Рішення № 115459263, 13.11.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4499/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участю секретаря Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 23.09.2020 р. між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CL-342355, відповідно до якого Банк надав, а відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 275000,00 грн. на строк до 22.11.2024 р. Повернення кредиту повинно відбуватись відповідно до графіку платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору. Однак відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплаті процентів за користування ним, у зв`язку з чим станом на 08.05.2023 р. утворилась заборгованість в загальній сумі 354250,27 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 260509,59 грн., заборгованості за відсотками 93740,68 грн.

Також, відповідно до зазначеної інформаціїу кредитному договорі про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тож позивач враховуючи практику ВС вбачає можливим застосувати до даного спору солідарним відповідачем іншого з подружжя: чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 354250,27 грн., судовий збір у розмірі 5313,75 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 35425,02 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, 22.09.2023 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , у якому просила суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

25.11.2021 р. між ОСОБА_1 та АТ «КредоБанк» укладено кредитний Договір №CL-342355.

Відповідно до п. 1.1. кредитного Договору №CL-342355, Банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними, комісії та інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 2.3 кредитного Договору №CL-342355 Банк видає позичальнику кредит в сумі 275000,00 грн. на строк до 22.11.2024 р.

Пунктом 4 кредитного Договору №CL-342355 за користування кредитом встановлюється процентна ставка 29,99%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 34,47%.

Пунктом 5 кредитного Договору №CL-342355 визначено, що позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Згідно із п. 6.9 кредитного Договору №CL-342355 Банк у випадках передбачених п. 3.3 цього Договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Відповідно до позиції ВС у справі №205/5882/18 від 07.10.2020 р. згідно з ч.3 ст.61 СК України у разі, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Водночас відповідно до ч.4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором використане в інтересах сім`ї. Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтерсах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність. Таким чином, позивачем застосовано до даного спору солідарним відповідачем іношого з подружжя: чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2

25.05.2023 р. та 26.05.2023 р. представник АТ "Кредобанк" звернувся із досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 04.07.2023 р. досудові вимоги повернулись відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Отже, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були ознайомлені, прийняли усі умови договору, зобов`язались їх виконувати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом установлено, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит в розмірі 275000,00 грн.

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 , порушив зобов`язання з повернення кредитних коштів, що встановлені Договором кредиту №CL-342355 від 25.11.2021 р. та станом на 08.05.2023 р. заборгованість становить в загальній сумі 354250,27 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 260509,59 грн., заборгованості за відсотками 93740,68 грн.

Вказаний розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору з боку відповідача суду надано не було.

З огляду на викладені вище, позиції ВС, ОСОБА_2 відповідає перед позивачем як солідарний боржник за невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань за кредитним договором з повернення Банку кредитних коштів та процентів за користування ними.

Крім того, суд приходить до висновку, що при укладенні кредитного договору між сторонами, останні узгодили між собою всі істотні умови договору.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 354250,27 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що позивачем у встановленому законом порядку та строк були надані документи на підтвердження понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, а саме: засвідчена копія договору про надання правничої допомоги від 11.02.2019 р.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідачів на його користь витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у розмірі 35425,02 грн.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 5313,75 грн, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на кожного окремо відповідача по 2656,87 грн.

Керуючись Конституцією України, статтями 11, 509, 526, 553, 554, 599, 626, 629, 634, 638 ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 141, 244-245, 259, 265-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" ( ЄДРПОУ 09807862, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) суму заборгованості за Кредитним договором №CL-342355 від 25.11.2021 р. у розмірі 354250,27 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (ЄДРПОУ 09807862, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) витрати на правову допомогу у розмірі 35425,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 5313,75 грн., а саме з кожного по 2656,87 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кочко В.К.