Рішення № 11548386, 04.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.10 р. Справа № 6/178

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Бэль” м.Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

про стягнення 1229грн. 38коп.

за участю

представників сторін:

від позивача Сєрова І.В. представник за довіреністю №8 від 01.02.2010р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Бэль” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк боргу за поставлений товар у розмірі 779грн. 89коп. на підставі накладної №ДнРН0971694 від 12.10.2009р.

Слухання справи відкладалось, у зв»язку неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

До початку розгляду господарський судом справи по суті позивач звернувся до суду з заявою вих.№385/2 від 06.09.2010р. про зміну підстав позовних вимог та збільшення розміру вимог на підставі ст.22 ГПК України, в якій зазначив, що 26.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1504/07 згідно якого позивач зобовязався передати у власність відповідачу алкогольні напої, а відповідач зобовязався прийняти товар та сплатити його вартість. Постачання товару позивачем відповідачу згідно накладної №ДнРН0971694 від 12.10.2009р. відбувалось у межах укладеного договору, у звязку з чим просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк борг за поставлений товар у розмірі 779грн. 89коп., штраф у розмірі 389грн. 97коп., інфляційні у сумі 40грн. 56коп., 3% річних у розмірі 18грн. 96коп. на підставі договору №1504/07 від 26.12.2007р. (1229грн. 38коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті,

4 жовтня 2010р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 13.08.2010р. була направлена відповідачу 16.08.2010р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 06.09.2010р. була направлена відповідачу 07.09.2010р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №923321 від 19.08.2010р. про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

26 грудня 2007р. між Приватним підприємством „Бэль” м.Донецьк та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м.Донецьк був укладений договір №1504/07, згідно умов якого позивач (далі по тексту - постачальник) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупцю товар (алкогольні, слабоалкогольні, безалкогольні напої, продукти харчування), а відповідач (далі по тексту - покупець) зобовязався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов укладеного договору 12 жовтня 2009р. по накладній № ДнРН0971694 здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 2 538грн. 72коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладна і переконав суд у факті поставки товару у адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк.

Пунктом 3.1 договору №1504/07 від 26.12.2007р. сторони встановили, що покупець зобов»язаний оплати за партію товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових коштів у касу постачальника на протязі чотирнадцяти календарних днів з моменту відвантаження товару. Але відповідач договірні зобовязання перед позивачем виконав частково у сумі 1 758грн. 83коп. В результаті чого у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 779грн. 89коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Відповідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. За приписами ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об”єднано кілька вимог, зв”язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Оскільки, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 389грн. 97коп., інфляційних у сумі 40грн. 56коп. та 3% річних у розмірі 18грн. 96коп. взаємопов”язанні між собою підставою виникнення (боргу), тому господарським судом прийняті до уваги додаткові вимоги позивача.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

Крім того, пунктом 5.2 укладеного договору сторони встановили, що у випадку не оплати поставленого товару більш ніж на 30 днів понад строку, встановленого п.3.1 даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафу у сумі 389грн. 97коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 40грн. 56коп. та 3% річних у розмірі 18грн. 96коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений товар позивачем не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Бэль” м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк про стягнення 1229грн. 38коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83085 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Бэль” (83114 м.Донецьк, вул.Університетська, 96; адр. для листув.: 83015 м.Донецьк, пр.Миру,15, п/р26005150117821 у Донецькій обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 24067799) борг за поставлений товар у розмірі 779грн. 89коп., штраф у розмірі 389грн. 97коп., інфляційні у сумі 40грн. 56коп., 3% річних у розмірі 18грн. 96коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.10.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2010р.

Суддя