Рішення № 11548508, 30.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.10 Справа № 8/255д/08

Суддя

за позовом Науково-виробничої приватної фірми “Інтер” (61100, м.Харків, пр. Маршала Жукова, 39/51)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Консорціум “Енергомашінжинірінг” (69057, м.Запоріжжя, вул.. Антенна, 11)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна правова група Україна” (03134, м.Київ, вул. Булгакова, 16)

                                                            Суддя І. А. Попова

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: Махаєва О.О., дов. від 27.02.2008 р.

Габуєв Г.Ю., дов. від 15.04.2010 р.

Від відповідача-2: Кобець О.С., дов. від 31.03.2010 р.

Розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди від 28.02.2008р., укладеного відповідачами по справі та зобов’язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

          Ухвалою господарського суду від 18.04.2008 р. порушено провадження у даній справі. Внаслідок безпідставного оскарження сторонами ухвал суду, що не підлягають оскарженню, розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 11.02.2009 р. провадження по справі зупинялося до вирішення спору та набрання чинності рішенням по справі №37/100-08 господарського суду Харківської області за позовом: ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” до НВПФ “Інтер” про визнання недійсним договору оренди від 03.01.2008 р. У зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі, ухвалою від 13.08.2010 р. провадження про справі поновлено, судове засідання призначено на 30.09.2010 р.

До судового засідання 30.09.2010 р. від фірми “Інтер” та ТОВ “Енергомашінжинірінг” надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки справа № 11-07/717-27/159-08 призначена до розгляді у Вищому господарському суді України. Клопотання позивача та відповідача-1 відхилено, оскільки рішення суду у зазначеній справі набрало чинності, а сторони зловживають наданими їм правами.

Відповідно до ст.. 75 ГПК України розгляд справи завершено за наявними матеріалами.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами від сторін не надходило.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 30.09.2010 р.

Позов заявлено з посиланням на ст.ст. 11, 13, 15, 16, 203, 215, 216, 236, 391, 638, 640, 759, 765, 793-795 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначено, що 03 січня 2008 року ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” та НВПФ “Інтер” укладено договір оренди нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 9-а. Відповідно до умов договору ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” передало в строкове платне володіння строком на два роки НВПФ “Інтер” майно, що складається з окремо розташованої двоповерхової будівлі, офісу інв. №311100 (Літ.-2), будівлі гаража (літ.В), котельні (Літ.-Б), огорожі (№4), воріт (№5,6), замощення (ІІІ) загальною площею 2239 кв.м., на земельній ділянці площею 5195 кв.м. Приміщення передається в оренду орендарю для розміщення офісу. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2010 р. (п.7.1 договору). Оскільки договір укладено менше ніж на 3 роки, нотаріальному посвідченню та державній реєстрації такий договір не підлягає. Отже, з 03.01.2008 р. вказаний договір оренди в силу вимог ст.. 640, 793, 794 ЦК України є укладеним. На виконання умов договору оренди б/н від 03 січня 2008р, сторонами підписаний відповідний акт приймання-передачі приміщень від 03 січня 2008р. В акті також зазначено, що передане за цим актом приміщення знаходиться у задовільному стані і придатне до експлуатації. Відповідно до п. 9.2 вказаного договору орендодавець зобов'язаний звільнити орендовані приміщення протягом трьох місяців від дати підписання договору (тобто не пізніше 03 квітня 2008р.). З цього моменту згідно п. 2.1 договору оренди починається користування річчю. Таким чином, не пізніше 3 квітня 2008 р. згідно ст.. 795 ЦК України позивач набув право користування річчю, а саме: окремо розташована двоповерхова будівля, офіс інв. № 311100 (літ. –А-2), будівля гаража (літ. В), котельня (літ. Б), огорожа (№ 4), ворота (№ 5, 6), замощення (ІІІ) загальною площею 2239 кв.м., на земельній ділянці площею 5195 кв.м. 03 квітня 2008р., реалізуючи передбачене договором оренди право користування майном, позивач спробував зайняти приміщення, однак зіткнувся з тим, що приміщення зайнято іншою юридичною особою - ТОВ “Міжнародна правова група Україна”. Під час з'ясування правових підстав користування спірним приміщенням ТОВ “Міжнародна правова група Україна”, позивачем був отриманий витяг з державного реєстру правочинів, з якого позивач дізнався, що між ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” та ТОВ “Міжнародна правова група Україна” укладено договір оренди, дата нотаріального посвідчення 28 лютого 2008р. За умовами укладеного договору, ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” передало, а ТОВ “Міжнародна правова група Україна” прийняло те саме приміщення, що було раніше передане позивачеві за договором оренди б/н від 03 січня 2008р., а саме нерухоме майно, інв. № 311100, за адресою: вул. Щаслива, 9а, м. Запоріжжя. Достроково договір оренди б/н від 03 січня 2008р., укладений ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” та позивачем, своєї дії не припиняв і сторонами не розривався; не визнавався судом недійсним та/або неукладеним. Внаслідок знаходження відповідача-2 у спірному приміщенні, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої права користування річчю, передбачені договором оренди б/н від 03 січня 2008р. Договір оренди приміщення б/н від 03 січня 2008р. укладено у часі раніше ніж договір від 28 лютого 2008р. номер правочину в реєстрі 2725230. на момент його укладання договір оренди приміщення б/н від 03.01.2008 р. був чинним, у встановленому законом порядку не визнаний недійсним або неукладеним. Укладення ж договору оренди від 28.02.2008 р. номер правочину в реєстрі 2725230 на те ж приміщення, не може впливати на законні права та охоронювані законом інтереси позивача, орендаря за договором б/н від 03.01.2008 р. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника (ст. 48 Закону України “Про власність”).

Згідно ст.. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою ст.. 203 цього кодексу. Якщо недійсність право чину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зміст оскаржуваного правочину суперечить ст.. 765, 795 ЦК України та порушує право НВПФ “Інтер” користуватися річчю, що є предметом договору оренди від 03.01.2008 р., а саме: одне і теж саме майно є об'єктом двох різних договорів оренди. Зазначене є підставою для визнання недійсним договору оренди від 28.02.2008 р., укладеного ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” та ТОВ “Міжнародна правова група Україна”. На підставі викладеного позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору оренди від 26.02.2008р.

          Заявою від 22.12.2008 р. позивач об’єднав позовні вимоги про визнання недійсним договору з вимогами про виселення ТОВ “Міжнародна правова група Україна” з приміщень по вул. Щаслива, 9а в м. Запоріжжя та вселення НВПФ “Інтер” в зазначене приміщення. Відповідно до ст.. 22 ГПК України клопотання про збільшення вимог задоволено та вимоги прийняті до розгляду.

Відповідачі письмові відзиви на позов суду не надали.

В судове засідання 30.09.2010 р. від відповідача-1 ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” прибули представники за довіреностями: Махаєва О.О. довіреність від 27.02.2008 р., підписана Генеральним директором ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” С.В.Калашник, та Габуєв Г.Ю. – довіреність від 15.04.2010р., підписана Генеральним директором ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” Г.Н. Давидовим. Згідно наявних у справі матеріалів товариство “Консорціум “Енергомашінжинірінг” перебуває у корпоративних спорах щодо визначення повноважень керівника близько трьох років. У даній справі особа керівника, на даний час повноваженого представляти інтереси товариства в силу закону, не має правового значення для вирішення спору.

Відповідач-2 ТОВ “Міжнародна правова група Україна” позовні вимоги вважає безпідставними з огляду на рішення господарського суду Харківської області, постановлене у справі № 11-07/717-27/159-08.

Заслухавши представників, дослідивши додані мтеріали, суд знаходить позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, внаслідок наступного: позивач вважає оспорюваний договір оренди недійсним внаслідок порушення при його укладенні відповідачами приписів ст.ст. 765, 795 ЦК України, просить виселити товариство “Міжнародна правова група Україна” із спірних приміщень та вселити в них фірму “Інтер”. Вимоги позивач обґрунтовує наявністю у нього права на користування спірними приміщеннями, оскільки договір оренди з власником майна укладений ним раніше –03.01.2008 р., ніж договір оренди з товариством “Міжнародна правова група Україна” 28.02.2008 р.

Додані матеріали свідчать, що рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2010 р. у справі № 11-07/717-27/159-08 визнано недійсним договір оренди нерухомого майна від 03.01.2008 р., укладений ТОВ “Консорціум “Енергомашінжинірінг” (ЄДРПОУ 32372595) та НВПФ “Інтер” (ЄДРПОУ 25465415). Рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 р.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Таким чином, фірма “Інтер” не набула прав, що витікали б із умов договору оренди від 03.01.2008р., зокрема права на користування майном та/або усунення перешкод у користуванні.

В позові з заявленого предмету та підстав відмовляється.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.. 216 ЦК України, керуючись ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя І.А.Попова

Рішення підписано 05 жовтня 2010 року.