Рішення № 11548699, 05.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10                                                                                 Справа № 5/22пд

За позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства «Торгово-комерційна фірма «АРТ», м. Луганськ про стягнення 76 183 грн. 65 коп., розірвання договору оренди та звільнення приміщення

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від заявника –не прибув;

від позивача - Лесніков М.В., довіреність № И-01/03-30/5995/0/2-09;

від відповідача –не прибув

Суть спору: Прокурор міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, виходячи з заяв позивача про зменшення (а.с. 53) та збільшення (а.с.72) позовних вимог, які підтримані представником прокурора, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі у сумі 69982 грн. 87 коп. та пені у сумі 4917 грн. 38 коп.

Відповідачем по справі у судовому засіданні 17.09.2010 надані письмові заяви, у яких він визнає позовні вимоги у частині стягнення коштів та просить надати розстрочку виконання рішення господарського суду на 10 місяців починаючи з жовтня 2010 року, рівними частками у зв’язку з тяжким фінансовим становищем.

Строк розгляду справи на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторін продовжувався на 15 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд –

в с т а н о в и в:

На підставі рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.08.2001 №155/19 (із змінами до нього) між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Закритим акціонерним товариством "Торгово-комерційна фірма "АРТ" був укладений договір оренди нежитлового приміщення від 21.09.2001 № 583-А, згідно умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає по акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору і додається до нього, в строкове платне користування, згідно додатку 1 до договору, нежитлове приміщення загальною площею 275,2 кв. м. у тому числі підвал площею 82,9 кв. м., яке розташоване за адресою: вул. Сосюри, 1а.

Строк дії договору визначено з 21.09.2001 по 21.09.2011 (п. 7.1 договору).

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом "прийняття –передачі нежилого приміщення" від 21.09.2001 б/н, який підписаний обома сторонами без заперечень.

Відповідно до п. 3.2 договору, в редакції угоди про зміну договору №7 від 14.11.2007р., орендна плата за листопад 2007р. складає 3500,55 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.4 в редакції додаткової угоди №7 від 14.11.2007).

Перераховувати орендну плату відповідач зобов’язаний вчасно та в повному обсязі щомісячно не пізніше 10-го числа поточного місяця (п. 3.7, п. 4.1.2 договору в редакції угоди №7 від 14.11.2007).

За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який підлягає застосування до спірних правовідносин, оскільки майно відноситься до комунальної власності, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 5 ст. 762 ЦК України та положень розділів 3, 4 договору оренди орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідач же в порушення наведених приписів чинного законодавства та умов договору оренди, свої обов'язки щодо сплати орендних платежів виконував не належним чином, внаслідок чого згідно розрахунку позивача (а.с. 75) за період з серпня 2009р. по липень 2010р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 69982,87 грн.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів по договору № 583-А від 21.09.2001 підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 69982 грн. 87 коп. боргу.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

В пункті 6.3 договору, в редакції угоди №7 від 14.11.2007 сторони передбачили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати заборгованості).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому за період з 10.08.2009р. по 09.07.2010р. нарахована та заявлена до стягнення пеня яка, згідно заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 73-74), складає 4917 грн. 38 коп.

Розрахунок пені є таким, що відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач в судовому засіданні 17.09.2010р. подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення коштів визнає.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, ці дії відповідача не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України і підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник у встановленому законом порядку звільнений від їх сплати.

У судовому засіданні 17.09.2010р. представник відповідача подав клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду у даній справі строком на 10 місяців. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач послався на важкий фінансовий стан внаслідок економічної кризи, що на даний час має місце в Україні.

Позивач проти клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду у даній справі не заперечив.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов’язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Відповідно до п. 2 роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.96 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд прийшов до висновку про те, що фінансовий стан відповідача на даний час у значній мірі перешкоджає повному фактичному виконанню рішення суду у даній справі.

За таких обставин надання розстрочки виконання судового рішення надасть позивачу можливість реального отримання грошових коштів частками з певним інтервалом у часі, проти чого не заперечує представник позивача у справі, зазначивши про це на клопотанні відповідача.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви відповідача та надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі строком на десять місяців із здійсненням платежів рівними частками у розмірі 7588 грн. 12 коп. щомісячно протягом дев’яти місяців, починаючи з дати набрання даним рішенням законної сили, та здійсненням десятого платежу у десятий місяць розстрочки виконання рішення у розмірі 7588 грн. 19 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Торгово-комерційна фірма “АРТ”, м. Луганськ, вул. А.Ліньова, 85А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13393521, на користь виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, код 21796730, заборгованість з орендних платежів у сумі 69982 грн. 87 коп. та пеню в сумі 4917 грн. 38 коп., видати наказ.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Торгово-комерційна фірма “АРТ”, вул. А. Ліньова, 85-А, м. Луганськ, код 13393521:

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 витрати зі сплати державного мита в сумі 749 грн. 00 коп., видати наказ;

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050003, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 232 грн. 02 коп., видати наказ

4. Розстрочити виконання даного рішення строком на десять місяців із здійсненням платежів рівними частками у розмірі 7588 грн. 12 коп. щомісячно протягом дев’яти місяців, починаючи з дати набрання даним рішенням законної сили, та здійсненням десятого платежу у десятий місяць розстрочки виконання рішення у розмірі 7588 грн. 19 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.В. Васильченко