Рішення № 11548525, 05.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 р. Справа № 3/98

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фрич Марії Миколаївни при секретарі судового засідання Ковалюку Сергію Ярославовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Агронафтогазтехсервіс", вул. Івана Франка, с.м.т. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової фірми "Левада", вул. Івана Франка, 93, с.м.т. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260

про стягнення коштів в сумі 9 156, 59 грн. (дев"ять тисяч сто п"ятдесят шість грн. 59 коп.)

За участю представників сторін:

Від позивача: Стефюк О.В. - юрисконсульт, довіреність № 01 від 01.07.10

Від відповідача: не з"явилися

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової фірми "Левада" на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Агронафтогазтехсервіс" коштів в сумі 9 156, 59 грн., в тому числі: 6 446, 26 грн. - основного боргу; 2 263, 38 грн. - інфляційних втрат; 446, 95 грн. - трьох відсотків річних.

05.10.10 року позивач подав суду в порядку статті 22 ГПК України письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути лише суму основного боргу в розмірі 6 446, 26 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (ч. 6 ст. 22 ГПК України).

Розглянувши подану суду заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив, що реалізація права позивача на зменшення розміру позовних вимог не призводить до порушення законодавства та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. За наведеного, подана суду заява прийнята судом. Отже, судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням поданої заяви від 05.10.10 року та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

07.04.10 року Відкрите акціонерне товариство "Агронафтогазтехсервіс" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Агронафтогазтехсервіс", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія АОО № 845999 від 06.05.10 року.

Між сторонами у справі 01.09.07 року було укладено договір про надання оренди адміністративного приміщення (контора 1-й поверх) загальною площею користування 70 кв. м., який знаходиться на території позивача. Згідно умов договору ( п. 2.1) позивач (орендодавець за договором) зобов"язався надавати відповідачу (орендарю за договором) адміністративний будинок для розміщення виробничого офісу.

Пунктом п. 5.1 Договору встановлено, що розмір орендної плати за користування приміщенням, що орендується складає 100 грн., а також відшкодовуються витрати за спожитий газ та використану електроенергію згідно показників лічильника та виставлених рахунків.

Представник позивача зазначив, що ним належним чином виконувались зобов"язання за договором, а саме: надано в оренду приміщення, а також відповідачеві були надані комунальні послуги, що підтверджується актами надання послуг (виконання робіт), які наявні в матеріалах справи.

Наявність заборгованості визнано відповідачем, що підтверджуєжться актом звірки заборгованості від 31.12.08 року, який підписаний відповідачем та скріплений печатками. 21.05.10 року позивач звернувся до відповідача із претензією з вимогою сплати суми боргу, однак докази сплати боргу та докази наравлення відповідачем відповіді на претензію відсутні.

Із посиланням на ст. 180, 193 ГК України, ст. 610 ЦК України та умови договору представник позивача просив суд стягнути суму боргу в розмірі 6 446, 26 грн.

Відповідач не скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.

При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

07.04.10 року Відкрите акціонерне товариство "Агронафтогазтехсервіс" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство" "Агронафтогазтехсервіс", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія АОО № 845999 від 06.05.10 року.

01.09.07 року між сторонами у справі було укладено договір оренди адміністративного приміщення, відповідно до умов якого орендодавець (позивач у справі) надає, а орендар (відповідач у справі) приймає в оренду адміністративний будинок (контора) (1-й поверх) загальною площею користування 70 кв. м., який знаходиться на території позивача (п. 1.1 Договору).

Згідно умов п. 2.1 Договору адміністративний будинок, що орендується, надається орендарю для розмішення виробничого офісу.

Пунктами п. 5.1, 5.2 Договору встановлено, що розмір орендної плати за користування приміщенням, що орендується складає 100 грн., а також відшкодовуються витрати за спожитий газ та використану електроенергію згідно показників лічильника та виставлених рахунків. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця протягом трьох днів з дати виставлення рахунку.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем надано відповідачу в оренду адміністративне приміщення. Факт надання комунальних послуг відповідачу підтверджується актами надання послуг (виконання робіт), а саме: № 187 від 31.10.07 року, № 192 від 12.11.07 року, № 212 від 30.11.07 року, № 219 від 13.12.07 року, № 238 від 29.12.07 року, № 245 від 31.12.07 року, № 14 від 31.01.08 року, № 41 від 21.02.08 року, № 51 від 18.03.08 року, № 64 від 31.03.08 року, № 76 від 31.03.08 року, № 91 від 30.04.08 року, № 113 від 30.05.08 року на загальну суму 6 446, 26 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками. Копії актів наявні в матеріалах справи.

Наявність заборгованості також підтверджується наявними в справі актами звірки розрахунків.

21.05.10 року позивач звернувся до відповідача із претензією з вимогою сплати суми боргу, яка виникла внаслідок неоплати за надані позивачем послуги та виконані роботи, в тому числі й за умовами договору оренди адміністративного приміщення від 01.09.07 року. Суду не подано доказів направлення відповіді на претензію позивачу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Відповідачем не подано суду доказів сплати відповідачем суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості. Натомість, факт наявності заборгованості підтверджується поданими суду актами надання послуг (виконання робіт), актами взаєморозрахунків, які є належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши усі подані суду докази у їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог. Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості в розмірі 6 446, 26 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 22, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової фірми "Левада", вул. Івана Франка, 93, с.м.т. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260 (код ЄДРПОУ 31792403; п/р 260077205 Райффайзен Банк "Аваль"; МФО 336462 м. Коломия) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Агронафтогазтехсервіс", вул. Івана Франка, с.м.т. Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78260 (код ЄДРПОУ 00904285; п/р 26007128927 Райффайзен Банк "Аваль"; МФО 380805 м. Коломия): 6 446 грн. 26 коп. (шість тисяч чотириста сорок шість грн. 26 коп.) - основного боргу; 102 грн. (сто дві грн.) - витрат по сплаті державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційном господарським судом.

                                                  рішення виготовлено та підписано 06.10.10 року