Постанова № 11545651, 14.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 вересня 2010 р. № 2-а- 4923/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі - Боклаг А.С.,

за участі: представника позивача - Пономарьової І.В.,

представника відповідача - Селіванова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБАТ" про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція в Київському районі, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБАТ", в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених із застосуванням звичайних цін в розмірі 34830,00 грн. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З 31.12.2009 року по 02 02 2010 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "СТРОЙБАТ" (код за ЄДРПОУ 30288706) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2009 р.

За результатами перевірки 09.02.2010 року складений акт № 508/235/30288706.

Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено порушення: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 492 225 грн., у тому числі по періодах: 3 квартал 2008 року в сумі 201920 грн., 4 квартал 2008 року в сумі 382492 грн., 1 квартал 2009 року в сумі 210398 грн., 2 квартал 2009 року в сумі 330207 грн, 3 квартал 2009 року в сумі 367208 грн.; пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, та з урахуванням пп. 1.20.1, пп. 1.20.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у зв'язку з незастосуванням у податковому обліку звичайних цін, всього у сумі 12 899 грн., у тому числі по періодам: 4 квартал 2007 року в сумі 7669 грн., 1 квартал 2008 року в сумі 2150 грн., 2 квартал 2008 року в сумі 3080 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 492 140 грн., у тому числі по періодам: за липень 2008 року - 35649 грн.; за серпень 2008 року - 8779 грн.; за вересень 2008 року - 24072 грн.; за жовтень 2008 року - 51567 грн.; за листопад 2008 року - 31985 грн.; за грудень 2008 року - 39573 грн.; за лютий 2009 року - 55538 грн.; за березень 2009 року - 12225 грн.; за квітень 2009 року -26232 грн.; за травень 2009 року - 35093 грн.; за червень 2009 року - 48419 грн.; за липень 2009 року - 43106 грн.; за серпень 2009 року - 41065 грн.; за вересень 2009 року - 38837 грн.; п.4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями та з урахуванням пп. 1.20.1, пп. 1.20.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, у «зв'язку з незастосуванням у податковому обліку звичайних цін, всього у сумі 10 321 грн., у тому числі по періодам: за жовтень 2007 року у сумі 3002 грн., за листопад 2007 року у сумі 2311 грн., за грудень 2007 року у сумі 823 грн., за січень 2008 року у сумі 426 грн., за лютий 2008 року у сумі 779 грн., за березень 2008 року у сумі 516 грн., за квітень 2008 року у сумі 1149 грн., за травень 2008 року у сумі 736 грн., за червень 2008 року у сумі 579 грн.

За результатом встановлених порушень в п.2 та п.4 висновку акту перевірки ДПІ прийняті наступні рішення: рішення від 13.02.2010р. № 2 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін по податку на прибуток у розмірі 19348,5 грн. (в т.ч. основний платіж - 12899,0 грн., штрафні санкції - 6449,5 грн.); рішення від 13.02.2010р. № 3 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 15481,5 грн. ( в т.ч. основний платіж - 10321,0 грн., штрафні санкції - 5160,5 грн.).

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача податкових зобов'язань обрахованих із застосуванням звичайних цін, які обґрунтовуються відносинами з пов'язаними особами, а саме: ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, суд зазначає наступне.

Пункт 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає оподаткування операцій саме із пов'язаними особами.

Згідно із пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з юридичними особами, які не є платниками податку, встановленого ст. 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками. Отже, зазначеним пунктом встановлюється оподаткування операцій саме з пов'язаними особами.

Отже, для застосування пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідна наявність в їх сукупності таких умов: особа, яка купує товар повинна бути пов'язаною особою із продавцем товару; особа, яка купує товар не повинна бути платником податку, встановленого ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", або сплачувати податок на прибуток за іншою ніж позивач ставкою.

Поняття пов'язаної особи закріплено в п. 1.28 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пов'язана особа - це особа: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом - акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Позивачем не надано доказів стосовно того, що фізичні особи - ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6., ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФО-П ОСОБА_9, є пов'язаними особами з відповідачем.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача податкових зобов'язань обрахованих із застосуванням звичайних цін, які обґрунтовуються поставками товарів відповідачем контрагентам за цінами, нижчими ніж іншим покупцям, суд зазначає наступне.

Вимоги позивача ґрунтуються на припущенні, що рівень цін іншим покупцям є рівнем звичайних цін. Доказів, які підтверджують, рівень звичайних цін та їх розрахунок позивачем не надано.

Підпунктом 1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" закріплено, як визначається звичайна ціна товару: використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах; враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну; враховуються умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована; враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни; враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Твердження позивача, що ним було проведено порівняння цін поставки товарів однієї марки у понад ста суб'єктів юридичних та фізичних осіб, в одному часовому періоді, зі складів в одному регіоні не підтверджуються відповідними доказами. Додаток № 5 до Акту перевірки, на який посилається позивач, не містить зазначеного порівняння.

Згідно з пп. 1.20.1. п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Розрахунок рівня звичайних цін позивачем не проведений та не підтверджений відповідними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого субєктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобовязаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБАТ" про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20.09.2010 року.

Суддя Кухар М.Д.