Рішення № 11548502, 01.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.10 Справа № 11/281/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватне підприємство “Арго-07” (вул. Космічна, буд. 150, м.Запоріжжя, 69050),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Витязь” (вул.Космічна, буд. 150, м.Запоріжжя, 69050),

у присутності представників:

позивача: Скуріхін О.В. –дов. б/н від 20.09.2010р.;

відповідача: не з’явився;

про: визнання будівель та споруд об’єктами нерухомого майна та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява про визнання об’єктами нерухомого майна будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 150, а саме: станцію техобслуговування літ. Я, загальною площею 704.6 м2, недобудовану будівлю літ. С', недобудовану будівлю літ. Ж', приміщення шиномонтажу літ. И, площею 19.9 м2, будівлю компресорної Е, площею 9.9 м2, ремонтні бокси літ. Л, площею 196.6 м2, склад літ. О, площею 229.2 м2, приміщення оператора літ. Ч, площею 15.7 м2, а також визнання права власності за приватним підприємством «Арго-07»на об’єкти нерухомого майна та споруди, а саме: станція техобслуговування літ. Я, загальною площею 704.6 м2, навіс літ. Б', площею основи 94.2 м2, недобудована будівля літ. С', навіс літ. Р, площею основи 59.3 м2, недобудована будівля літ. Ж', приміщення шиномонтажу літ. И, площею 19.9 м2, будівля компресорної літ. Е, площею 9.9 м2, ремонтні бокси літ. Л, площею 196.6 м2, склад літ. О, площею 229.2 м2, приміщення оператора літ. Ч, площею 15.7 м2, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 150.

23.09.2010р. порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.

Позивач наполягає на позовних вимогах, з підстав, викладених у позовній заяві, зокрема зазначив, що 03.08.2008р. між ним та відповідачем було укладено інвестиційний договір, відповідно до умов якого сторони домовились про спільну участь в реалізації проекту по спорудженню станції техобслуговування та шиномонтажу разом з допоміжними будівлями та ремонтними боксами за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 150. Також, договором передбачено здійснити реєстрацію прав власності збудовані об’єкти та споруди пропорційно затраченим коштам за позивачем та відповідачем та передати позивачеві грошові кошти, що були ним інвестовані під здійснення вказаного проекту. При відсутності можливості повернення грошових коштів, при невиконанні чи неналежному виконанні відповідачем своїх зобов’язань за договором, останній зобов’язується повністю передати все збудоване майно за Договором, що розташоване на земельній ділянці, яка належить відповідачу, і яку він, відповідно до умов договору, зобов’язався відвести та передати під будівництво проекту.

На виконання умов Договору, позивач здійснив інвестування і фактичне будівництво проекту. На грошові кошти, інвестовані позивачем, збудовано наступні об’єкти та споруди: станція техобслуговування під літ. Я, загальною площею 704.6 м2, навіс під літ. Б', площею основи 94.2 м2, недобудована будівля під літ. С', навіс під літ. Р, площею основи 59.3 м2, недобудована будівля під літ. Ж', приміщення шиномонтажу під літ. И, площею 19.9 м2, будівля компресорної Е, площею 9.9 кв.м., ремонтні бокси під літ. Л, площею 196.6 м2, склад під літ. О, площею 229.2 м2, приміщення оператора під літ. Ч, площею 15.7 м2.

Позивач не має можливості надалі інвестувати будівництво. Відповідач зі свого боку зобов’язався передати земельну ділянку під збудованими спорудами на користь позивача, разом із збудованими об’єктами, якщо буде мати місце невиконання чи неналежне виконання з його боку умов договору. Відповідач на здійснення будівництва об’єктів гроші не інвестував, технічну документацію не розробив та не затвердив у встановленому порядку. Грошові кошти, затрачені позивачем не повернув та з його слів, не збирається повертати. Земельна ділянка, на якій розташовані будівлі та споруди є власністю відповідача на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2593 від 28.12.2005 року. Власником цієї земельної ділянки площею 1.9 га було ВАТ “Експотранс” як правонаступник Дніпропетровського міжобласного автотранспортного підприємства №27063, якому земельна ділянка, площею 1.9 га була надана на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 25.05.1978р. № 160/5. Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.02.2005р. № 241, нерухоме майно та вищеназвана земельна ділянка перейшла у власність Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, яке у подальшому продало зазначені об’єкті разом із правом на землю відповідачу, згідно договору № 2593.

Після здійснення проекту, згідно Договору, відповідач був зобов’язаний повернути позивачеві грошові кошти та разом із ним здійснювати користування, оформити право власності на частину збудованих споруд, а також укласти договір спільної діяльності щодо використання цих об’єктів, або передати повністю у власність позивача збудоване майно. Проте, з боку відповідача не вбачається виконання зобов’язань за договором, жодного зобов’язання із альтернативних в Договорі, відповідачем не виконані. Відповідач не надав позивачеві ні грошей, ні збудоване майно у власність Позивача.

Позивач повідомив, що неодноразово звертався до відповідача, проте, останній посилається на відсутність грошових коштів та не заперечує проти передачі у власність позивача всіх побудованих об’єктів та споруд, в якості здійснення виконання зобов’язання за Договором та зареєструвати за позивачем право власності у встановленому законом порядку, проте ніяких фактичних дій щодо передачі не здійснює. Тим самим, відповідач порушив умови інвестиційного договору та не виконав свої зобов’язання за даним договором перед позивачем. Відповідач і по теперішній час не провів розрахунків з позивачем, чим на думку позивача, ставить його у скрутне фінансове становище, оскільки позивач не має можливості отримати свої гроші, а також використовувати станцію техобслуговування у своїй господарській діяльності та отримувати прибуток. Таким чином, порушується законодавчо закріплене право позивача на здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку від здійснення цієї діяльності, а також плодів своєї інвестиційної діяльності за Договором.

Оскільки відповідач не приймає участі в здійснення проекту, постійно відкладає процес передачі належного позивачеві майна та не передає грошові кошти, чим порушує зобов’язання за інвестиційним договором, у позивача є сумніви щодо того, чи взагалі він виконає покладені на нього договором зобов’язання. На підставі цього, позивач просить позов задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання з’явився, надав відзив, в якому зазначив, що проти заявлених позовних вимог не заперечує.

Частиною 5 ст. 78 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:

03.08.2008р. між приватним підприємством “Арго-07” та товариством з обмеженою відповідальністю “Витязь” було укладено інвестиційний договір. Відповідно до умов Договору, позивач разом із відповідачем домовилися про спільну участь в реалізації проекту по спорудженню станції техобслуговування та шиномонтажу разом з допоміжними будівлями та ремонтними боксами за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 150, здійснити реєстрацію прав власності збудовані об’єкти та споруди пропорційно затраченим коштам за позивачем та відповідачем та передати позивачеві грошові кошти, що були ним інвестовані під здійснення вказаного проекту. При відсутності можливості повернення грошових коштів, при невиконанні чи неналежному виконанні відповідачем своїх зобов’язань за договором, останній зобов’язується повністю передати все збудоване майно за Договором, що розташоване на земельній ділянці, яка належить відповідачу, і яку він, відповідно до умов договору, зобов’язався відвести та передати під будівництво проекту, а після завершення проекту, на користь позивача.

На виконання умов Договору, позивач здійснив інвестування і фактичне будівництво проекту. На грошові кошти, інвестовані позивачем, збудовано наступні об’єкти та споруди: станція техобслуговування під літ. Я, загальною площею 704.6 м2, навіс під літ. Б', площею основи 94.2 м2, недобудована будівля під літ. С', навіс під літ. Р, площею основи 59.3 м2, недобудована будівля під літ. Ж', приміщення шиномонтажу під літ. И, площею 19.9 м2, будівля компресорної Е, площею 9.9 м2, ремонтні бокси під літ. Л, площею 196.6 м2, склад під літ. О, площею 229.2 м2, приміщення оператора під літ. Ч, площею 15.7 м2.

На теперішній час, позивач не має можливості надалі інвестувати будівництво. Відповідач зі свого боку зобов’язався передати земельну ділянку під збудованими спорудами у власність позивача, разом із збудованими об’єктами, якщо буде мати місце невиконання чи неналежне виконання з його боку умов договору. Відповідач на здійснення будівництва об’єктів гроші не інвестував, технічну документацію не розробив та не затвердив у встановленому порядку. Грошові кошти, затрачені позивачем не повернув та з його слів, не збирається повертати. Земельна ділянка, на якій розташовані будівлі та споруди є власністю відповідача на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2593 від 28.12.2005 року. Власником цієї земельної ділянки площею 1.9 га було ВАТ “Експотранс” як правонаступник Дніпропетровського міжобласного автотранспортного підприємства №27063, якому земельна ділянка, площею 1.9 га була надана на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 25.05.1978 року №160/5. Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.02.2005 року № 241, нерухоме майно та вищеназвана земельна ділянка перейшла у власність Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, яке у подальшому продало зазначені об’єкті разом із правом на землю відповідачу, згідно договору № 2593.

Після здійснення проекту, відповідач був зобов’язаний повернути позивачеві грошові кошти та разом із ним здійснювати користування, оформити право власності на частину збудованих споруд, а також укласти договір спільної діяльності щодо використання цих об’єктів, або передати повністю у власність позивача вказане майно. Проте, з боку відповідача не вбачається виконання своїх зобов’язань за договором, жодного зобов’язання із альтернативних в Договорі, ним не виконані. Відповідач не повернув позивачеві грошові кошти, затрачені тим на будівництво, ні передав збудоване майно у власність позивача.

Позивач звертався до відповідача, проте, останній посилається на відсутність грошових коштів та не заперечує проти передачі у власність позивача всіх побудованих об’єктів та споруд, в якості здійснення виконання зобов’язання за Договором та зареєструвати за позивачем право власності у встановленому законом порядку, проте ніяких фактичних дій щодо передачі не здійснює. Тим самим, відповідач порушив умови інвестиційного договору та не виконав свої зобов’язання за даним договором перед позивачем. Відповідач і по теперішній час не провів розрахунків з позивачем, чим ставить його у скрутне фінансове становище, оскільки він не має можливості отримати свої гроші, а також використовувати станцію техобслуговування у своїй господарській діяльності та отримувати прибуток. Таким чином, порушується законодавчо закріплене право позивача на здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку від здійснення цієї діяльності, а також плодів своєї інвестиційної діяльності за Договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Своїми діями відповідач також порушує право позивача на власність, оскільки не передає належне йому майно: станція техобслуговування літ. Я, загальною площею 704.6 м2, навіс літ. Б', площею основи 94.2 м2, недобудована будівля літ. С', навіс літ. Р, площею основи 59.3 м2., недобудована будівля літ. Ж', приміщення шиномонтажу літ. И, площею 19.9 м2, будівля компресорної Е, площею 9.9 м2, ремонтні бокси літ. Л, площею 196.6 м2, склад літ. О, площею 229.2 м2, приміщення оператора літ. Ч, площею 15.7 м2, розташоване у м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 150 у власність.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, право власності може бути визнано судом за особою яка самовільно збудувала майно, за умови надання земельної ділянки. Земельна ділянка надана відповідачеві і є його власністю на підставі правочинів. При укладенні правочинів, зокрема договору № 2593 від 28.12.2005 року при придбанні будівель та споруд, відповідач також отримав право на земельну ділянку, на якій вони розташовані, і на якій розташоване спірне майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна має право пред’явити позов о визнанні його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не приймав участі в здійсненні проекту, постійно відкладає процес передачі належного позивачеві майна та не передає грошові кошти, чим порушує зобов’язання за інвестиційним договором.

          За таких обставин, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись із відзивом відповідача, суд вважає за можливе позов задовольнити.

Судові витрати віднести на позивача

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати об’єктами нерухомого майна будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 150, а саме: станція техобслуговування літ. Я, загальною площею 704.6 м2, недобудована будівля літ. С', недобудована будівля літ. Ж', приміщення шиномонтажу літ. И, площею 19.9 м2, будівля компресорної літ. Е, площею 9.9 м2, ремонтні бокси літ. Л, площею 196.6 м2, склад літ. О, площею 229.2 м2, приміщення оператора літ. Ч, площею 15.7 м2.

Визнати за приватним підприємством “Арго-07” (вул. Космічна, буд. 150, м.Запоріжжя, 69050, ЄДРПОУ 34868930) право власності на об’єкти нерухомого майна та споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул.Космічна, буд. 150, а саме: станція техобслуговування літ. Я, загальною площею 704.6 м2, навіс літ. Б', площею основи 94.2 м2, недобудована будівля літ. С', навіс літ. Р, площею основи 59.3 м2, недобудована будівля літ. Ж', приміщення шиномонтажу літ. И, площею 19.9 м2, будівля компресорної літ. Е, площею 9.9 м2, ремонтні бокси літ. Л, площею 196.6 м2, склад літ. О, площею 229.2 м2, приміщення оператора літ. Ч, площею 15.7 м2.

Суддя                                                                                           С.А.Гончаренко

          В судовому засіданні, яке відбулось 01.10.2010р. за згодою представника позивача оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений і підписаний 01.10.2010р.