Рішення № 11548636, 01.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.10                                                                                 Справа № 23/62пд

За позовом

1-го позивача - Луганської міської ради, м. Луганськ

2-го позивача - Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", м. Луганськ

про внесення змін до договорів          

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Скрипник М.С.

в присутності представників сторін:

від позивачів –Бабкіна Н.В., довіреність № 01/03-10/5562/0/2-08 від 30.07.2008р.;

від відповідача –Михальчук С.Г., довіреність б/н від 01.02.2010р.

В провадженні суду знаходяться справи №№ 23/62пд та 23/64пд у яких приймають участь одні й ті ж сторони, предмет спору є однорідним, тому справи, на підставі ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, судом об'єднуються в одне провадження, об'єднаній справі присвоєний номер 23/62пд.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях 21.09.2010р. оголошено перерву до 27.09.2010р. до 11 год. 30 хв., та 27.09.2010р. оголошено перерву до 01.10.2010р. до 11 год. 30 хв.

Суд, розглянувши матеріали справи

в с т а н о в и в:

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.10.2003 року № 376/92, зі змінами внесеними до нього рішенням Луганської міської ради від 27.05.2008 року за № 34/76 Товариству з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" була передана в оренду терміном на 49 років земельна ділянка площею 0,8750 га за адресою: м. луганськ, вул. Возрождєнія (виїзд з міста Луганську) під будівництво та розміщення автозаправного комплексу.

Між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" укладено договір оренди землі від 19.03.2004 року, державна реєстрація від 16.04.2004 року № 4962. Зміни до договору внесені договором про внесення змін від 04.07.2008 року, державна реєстрація від 17.09.2008 року № 040840200426.

Згідно з п. 2.1. розділу "2. Оендна плата" вказаного договору оренди землі, річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 року за № 7/9.

П.п 2.12 договору передбачає, що орендна плата може переглядатися за згодою сторін.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 19.04.1996 року № 214/9 зі змінами, внесеними до нього рішенням Луганської міської ради від 28.07.2006 року № 7/35, Товариству з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" була надана в оренду терміном на 49 років земельна ділянка площею 0,2770 га по вул. Совєтській в районі речового ринку для будівництва малогабаритної паливо-роздавальної станції та комплексу споруджень в підземному виконанні.

Між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.12.1996 року, реєстрація від 25.12.1996 року № 1775. Зміни до договору внесені договором про внесення змін в договір від 29.09.2006 року, державна реєстрація від 07.08.2007 року за № 040740200203.

Згідно з п. 2.1 розділу "2. Плата за землю" вказаного договору, плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку з коефіцієнтом 1,00 щомісячно рівними частками.

15.07.2010 року Луганська міська рада звернулась до суду з позовами про внесення в договори оренди землі змін щодо розмірів оплати за землю, обґрунтовуючи це тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року № 309-VI були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки (ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесені змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від цілей використання земельних ділянок, регулюється рішенням Луганської міської ради від 31.10.2007 № 25/5. Рішенням Луганської міської ради від 25.04.2008 № 33/13 до зазначеного рішення Луганської міської ради були внесені зміни, згідно з якими (змінами) розмір річної орендної плати встановлюється від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.

Відповідно до п. 4 додатку до вказаного рішення Луганської міської ради, та з урахуванням цілі використання земельної ділянки площею 0,8750 га за адресою: м. Луганськ, вул. Возрождєнія (виїзд з міста Луганську) та земельної ділянки площею 0,2770 га по вул. Совєтській в районі речового ринку, а саме під будівництво та розміщення автозаправного комплексу, розмір річної орендної плати за вказану земельну ділянку повинен бути встановлений у розмірі 4,5 відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки (як під "Паливно-роздавальні, автозаправні станції, пункти, комплекси, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу").

У зв'язку з вищевикладеним позивач вважає, що необхідно викласти п.п. 2.1. п. 2 розділу "Орендна плата" договору від 19.03.2004 року та пункт 2.1 розділу "2.Плата за землю" договору від 25.12.1996 року у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4,5 відсотків в нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З метою приведення умов договору від 25.12.1996 року відповідно до вимог діючого законодавства, позивач вважає необхідним доповнити пункт 2.2 розділу "2.Плата за землю» новим пунктом наступного змісту: "2.2. Річна орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця". Також необхідно виключити у пп. а) пункту 3.1. розділу 3 «Права та обов'язки сторін»договору слова «та ставки земельного податку».

Згідно зі ст.ст. 2, 7 Закону України «Про плату за землю»плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку землі»нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Враховуючи те, що розмір орендної плати за земельну ділянку безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки, також необхідно змінити у пп. 2.4.1 п. 2 розділу "Орендна плата" договору від 19.03.2004 року слова "земельного податку" на слова "нормативної грошової оцінки земель м. Луганська" та доповнити розділ 2 "Плата за землю" договору від 25.12.1996 року новим пунктом 2.2. наступного змісту: «2.2. У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом терміну дії договору, пропорційно змінюється і розмір орендної плати без внесення відповідних змін у договір. Про зміну нормативної грошової оцінки земель м. Луганська орендодавець письмово повідомляє Орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації».

Рішенням Луганської міської ради від 20.08.2009 № 55/77 відповідачу було запропоновано внести зміни до вищевказаних договорів, згідно з проектами договорів про внесення змін до договорів, які додаються до даного рішення та є його невід'ємними частинами.

У вказаному рішенні відповідачу було запропоновано у двадцятиденний термін з моменту отримання даного рішення Луганської міської ради, у разі згоди з пропозиціями Луганської міської ради щодо внесення змін до договорів, письмово повідомити Луганську міську раду про згоду з пропозиціями або у вищевказаний термін письмово повідомити раду про відхилення пропозицій. Рішення Луганської міської ради від 20.08.2009 № 55/77 з проектами договорів було надіслано відповідачу поштою, та було їм отримано, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач до Луганської міської ради з вказаним питанням не звертався.

Відповідач проти позовів заперечує, посилаючись на те, що порядок зміни орендної плати встановлений ст. 23 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Наведений перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не містить у собі такої підстави для зміни розміру орендної плати, як зміна встановлених ст. 21 цього закону граничних розмірів орендної плати.

Не містить приписів щодо обов'язковості зміни або перегляду узгодженої у відповідних договорах орендної плати і положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року № 309-VI, щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, як умовами укладеного між сторонами договору оренди так і приписами закону не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної плати на якій наполягає позивач.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Так, Законом України від 03.06.2008 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до частин четвертої та п’ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”. Зазначені норми викладені у такій редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”.

Попередня редакція наведеної норми (до 01.01.2008 року) визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Позивач стверджує, що наведені обставини щодо змін у законодавстві є необхідною та достатньою підставою для внесення змін у договір оренди в редакції, що ним запропонована.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах передбачених договором. Такі правовідносини (і зобов’язання щодо оплатної передачі і зобов’язання щодо користування і сплати орендної плати) виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди.

У даному випадку остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 2004 році та 1996 році, а тому на них неможливо розповсюдити дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з огляду на наведені приписи Конституції України.

Правовідносини оренди землі, відповідно до закону не можуть бути безоплатними і полягають у одночасному виникненні всіх прав і обов’язків, які з них випливають, зокрема, обов’язку сплачувати встановлену договором орендну плату. Ці правовідносини (зобов’язання передати земельну ділянку, прийняти земельну ділянку, користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату і т. ін.) є нерозривними, неможливо відокремити права і обов’язки щодо користування земельною ділянкою права і обов’язки щодо сплати орендної плати і оцінювати окремо, оскільки самі по собі такі права і обов’язки не визначають правовідносин оренди землі. Тільки сукупність таких прав і обов’язків (як то передбачено законом) складає правовідносини оренди землі.

Отже, якщо йдеться про регулювання законом орендних правовідносин, то і дію на них законів у часі слід встановлювати виходячи з моменту їх виникнення, в тому числі і щодо орендної плати.

Таким чином, положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до частин четвертої та п’ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі” можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів (і, відповідно, розмірів орендної плати), які укладаються після набрання чинності зазначеним законом.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та за підставами передбаченими договором або, якщо законом прямо передбачена відповідна умова при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Договір оренди від 25.12.1996 року передбачає можливість змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

В договорі оренди землі від 19.03.2004 року міститься пункт 4.2., згідно з яким зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. Уразі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди спор вирішується у судовому порядку. Зміни і доповнення до даного договору вносяться шляхом укладання додаткових угод, що набирають чинність після державної перереєстрації договору і є невід'ємними частинами даного договору. Умови договору оренди земельної ділянки діють у випадку, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені договором.

Таким чином в даному договорі передбачені переваги його умов над можливими змінами законодавства.

Порядок зміни орендної плати встановлений статтею 23 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Наведений перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не містить у собі такої підстави для зміни розміру орендної плати, як зміна встановлених ст.21 цього закону граничних розмірів орендної плати.

Не містять приписів щодо обов’язковості зміни або перегляду узгодженої у відповідних договорах орендної плати і положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до частин четвертої та п’ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі”.

Таким чином, як умовами укладеного між сторонами договору оренди так і приписами закону також не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної плати на якій наполягає позивач.

Крім того, ст.2 Закону України “Про оренду землі” визначені правові засади оренди землі і встановлено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Тобто, правовідносини оренди землі є одним з видів цивільних правовідносин і підлягають регулюванню Цивільним Кодексом України і актами цивільного законодавства, до яких відноситься і Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Стаття 5 Цивільного Кодексу України встановлює дію актів цивільного законодавства у часі і передбачає:

1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зазначені приписи законодавства також підтверджують твердження відповідача про те, що положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до частин четвертої та п’ятої статті 21 Закону України “Про оренду землі” не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли у 1996 та 2004 роках.

Також, на правовідносини оренди землі, як складову частину цивільних правовідносин, заснованих на договорі, зокрема, на правовідносини що стосуються зміни умов договору розповсюджуються відповідні положення глави 53 Цивільного Кодексу України.

Так, стаття 651 ЦК України визначає підстави для зміни або розірвання договору.

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В ході розгляду спору судом встановлено, що у спірних правовідносинах ні договором, ні законом не встановлено обов’язку орендаря та орендодавця змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 4,5% від грошової оцінки землі у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених законом.

Щодо положень ст. 652 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, то її частиною другою встановлено наступний порядок зміни договору у зв’язку з істотною зміною обставин.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, законом встановлено, що договір може бути змінений за рішенням суду виключно з підстав передбачених частиною четвертою наведеної статті, за наявності одночасно всіх чотирьох умов визначених цією статтею.

Позивачем у позові не визначені ні самі обставини, ні докази їх існування.

Відповідно до п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

В матеріалах справи відсутні документальні підтвердження того, що після 03.06.2008 року Луганською міською радою на пленарному засіданні (сесії) були затверджені договірні коефіцієнти у відповідності до змін у законодавстві та цільовим призначенням земельних ділянок.

Таким чином, встановлений законодавством порядок затвердження розміру орендної плати за землю у даному випадку не можна вважати дотриманим.

В позовній заяві позивач просить внести зміни в п.п. 2.4.1 п. 2 розділу "Орендна плата" договору оренди від 19.03.2004 року, змінивши слова "земельного податку" на слова "нормативної грошової оцінки земель". Ці вимоги ніяким чином не обґрунтовані, не змінюють по суті умови договору, оскільки розмір земельного податку залежить від грошової оцінки землі, тому підлягають відхиленню.

Також не приведуть до суттєвих змін умов договору пропозиції виключити у п.п. 5 пункту 3.1 розділу 3 договору слова "та ставки земельного податку". Щодо внесення змін у договір оренди від 25.12.1996р. у вигляді доповнення пунктом 2.3, то дана редакція суперечить ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі", рішенню Луганської міської ради від 27.12.2006 року № 12/26 "Про деякі питання щодо укладання договорів оренди землі".

За приписами ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Умовами договору також не передбачено права позивача змінювати договір в односторонньому порядку.

З урахуванням викладеного дана вимога задоволенню не підлягає.

Слід визнати обґрунтованою вимогу про доповнення договору пунктом 2.2 щодо порядку оплати за землю, оскільки запропоновані позивачем зміни відповідають положенням ст. 17 Закону України "Про оплату за землю" і ніяким чином не порушують права відповідача.

Позивач зазначив, що датою змін до договору слід вважати дату прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду.

Таким чином, позов Луганської міської ради підлягає частковому задоволенню в частині вимог про внесення змін у договір оренди від 25.12.1996 року в частині доповнення пунктом 2.2, в решті позовних вимог слід відмовити. Аналогічна правова позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України 17.12.2009р. № 41/7пд, від 22.12.2009р. № 2-1/10068-2008, від 18.03.2010р. №№ 41/28пд та 41/38пд.

Судом розглядався спір щодо умов двох договорів оренди, рішенням вносяться зміни в один з договорів, тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача судом покладаються 42 грн. 50 коп. витрат по державному миту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов Луганської міської ради задовольнити частково.

2.Внести зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.12.1996 року, зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 25.12.1996 за № 1775 Луганської міської ради, зі змінами до нього, укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 04052040) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" (м. Луганськ, вул. Павловская, 2в, ідентифікаційний код 24049643) відносно земельної ділянки площею 0,2770 га по вул. Совєтській в районі речового ринку, згідно з договором про внесення змін до договору оренди землі, а саме:

- доповнити другий розділ договору пунктом 2.2. такого змісту: "2.2. Річна орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця".

3.У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" (м. Луганськ, вул. Павловская, 2в, ідентифікаційний код 24049643) на користь Луганської міської ради (м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794) 42 грн. 50 коп. витрат по державному миту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, наказ видати Луганській міській раді після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Рішення підписано - 06.10.2010.

Суддя                                                                                В.Д. Воронько