Рішення № 11547541, 05.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 жовтня 2010 р.           Справа 9/184-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Балтака О.О., при секретарі судового засідання Кравчук Н.Л.,

за участю представників сторін :

позивача : Матвєєва О.Ю. представник за довіреністю № 874566 від 18.07.2008р.

відповідача: Коваленко Р.А. помічник військового комісара за довіреністю №14 від 31.08.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду (кім. № 1109), справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050)

до:Вінницького обласного військового комісаріату (вул. Червоноармійська, 21, м. Вінниця, 21001) про стягнення 1249,17 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Вінницького обласного військового комісаріату на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" 1249,17 грн. заборгованості, в тому рахунку 1196,17грн. - основного боргу, 31,77 грн. - пені, 11,58 грн. - індексу інфляції, 9,65 грн. - 3% річних, за невиконання умов договору № 249-23К/87 про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації від 14.09.2009року.

Ухвалою суду від 08 вересня 2010 року порушено провадження у справі № 9/184-10 та призначено її до розгляду в судове засідання на 05 жовтня 2010р. слуханням об 11:00год.

Представник позивача в судовому засіданні 05 жовтня 2010 року позов підтримала та просила суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача по суті пред'явлених вимог пояснив, що у зв'язку із недофінансування з Державного бюджету України коштів Вінницьким обласним військовим комісаріатом було лише частково проведено оплату за надані послуги зв'язку. Також у зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

14 вересня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" та Вінницьким обласним військовим комісаріатом укладено договір № 249-23К/87 про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації. Відповідно до якого позивач зобов'язаний надати в користування канал в кабельній каналізації у м. Вінниця згідно з умовами договору п.1.1, а відповідач зобов'язаний згідно п. 2.2.1 та п. 3.2. договору своєчасно проводити оплату за користування каналом.

Позивач свої зобов’язання згідно договору виконав повністю, надавши відповідачу в користування канали у кабельній каналізації загальною довжиною кабелю 2,6 каналу/км та надавав рахунки для оплати згідно додатків до договору.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за користування каналом в кабельній каналізації згідно договору не виконав і станом на 01.08.2010р. заборгував Позивачу 1196,17 грн. основного боргу за період з 01.02.2010р. по 01.08.2010р. Підтвердженням цього є виставлені та направлені відповідачу рахунки по оплаті за телекомунікаційні послуги (а.с. 15-18, 32,33). Дана заборгованість складається з боргу, який існував на 01.02.2010р. у сумі 571,62 грн. та нарахувань за надану послугу користування каналом кабельної каналізації за період з 01.02.2010 року по 01.08.2010 року у сумі 1194,55 грн та враховується оплата 570,00 грн., що вбачається з виписки (а.с. 19). Отже, 571,62+1194,55-570,00=1196,17 грн.

Представниками сторін було проведенно 01.08.2010 року та надано (а.с.31) обопільно підписаний акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що основна заборгованість становить 1196,17 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 31,77 грн., 11,58 грн. - інфляційних втрат, 9,65 грн. - 3% річних простроченої суми заборгованості.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою між сторонами у справі виникли правовідносини, які породжує договір про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню в користування канали у кабельній каналізації належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору про надання в користування канали у кабельній каналізації , у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 1196,17 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

У відповідності до п. 4.2 договору за порушення строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 1196,17 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Судом також розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 31,77 грн. -пені, 11,58 грн. - інфляційних втрат та 9,65 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 31,77 грн. - пені, 11,58 грн. - інфляційних втрат та 9,65 грн. - 3% річних заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Вінницького обласного військового комісаріату код ЄДРПОУ 08362793 (21100, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 31, р/р35212002004718 Банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Вінницької філії ВАТ "Укртелеком", код ЄДРПОУ 01182204 (21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 28 , р/р 260077394 в ВОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247) 1196,17 грн. - основного боргу, 31,77 - пені, 11,58 грн. - інфляційних втрат, 9,65 грн. - 3% річних, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 жовтня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи