Ухвала суду № 11545930, 24.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9913/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Дяков В.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Хрімлі О.Г. та Цвіркуна Ю.І., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року у справі за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Ритм»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство закритого типу «Ритм»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення рішення ДПІ м. Чернігова від 24.02.2009 року № 0000802320/0 про стягнення 436, 00 грн. податку на додану вартість та штрафних фінансових санкцій в розмірі 218, 00 грн.; податкового повідомлення рішення ДПІ м. Чернігова від 30.04.2009 року № 0000802320/1 про стягнення 436 грн. податку на додану вартість та штрафних фінансових санкцій в розмірі 218, 00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що АТЗТ «Ритм»(ідентифікаційний код 05507152) зареєстровано, як юридична особа, Чернігівським виконавчим комітетом міської ради від 30.12.1994 року та згідно довідки ЄДРПОУ основними видами його діяльності є виробництво мяса, рибних продуктів, оптова торгівля мясом та мясопродуктами.

На підставі направлень від 19.01.2009 року № 4, від 30.01.2009 року № 10 виданих ДПА у Чернігівський області була проведена позапланова виїзна перевірка АТЗТ „Ритм" з питань дотримання достовірності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 рік, за результатами якої 11.02.2009 року складено Акт перевірки № 5/23/05507152.

Актом перевірки встановлено, що позивач, за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 рік відвантажив шкури свиней власного забою на суму 2628,80 грн., у зв'язку з чим на нього не поширювалась дія п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, не визначив суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок чого було занижено податкові зобов'язання загальної декларації з податку на додану вартість в сумі 438 грн. за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 рік.

24.02.2009 року ДПІ у м. Чернігові на підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000802320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 654,00 грн., в т.ч. 436,00 грн. за основним платежем та 218,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Дане повідомлення було оскаржене до ДПІ у м. Чернігові. Скарга АТЗТ «Ритм»залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

За результатами розгляду первинної скарги 30.04.2009 року було винесено податкове-повідомлення рішення № 0000802320/1 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 654 грн. (з них 436 грн. за основним платежем та 218 грн. штрафних санкцій).

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Пунктом 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 12 травня 1999 р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою.

В судовому засіданні представники позивача посилались на листи-розяснення Міністерства аграрної політики України від 14.08.2001 року №37-14-1-12/7236 та Міністерства економіки України від 29.08.2001 року №53-33/1119 «Про класифікаційні групи м'ясних та молочних продуктів», що розроблені відповідно до Постанови N 805. Згідно п.24 додатку згаданих листів «Шкіряна та хутрова сировина»відноситься до основних види молочної та м'ясної продукції, які виробляються переробними підприємствами при переробці молока та м'яса в живій вазі, і від реалізації яких нараховується сільгоспвиробниками дотація.

Також суд 1-ої інстанції зазначив, що в судовому засіданні представник відповідача надав лист Міністерства аграрної політики України від 21.11.2008 року №37-23-2-15/19765 де надано розяснення, що шкури великої рогатої відносяться до групи м'ясо та м'ясопродукти, яка є продукцією харчової промисловості, а шкури свиней до продукції тваринництва.

На даний час відсутній нормативний документ на рівні закону, який би впливав на класифікаційні групи м'ясних та молочних продуктів, при реалізації яких, переробні підприємства визначають напрямок використання податкових, зобов'язань з податку на додану вартість.

Беручи до уваги зміст п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»який визначає, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі викладеного суд 1-ої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Поряд з цим колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем податкові зобовязання по податку на додану вартість від реалізації шкур свиней позивач відобразив у скороченій декларації переробного підприємства.

Законом України «Про податок на додану вартість» для сільськогосподарських товаровиробників передбачена нульова ставка податку по операціях з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою.

За приписами абз. 2 п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі».

Змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. №596, пункт 2 Порядку № 805, викладено в наступній редакції: «сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою».

Таким чином, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596 з Порядку № 805 виключена норма, яка дозволяла відносити суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображався в декларації з розрахунків з бюджетом (загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 805 (у редакції з внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. №596) сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.

У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.

Відповідно до абзацу 4 п.п. 1.2. п. 1 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством суми податку на додану вартість повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що з моменту внесення змін до Порядку №805 операції з поставки молока та мяса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, повязаний з придбанням товарно-матеріальних цінностей для виробництва зазначених товарів, підлягають відображенню у спецдеклараціях №1, у звязку з чим податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові відмовити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя О.Г. Хрімлі

Суддя Ю.І. Цвіркун