Постанова № 11546828, 21.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2010 р. № 2а-4961/10/1370

о 10 год., 22 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова,

представник Страхоцька О.Я. (довіреність № 15263/06-14 від 08.10.2009 року)

доДержавного підприємства «Львівський науково дослідний радіотехнічний інститут», представник Шафранський Р.Г. (довіреність вих.№ 904/2-147 від 01.03.2010 року)

простягнення заборгованості в сумі 1333267,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Львівський науково дослідний радіотехнічний інститут»про стягнення заборгованості в сумі 1333267,53 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України». Відповідач за період з 29.09.2009 року по 03.02.2010 року сплатив 3082551,92 грн., які згідно календарної черговості зараховано в рахунок погашення боргу, що виник до 06.04.2009 року.

Заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування становить 1333267,53 грн., яка станом на час розгляду справи не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки ним повністю сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з вересня по листопад та частково за грудень 2009 року, що підтверджується копіями платіжних доручень, які вказують на призначення сплати таких коштів за вказаний період.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позовну заяву підтримав, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

Державне підприємство «Львівський науково дослідний радіотехнічний інститут» перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно копії Довідки від 21.07.2009 року за № 3816151.

28.09.2009 року між Управлінням Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова та Державним підприємством «Львівський науково дослідний радіотехнічний інститут»укладено договір про сплату страхових внесків, згідно якого Страхувальник (відповідач у справі) зобовязаний протягом шести місяців з моменту укладення цього договору сплатити заборгованість із страхових внесків, що склалася на 01.01.2009 року у сумі 2821881,68 грн. та не допустити виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії цього договору, Управління (позивач у справі) зобовязано не накладати (не нараховувати) страхувальнику штрафи та пеню згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно поданих розрахунків страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень грудень 2009 року заборгованість відповідача становить 1333267,53 грн.

Відповідач за період з 29.09.2009 року по 03.02.2010 року сплатив страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1374 від 08.12.2009 року, № 1375 від 08.12.2009 року, № 1393 від 08.12.2009 року, № 1392 від 08.12.2009 року, № 1385 від 08.12.2009 року, № 1256 від 30.11.2009 року, № 319 від 19.03.2010 року, № 243 від 22.03.2010 року, № 1441 від 11.12.2009 року, № 1258 від 30.11.2009 року, № 243 від 22.03.2010 року, № 243 від 18.03.2010 року, № 244 від 18.03.2010 року, № 834 від 31.05.2010 року, № 841 від 31.05.2010 року, № 871 від 04.06.2010 року, № 870 від 04.06.2010 року, № 904 від 11.06.2010 року, № 903 від 11.06.2010 року, № 596 від 22.04.2010 року, № 526 від 14.04.2010 року, № 527 від 14.04.2010 року, № 538 від 15.04.2010 року, № 537 від 15.04.2010 року, № 570 від 19.04.2010 року, № 569 від 19.04.2010 року, № 595 від 22.04.2010 року, № 683 від 28.04.2010 року, № 104 від 22.02.2010 року, № 103 від 22.02.2010 року, № 781 від 18.05.2010 року, № 780 від 18.05.2010 року, № 803 від 21.05.2010 року, № 802 від 21.05.2010 року, № 730 від 05.05.2010 року, № 729 від 05.05.2010 року, випискою банку станом на 28.12.2009 року.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова станом на 17.09.2010 року, недоїмка відповідача на 03.02.2010 року становила 2644827,07 грн. За період з 03.02.2010 по 01.06.2010 року (за січень-квітень) відповідачу належало сплатити новостворений борг в сумі 2973522,95 грн. (в тому числі недоїмка по страхових внесках становить 1199647,07 грн., недоїмка по фінансових санкціях становить 376124,76 грн., недоїмка по пеня 1397751,12 грн.).

Державним підприємством «Львівський науково дослідний радіотехнічний інститут»за період з 02.06.2010 року по 17.09.2010 року сплачено 836771,66 грн., які згідно календарної черговості зараховано в рахунок погашення боргу станом на 03.02.2010 року.

Представник позивача, на запитання суду, пояснила, що сплачені відповідачем страхові внески за період з 29.09.2009 року по 03.02.2010 року зараховані на погашення суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, а саме на погашення боргу, який виник до 06.04.2009 року.

04.02.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу, згідно якої загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.02.2010 року становить 2640827,07 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових 2644657,07 грн., фінансові санкції (штраф) 170,00 грн., пеня 0,00 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 08.02.2010 року, згідно повідомлення про відправлення поштового відправлення № 2026842.

07.06.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-733, згідно якої загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.06.2010 року становить 2745619,42 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових 2745619,42 грн., фінансові санкції (штраф) 170,00 грн., пеня 0,00 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 09.06.2010 року, згідно повідомлення про відправлення поштового відправлення № 1926360.

Відповідачем вказані вимоги не оскаржено, суми заборгованості та штрафу в повному обсязі своєчасно не сплачені.

Таким чином, станом на дату розгляду справи сума заборгованості за період з вересня по грудень 2009 року становить 1333267,53 грн., яка відповідачем у встановлені законом строки не сплачена.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 3 ст. 106 цього ж Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ч. 5 ст. 106 цього ж Закону України, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи, по сплаті страхових внесків становить 1333267,53 грн., що підтверджується розрахунками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень грудень 2009 року, розрахунком суми заборгованості станом на 02.02.2010 року, картками особового рахунку страхувальника за період розрахунку з 01.01.2009 року по 18.08.2010 року, які із пояснень представника позивача відповідач у встановлені законом строки не сплатив.

Судом не враховуються заперечення відповідача щодо протиправності стягнення суми заборгованості за вересень-грудень 2009 року в розмірі 1333267,53 грн. з підстав укладення договору про сплату страхових внесків від 28.09.2009 року та часткового погашення заборгованості, оскільки відповідач не підтвердив належне виконання умов вказаного договору у зазначені в ньому строки, а позивачем правомірно коштами що надходили від страхувальника погашалась недоїмка, пеня та фінансові санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім цього, на відповідача законодавцем покладений обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі заборгованість із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вересень-грудень 2009 року в сумі 1333267,53 підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково дослідний радіотехнічний інститут»(ЄДРПОУ 14311429, м. Львів, вул. Наукова, 7) на користь Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847402, м. Львів, вул. П. Мирного, 24а) заборгованість в сумі 1333267,53 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 24.09.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.