Постанова № 11546980, 29.09.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3426/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Горболис О.А.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Кременчуцька тарна мануфактура"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2010 року Приватне підприємство "Кременчуцька тарна мануфактура" (далі ПП "Кременчуцька тарна мануфактура", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області(далі Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача по складанню та направленню позивачу податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2010 року №0006322301/0/2222, визнання нечинним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на помилковість висновків Кременчуцької ОДПІ щодо порушення ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 15 174 грн. При цьому позивач стверджує, що всі господарські операції з ТОВ "Рейн-Консалт" та ТОВ "Аметиста" оформлені документами первинного бухгалтерського обліку, здійснення таких операцій підтверджується документальними доказами переміщення товарів та актами здачі-приймання робіт (надання послуг), що складені відповідно до вимог чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив такі задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Кременчуцької ОДПІ проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на ті обставини, що ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" у перевіряємий період мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Рейн-Консалт", постачальником якого, згідно бази даних "Контрагенти", являються субєкти господарської діяльності з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ "Компанія "ІМХОТЕП", (код ЄДРПОУ 36411763, ІПН 364117626596, м. Київ). Крім того, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначається лише вид послуг "лакування жерсті", проте не зазначено зміст (номенклатура товару) та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. У звязку з цим паперові носії, надані для перевірки (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), не сприйняті контролюючим органом в якості підтверджуючих реальність господарських операцій, так як в них не зазначені обов'язкові реквізити (зміст (номенклатура товару) та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 07 квітня 2008 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №15851020000006226 (ідентифікаційний код 35869013), з 08 квітня 2008 року підприємство взято на облік в органах держаної податкової служби за №29386. Відповідно до свідоцтва від 30 травня 2008 року №100118937 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 358690116039).

Відповідно до положень статей 11, 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

В період із 07 червня 2010 року по 24 червня 2010 року на підставі направлень від 04 червня 2010 року №1350/001350, від 21 червня 2010 року №1520/001520 згідно з частиною 1 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 08 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року. Направлення на проведення перевірки було вручено 07 червня 2010 року під розписку Кусаіновій Н.М. головному бухгалтеру ПП "Кременчуцька тарна мануфактура". Позивач був проінформований про проведення перевірки письмовим повідомленням від 17 травня 2010 року № 16668/10/23-113, яке вручене 19 травня 2010 року головному бухгалтеру Кусаіновій Н.М.

За наслідками проведеної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 25 червня 2010 року №3289/23-209/35869013 про результати планової виїзної перевірки ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 08 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року (далі Акт перевірки).

У висновках Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ вказано про порушення ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" положень, зокрема, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 15 174,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 5 323,00 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 5 965,00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 3 886,00 грн.

Зазначений висновок покладено в основу прийнятого 08 липня 2010 року Кременчуцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0006322301/0/2222, яким ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 22 761,00 грн., у тому числі 15 174,00 грн. за основним платежем, та 7 587,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 08 липня 2010 року №0006322301/0/2222, суд виходить з наступного.

В ході судового розгляду справи встановлено факт отримання ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" послуг по лакуванню і літографії жерсті від ТОВ "Рейн-Консалт" на підставі договору від 20 березня 2009 року №20/03 та від ТОВ "Аметиста" на підставі договору від 01 липня 2009 року №01/07.

За умовами вказаних договорів, позивач доручив, а виконавці (ТОВ "Рейн-Консалт", ТОВ "Аметиста") зобов'язалися виконати роботи по лакуванню та літографії жерсті, що надається позивачем. ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" зобов'язалося доставити жерсть до місця виконання робіт у м. Керч і передати її виконавцям з оформленням необхідних документів, а також зобов'язалося оплатити послуги з лакування та літографії шляхом 100% попередньої оплати вартості на розрахунковий рахунок виконавців.

Позивачем до матеріалів справи залучені копії документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження отримання ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" послуг з лакування та літографії жерсті:

- від ТОВ "Рейн-Консалт" рахунки-фактури від 20 березня 2009 року №РК-0000001, від 30 березня 2009 року №РК-0000002, від 03 квітня 2009 року №РК-0000003, від 15 квітня 2009 року №РК-0000004, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20 березня 2009 року №РК-0000001, від 31 березня 2009 року №РК-0000002, від 06 квітня 2009 року №0000003, від 16 квітня 2009 року №РК-0000004, податкових накладних від 20 березня 2009 року №1, від 31 березня 2009 року №2, від 06 квітня 2009 року №3, від 16 квітня 2009 року №4;

- від ТОВ "Аметиста" рахунок-фактуру від 08 липня 2009 року №СФ-00008877, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08 липня 2009 року №ОУ-0000021, податкову накладну від 08 липня 2009 року №13092.

Судом встановлено, що постачання жерсті білої для лакування і літографії від позивача до ТОВ "Рейн-Консалт", ТОВ "Аметиста" підтверджено видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи та товарно-транспортними накладними від 19 березня 2009 року, 30 березня 2009 року 03 квітня 2009 року, 14 квітня 2009 року, 07 липня 2009 року, згідно яких постачальник позивача ТОВ "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" є вантажовідправником товару жерсті білої, що направлялася для виконання робіт по лакуванню та літографії до м. Керч. Також позивачем до матеріалів справи залучені копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товару після виконаних робіт по лакуванню та літографії з м. Керч, вул. Кокоріна, 59 до м. Кременчука за місцезнаходженням ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" від 22 березня 2009 року, від 31 березня 2009 року, 06 квітня 2009 року, 16 квітня 2009 року, від 10 липня 2009 року.

Крім того, судом встановлено, що жерсть, яка надавалася позивачем для лакування та літографії ТОВ "Рейн-Консалт" та ТОВ "Аметиста" поставлялася до ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" з ТОВ "АрселорМіттал Пекеджінг Україна" у 2009 році і до вказаних операцій поставки товару зауважень зі сторони перевіряючих не було, в акті перевірки правомірність даних операцій підтверджено.

Відповідно до положень пункту 5.1 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.97) валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону).

До матеріалів справи позивачем залучені копії податкових накладних, складені у відповідності до вимог Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року №165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", міждержавний стандарт ГОСТ 5981-88, яким передбачено необхідність використання у виробництві консервних банок лише лакованої жерсті, договори та видаткові накладні про подальшу реалізацію готової продукції у вигляді лакованих жерстяних банок №3 (корпус), виготовленої у відповідності до ГОСТ 5981-88.

В Акті перевірки Кременчуцькою ОДПІ зазначено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг), на підставі яких позивачем було сформовано валові витрати по взаємовідносинах із ТОВ "Рейн-Консалт" та ТОВ "Аметиста" не можуть бути розцінені в якості первинних бухгалтерських документів, так як в них не зазначені обов'язкові реквізити (зміст, номенклатура товару) та обсяг господарської операції із вказівкою на одиницю її виміру. Стосовно правовідносин ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" з ТОВ "Рейн-Консалт" Актом перевірки, крім іншого, встановлено ознаки фіктивності даного підприємства у зв'язку із виявленням за відомостями бази даних "Контрагенти" постачальника ТОВ "Рейн-Консалт" ТОВ "Імхотеп", що має ознаки фіктивності.

Надаючи оцінку зазначеному висновку Кременчуцької ОДПІ, суд виходить з того, що наявність ознак фіктивності ТОВ "Імхотеп" не може, відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", впливати на правомірність відносин між ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" та ТОВ "Рейн-Консалт". Крім цього, ТОВ "Імхотеп" не був постачальником ТОВ "Рейн-Консалт" в подальших правовідносинах ТОВ "Рейн-Консалт" із позивачем, адже предметом господарського договору ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" та ТОВ "Рейн-Консалт" є надання послуг, що виконувалися безпосередньо контрагентом позивача. Відомостей про залучення до виконання робіт з лакування та літографії, що надавалися позивачеві ТОВ "Рейн-Консал", сторонніх організацій матеріали справи не містять.

Щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ "Рейн-Консалт" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то суд враховує те, що відомості про неподання податкової звітності, про припинення юридичної особи ТОВ "Рейн-Консалт", про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису щодо відсутності даної юридичної особи за місцезнаходженням у матеріалах справи відсутні.

Натомість позивачем залучені копії первинних бухгалтерських документів та документів податкової звітності, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ПП "Кременчуцька тарна мануфактура", ТОВ "Рейн-Консалт" та ТОВ "Аметиста".

Щодо твердження Кременчуцької ОДПІ про недоліки актів здачі-приймання робіт (надання послуг), у яких зазначений лише вид послуг "лакування жерсті" і не вказано про зміст (номенклатуру товару) та обсяг господарської операції, то у судовому засіданні представником відповідача не надано грунтовних пояснень щодо того, яким саме чином має бути уточнено зміст, обсяг та як саме має визначатися одиниця виміру такої послуги, як лакування жерсті.

Визначення, надані в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи, дозволяють достовірно встановити які саме послуги та в якому обсязі надані позивачеві його контрагентами, зокрема, у них міститься вказівка на марку жерсті, її кількість (у тонах) та вид робіт (лакування жерсті).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення документи, створені у письмовій або електронній формі які, відповідно до положень підпункту 1.2 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, є первинними документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є, відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктами 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Документи, копії яких залучені позивачем до матеріалів справи, повністю відповідають вимогам вказаних нормативно-правових актів і, відповідно, правомірно прийняті до обліку при формуванні складу валових витрат ПП "Кременчуцька тарна мануфактура".

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень Кременчуцької ОДПІ щодо невідповідності документів первинного бухгалтерського обліку, якими оформлені господарські операції ПП "Кременчуцька тарна мануфактура" з ТОВ "Рейн-Консалт" та ТОВ "Аметиста" вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, вимогам підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 8 липня 2010 року №0006322301/0/2222 слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Кременчуцька тарна мануфактура" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0006322301/0/2222 від 8 липня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Кременчуцька тарна мануфактура" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 жовтня 2010 року.

СуддяЄ.Б. Супрун