Рішення № 11547468, 05.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2010Справа №2-2/9081-2008 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Донбас" (98300, АР Крим, м.Керч, вул. Єрьоменка, 41/13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс" (98300, м.Керч, вул. Самійленка, 14, кв.2; 98300, м. Керч, вул. Мірошника, 1-б)

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Керченська міська Рада (м. Керч, вул. Кірова, 17)

про стягнення 180 592,80 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Рогожина представник, довіреність у справі.

Від відповідача : не зявився.

Третя особа: не зявилась.

Суть спору:

Позивач звернувся у господарський суд АР Крим із позовом до відповідача про стягнення 180592,80 грн. безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання усних домовленостей позивача з відповідачем в період з серпня по грудень 2007 р. позивач виконав будівельні роботи з благоустрою прилеглої території будівлі по вул. Мірошника, 1-б, орендарем якої є відповідач. Вказані роботи були виконані за кошти позивача на загальну суму 180 592,80 грн., що підтверджується локальними кошторисами ТОВ "Крим-Донбас". 24.3.2008 р. на адресу відповідача були направлені рахунки для сплати 180 592,80 грн., які відповідачем сплачені не були, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

18.11.2008 р. представник відповідача через канцелярію господарського суду передав відзив на позовну заяву, у якому вказує на те, що підстав для задоволення позовних вимог позивача немає тому, що у договорах оренди відсутні будь-які посилання на те, що орендар - ТОВ "Рандекс" приймає від територіальної громади у строкове платне користування прилеглу територію орендованого майна, яке розташоване у буд. 1б по вул. Мірошника у м. Керч.

21.5.2009 р. працівник технагляду УЖКГ Керченського міськвиконкому ОСОБА_1 через канцелярію ГС АР Крим передав письмове пояснення, яким повідомляє суд, що не може зявитись до судового засідання, у звязку із тим, що знаходиться у лікарні. Також, він пояснює, що ним було виконано контрольний обмір території по вул. Мірошника, 1-б, м. Керч. Обміром було встановлено відповідність обємів виконаних робіт кошторисній документації, представленій ТОВ "Крим-Донбас".

Також, 21.5.2009 р. від начальника управління УЖКГ Керченського міськвиконкому надійшов до ГС АР Крим лист, яким повідомляється, що управління не має можливості забезпечити явку ОСОБА_1, у звязку із тривалою хворобою.

03.7.2009 р. представник відповідача через канцелярію ГС АР Крим передав лист від 02.7.2009р., у якому ОСОБА_2 повідомляє, що не має можливості бути присутнім у засіданні суду 03.7.2009 р. Також, ОСОБА_2 у вказаному листі пояснює суду, що перебуваючи на посаді директора ТОВ "Рандекс", ніякі кошториси, форми, які були отримані від ТОВ "Крим-Донбас", своїм підписом не завіряв.

01.06.2010 року представник позивача у судовому засіданні надав клопотання, яким просить суд зобовязати третю особу надати пояснення та запросити до участі у справі працівника технагляду УЖКГ Керченського міськвиконкому ОСОБА_1

23 вересня 2010 року до суду від Управління житлово комунального господарства Керченської міської ради надійшли пояснення №23.01-19/696 від 21.9.2010р, у яких зазначено, що усі дії ТОВ "Рандекс" щодо благоустрою прилеглої території (вул..Мирошника, 1-б) були повністю узгоджені з органами місцевого самоврядування та виконані відповідно до переліку.

23 вересня 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Рогожиної (довіреність у справі) та представника відповідача - Ємельянова (довіреність у справі). Представник третьої особи у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

23 вересня 2010 року у судовому засіданні оголошувалась перерва на 05.10.2010р. Після перерви судове засідання було продовжене.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника похзивача, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені у ст..11 ЦК України.

Позивач звернувся з позовом про стягнення 180592,80грн безпідставно набутих коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що на виконання усних домовленостей позивача з відповідачем в період з серпня по грудень 2007 р. позивач виконав будівельні роботи з благоустрою прилеглої території будівлі по вул. Мірошника, 1-б, орендарем якої є відповідач. Вказані роботи були виконані за кошти позивача на загальну суму 180 592,80 грн., що підтверджується локальними кошторисами ТОВ "Крим-Донбас". 24.3.2008 р. на адресу відповідача були направлені рахунки для сплати 180 592,80 грн., які відповідачем сплачені не були.

Але суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Донбас" не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідачі не довели належне виконання умов договору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обовязок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Тоді як позивач не представив суду належних та допустимих доказів правомірності своїх вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс" про стягнення 180 592,80грн безпідставно набутих коштів, на підставі наступного:

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на усну домовленість з відповідачем щодо виконання будівельних робіт по благоустрою прилеглої території будинку по вул. Мірошника, 1-б.

Відповідно до ст..205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст.206 ЦК України).

В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на ст..ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України, відповідно до яких особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач не являється користувачем або власником прилеглої території будинку по вул. Мірошника, 1-б, а являється орендарем нежитлових приміщень та тенісних кортів по вул. Мірошника, 1-б у м.Керчі, та відповідач нічого не придбав, не зберігав у себе за рахунок позивача без достатніх правових підстав.

Автостоянка, вїзди, тротуари, забір та т.п., тобто за ті роботи виконані на цих обєктах, вартість яких позивач просить суд стягнути, відповідач не придбав для себе та не утримує без достатніх правових підстав.

В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на лист управління архітектури та містобудівництва від 17.7.2006р про дозвіл відповідачу виконання благоустрою скверу по вул. Мірошника, 1-б на гарантійний лист відповідача від 07.6.2006р, яке було надано міському голові м.Керчі, відповідно до якого відповідач брав зобовязання по виконанню робіт щодо відділки фасаду будівлі по вул..Мірошника, 1-б.

Давши оцінку даним документам, суд дійшов висновку про те, що вони не можуть бути підставою для задоволення позову, тому як не підтверджують виконання позивачем яких набудь робіт по замовленню відповідача.

Що стосується листа відповідача від 08.4.2008р, спрямованого в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Донбас", то з даного листа також убачається, що відповідач не замовляв позивачу виконання робіт по благоустрою прилеглої території до будинку, розташованого по вул. Мірошника, 1-б.

Навпроти, у ньому вказується на те, що сам позивач запропонував виконання за його рахунок робіт по благоустрою території.

Більш того, усі вищевказані документи, які, на думку позивача, являються доказами виконання для відповідача робіт по благоустрою прилеглої території будинку по вул. Мірошника, 1-б, взагалі не містять яких набудь відомостей про обєми та види робіт, про вартість робіт та матеріалів.

Відносно локальних кошторисів, які позивачем представлені в обґрунтування своїх позовних вимог, то 03.7.2009 року у Господарський суд АРК надійшла заява ОСОБА_2 від 02.7.2009р, у якій він повідомив суд, що кошториси не завіряв своїм підписом.

Враховуючі характер спору та необхідність отримання відповідей на питання, що вимагають спеціальні пізнання, суд ухвалами ГС АРК від 03.7.2009р, 15.9.2009р та 18.02.2010р по справі №2-2/9081-2008 призначав по справі судові почеркознавчі експертизи, та провадження по справі зупиняв.

Подвійно матеріали справи були повернуті до суду експертним закладом у звязку з неможливістю проведення експертизи на підставі того, що не були представлені витребувані експертом додаткові документи.

Кримським Науково-дослідницьким інститутом судових експертиз була проведена почеркознавча експертиза та надано висновок №2418 від 08.12.2009р.

Відповідно до вишукувальної частини висновку експерта №2418 від 08.12.2009р по матеріалам справи №2-2/9081-2008 експертом вказано, що «при оцінці результатів порівняльного дослідження встановлено, що ні співпадаючі і не розрізнячиєся ознаки не утворюють сукупності, достатні для позитивного або негативного висновку. Це пояснюється наступними причинами. Співпадаючі ознаки за своїм обсягом і значимості, при наявності відмінностей не утворюють сукупність, що індивідуалізують підписи виконавця. Причину появи зазначених відмінностей однозначно пояснити не вдалося, тобто є вони варіантами ознак підписів ОСОБА_2 такими, що не проявилися в представленому порівняльному матеріалі, або ж це ознаки підписів іншої особи. Виявити більшу кількість ідентифікаційних ознак не вдалося через малий об'єм графічного матеріалу, що міститься в досліджуваних підписах і малого об'єму порівняльного матеріалу представленого на дослідження. Тому встановити, не виконані чи дані підписи ОСОБА_2, не представляється можливим. Відповісти на питання ким, ОСОБА_2 або іншою особою виконані підписи від імені ОСОБА_2, що послужили оригіналами для підписів розташованих в електрофотокопіях локальних кошторисів 2-1-1 на благоустрій території (3 шт.) у графі «Затверджено», локальних кошторисів 2-1-1 на пристрій забору (1-2) у графі «Затверджено» не представляється можливим».

Далі, локальні кошториси не можуть являтися допустимими доказами, що підтверджують виконання робіт по благоустрою прилеглої території будинку по вул. Мірошника, 1-б для відповідача.

Більш того, слід відмітити, що сумарний розмір сум по локальним кошторисам не співпадає з заявленою по стягненню сумою.

Відносно доводів позивача щодо того, що відповідач зобовязаний приймати участь у благоустрої прилеглої території, про що вказано у протоколах комітету по передачі в оренду майна комунальної власності, то: по-перше,у договорах оренди нежитлових приміщень по вул. Мірошника, 1-б у м.Керчі, укладених між відповідачем та Керченською міською радою, дані умови відсутні; по-друге, наявність у відповідача, як орендаря, яких-набудь обовязків приймати участь у благоустрої прилеглої території не являється підставою для стягнення з відповідача заявленої суми.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.202 та ч.5 ст.203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тоді як позивачем в ході розгляду спору не представлено суду доказів у підтвердження того, що поведінка відповідача свідчила про його волю до настання правових наслідків по взаємовідносинам з позивачем по замовленню на виконання будівельних робіт по благоустрою прилеглої території будинку по вул. Мірошника, 1-б, по оплаті виконаних робіт.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 180 592,80грн безпідставно набутих коштів, необґрунтована і не підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, покладаються на позивача згідно з ст. 44,49 ГПК України.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 06.10.2009р.

Керуючись ст.ст. 44,49,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.У позові відмовити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Донбас" (98300, АР Крим, м.Керч, вул. Єрьоменка, 41/13, п/р 26007259615001 у КФ КРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЗКПО 30514729) на користь Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз (м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, р/р 35224001000218, ЗКПО 26225794 у Банку ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач КримНДІСЕ) 1720грн80коп витрат за проведення судової експертизи.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.