Рішення № 11549042, 17.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2010 р.Справа № 22/101-10-3227 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИРЕКТ ФІНАНС"; до відповідача Закритого акціонерного товариства "XXI СТОЛІТТЯ";

про стягнення 2642493,16грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Романенко А.М. - представник за довіреністю №б/н від 14.04.2009р.

Від відповідача: не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИРЕКТ ФІНАНС" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Закритого акціонерного товариства "XXI СТОЛІТТЯ" про стягнення 2642493,16грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

12 липня 2007 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Фінанс»та відповідачем Закритим акціонерним товариством «XXI Століття»було укладено договір № 15/07 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених договором, поворотна фінансова допомога надається одноразово в національній валюті України в сумі 1000000 (один мільйон) гривень (без ПДВ).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню у строк до 01.05.2008 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі та перерахував на поточний рахунок відповідача 1000000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №70 від 12.07.2007 р. Але, відповідачем не було виконано своїх зобов'язань щодо повернення у повному обсязі у строк повернення безвідсоткової фінансової допомоги.

Згідно п. 4.2. договору та відповідно до чинного законодавства України, у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової допомоги відповідач зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Згідно п. 4.3. договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової допомоги відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Крім того, відповідно до положень ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 1255000,00 грн. та загальна сума процентів за договором складає 66246,58 грн. (згідно наданого розрахунку).

Крім того, 17 липня 2007 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Фінанс»та відповідачем Закритим акціонерним товариством «XXI Століття»було укладено договір № 15/07 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, у відповідності до умов якого позивач надає відповідачу поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених цим договором, поворотна фінансова допомога надається одноразово в національній валюті України в сумі 1000000 (один мільйон) гривень (без ПДВ).

Згідно п. 3.1. договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню у строк до 01.05.2008 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі та перерахував на поточний рахунок відповідача 1000000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №75 від 18.07.2007 р. Проте, відповідачем не було виконано своїх зобов'язань по договору, що полягає в не поверненні у повному обсязі та в установлений п.3.1. договору строк повернення безвідсоткової фінансової допомоги.

Крім того, згідно п.4.2. договору, у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової допомоги відповідач зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу. Згідно п.4.3. договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової допомоги відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Відповідно до положень ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, загальний розмір вимог позивача у зв'язку із неналежним виконанням умов договору становить: 1 321 246,58 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції 1 255 000 грн. та 3% річних 66246,58 грн.(згідно наданого розрахунку).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та Інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором

У відповідності зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню, у відповідача перед позивачем, внаслідок не виконання умов договорів виникла заборгованість в розмірі 2 642 493,16 (два мільйони шістсот сорок дві тисячі чотириста дев'яносто три) гривень 16 коп.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «XXI Століття»(м.Одеса, пров. Узкий, 14, код ЄДРПОУ 01353516, п/р 2600730011845 в ОФ ПАТ «ВіЕйБі Банк»м. Одеса, МФО 328726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Фінанс»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 Д, код ЄДРПОУ 34495527, п/р 26006300118910 в ПАТ«ВіЕйБі Банк», МФО 321637) суму заборгованості у розмірі 2642493,16 (два мільйони шістсот сорок дві тисячі чотириста дев'яносто три) гривень 16 коп., суму відшкодування витрат по оплаті державного мита у розмірі 25500 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя Торчинська Л.О.

Повне рішення складено 21.09.2010р.