Рішення № 11547947, 04.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.10р.Справа № 17/307-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс", м. Дніпропетровськ до Концерну "Укрспецекологія", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області про стягнення 1 961 грн. 50 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Новицька В.Л., дов. №55 від 07.07.10р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпрококс" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Концерну "Укрспецекологія" (надалі –відповідач) суму 1856 грн. 31 коп. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 105 грн. 19 коп. 3 % річних, а всього 1 961 грн. 50 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору № 111 від 14.02.07р.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами господарського суду не надав.

При цьому, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань призначених на 14.09.10р. та 27.09.10р., ухвали суду надсилались на юридичну адресу відповідача заздалегідь з поштовим повідомленням, які повернуті установою поштового зв’язку з відміткою про вручення кореспонденції під розпис та є в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

14.02.2007 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 111 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого продавець зобов’язується передавати у власність покупця сіру технічну коксохімічного виробництва (товар), а останній, в свою чергу, приймати та сплачувати вартість товару у кількості, за ціною та у строки постачання, які узгоджуються сторонами шляхом підписання специфікацій та є невід'ємною частиною даного Договору.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Встановлено, що відповідач взяті на себе зобов’язання виконав з порушенням строків та повноти внесення оплати за отриманий товар, у зв’язку із чим у нього утворилась основна сума заборгованості в розмірі 1256, 05 грн., про що свідчить двосторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.08р. з підписом та печатками підприємств обох сторін (а.с. 16).

Приписи ст. 530 п. 1 ЦК України встановлюють, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.2 вказаного договору оплата прийнятого товару виконується відповідачем в межах 5 - ти робочих днів від дати отримання рахунку від позивача, підтверджуючого факт вивантаження товару.

Позивач доказів надсилання або вручення відповідачу рахунків, наявних в матеріалах справи, не надав, але, з метою досудового врегулювання спору, у відповідності з приписами ст.ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України, позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, 28.08.09р. направив на адресу відповідача претензію № 1326-20 з вимогою сплатити спірну суму основної заборгованості, яка отримана останнім 01.09.09р. згідно поштового повідомлення за № 731260 (а.с.18-19), яка була залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач доказів погашення зазначеної суми основного боргу господарському суду на час розгляду справи не надав.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за період з листопада 2007р. по липень 2010р. суму 600 грн. 26 коп. –інфляційних, а також за період з 02.11.07р. по 17.08.10р. суму 105 грн. 19 коп. –3% річних.

Однак, господарський суд, перевіривши розмір нарахованих інфляційних та 3 % річних, вважає безпідставним проведення позивачем таких нарахувань, тому частково відмовляє в їх задоволені у зв’язку із невірно взятим періодом для проведення таких нарахувань, так як зобов’язання по сплаті вартості отриманого товару виникло у відповідача, на підставі ч.2 ст. 530 ЦК України, з 01.09.09 р. (дата отримання претензії) і повинно було бути виконано ним впродовж семи днів, тобто до 08.09.09 р., та з 09.09.09 р. –відраховується час прострочення виконання зобов’язання. Таким чином, суд визнає обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню нарахування інфляційних втрат у розмірі 103,73 грн. за період з вересня 2009 р. по липень 2010 р. та 3% річних у розмірі 35,30 грн. за період з 09.09.09 р. по 17.08.10 р.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Концерну "Укрспецекологія" (51911, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Долматова, буд. 15; ЄДРПОУ 33247594) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, буд. 1; ЄДРПОУ 05393091) суму 1 256 грн. 05 коп. (одна тисяча двісті п’ятдесят шість грн. 05 коп.) основного боргу, 35 грн. 30 коп. (тридцять п’ять грн. 30 коп.) 3 % річних, 103 грн. 73 коп. (сто три грн. 73 коп.) інфляційних, 71 грн. 45 коп. (сімдесят одна грн. 86 коп.) державного мита, 167 грн. 85 коп. (сто шістдесят сім грн. 38 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___