Ухвала суду № 11545923, 24.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9987/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Хрімлі О.Г. та Цвіркуна Ю.І., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Литвиненко О.М. та представника відповідача Філіппової О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний»до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство «Линовицький цукрокомбінат «Красний»звернувся до суду з адміністративним позовом до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення відповідача № 0000022200/1/1442 від 23.06.2009 року та стягнути з останнього на його користь понесені ним судові витрати.

У наступному позивач змінив позовні вимоги та проси скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 17 квітня 2009 року № 0000022200/0/985 та від 23 червня 20099 року № 0000022200/1/1442.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне зясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд 1-ої інстанції вважає встановленими та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 27.02.2009 року №192 виданого Прилуцькою ОДПІ та відповідно до графіка проведення планових виїзних перевірок була здійснена планова виїзна перевірка за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 рік ЗАТ«Линовицький цукрокомбінат «Красний».

На підставі акту про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.03.2009 рік та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 рік., було встановлено, що між ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»(далі - Позичальник) та нерезидентом фірмою Handelsgesellschaft mbH»Німеччина (далі - Кредитор) укладено кредитні договори від 08.07.2003 року № 1/2003 та від 21.07.2004 року № 4/2004, за якими Кредитор - німецька фірма - нерезидент надавала позивачу кредити з оплатою 10 % річних.

ЗАТ «Линовицький цукрокомбінат «Красний»здійснив виплату процентів за користування кредитними коштами нерезиденту (Кредитору) фірмі Handelsgesellschaft mbH»Німеччина, згідно кредитного договору від 08.07.2003 року №1/2003 в сумі 122493,13 доларів США, що становить 612277,61 грн. та договору від 21.07.2004 року №4/2004 в сумі 43712,33 доларів США, що становить 218815,17 грн., всього на загальну суму 831092,78 грн. без утримання податку передбаченого ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Заступником начальника Прилуцької ОДПІ Блідченко В.В. за результатами розгляду акта перевірки від 09.04.20096 року № 441/23-00372629 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 року № 0000022200/0/985 про сплату податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 41554,64 грн. та відповідно до п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»була застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 83109,28 грн., дане рішення було направлено позивачу та отримано ним 17.04.2009 року.

Не погоджуючись з даним рішенням позивачем була подана скарга до відповідача від 21.04.2009 року №295.

22.06.2009 року відповідачем за результатами розгляду скарги було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 року № 0000022200\0\985 та прийнято повідомлення-рішення від 23.06.2009 року № 0000022200\1\1442.

При цьому суд 1-ої інстанції зазначив, що відповідно до п.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати податок з таких доходів, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Під доходами з джерелом їх походження з України, відповідно до п. 1.11 ст. 1 цього Закону, визначаються будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України

Пунктом 18.1 ст. 18 Закону Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Законом України "Про ратифікацію Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно" ратифіковано Угоду між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно.

Відповідно до ст. 1 Угоди, ця Угода застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Як вбачається з матеріалів справи, нерезидент - німецька фірма Handelsgesellschaft mbH»має статус резидента Федеративної Республіки Німеччина, на якого поширюється вищезазначена Угода.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Угоди під терміном «проценти»передбачається доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і, зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Пункт 1 статті 11 Угоди, визначає, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.

Однак, такі проценти можуть оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів від валової суми процентів в усіх інших випадках, відповідно до підпункту b) пункту 2 статті 11 Угоди.

Задовольняючи позовні вимоги суд 1-ої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки проценти виникли в Україні, а кредитор, тобто одержувач процентів, відповідно до кредитних договорів фактично мав право на проценти, так як кредитними договорами передбачено нарахування відсотків в розмірі 10% від договірної суми, то такі проценти оподатковуються відповідно до П. b) ч 1 ст. 11 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно. Про що зазначено і в листі державної податкової адміністрації від 18.04.2006, № 4339/6/12-0116 "Щодо постійного представництва нерезидента".

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний»відмовити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя О.Г. Хрімлі

Суддя Ю.І. Цвіркун