Рішення № 11548370, 28.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.10 р.                     Справа № 22/122пд                               

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Курило Г.Є., Попкова Д.О.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 31178566,

до відповідача, Донецької міської ради, м.Донецьк, ЄДРПОУ 26502957,

про поновлення строку дії договору та усунення перешкод у користуванні, -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Головченко О.І. – за довіреності, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.06.2010р. по 08.06.2010р. та з 01.07.2010р. по 20.07.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Донецької міської ради, м.Донецьк, про:

-          поновлення Позивачу строку дії договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за номером 040714600125, укладеного між виконавчим комітетом Донецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” з 24.03.2010р. по 21.08.2012р. на умовах, передбачених цим договором;

-          зобов’язання Донецької міської ради усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” земельною ділянкою загальною площею 153 кв.м. (кадастровий номер 1410136300:00:012:0062), яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по пр.Комсомольському.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на п.7 зазначеного правочину, яким передбачено переважне право Позивача на поновлення його дії на новий строк, а також на відсутність рішення Відповідача про поновлення договору, відповіді на заяву Позивача про продовження строку договору чи відмови Відповідача щодо поновлення строку спірного договору, письмових заперечень Орендодавця. На підставі викладеного Позивач вважає строк дії договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за номером 040714600125, укладеного між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та ним поновленим з 24.03.2010р. по 21.08.2010 на умовах, передбачених в цьому документі.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.13, ч.1 ст.16, ст.ст.41, 142, 143, 144, 145 Конституції України, ст.ст.12, 116, 124, 152 Земельного кодексу України та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст.19, 33 Закону України „Про оренду землі”, п.34 ст.26 та п.2 ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р.

08.06.2010р. представником Відповідача у судовому засіданні надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Донецька міська рада просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки доводи Позивача не відповідають дійсності. На підтвердження викладених обставин Відповідач представив суду копію листа №01/11-80 від 13.01.2010р. разом із підтвердженням його відправлення Позивачу, акту обстеження земельної ділянки від 11.01.2010р., рішення Донецької міської ради №43/92 від 16.04.2010р., листа №786 від 23.04.2010р.

01.07.2010р. представником Відповідача вдруге представлено копії документів перелічених вище.

Представник Позивача у судове засідання 28.09.2010р. не з’явився.

Представник Відповідача підтримав правову позицію, викладену у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 13 Закону України „Про оренду землі” від 06.10.1998 року із внесеними змінами та доповненнями, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України „Про оренду землі” встановлює істотні умови договору оренди, а саме: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передасться в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Стаття 30 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.

20.05.2005р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” укладено договір оренди земельної ділянки.

За змістом наведеного правочину Відповідач виступив Орендодавцем, а Позивач Орендарем.

Згідно п.1 цього договору оренди, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 1410136300:00:012:0062) для будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу, яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по проспекту Комсомольському.

В оренду надається земельна ділянка загальною площею 153 кв.м. (п.2 договору).

Пунктом 13 договору визначені умови використання земельної ділянки. Відповідно до них, вона має використовуватися для будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу.

Як вбачається з положень п.31 договору, Орендар зобов’язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі.

У відповідності до п.7 договору оренди земельної ділянки, сторонами погоджено строк дії даного правочину до 23.03.2010р. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі останній повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Моментом припинення дії укладеної угоди (п.34), зокрема, визначено закінчення строку, на який було укладено правочин.

За приписами п.19 договору, після його припинення Орендар повертає Орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

З огляду на дату закінчення строку дії спірного договору оренди земельної ділянки (23.03.2010р.), даний правочин на дату подання позовної заяви припинив свою дію та є недійсним.

Проте, Позивач, посилаючись на переважне право поновлення його на новий строк, передбачене п.7 договору, та відсутність відповіді на заяву Позивача про продовження строку договору чи відмови Відповідача щодо поновлення строку спірного договору, письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, вважає його поновленим з 24.03.2010р. по 21.08.2012р.

Разом з тим, матеріали справи містять акт обстеження земельної ділянки від 11.01.2010р., складений спеціалістом Управління земельних ресурсів Донецької міської ради, відповідно до якого земельна ділянка площею 153 кв.м., яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по проспекту Комсомольському, вільна від забудови, по цільовому призначенню не використовується.

Листом №01/11-80 від 13.01.2010 року Відповідач повідомив Позивача про те, що Донецька міська рада не мас наміру поновляти договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.10.2007р. за №040714600125, оскільки термін дії договору оренди сплинув 23.03.2010р., а також, оскільки Орендар не використовує вищевказану земельну ділянку за цільовим призначенням. Підтвердженням відправлення Позивачу даного листа є фіскальний чек №2843 від 20.01.2010р. та опис вкладення до цінного листа з відбитком штампу поштового виділення, датованого 20.01.2010р.

Рішенням Донецької міської ради №43/92 від 16.04.2010 року „Про непоновлення Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” договору оренди земельної ділянки для будівництва магазину непродовольчих товарів та офісу по проспекту Комсомольському у Ворошиловському районі” встановлено не поновляти Позивачу договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.10.2007 за №040714600125.

На виконання вищевказаного рішення Донецької міської ради Управ ління земельних ресурсів Донецької міської ради листом №786 від 23.04.2010 року повідомило Позивача про рішення Донецької міської ради №43/92 від 16.04.2010.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, а також те, що договір оренди передбачає лише право Орендаря на поновлення договору та не встановлює такого обов’язку Відповідача, приписи ст. 31 Закону України „Про оренду землі”, відповідно до яких дого вір оренди землі припиняється у випадку закінчення строку, на якій він був укладений, що кореспондуються з положеннями спірного правочину, договір оренди земельної ділянки від 12.05.2005р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за номером 040714600125 є таким, що припинив свою дію 23.03.2010р.

Посилання Позивача на те, що він звернувся до Донецької міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, згідно з положеннями п.7 договору оренди земельної ділянки, судом до уваги не прийнято, оскільки, всупереч приписам Господарського процесуального кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” не надано документальних доказів наведених доводів.

Отже, за викладених обставин, враховуючи наведені норми закону та зміст договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р., суд дійшов висновку про відсутність підстав, які б свідчили про поновлення строку дії правочину на термін з 24.03.2010р. по 21.08.2012р. на умовах, передбачених цим договором.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім позовних вимог, Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Донецькій міській раді або будь-яким особам проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці (кадастровий номер 1410136300:00:012:0062) загальною площею 153 кв.м., яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по пр.Комсомольсьському, а також шляхом заборони Донецькій міський раді здавати у найом будь-яким іншим особам спірну земельну ділянку.

В обґрунтування даних вимог Позивач вказує на проведення Відповідачем будівельних робіт на визначеній земельній ділянці, що в подальшому, за висновками Позивача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про усунення перешкод у користуванні майном та визнання права, оскільки продовження будівельних робіт призведе до погіршення якості спірної земельної ділянки та потягне утруднення виконання рішення щодо усунення перешкод у користуванні нею. До заяви додані фотознімки.

Правовою підставою даних вимог зазначені ст.ст.66–67 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначене клопотання Позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити передбачених ст.67 цього кодексу заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено в пункті 3 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Тягар доведення наявності зазначених обставин згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України лежить на Позивачеві.

Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006року №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, з фотознімків не можливо встановити на якому саме об’єкті здійснюється будівництво та безпосередньо якою особою. Інших доказів обумовлених вище обставин суду не представлено. На підставі викладеного, а також враховуючи вказані висновки щодо відмови в задоволенні позовних вимог Позивача, суд вважає не доцільним вжиття заходів забезпечення позову, визначених Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”.

З огляду на наведене, клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову має бути відхилено судом через його доказову та правову безпідставність.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області”, м.Донецьк, до Відповідача, Донецької міської ради, м.Донецьк, про поновлення Позивачу строку дії договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005р., зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за номером 040714600125, укладеного між виконавчим комітетом Донецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” з 24.03.2010р. по 21.08.2012р. на умовах, передбачених цим договором та зобов’язання Донецьку міську раду усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області” земельною ділянкою загальною площею 153 кв.м. (кадастровий номер:1410136300:00:012:0062), яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по пр.Комсомольському, відмовити.

2.У судовому засіданні 28.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя                               

Суддя                               Г.Є. Курило

Суддя                               Д.О. Попков

Повний текст рішення підписано 04.10.2010р.