Рішення № 11549225, 14.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2010 р.Справа № 11-34-30-17/235-05-7605

Господарський суд Одеської області

У складі колегії суддів:

головуючого - Власової С.Г.

судді Желєзної С.П.

судді Меденцева П.А.

Секретаря судових засідань Дяченко І.В.

За участю представників сторін:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з’явився;

Від відповідачів:

- МПП „Амос”: не з’явився;

- ТОВ „Курорт-Південь”: Сєтов М.О. за довіреністю від 27.04.2010р.;

Від третіх осіб:

- ЦСБУ МО України: не з’явився;

- Міністерства оборони України: Коваль О.Б. за довіреністю за вих.№ 220/140/д від 26.01.2010р.;

- ПП „О-С-В”: не з’явився;

- Дальницької сільської ради: не з’явився;

- Овідіопольської районної державної адміністрації: не з’явився;

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк+” до фірми „Амос” малого приватного підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” за участю третіх осіб: Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про зобов’язання виконати умови договору, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” до товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк +” про визнання права власності, а також за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України до фірми „Амос” малого приватного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк +”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємства „О-С-В”, Дальницької сільської ради, Овідіопольської районної державної адміністрації про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „Маяк+” (далі по тексту ТОВ „Маяк+”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до фірми „Амос” малого приватного підприємства ( далі по тексту –МПП „Амос”) та товариства з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” (далі по тексту –ТОВ „Курорт-Південь”) про спонукання МПП „Амос” виконати зобов’язання по договору передачі завдатку від 01.11.2004р., укладеного між позивачем і МПП „Амос” в якості забезпечення укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23, загальною площею 37150 кв.м. В обґрунтування позову ТОВ „Маяк+” посилалося на відмову МПП „Амос” повернути сплачений йому завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатку.

У процесі розгляду справи, ТОВ „Курорт-Південь” звернулось із зустрічним позовом до позивача, згідно з яким відповідачем висувалися вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу об’єкту „Піонерський табір „Зірочка” за вказаною адресою від 24.12.2004р., укладеного між ТОВ „Курорт-Південь” та МПП „Амос”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.09.2005р. у задоволенні позовних вимог ТОВ „Маяк +” відмовлено, в свою чергу, позовні вимоги ТОВ „Курорт-Південь” задоволено та визнано договір купівлі-продажу від 24.12.2004 р. цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибовка, вул. Середня, 23, укладений між ТОВ „Курорт-Південь” та МПП „Амос”, дійсним.

За результатами перегляду рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2005р. в касаційному порядку за касаційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, однак прийняте у справі рішення стосувалось її прав і обов’язків - Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України (далі - ЦСБУ МО України), постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006р. рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2005р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

В процесі нового розгляду даної справи, 24.03.2006р. ЦСБУ МО України, яке судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, звернулось з позовом до МПП „Амос”, ТОВ „Курорт-Південь”, третьої особи на стороні відповідача –ТОВ „Маяк+” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.12.2004 р. цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, укладеного між ТОВ „Курорт-Південь” та МПП „Амос”. При цьому, в обґрунтування зазначеного позову ЦСБУ МО України посилалося на належність останньому на праві господарського відання проданого за спірною угодою майна, а, відтак, відсутність у МПП „Амос” права на його відчуження.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2007р. у задоволенні позову ТОВ „Маяк+” та зустрічного позову ТОВ „Курорт-Південь” відмовлено та задоволено позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України, у зв’язку з чим було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24 грудня 2004 р., укладений між фірмою „Амос” малим приватним підприємством та ТОВ „Курорт-Південь” стосовно цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2008р. зазначене рішення господарського суду Одеської області скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Одеської області від 06.07.2009р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2009р., у первісному позові ТОВ „Маяк+” і у зустрічному позові ТОВ „Курорт-Південь” відмовлено, позов ЦСБУ МО України задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24.12.2004р., укладений між МПП фірмою „Амос” і ТОВ „Курорт-Південь” щодо цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за вказаною адресою.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2010р. вищевказані судові рішення попередніх інстанцій було скасовано, а справу було передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області в іншому складі суду. При цьому, в якості підстав для прийняття такого рішення судом касаційної інстанції було покладено висновки про неврахування судами першої та апеляційної інстанції того, що права особи, яка вважає себе власником, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Ухвалою від 26.04.2010р. дану справу було прийнято на новий розгляд в іншому складі суду.

Під час розгляду даної справи в іншому складі суду ТОВ „Курорт-Південь” 14.06.2010р. звернулося до суду із заявою про зміну предмету зустрічного позову, відповідно до якої просить суд визнати за ним право власності на цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка” за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23, загальною площею 4288,2 кв.м., що складається з: літ. А-прохідна; літ. Б, Е, И –вбиральні; літ. В, Д, Н, О –спальні корпуси; літ. Г - клуб; літ. Ж- адміністративний корпус; літ. З - медпункт; літ. К, к - кухня –їдальня, Л, П –склади; літ. М- лазня; 1, 2, 3 –спорудження. В подальшому, згідно з заявою, яка надійшла до суду 29.06.2010р., ТОВ „Курорт-Південь” зустрічні позовні вимоги були уточнені шляхом визначення конкретних площ даних об’єктів.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 19.07.2010р. справу № 11-34-30-17/235-05-7605 було передано на колегіальний розгляд у складі суддів: головуючого Власової С.Г., Желєзної С.П. та Меденцева П.А.

Ухвалою від 23.07.2010р. дану справу було прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

Ухвалою від 11.08.2010р. господарським судом Одеської області до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Міністерство оборони України. Пізніше, ухвалою від 20.08.2010р. господарським судом Одеської області до участі у даній справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача були залучені приватне підприємство „О-С-В”, Дальницька сільська рада, Овідіопольська районна державна адміністрація.

Під час розгляду даної справи в іншому складі суду ТОВ „Курорт-Південь” зустрічний позов був підтриманий у зміненій редакції. При цьому, в обґрунтування зустрічного позову відповідач посилався на невизнання іншими учасниками судового процесу права власності ТОВ „Курорт-Південь” на цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, зазначивши при цьому, що ТОВ „Курорт-Південь” є добросовісним набувачем вказаного цілісного майнового комплексу та підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, для витребування у відповідача вказаного майна відсутні.

Згідно з усними поясненнями представника Міністерства оборони України, останнє жодних претензій на спірне майно не має.

Незважаючи на вимоги суду, під час розгляду даної справи колегією суддів, інші учасники судового процесу у судові засіданні по даній справі не з’явилися, свою позицію по даній справі не висловили, у зв’язку з чим справа відносно даних осіб розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 22.08.2001р. №539 за військовою частиною А0200 було визнано право власності на будівлі та споруди дитячої оздоровчої установи „Зірочка” та піонерського табору „Зірочка”, які розташовані в с. Грибівка, згідно з переліками № 1 та № 2. На підставі вказаного розпорядження військовій частині А0200 було видано два самостійних свідоцтва про право власності на “Дитячу оздоровчу установу „Зірочка” та “Піонерський табір „Зірочка”.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.08.2004р. у справі №2-1163/04, за позовом Єрмолатіна В.І., МПП „Амос” до Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (в/ч А-0200) про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг на суму 82000 грн., затверджено мирову угоду, відповідно до якої у рахунок виконання договору про надання юридичних послуг Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (в/ч А-0200) передає МПП „Амос” цілісний майновий комплекс “Піонерський табір „Зірочка” розташований на земельній ділянці 4,5 га в с. Грибівка Овідіопольського району, який належав Управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України (в/ч А-0200) на підставі свідоцтва про право власності, виданого на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 22.08.2001р. № 539. Відповідно до умов мирової угоди до МПП „Амос” переходить право власності на будівлі і споруди “Піонерського табору „Зірочка”, у зв’язку з чим Управління капітального будівництва Міністерства оборони України втрачає право користування земельною ділянкою, що використовується для розміщення піонерського табору, а МПП „Амос” сплачує Єрмолатіну В.І. за Управління капітального будівництва Міністерства оборони України 2000 грн. у рахунок погашення боргу.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.11.2004р. виправлено описки в ухвалі Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.08.2004р.

Згідно з витягом з реєстру прав власності №5964748 від 22.12.04р. Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації на підставі ухвал Овідіопольського районного суду від 27.08.2004р. та від 29.11.2004р. за МПП Фірма „Амос” зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23.

01.11.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Маяк+” (Продавець) та МПП „Амос” (Покупець) укладено договір передачі завдатку, відповідно до умов якого Покупець передав, а Продавець прийняв завдаток у розмірі 55000 грн., у якості забезпечення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с.Грибівка, вул.Середня, 23, загальною площею 37150 кв.м. Залишок у сумі 41000 грн. Покупець зобов’язався сплатити Продавцю у повному обсязі при укладенні договору купівлі-продажу.

Умовами цього договору Продавець зобов’язався підготувати і оформити всі необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с.Грибівка, вул.Середня, 23, загальною площею 37150 кв.м, а також укласти договір купівлі-продажу вищезазначеного майна.

В свою чергу, Продавець засвідчив про відсутність прав третіх осіб на відчужуване приміщення, у тому числі, що відчужуваний об’єкт до цього часу не проданий, не дарований, не закладений, не переданий в оренду, не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться спори.

Крім того, сторони у договорі зазначили, що якщо за невиконання договору відповідає одна сторона, що дала завдаток, він залишається у іншої сторони. Якщо за невиконання договору відповідальна сторона, яка отримала завдаток, вона повинна сплатити іншій стороні завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Крім того, сторона, винна у невиконанні договору, зобов’язана відшкодувати іншій стороні збитки у сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

В подальшому, після укладення договору передачі завдатку, 24.12.2004р. МПП „Амос” (Продавець) укладає з ТОВ „Курорт-Південь” (Покупець) договір купівлі-продажу, згідно з яким МПП „Амос” продало, а ТОВ „Курорт-Південь” купило цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23, загальною площею 4288,2 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 37150 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні МПП „Амос”. Так, згідно із п. 1.2 договору купівлі-продажу від 24.12.2004 р. об’єкт купівлі-продажу належить Продавцю на підставі ухвал Овідіопольського районного суду Одеської області від 29.11.2004р. та від 27.08.2004р., що зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №7482442 та згідно витягу з реєстру прав власності №5964748 Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації від 22.12.2004р.

Проте, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.04.2005 р. у справі №22а-148/2005р. (№2-1163/04) скасовано ухвалу Овідопольського районного суду Одеської області від 27.08.2004 р. про затвердження мирової угоди (на підставі якої МПП „Амос” набуло право власності на спірне нерухоме майно), а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилаючись на те, що після укладення зазначеного договору передачі завдатку МПП „Амос” відмовилося від укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Грибівка, вул.Середня, 23, загальною площею 37150 кв.м, а в подальшому взагалі продало його ТОВ „Курорт-Південь”, а також, посилаючись на приписи ст.ст. 571, 610 Цивільного кодексу України, позивачем висуваються вимоги про зобов’язання МПП „Амос” виконати зобов’язання перед ТОВ „Маяк+”, які були прийняті ним за договором передачі завдатку від 01.11.2004р.

В свою чергу, відповідно до відзиву, який надійшов до господарського суду Одеської області 25.08.2005р. МПП „Амос” проти позову ТОВ „Маяк+” заперечує, посилаючись на те, що договір передачі завдатку, є попереднім договором, а у зв’язку з тим, що у подальшому не було вчинено дій щодо укладення договору купівлі-продажу, зобов’язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не був укладений протягом строку (дати), встановленого попереднім договором, або якщо одна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення, як то передбачено ч.3 ст. 635 Цивільного кодексу України. Також МПП „Амос” зазначає про неможливість виконання зобов’язань з відчуження вказаного комплексу, оскільки даний об’єкт вже проданий товариству з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” згідно з договором купівлі-продажу від 24.12.2004р.

В свою чергу, ЦСБУ МО України в межах даної справи висуваються вимоги про визнання недійсним договору від 24.12.2004р., укладеного між МПП „Амос” та ТОВ „Курорт-Південь”, стосовно купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Грибівка, вул. Середня, 23. При цьому, в обґрунтування зазначеного позову ЦСБУ МО України посилалося на належність останньому на праві господарського відання проданого за спірною угодою майна, а, відтак, відсутність у МПП „Амос” права на його відчуження.

ТОВ „Курорт-Південь”, заперечуючи проти вказаних позовів, а також наполягаючи на правомірності набуття останнім на підставі договору від 24.12.2004р. права власності на цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23, висуваються зустрічні позовні вимоги про визнання за ним права власності на вказаний об’єкт. Крім того, ТОВ „Курорт-Південь”, вважаючи себе добросовісним набувачем спірного майна, вказувало на відсутність підстав для вилучення майна з власності ТОВ „Курорт-Південь”, у зв’язку з чим просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та ЦСБУ МО України.

Згідно ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що позовні вимоги ЦСБУ МО України безпосередньо стосуються правомірності або неправомірності підстав набуття ТОВ „Курорт-Південь” права власності на спірний об’єкт, яким, в свою чергу, висуваються зустрічні позовні вимоги про визнання на нього права власності, суд вважає правомірним розглядати позовні вимоги даних учасників процесу в сукупності, не розділяючи окремо доводи кожного.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Наполягаючи на наявності у ЦСБУ МО України права власності на проданий за спірною угодою цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, останнє посилалось на рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175.

Так, згідно з вказаним рішенням господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175 визнано недійсним розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №539 від 22.08.2001р. „Про визнання права власності на будівлі та споруди (дитяча оздоровча установа та піонерський табір „Зірочка” в с. Грибівка), яке складається з пунктів 1 і 2, з моменту його прийняття; визнано недійсним свідоцтво про право власності на дитячу оздоровчу установу „Зірочка”, видане виконкомом Дальницької сільської ради 30.08.2001р. на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №539 від 22.08.2001р.; визнано недійсним свідоцтво про право власності на піонерський табір „Зірочка”, видане виконкомом Дальницької сільської ради 30.08.2001р. на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №539 від 22.08.2001р.; визнано за Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим) право власності на будинки та споруди (майно) дитячого оздоровчого табору „Зірочка”, що знаходиться в Овідіопольському районі Одеської області; Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації зобов’язано зареєструвати право власності за Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим) на будинки та споруди (майно) дитячого оздоровчого табору „Зірочка”, що знаходяться в Овідіопольському районі Одеської області.

Ухвалою від 09.11.2004р. господарським судом м. Києва до вказаного рішення внесені зміни у пункти 5 і 6 в частині зазначення реквізитів Дитячого оздоровчого табору „Зірочка”.

В свою чергу, 09.09.2005р. прокурор Овідіопольського району Одеської області звернувся до господарського суду м. Києва в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації з заявою про перегляд рішення господарського суду м.Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.10.2005р. по справі № 20/175, прийнятим за результатами перегляду рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. за нововиявленими обставинами вказане судове рішення було залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 р. по справі №20/175 апеляційну скаргу Міністерства оборони України та апеляційне подання прокурора Овідіопольського району Одеської області задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2005р. у справі №20/175 скасовано, справу №20/175 направлено на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2006р. по справі №20/175 заяву прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Овідіопольської районної державної адміністрації про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2004р. №20/175 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2004р. №20/175 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. по справі №20/175 заяви Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області і прокурора Овідіопольського району Одеської області про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175 за нововиявленими обставинами та апеляційні скарги Овідіопольської районної державної адміністрації, Міністерства оборони України, Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області були задоволені, ухвала господарського суду міста Києва від 14.04.2006р. у справі №20/175 і рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175 скасовані, в позові відмовлено, матеріали справи №20/175 повернуті до господарського суду міста Києва.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.01.2007р. у справі №К-28558/06 (№20/175) касаційну скаргу Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. скасовано, ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2006р. у справі за позовом Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) до Міністерства оборони України, виконавчого комітету Дальницької сільської ради, Овідіопольської районної державної адміністрації та Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності - залишено без змін.

Таким чином, рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175 на теперішній час є чинним.

Зважаючи, що ЦСБУ МО України в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що у предметі оскаржуваного договору купівлі-продажу від 24.12.2004р., укладеного між МПП „Амос” та ТОВ „Курорт-Південь”, є частина майна, належного ЦСБУ МО України, суд вважає за необхідне звернутися до документів, які містяться в матеріалах даної справи.

Рішенням виконавчого комітету Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області №294 від 22.11.2004р., на підставі рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. у справі №20\175, будинкам та спорудам дитячого оздоровчого табору „Зірочка”, присвоєно поштову адресу: с. Грибівка, вул. Грибівська, 5.

На підставі рішення виконавчого комітету Дальницької сільської ради № 183 від 11.08.2005р. ЦСБУ МО України 11.08.2005р. було видано свідоцтво про право власності на будинки та споруди дитячого оздоровчого табору „Зірочка”, що розташовані за адресою с. Грибівка, вул. Грибівська, 5. Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 9036376, виданого Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 23.11.2005р., до складу будинків та споруд дитячого оздоровчого табору „Зірочка”, що розташовані за адресою с. Грибівка, вул. Грибівська, 5, крім іншого, входили: під №10 літ.А- прохідна, №11 літ. Б- вбиральня, №12 літ. В- спальний корпус, №13 літ. Г- клуб, №14 літ. Д - спальний корпус, №15 літ. Е - вбиральня, №16 літ. Ж- адмінкорпус, №17 літ. З - медпункт, №18 літ. И- вбиральня, №19 літ. К,к - кухня-їдальня, №20 літ. Л - склад, №21 літ. М - баня, №22 літ. Н - спальний корпус, №23 літ. О - спальний корпус, №24 літ. П - склад, №25 спорудження 1-3. При цьому, слід зазначити, що вказаному об’єкту присвоєний реєстраційний номер 11640218.

Водночас згідно з договором купівлі-продажу від 24.12.2004р. до складу придбаного ТОВ „Курорт-Південь” у МПП „Амос” цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка” за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23, загальною площею 4288,2 кв.м., увійшли наступні споруди та будівлі: літ. А-прохідна; літ. Б, Е, И –вбиральні; літ. В, Д, Н, О –спальні корпуси; літ. Г - клуб; літ. Ж- адміністративний корпус; літ. З - медпункт; літ. К, к - кухня –їдальня, Л, П –склади; літ. М- лазня; 1, 2, 3 –спорудження. Слід зауважити, що право власності ТОВ „Курорт-Південь” на вказаний об’єкт було зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6943585, виданим Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації 07.04.2005р. При цьому, реєстраційний номер даного об’єкта - 7482442. Відповідно до відповіді КП „Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” за вих. № 2142 від 27.08.2010р. до теперішнього часу право власності на вказаний об’єкт зареєстровано за ТОВ „Курорт-Південь”.

Зважаючи на відмінності у адресах даних об’єктів, а також відмінності у реєстраційних номерах, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.

Згідно з приписами ст. 25 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 1 липня 2004 року N 1952-I (в редакції Закону Україну від 11 лютого 2010 року N 1878-VI), відповідно до яких реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об'єкта нерухомого майна його реєстраційний номер залишається без змін. Аналогічні положення містилися і у передній редакції ст. 25 згаданого Закону.

При цьому, відповідно до п.п. 4.3, 4.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445при поділі нерухомого майна для кожного з об'єктів нерухомого майна відкриваються нові розділи Реєстру прав і нові реєстраційні справи, кожному з об'єктів нерухомого майна присвоюється новий реєстраційний номер. При реєстрації права власності на нерухоме майно, яке було об'єднано, для об'єкта нерухомого майна відкривається новий розділ Реєстру прав і нова реєстраційна справа, нерухомому майну присвоюється новий реєстраційний номер.

З урахуванням наведеного відмінності у реєстраційних номерах вказаних вище об’єктів, а також їх різні адреси, ставлять під сумнів можливість ототожнення будинків та споруд дитячого оздоровчого табору „Зірочка”, що розташовані за адресою с. Грибівка, вул. Грибівська, 5, та цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка” за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23, а, відтак, свідчать про недоведеність доводів ЦСБУ МО України про те, що майно відчужене на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу від 24.12.2004р., укладеного між МПП „Амос” та ТОВ „Курорт-Південь” належить ЦСБУ МО України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, у контексті розгляду питання щодо належності спірного майна на праві власності ЦСБУ МО України, суд вважає за необхідне додатково зазначити, що рішення господарського суду м. Києва від 20.07.2004р. у справі №20/175 не має преюдиціального значення при розгляді даної справи, оскільки суб’єктний склад учасників спору у вказаній справі, відмінний від даного спору. Також при розгляді даного питання слід звернутися до законодавчих положень, якими визначається правовий режим майна, належного до державної власності.

У відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Пунктом 1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15 грудня 1992 року N 8-92, чинного на час створення ЦСБУ МО України, здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Згідно з абз. є, ж п.п. 3 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 21 серпня 1997 року N 888 (в редакції Указу Президента України від 4 липня 2002 р. N 618/2002)чинного на час створення ЦСБУ МО України, Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань як орган військового управління під час здійснення адміністративного (повсякденного) управління Збройними Силами: створює, реорганізовує та ліквідовує в установленому порядку призначені для забезпечення окремих видів діяльності Збройних Сил підприємства, установи та організації, контролює їх діяльність; здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, і надає Кабінету Міністрів України інформацію про результати інвентаризації військового майна Збройних Сил за минулий рік.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-Vвизначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Крім того, у відповідності до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно з п.п.п. 9, 10, 11.2 Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 129 від 12.04.2002р. з урахуванням змін, внесених до вказаного Положення наказом Міністра оборони України № 231 від 26.06.2004р. засновником ЦСБУ МО України є держава в особі Міністерства оборони України, майно Управління є державною власністю і належить йому на праві повного господарського відання. Засновник закріплює за Управлінням майно, необхідне для його діяльності.

Проте, під час розгляду даної справи ЦСБУ МО України не було надано суду доказів на підтвердження передачі Міністерством оборони України ЦСБУ МО України цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка” за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23. Більш того, відповідно до доповідної начальника Управління капітального будівництва Міністерства оборони України №141/102 від 02.03.2005 р. дитячий оздоровчий комплекс „Зірочка” був закріплений за військовою частиною А0200. Доказів, підтверджуючих факт передачі даного майна від військової частини А0200 до ЦСБУ МО України, суду надано не було.

З огляду на все викладене вище, суду не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів ЦСБУ МО України при укладенні МПП „Амос” та ТОВ „Курорт-Південь” спірного договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка” за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23.

Також зважаючи на зміст та підстави позовних вимог, які висуваються ЦСБУ МО України в межах даної справи, враховуючи водночас, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.04.2005 р. у справі №22а-148/2005р. (№2-1163/04) скасовано ухвалу Овідопольського районного суду Одеської області від 27.08.2004 р. про затвердження мирової угоди (на підставі якої МПП „Амос” набуло право власності на спірне нерухоме майно), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно зі ст. 388 ЦК, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в який така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 216 ЦК України, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Наведені висновки суду відповідають і позиції з цього приводу, викладеній п. 27.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, відповідно до якого господарським судам слід мати на увазі, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною. Захист прав такої особи можливий шляхом подання віндикаційного позову. Крім того, у відповідності до п. 15 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” у вирішенні спорів, пов'язаних з витребуванням майна з чужого незаконного володіння (віндикацією майна), господарським судам необхідно враховувати, що сам лише факт відчуження майна підприємства, установи, організації, якій воно не належить на праві власності (повного господарського відання, оперативного управління), не є підставою для визнання угоди про відчуження недійсною. Правові наслідки такої угоди мають визначатися з урахуванням, зокрема, статей 145 і 225 Цивільного кодексу.

В свою чергу, відповідно до приписів ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, на час укладення договору купівлі-продажу від 24.12.2004р., на підставі якого ТОВ „Курорт-Південь” придбало цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23, ухвала Овідопольського районного суду Одеської області від 27.08.2004 р. про затвердження мирової угоди, на підставі якої МПП „Амос” набуло право власності на спірне нерухоме майно, була чинною. Таким чином, ТОВ „Курорт-Південь” на день укладення спірного правочину не знало та не могло знати про те, що придбало вказаний майновий комплекс у особи, яка не мала права його відчужувати, а, відтак, ТОВ „Курорт-Південь” є добросовісним набувачем спірного майна. Крім того, відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу від 24.12.2004р. продаж предмету договору був вчинений за 96000 грн. При цьому, дана грошова сума була сплачена продавцю - МПП „Амос”, що підтверджується змістом п. 2.2 вказаної угоди, згідно з яким представник Продавця підтвердив факт повного розрахунку за цим договором. Таким чином, ТОВ „Курорт-Південь” спірне майно було придбано на підставі відплатного договору.

При цьому, слід зауважити, що Міністерством оборони України, якому в силу вищенаведеного по тексту рішення правового аналізу законодавчих приписів належить право розпорядження відповідним державним майном, не пред’являються жодних претензій на цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23. Ніяких претензій щодо цього майна не висувається і з боку первісного відчужувача спірного майна –військової частини А 0200. Наведене, в тому числі, свідчить про відсутність підстав, встановлених статтею 388 ЦК України.

В свою чергу, згідно з приписами ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

З урахуванням вищевикладеного аналізу правових норм та документів, які містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку, що ТОВ „Курорт-Південь” має статус саме добросовісного набувача спірного майна, право власності на яке було ним зареєстроване у встановленому законом порядку, що дає суду підстави для задоволення зустрічних позовних вимог останнього та визнання за ним права власності на цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23, загальною площею 4288,2 кв. м, що складається з: „А” - прохідна, загальною площею 4,0 кв.м; „Б” - вбиральня, загальною площею 33,0 кв.м; „В” - спальний корпус загальною площею 494,8 кв.м; „Г” - клуб загальною площею 371,3 кв.м; „Д” - спальний корпус загальною площею 578,3 кв.м; „Е” - вбиральня, загальною площею 19,6 кв.м; „Ж” - адміністративний корпус загальною площею 509,5 кв.м; „З” - медпункт загальною площею 159,6 кв.м; „И” -вбиральня, загальною площею 85,1 кв.м; „К,к” - кухня-їдальня загальною площею 820,2 кв.м; „Л” - склад загальною площею 145,5 кв.м; „М” - лазня, загальною площею 71,4 кв.м; „Н” - спальний корпус загальною площею 494,8 кв.м; „О” - спальний корпус загальною площею 494,8 кв.м; „П” - склад, загальною площею 6,3 кв.м; „1,2,3” –спорудження.

Звертаючись до позовних вимог ЦСБУ МО України, суд наголошує на наступному. Існує певний порядок реалізації прав суб’єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Звернення до суду з відповідними вимогами є одним із способів захисту прав суб’єктів господарювання. З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ЦСБУ МО України, вважаючи себе власником цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, звернулося до суду із вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу даного комплексу від 24.12.2004р., учасником якого не було, суд доходить висновку про невірність обраного ЦСБУ МО України способу захисту прав та неправомірність застосування в даному випадку приписів ст.ст. 215, 216 ЦК України, що, у сукупності із наведеними висновками суду про недоведеність ЦСБУ МО України порушення його прав при укладенні вказаної угоди, тягне за собою необхідність відмови у задоволенні позову ЦСБУ МО України.

Розглянувши позов ТОВ „Маяк+” щодо зобов’язання МПП „Амос” виконати зобов’язання перед ТОВ „Маяк+”, прийняті на себе за договором завдатку від 01.11.2004р., суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Звертаючись з позовом до МПП „Амос” та ТОВ „Курорт-Південь”, ТОВ „Маяк+” просило спонукати МПП „Амос” укласти договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23.

Але, як вбачається з вступної частини договору передачі завдатку від 01.11.2004р. Продавцем у цьому договорі є ТОВ „Маяк+”, а не МПП „Амос”, і лише у кінці договору, де зазначено назви та реквізити сторін, визначено, що МПП „Амос” позначено як Продавець. Крім того, за висновками суду, викладеними вище, МПП „Амос” не є належним власником цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, розташованого за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23, тому не може здійснити відчуження зазначеного об’єкту.

Додатково слід зазначити, що у договорі передачі завдатку об’єкт купівлі-продажу визначено як цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23, загальною площею 37150 кв.м, але, з матеріалів справи не вбачається існування такого об’єкту, адже, з жодного документу не вбачається що загальна площа об’єктів нерухомості даного майнового комплексу складає 37150 кв.м. Крім того, виходячи з формулювання заявлених ТОВ „Маяк+” позовних вимог, взагалі не можливо встановити конкретні зобов’язання, які позивач просить зобов’язати виконати МПП „Амос”.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ „Маяк+”. У задоволенні позову ЦСБУ МО України про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.12.2004 р. цілісного майнового комплексу „Піонерський табір „Зірочка”, укладеного між ТОВ „Курорт-Південь” та МПП „Амос” також слід відмовити. В свою чергу, зустрічний позов ТОВ „Курорт-Південь” про визнання за ним права власності на цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка” за адресою: с. Грибівка, Овідіопольського району Одеської області, вул. Середня, 23, загальною площею 4288,2 кв.м., що складається з: літ. А-прохідна; літ. Б, Е, И –вбиральні; літ. В, Д, Н, О –спальні корпуси; літ. Г - клуб; літ. Ж- адміністративний корпус; літ. З - медпункт; літ. К, к - кухня –їдальня, Л, П –склади; літ. М- лазня; 1, 2, 3 –спорудження підлягає задоволенню.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 326, 330, 388 Цивільний кодекс України, ст. 73 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю „Маяк+” відмовити.

2.          У задоволенні позову Центральному спеціалізованому будівельному управлінню (госпрозрахункове) Міністерства оборони України відмовити.

3.          Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” задовольнити.

4.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” /49000, м. Дніпропетровськ, вул.Симферопольська, 6.21, оф. 605, код ЄДРПОУ 33217554/ право власності на цілісний майновий комплекс „Піонерський табір „Зірочка”, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Середня, 23, загальною площею 4288,2 кв. м, що складається з: „А” - прохідна, загальною площею 4,0 кв.м; „Б” - вбиральня, загальною площею 33,0 кв.м; „В” - спальний корпус загальною площею 494,8 кв.м; „Г” - клуб загальною площею 371,3 кв.м; „Д” - спальний корпус загальною площею 578.3 кв.м; „Е” - вбиральня, загальною площею 19,6 кв.м; „Ж” - адміністративний корпус загальною площею 509,5 кв.м; „З” - медпункт загальною площею 159,6 кв.м; „И” -вбиральня, загальною площею 85,1 кв.м; „К,к” - кухня-їдальня загальною площею 820,2 кв.м; „Л” - склад загальною площею 145,5 кв.м; „М” - лазня, загальною площею 71,4 кв.м; „Н” - спальний корпус загальною площею 494,8 кв.м; „О” - спальний корпус загальною площею 494,8 кв.м; „П” - склад, загальною площею 6,3 кв.м; „1,2,3” - спорудження.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк +” /Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, вул.. Леніна, 163, код ЄДРПОУ 31422042/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Курорт-Південь” /49000, м. Дніпропетровськ, вул.Симферопольська, 6.21, оф. 605, код ЄДРПОУ 33217554/ 960 грн. 00 коп. /дев’ятсот шістдесят грн.. 00 коп. / держмита та 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн.. 00 коп. / витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 20.09.2010р.

Головуючий - Власова С.Г.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Меденцев П.А.

.