Ухвала суду № 115476755, 07.12.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19701/20

Провадження № 2-з/752/411/23

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

07.12.2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, за якою він просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності, заборонити приватним, державним виконавцям здійснювати будь-які дії з примусового виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2014р. на підставі виконавчого листа у справі №752/8230/13-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк», до вирішення по суті спору у справі №752/19701/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс банк».

В обгрунтування заяви зазначає про те, що 11.11.2013р. рішенням Печерського районного суду міста Києва було задоволено позов ПАТ «Дельта-Банк» та стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителів заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11134251000 (№11134251001) від 28.03.2007р. у розмірі 1 593 198,89 грн. При цьому на дату підписання заяви про забезпечення позову в даній справі в Голосіївському, Верховному, Печерському районному суді перебуває ряд справ (752/19701/20, №757,33271/19-ц), до вирішення яких виконання рішення Печерського районного суду міста Києва є неможливим та буде порушувати права як заявника, так і норми чинного законодавства в цілому. Заявник звертає увагу на те, що на сьогоднішній день існує невизначеність щодо суми боргу, законності АТ "Сенс Банк» як стягувача. Поряд із цим відповідач у даній справі всіма протиправними методами, в обхід законів намагається відібрати єдине житло заявника - квартиру. Крім того виконавцем заблоковано єдине джерело доходів - заробітну плату. Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, як зазначає заявник, полягає в ряді незаконних дій, що вчиняється відповідачем та приватним виконавцем.

На підставі ст. 153 ЦПК України розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

У постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 цієї постанови Верховний суд України вказав, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, в майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Так, судом встановлено, що предметом розгляду в даній справі є вимоги про визнання недійсним частини Договору №2098/к від 09.12.2019р. між АТ «Альфа-Банк» та ПАТ «Дельта Банк» про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги, що стосується кредитного договору №11134251000 від 28.03.2007р. на ім`я ОСОБА_1 , які є немайновими вимогами.

Крім того, відповідачами в даній справі є АТ «Сенс Банк» та ПАТ «Дельта банк», а позивач просить накласти арешт на квартиру, яка, як він вказує, належить на праві власності саме йому.

При цьому матеріали заяви не містять жодних належних доказів на підтвердження того, хто станом день подання заяви про забезпечення позову є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, як зазначено вище, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується в майнових спорах і необхідними умовами для вжиття такого забезпечувального заходу є, насамперед, належність цього майна відповідачеві.

Щодо вжиття такого заходу забезпечення позову як заборони приватним, державним виконавцям здійснювати будь-які дії з примусового виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 17.03.2014р., то слід зазначити, що забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, є недопустимим, про що вказав і Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Таким чином, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду України, а також враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи Публічне акціонерне товариство «Дельта банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги в частині.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 15-ти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених статтями 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна карга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 07.12.2023р.

Суддя І.О. Ольшевська