговий дім "Тернопіль", оскільки останній укладений під впливом обману (за зустрічним позовом)

За участю представників сторін:

Позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Шевчика А.Р. представника, довіреність №68 від 13.06.2010р.; Трача В.І. представника, довіреність №70 від 13.06.10р.

Відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 фізичної особи підприємця, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області від 23.07.2002 р.

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився.

Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача зу зустрічним позовом): Коковської І.А. представника Департаменту, довіреність №60 від 10.12.2008р.; Вербицького О.Р. юриста ТзОВ "Аскор-Україна", довіреність б/н від 11.05.2010р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки передбачені ст. ст. 20, 22, 27, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Позивач Приватне підприємство “Торговий дім “Тернопіль”, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль, про стягнення заборгованості по орендній платі в загальній сумі 31 055,04 грн., з якої: 23 439,60 грн. заборгованість по орендній платі, 1 000 грн. штраф, 1 456,26 грн. пеня, 631,29 грн. 3% річних та 4 527,86 грн. індекс інфляції (з врахуванням поданих позивачем та прийнятих судом до розгляду заяв про збільшення позовних вимог від 25.01.2010р. та № 132 від 20.07.2010р), посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору від 28.12.07р. в частині сплати відповідачем орендних платежів за користування торговим місцем № 3 для здійснення торгівлі в торговому комплексі за адресою: майдан Перемоги, 4 в м. Тернополі.

Одночасно, в позовній заяві позивач просив вжити заходи до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, шляхом накладення арешту на товаро - матеріальні цінності, що належать відповідачу у справі і знаходяться за адресою: м. Тернопіль, м-н Перемоги, 4 (торгове місце № 3).

Ухвалою від 29.04.2009р. відмовлено позивачу у задоволені заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою суду від 03.08.2009р. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради.

Ухвалою суду від 30.11.2009р. для розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, до Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, про визнання недійсним з моменту укладення договору від 28.12.2007р. оренди торгового місця № 3 в ринковому комплексі "Тернопіль" між ПП ОСОБА_1 та ПП "Торговий дім "Тернопіль", оскільки останній, на думку підприємця, укладений під впливом обману та розгляд справи відкладено до 25.01.2009 р.

Ухвалою суду від 25.01.2010 р., в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України, провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішення у справі № 18/1-9.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2010р., провадження у даній справі поновлено та призначено судове засідання на 13.09.2010р, яке, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладалось до 27.09.2010р. у звязку з необхідністю залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор -Україна", вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль.

Строк вирішення спору продовжено в порядку ч.4 ст. 69 ГПК України (чинна редакція на момент винесення ухвали), про що судом винесено відповідну ухвалу від 02.07.2009р.

Представники позивача в судовому засіданні 27.09.2010р. позовні вимоги (з урахуванням заяв про збільшення суми позовних вимог) підтримали в повному обсязі. Зазначили, що відповідач в порушення умов договору оренди від 28.12.2007 року не сплачував орендної плати, в звязку з чим в нього виникла заборгованість, на яку позивачем нараховано штраф, пеню, індекс інфляції та 3% річних. Вважають, що орендні правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору оренди від 28.12.2007 р. і тривають на даний час (до 31.12.2016р.), оскільки Відповідач не звільнив орендованого місця та не передав його у відповідності до вимог ч.2 ст.795 ЦК України. Позивач вважає, що на момент укладення між сторонами договору оренди ПП "Торговий дім Тернопіль" було правомірним користувачем нежитлових приміщень за адресою: м. Тернопіль, Майдан Перемоги, 4, про що свідчить патент №24 від 05.01.1996р. на право оренди будівлі, розташованої за адресою: м. Тернопіль, майдан Перемоги, 4, площею 1461,9 кв .м, договір оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.2006р. з додатками до нього від 30.03.1998року та 25.01.2006р. Окрім того, представник Позивача зазначив, що договір оренди нежитлових приміщень №7012 є пролонгованим на наступний термін, оскільки ні Тернопільською міською радою, ні її уповноваженими органами по укладенню договорів оренди комунального майна, протягом місяця після закінчення дії договору не надходили попередження про припинення дії договору. В підтвердження пролонгації договору оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996р., укладеного між Тернопільською міською радою, в особі її уповноваженого органу та Позивачем, останній посилається на постанову Львівського апеляційного господарського суду по справі №9/150-3402 від 18.06.2009р. та № 18/1 -9 від 27.05.2010р., якими, на думку позивача, встановлено факт продовження дії договору №7012 на наступний термін (10 років), до 31.12.2016р. Позивач вказує, що ні Тернопільською міською радою, ні її уповноваженими органами не було вчинено жодних дій щодо визнання договору оренди №7012 розірваним чи не поновленим на новий термін, Відтак, вважає себе належним користувачем вищезазначених нежитлових приміщень.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судове засідання 27.09.2010р. не прибув, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення від 20.09.2010р. про вручення йому поштового відправлення (ухвали суду від 13.09.2010р.).

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання 27.09.2010 р. прибув, вимоги позивача за первісним позовом не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з підстав викладених у відзиві на позов. Зокрема, стверджує, що 30 жовтня 2008 року усіма підприємцями ринкового комплексу “Тернопіль”, в тому числі і відповідачем, було отримано листи від Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради про те, що ПП “Торговий дім Тернопіль”не має укладеного договору оренди із власником майна на приміщення комунальної власності, за адресою: майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі, в якому знаходиться ринковий комплекс “Тернопіль”. В цьому ж листі зазначено, що ПП “Торговий дім Тернопіль”не є належним Орендарем приміщень комунальної власності та не має права укладати будь-якого роду договори з підприємцями на використання комунального майна під торгові місця.

Звертає увагу на те, що при зверненні в управління комунальної власності за роз'ясненнями з приводу отриманого повідомлення, спеціалістами управління в усній формі було підтверджено, що з січня 2007 року і по даний час позивач не має жодного права на використання вказаного комунального майна, в тому числі на передачу в орендне користування іншим суб'єктам господарювання. Відтак, просить в задоволення первісного позову відмовити, оскільки ПП “Торговий дім Тернопіль”, не маючи будь-яких повноважень стосовно приміщення комунальної власності за адресою: майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі, в якому знаходиться ринковий комплекс “Тернопіль”, незаконно, всупереч Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, не маючи договору оренди з власником майна і не будучи власником майна, отримував і надалі намагається привласнити орендні платежі за користування комунальним майном.

Разом з тим, викладені ним вимоги у зустрічному позові підтримав в повному обсязі.

Просить суд визнати договір від 28.12.2007 р. недійсним та таким, що укладений під впливом обману зі сторони позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), обґрунтовуючи, зокрема, вже вищезазначеними обставинами, у звязку і з якими він був тимчасово змушений припинити підприємницьку діяльність на торговому місці № 3 в ринковому комплексі „Тернопіль”,- було вивезено належне йому майно (звільнено приміщення) та припинено сплату орендних платежів на рахунок позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у зв`язку із неправомочністю останнього на їх отримання. Зазначив, що лише в січні 2009 року після підписання з ТзОВ „Аскор Україна” договору від 06.01.2009 р. на спільну участь у витратах за користування торговим місцем № 3 в ринковому комплексі „Тернопіль” відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) повернулася в торгове місце № 3 ринкового комплексу та продовжила власну торгівельну діяльність із щомісячною сплатою платежів, що визначені договором від 06.01.2009 р., а з 29.07.2009 р. нею з ТзОВ „Аскор Україна” укладено договір оренди торгового місця № 3 на підставі укладеного даним товариством договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності із власником майна. Вважає, що з 01.01.2007 р. і по даний час позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не був орендодавцем (суборендодавцем) приміщень комунальної власності за адресою: майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі і не мав права укладати такого роду договори оренди з підприємцями ринкового комплексу „Тернопіль”. Просить зустрічний позов задоволити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради в судовому засіданні 27.09.2010р. проти позовних вимог за первісним позовом заперечив, вимоги зустрічного позову підтримав. Зазначив, що з січня 2007 року по грудень 2008 року приватне підприємство "Торговий дім "Тернопіль" не мало укладеного договору оренди на приміщення комунальної власності за адресою: м. Тернопіль майдан Перемоги,4, площею 1 475,4 кв.м. та не орендувало у міської ради зазначене нежитлове приміщення. При цьому, пояснив, що 05 січня 1996 року на підставі викупленого патенту №24 від 05.01.96р. між Фондом комунального майна м. Тернополя, правонаступником якого є Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном, та ТОВ "Універсам Тернопіль" було укладеного Договір оренди нежитлових приміщень №7012, згідно якого товариство прийняло в орендне платне користування на термін з 03.01.1996року до 03.01.2006р. нежитлові приміщення за адресою: майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі для використання під магазин. 30.03.1998 року були внесені зміни до Договору оренди, оскільки орендарем на підставі викупленого патенту №24 став позивач у справі ПП "Торговий дім Тернопіль". Додатком до договору оренди №7012, підписаним сторонами 25.01.2006р., внесено зміни в п.13 Договору, який регламентує порядок проведення розрахунку орендної плати та в п.1 Договору, яким продовжено дію Договору до 31.12.2006 року. У звязку з проведенням орендарем за договором №7012 (ПП "Торговий дім Тернопіль") в 2006 році ремонтно-будівельних робіт в приміщені цеху по випічці хлібобулочних та кондитерських виробів без погодження Орендодавця - Управління комунальної власності та виконавчого комітету Тернопільської міської ради, відповідно до вимог ст. 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", останнім 22.01.2007р. за вих. № 83-у, тобто в місячний строк після закінчення договору оренди №7012, направлено ПП "Торговий дім Тернопіль" претензію про відмову в продовженні договору оренди №7012 від 05.01.1996р. на новий термін та вимогу звільнити приміщення. Пізніше, третьою особою було заявлено позов до суду про звільнення орендованого приміщення по майдану Перемоги, 4 в м. Тернополі, у звязку з закінченням строку дії Договору оренди, за результатами розгляду якого господарським судом Тернопільської області 24.09.2009року прийнято ухвалу у справі №11/140-3082(10/195-3485(14/86-2391) про припинення провадження у справі в зв"язку з тим, що ПП "Торговий дім Тернопіль" звільнило спірне приміщення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор - Україна"у своїх письмових поясненнях та в судовому засіданні 27.09.2010р. проти позовних вимог за первісними позовом заперечив, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що позовні вимоги ПП «Торговий дім Тернопіль»ґрунтуються на Договорі оренди торгового місця в ринковому комплексі «Тернопіль»від 28.12.2007 року, з терміном його дії 11 місяців,- з 01.01.2008 року по 01.12.2008 року, тобто з чітко встановленим терміном його дії без права пролонгації. Тому, на думку третьої особи, Договір оренди від 28.12.2007 року закінчив свою дію 01.12.2008 року і в подальшому його дію сторони не продовжували. В той же час, переконаний, що у ПП «Торговий дім Тернопіль»відсутні будь-які підстави звернення із відповідним позовом до суб'єкта господарської діяльності стосовно майна - торгового місця в ринковому комплексі «Тернопіль»за адресою майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі, оскільки ПП «Торговий дім Тернопіль»не володіє правом користування чи розпорядження вказаним майном. Зазначає, що Договір оренди №7012 від 05.01.1996 року, на підставі якого ПП «Торговий дім Тернопіль»використовував (орендував) приміщення комунальної власності за адресою майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі, припинив свою дію з 31.12.2006 року, а отже укладення будь-яких угод про передачу в орендне (чи інше) користування майна чи його частини є неправомірним після закінчення дії основного договору оренди №7012. Зважаючи на викладене, просить суд відмовити повністю у позові ПП «Торговий дім Тернопіль»до СПД-ФО ОСОБА_1 про стягнення неіснуючих заборгованостей з орендної плати, пені та штрафних санкцій.

В той же час, згідно письмових пояснень, зазначає, що позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_1 за зустрічним позовом до ПП «Торговий дім Тернопіль»про визнання недійсним договору оренди від 28.12.2007 року є цілком обґрунтованими та підтвердженими документально.

Разом з тим, в судовому засіданні 27.09.2010р. повноважний представник ТОВ "Аскор Україна" зазначив, що зустрічний позов, на його думку, підлягає задоволенню частково, а саме вважає, що договір від 28.12.2007р. суду слід визнати недійсним на підставі п.1 ст.83 ГПК України з підстав недодержання в момент укладення договору сторонами вимог, що встановлені ч. 1-3 ст.203 ЦК України, а не з підстав, які визначені ФО-П ОСОБА_1 у зустрічному позові (укладений під впливом обману).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях учасників судового процесу, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

28.12.2007р. між Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль", як Орендодавцем, з одного боку, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем, з іншого боку, укладено договір, за умовами якого Орендодавець у відповідності до затверджених спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПА та Держстандарт України №57/188/84/105/ від 26.02.2002р. Правил торгівлі на ринках, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування для здійснення торгівлі непродовольчими (продовольчими) товарами торгове місце №3, розташоване у торговому комплексі за адресою: майдан Перемоги, 4 в м. Тернополі.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.3 Договору, оплата за користування торговим місцем складається з: - ринкового збору, в розмірах затверджених міською радою, що 100-відсотково зараховується до місцевого бюджету з розрахунку 8,40 грн. в день; - орендної плати, що перераховується власнику майна та комунальних послуг. Оплата вноситься шляхом перерахунку Орендарем коштів (п. 3.1 та 3.2 Договору) на розрахунковий рахунок фінансового партнера Орендодавця (ПП "Продторг-Тернопіль"), з 25-го по 31-е число місяця за наступний календарний місяць.

П. 3.2 Договору сторони визначили, що розмір оплати за оренду торгового місця та комунальних послуг становить 1122 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ.

У випадку несвоєчасної оплати , яка передбачена п.п. 3.1., 3.2 Договору Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також штраф в розмірі 1000 грн.

Пунктом 4.2. договору встановлено обовязок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі, пеню, штраф, послуги.

Термін дії договору - з 01.01.2008р. по 01.12.2008р. (п. 9.2 Договору).

Позивач за первісним позовом стверджує, що відповідач за первісним позовом порушує умови договору оренди № б/н від 28.12.2007 р., а саме: з листопада місяця 2008 року не сплачує орендні платежі, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість (за період з 01.11.2008 р. по 01.07.2010р.) в загальній сумі 31 055,04 грн., з якої: 23 439,60 грн. заборгованість по орендній платі, 1 000 грн. штраф, 1 456,26 грн. пеня, 631,29 грн. 3% річних та 4527,86 грн. індекс інфляції (з врахуванням поданих позивачем та прийнятих судом до розгляду заяв про збільшення позовних вимог від 25.01.2010р. та №132 від 20.07.2010р.).

Як зазначає позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), підставою правомірності користування нежитловими приміщеннями за адресою: майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі, в якому знаходиться торговий комплекс і в якому знаходиться передане відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) в оренду торгове місце №3, є Договір оренди на нежитлові приміщення №7012 від 05.01.1996р.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсам Тернопіль", на підставі "Положення про патент на право оренди будівель (споруд,приміщень)" від 31.01.1995р. (втратило чинність 24.11.2000р. на підставі наказу Фонду держмайна України) придбало 05.01.1996р. у Фонду комунального майна м. Тернополя патент №24 на право оренди будівлі (споруди, приміщення), яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, майдан Перемоги,4, площею 1461,9 кв. м, дата закінчення терміну патенту 03.01.2006р. Відповідно до п.1.2 Положення патент на право оренди дає виключне право його власнику на укладення договору оренди, при цьому згідно п.п.2.3, 8.1 цього Положення, при перепродажу патенту власником іншій особі, яка стає правонаступником договору оренди, загальний строк дії патенту не змінюється і, із закінченням дії договору оренди нежитлового приміщення втрачає чинність і патент .

На підставі патенту на право оренди №24 від 05.01.1996р., між Фондом комунального майна м. Тернополя (правонаступниками якого в послідуючому були Управління економіки Тернопільської міської ради,Управління комунального майна міста, Управління обліку і контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської рада, Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради) (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Універсам Тернопіль" (Орендар) 05.01.1996р. укладено договір оренди нежитлових приміщень № 7012, згідно якого ТОВ "Універсам Тернопіль" було передано в оренду нежитлові приміщення площею 1461,9кв.м. за адресою: м. Тернопіль, майдан Перемоги, 4, строком з 03.01.1996р. по 03.01.2006р., для використання під магазин. Відповідно до п.10 умов договору, Орендар не має права передавати обовязки по договору іншим організаціям, а також здавати приміщення в суборенду цілком або частково та без дозволу Орендодавця проводити капітальний ремонт, переобладнання орендованого приміщення.

ТОВ "Універсам Тернопіль" на підставі договору купівлі продажу №10 від 16.03.1998р., продало патент на право оренди №24 від 05.01.1996р. ПП "Торговий дім Тернопіль", про що внесено запис в патент, який засвідчений підписами представниками Фонду та підприємства.

У звязку із зміною власника патенту, внесено зміни до договору оренди приміщення №7012 від 05.01.1996р., шляхом укладення 30.03.1998р. між Фондом та ПП"Торговий дім Тернопіль" додатку до договору оренди, яким внесено зміни в частині орендаря та орендної плати за приміщення .

На підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.02.2002р. №205 та від 22.12.2002р. №1274 дозволено ПП "Торговий дім Тернопіль" виконати реконструкцію орендного приміщення існуючого магазину під ринковий комплекс (із закладом громадського харчування), а рішенням від 25.05.2004р. №479 затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію реконструкції орендованих приміщень загальною площею 1109,6 кв. м виконану орендарем.

У звязку із закінченням терміну патенту та строку дії договору, сторони шляхом укладення 25.01.2006р. додатку до договору оренди №7012, продовжили термін дії договору до 31.12.2006р. та внесли зміни щодо розміру орендної плати, яка складає 30495,66 грн. за місяць та площі орендованих приміщень 1475,4 кв.м., яка змінилася після виготовлення інвентарної справи.

Порядок укладення, зміни, розірвання та виконання договору оренди комунального майна, який за своєю правовою природою є договором майнового найму, регулюється нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон України) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

Згідно ст. 5 Закону України , орендодавцями комунального майна є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном щодо цілісних майнових комплексів підприємств їх структурних підрозділі та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності;

Відповідно до ст.22 Закону України, Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди, при цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди і до нього застосовуються положення про договір оренди.

Такі ж вимоги передбачені і ст.774 ЦК України, згідно якої передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому строк дії договору піднайму не може перевищувати строку дії договору найму.

Підстави припинення договору оренди передбачені ст.26 Закону України, серед яких закінчення строку, на який було укладено договір, при цьому, відповідно ст.17 Закону України та ст.764 ЦК України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії Договору оренди нежитлових приміщень № 7012 (з урахуванням Додатку від 25.01.2006р.), визначено сторонами - до 31.12.2006р.

Разом з тим, Орендодавцем за цим договором (Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради) 26.12.2006р. направлено Орендарю ПП "Торговий дім Тернопіль" лист за №1064-у, згідно якого повідомлено про ненадання згоди на продовження строку дії договору після 31.12.2006р. у звязку з здійсненням без погодження з Орендарем ремонтно-будівельних робіт в торговому комплексі.

Також, 22.01.2007 року Управлінням комунальної власності Тернопільської міської ради направлено ПП ”Торговий дім Тернопіль” лист-претензію за №83-у (опис вкладення в цінний лист від 22.01.2007р. в матеріалах справи) та повторно повідомлено про ненадання згоди на продовження терміну дії Договору оренди № 7012 від 05.01.1996 р. та вимогу в 15-денний термін звільнити приміщення за адресою: майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що договір оренди нежитлових приміщень №7012 від 05.01.1996 року припинив свою дію з 01.01.2007 року, так як Орендодавець використав надане йому право, - протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору оренди №7012 повідомив Орендаря про ненадання згоди на продовження строку дії договору.

При цьому, суд вважає опис вкладення у цінний лист (претензія № 83-у від 22.01.2007р.), з відміткою пошти про його надіслання позивачу належним доказом, у розумінні ст.34 ГПК України, повідомлення позивача про відсутність згоди на укладення договору оренди № 7012 від 05.01.1996р. на новий термін.

Наведене, серед іншого, підтверджується і ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.09.2009р., прийнятою за результатами розгляду справи №11/140-3082(10/195-3485(14/86-2391), за позовом Управління комунальної власності Тернопільської міської ради до ПП “Торговий дім Тернопіль” про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності за адресою: майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі, якою припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, так як дане приміщення не використовується ПП “Торговий дім Тернопіль” і ним не зайняте.

Даючи правову оцінку посиланням позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року у справі №9/150-3402 та від 27.05.2010р. у справі № 18/1-9, де, як він зазначає, встановлено факт продовження дії договору оренди №7012 від 05.01.1996р. на наступний термін (10 років), тобто до 2016року, господарський суд зазначає наступне:

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Однак, у справі №9/150-3402 та № 18/1-9 відповідачем є суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_6, а у справі № 18/1-9 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскор Україна" м. Тернопіль, вул. Бродівська, 44; Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради м. Тернопіль, вул. Коперника, 1; Виконавчий комітет Тернопільської міської ради м. Тернопіль, вул. Листопадова,5, у даній ж справі позов заявлено до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що не дає суду можливість застосувати преюдицію судового акту господарського суду відповідно до ст. 35 ГПК України.

Зважаючи на вище встановлені обставини, господарський суд робить висновок, що укладений між ПП “Торговий дім Тернопіль” і фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 договір від 28 грудня 2007 року за своєю правовою природою є договором суборенди та укладений з порушенням порядку, передбаченого нормами Закону України та ЦК України, з огляду на наступне:

- зі змісту статей 203, 215 Цивільного кодексу України випливає, що правочин може бути визнано недійсним, зокрема, якщо його зміст суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, якщо особа, яка його вчиняє не має необхідного обсягу цивільної дієздатності;

- повноваження орендаря щодо користування майном, в тому числі і шляхом передачі його в суборенду, визначені ст.22 Закону України та ст.774 ЦК України, які передбачають наявність двох умов: знаходження майна в правомірному, на підставі договору оренди, користуванні та наявність згоди орендодавця на передачу майна в суборенду третім особам; строк надання майна в суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди;

- на момент укладення договору ПП "Торговий дім Тернопіль" не було належним користувачем приміщення комунальної власності та не мало згоди власника майна на передачу його в суборенду, а отже не мало і права укладати договори суборенди, тобто було обмежене у дієздатності щодо таких дій як згідно Закону так і згідно договору;

- договір укладений після закінчення терміну договору оренди № 7012 від 05.01.1996р., що суперечить ст.22 Закону України;

- укладаючи договір, позивач за первісним позовом неправомірно посилався як на підставу своїх дій - Правила торгівлі на ринках, які визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, при цьому ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій ; доказів створення такого субєкта господарювання як ринок, позивач за первісним позовом не надав, оскільки такий не створювався;

- недодержання в момент укладення договору сторонами вимог, які встановлені ч.1-3 ст.203 ЦК України, є підставою для визнання такого договору недійсним (ч.1 ст.215 ЦК України).

Окрім того, предметом розгляду у даній справі є зустрічний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, до Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, про визнання недійсним з моменту укладення договору від 28.12.2007р. оренди торгового місця № 3 в ринковому комплексі "Тернопіль" між ПП ОСОБА_1 та ПП "Торговий дім "Тернопіль", оскільки останній, на думку підприємця, укладений під впливом обману.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення та обґрунтування представників сторін та третіх осіб, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.ст. 175, 179 ГК України укладення господарських договорів та господарсько-майнові зобов'язання регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 204 цього ж Кодексу, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Закон, зокрема ст. 230 ЦК України, встановлює, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Так, однією з умов чинності правочину є дотримання вимог щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб'єкта проточину. Тому у випадку, коли воля суб'єкту правочину формувалася не вільно і не відповідала волевиявленню, зокрема, знаходилася під впливом обману, такі право чини визнаються недійсними.

Згідно з ч. 2 ст. 230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Так, обман має місце тоді, коли одна сторона навмисне вводить в оману іншу сторону.

Отже, для того, щоб кваліфікувати правочин як обман, необхідно встановити, що омана стосувалася природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими та бажаними для однієї зі сторін.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу вказаної норми закону, обов'язок доведення факту умисного введення ПП "Торговий дім Тернопіль" ФОП ОСОБА_1 в оману, а саме: тієї обставини, що на момент укладення правочину (договору суборенди) ПП було відомо про відсутність у нього необхідних повноважень на укладення договору суборенди, про неможливість використання підприємцем орендованого приміщення (торгового місця № 3 ) за цільовим призначенням, покладається на останнього.

Натомість, як вбачається із зустрічного позову та матеріалів даної справи, підтверджено в судовому засіданні самими представниками сторін, спірний договір був укладений сторонами 28.12.2007р., до листопада місяця 2008р. зобовязання між сторонами по договору виконувались в повному обсязі і лише з листопада місяця 2008р., а саме після отримання 30.10.2008р. підприємцем листа від Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради про відсутність у ПП "Торговий дім Тернопіль" повноважень на укладення будь-якого роду договорів з підприємцями на використання комунального майна) підприємець перестав сплачувати орендні платежі.

Окрім того, враховуючи, що рішенням господарського суду від 24.02.2009р. у справі № 9/150-3402, залишеним без змін Постановою Львівського господарського суду від 17.06.2009р. у даній справі, встановлено факт пролонгації договору № 7012 від 05.01.1996р. до 05.01.2016р., беручи до уваги інші судові розгляди, зокрема, справу № 18/1-9 (рішення та постанова суду в матеріалах справи), вбачається, що в діях ПП "Торговий дім Тернопіль" навмисного введення ПП ОСОБА_1 під час укладення договору від 28.12.2007р. в обман не було, оскільки, підприємство, як на момент укладення спірного договору, так і по даний час, переконане в правомірності своїх дій.

Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Відтак, суд вважає, що в задоволенні зустрічного позову,- визнання недійсним з моменту укладення договору від 28.12.2007р., саме з підстав, що останній укладений під впливом обману, слід відмовити.

Разом з тим, як було встановлено судом вище, укладений 28.12.2007р. між ПП “Торговий дім Тернопіль” і фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 договір за своєю правовою природою є договором суборенди та укладений з порушенням порядку, передбаченого нормами Закону України та ЦК України, які, в свою чергу, в порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання такого договору недійсним.

Відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Застосування даної норми судом розяснено у п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 N 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"(в редакції розяснень від 10.12.2004р. (далі Розяснення)), в якому зазначено, що якщо в процесі вирішення господарського спору господарський суд встановить, що зміст договору суперечить чинному законодавству, він, керуючись частиною першою статті 83 ГПК, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.

Матеріалами справи встановлено, що договір оренди, укладений 28.12.2007р. ПП "Торговий дім Тернопіль" з підприємцем ОСОБА_1 без належних повноважень та з порушенням чинного законодавства, а тому відповідно до п.9.1 Розяснень, такий договір повинен бути визнаний недійсним, як такий, що не відповідає вимогам Закону, оскільки у сторони, яка укладала угоду (позивача) були відсутні на те відповідні повноваження.

З огляду на наведене, господарський суд вважає, що договір від 28.12.2007р. оренди торгового місця №3 в торговому комплексі, що знаходиться в приміщені комунальної власності за адресою майдан Перемоги, 4 у м. Тернополі, укладений з порушенням вимог п. п.1,2 ст. 203 Цивільного кодексу України і наведене є підставою для визнання такого договору недійсним (ст.215 ЦК України) з моменту його укладення (ст. 236 ЦК України).

Таким чином, керуючись п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, в силу вимог якого господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, суд визнає недійсним з моменту його укладення Договір від 28 грудня 2007року, укладений між Приватним підприємством “Торговий дім Тернопіль” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 Цивільного кодексу України), тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в загальній сумі 31 055,04 грн., з якої: 23 439,60 грн. заборгованість по орендній платі, 1 000 грн. штраф, 1 456,26 грн. пеня, 631,29 грн. 3% річних та 4527,86 грн. індекс інфляції (з врахуванням поданих позивачем та прийнятих судом до розгляду заяв про збільшення позовних вимог від 25.01.2010р. та №132 від 20.07.2010р.) згідно договору оренди від 28.12.07р. до задоволення не підлягають, оскільки є неправомірними та безпідставно заявленими.

(Судом враховано, що аналогічної правової позицій дотримується і Вищий господарський суд України у Постановах № 7/83-1552 від 25.08.2010р. № 7/87-1557 від 25.08.2010р., № 17/33-773 від 25.08.2010р.).

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем за первісним позовом покладаються судом на останнього.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями “Про державне мито”, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви та заяв про збільшення позовних вимог державного мита сплачено 330 грн., а належало до сплати - 310,55 грн., решта суми сплаченого позивачем державного мита підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у звязку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем за зустрічним позовом покладаються на останнього.

Керуючись ст. 7 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 11, 16, 22, 202, 203, 215, 216, 236, 509, 763, 774, 782, 783 ЦК України, ст.ст. 42-47, 20, 22, 27, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 60, 811, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні первісного позову відмовити.

2.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

3.Визнати недійсним договір від 28 грудня 2007 року, укладений між ПП "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідент. код 14035686, та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1 з моменту його укладення.

4.Видати ПП "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, (ідент. код 14035686) довідку на повернення зайво сплачено державного мита в сумі 19 грн. 45 коп.

Платіжні доручення: №249 від 23.04.2009 року на суму 102 грн., №13 від 21.01.2010 року на суму 123 грн. та №92 від 20.07.2010р на суму 105грн., залишаються в матеріалах справи.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 01.10.2010р.), через місцевий господарський суд.

Суддя