Рішення № 11547451, 30.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2010Справа №2-31/3537-2010

За позовом – Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (95034, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 6) в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198)

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

про стягнення збитків в сумі 7932,90 грн.

Суддя А.В. Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Прокурор – Курбетдінова Л.Х., посв. № 09134

Від позивача – Шмігель О.О., дов. у справі

Від відповідача – Бойченко А.А., дов. у справі

Обставини справи: Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду АРК в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у розмірі 7932,90 грн., також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем ст.ст. 6, 49, 50 Водного кодексу України шляхом самовільного забору відповідачем води із свердловини без спеціального дозволу на водокористування в період з 01.01.2009 р. по 17.02.2010 р., що є порушенням екологічних інтересів держави. У підтвердження встановлення факту порушення позивач посилається на акт перевірки, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та припис про усунення виявлених порушень.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами викладеними у відзиві на позовну заяву, вказуючи на неправомірність акту, яким зафіксований факт самовільного забору води.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2010 спеціалістами Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища в присутності представника відповідача проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України, якою встановлено, що на території підприємства знаходиться свердловина зі встановленим насосним обладнанням, з якої здійснюється забір підземної води без дозволу на спеціальне водокористування; на свердловині відсутній контрольно-вимірювальний прибор; первинний облік забраної води не ведеться, відсутній паспорт на свердловину, про що складено акт №2-35/15.

Актом перевірки від 17.02.2010 №2-35/15 зафіксована відсутність у підприємства дозволу на спеціальне водокористування. Акт підписаний керівником Чорноморського РЕМ ВАТ «Крименерго» без будь-яких зауважень.

За наслідками перевірки позивачем було видано припис №2-35/15 від 17.02.2010 про усунення виявлених порушень у встановлені строки та зобов’язано надати довідку про кількість спожитої води без дозволу не спеціальне водокористування.

На виконання припису відповідачем надана довідка вих. №62-01/102 від 19.02.2010 про кількість забраної води без дозволу на спеціальне водокористування, в якої відповідач зазначив, що за період з 01.01.09 по 24.08.09 було забрано 300 м3 води, а за період з 25.08.09 по 17.02.10 було забрано 10м3 води.

Також на відповідальну особу відповідача – головного інженера Чорноморського РЕМ ВАТ «Крименерго» позивачем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.02.2010 №006687-35/48. Будь-яких заперечень чи зауважень до змісту протоколу вказано не було, а у поясненнях зазначено, що буде оформлено дозвіл.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 17.02.2010 №006607-35/48 головного інженера Чорноморського РЕМ ВАТ «Крименерго» притягнуто до адміністративної відповідальності за виявлені порушення, а саме за використання свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, у вигляді штрафу у розмірі 85,00грн.

Доказів оскарження у встановленому законом порядку зазначених припису та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за виявлені порушення природоохоронного законодавства та їх скасування відповідачем суду не надано, як й доказів отримання дозволу на спеціальне водокористування.

За порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що виявлені під час перевірки, позивач, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України №767/16783 від 14.08.2009, провів розрахунок заподіяних державі збитків, що становлять 7932,90 грн.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 48 Водного Кодексу України, спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Правила щодо права на здійснення спеціального водокористування встановлені ст. 49 Водного кодексу України, згідно якої спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища – у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища – у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, – в разі використання поверхневих вод, державними органами геології – в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я – в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без корегування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

З урахуванням наведених положень законодавства, а також встановлення належними доказами факту вчинення відповідачем порушення природоохоронного законодавства – здійснення забору води зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування, чим державі завдано збитків господарський суд вважає, що відповідач несе відповідальність з відшкодування державі збитки, заподіяні ним внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, факт вини відповідача в порушенні природоохоронного законодавства та в спричинені збитків підтверджується не лише актом перевірки №2-35/15 від 17.02.2010, щодо правомірності складання якого викладає свої заперечення відповідач у відзиві на позов, а також протоколом про адміністративне правопорушення від 17.02.2010 №006687-35/48, постановою про накладення адміністративного стягнення від 17.02.2010 №006607-35/48, приписом від 17.02.2010 №2-35/15 про усунення порушень. Тому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що акт перевірки не є належним доказом вчинення таких дій.

Також суд вважає помилковим посилання відповідача на приписи ст.23 Закону України «Про надра», згідно якої, на думку відповідача, він має право без спеціальних дозволів видобувати для своїх господарських потреб прісні підземні води до 20 метрів, оскільки зазначену норму закону слід застосовувати в системному зв’язку із приписами ст.ст.42, 47, 48, 49 Водного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Чорноморської селищної ради від 23.05.2003 №167 Чорноморському РЕМ ВАТ «Крименерго» було надано дозвіл на облаштування колодязя для господарських потреб на території РЕМ, згідно узгодженої документації.

Проте, будь-якої технічної документації з облаштування свердловини, або інших доказів які б свідчили про відповідну глибину свердловини та відсутність на неї технічних приладів відповідачем суду не надано, в той час коли позивачем факт вчинення відповідачем порушення природоохоронного законодавства шляхом забору підземної води зі власної свердловини з облаштуванням на неї технічного приладу – насосного обладнання без отримання дозволу на спеціальне водокористування, підтверджений належними доказами і не заперечувався відповідачем при проведенні перевірки та застосуванні адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості ресурсів.

При розрахунку завданих збитків позивачем застосувалась «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за № 767/16783.

Суд вважає правомірним застосування цієї Методики при здійсненні розрахунку суми збитків відповідачу, оскільки пункти 1.2, 1.3 та розділ ІХ Методики передбачає її застосування при самовільному використанні водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Кількісні показники самовільно забраної відповідачем води, зазначені позивачем у розрахунку розміру збитків, завданих самовільним водовикористанням, і підтверджуються матеріалами справи, зокрема довідкою відповідача щодо обсягу самовільно забраної води.

Пунктом 1.4 Методики передбачено, що Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

З наведеного суд вважає помилковим довід відповідача про те, що застосування цієї Методики можливе лише у разі, якщо виявлено забруднення водних об’єктів самовільним забором води без дозволу на спеціальне водокористування. Крім того, Методика містить перелік випадків, на які її положення не поширюються, до якого не відноситься самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування при відсутності забруднення водних об’єктів.

За таких обставин позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища щодо стягнення з відповідача 7932,90 грн. шкоди, що заподіяна державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів оплати суми збитків у розмірі 7932,90 грн. частково або в повному обсязі відповідачем суду не надано.

Судові витрати по сплаті держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 30.09.2010 р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 05.10.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРIШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) на користь місцевого бюджету (одержувач – місцевий бюджет смт. Чорноморське, код 24062100, Банк одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, р\р 33111331700304; МФО 824026; ЄДРПОУ 34740468) шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, в сумі 7932,90 грн.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЄДРПОУ 34740405, код платежу 22090200) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ЄДРПОУ 00131400) на користь Державного бюджету України (р/р 31214264700002 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЄДРПОУ 34740405, код платежу 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.