Постанова № 11545154, 28.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2010 р.Справа №2а-7634/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елніко-Плюс"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій

за участю представників сторін:

представника позивача - Мільгунова В.П., довіреність " б/н від 09.02.2010;

представника відповідача - Горохової А.К., довіреність № 12/10-0 від 13.01.2010;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Елніко-Плюс" звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009122303 від 26.05.2010 на суму 17921,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.05.2010 року працівниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Елніко-Плюс", за результатами якої встановлено порушення позивачем п.9,12,13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Позивач вважає, що висновки перевірки не відповідають дійсності, таким чином відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 28.09.2010 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. У своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає, що в ході перевірки позивача встановлено факт порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому штрафні санкції до позивача застосовані правомірно.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах свої повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.

Відповідно до статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Частиною 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" закріплено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 р. N 2505-IV, яким унесено зміни до Закону України "Про державну податкову службу в Україні", доповнив статтю 11-1 частиною сьомою такого змісту: "позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО), "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду".

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України (ст. 15 Закону про РРО).

Відповідно до п.3.5. наказу ДПА України від 27.05.2008 №355 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків" з дотриманням порядку, передбаченого у пунктах 1.11, 1.12 розділу I Методичних рекомендацій, за рішенням Голови (заступника Голови) ДПА України або голови ДПА відповідного регіону до проведення перевірок, передбачених цим розділом, можуть залучатися працівники всіх органів ДПС України та, відповідно, працівники відповідних структурних підрозділів інших органів ДПС цього регіону. За рішенням керівника органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, до проведення виїзних планових та позапланових перевірок платників податків можуть залучатися працівники цього органу ДПС, за умови відсутності рішень керівників органів ДПС вищого рівня щодо проведення перевірки такого платника податків з наведених питань.

У відповідності до положень статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до норми ст. 16 Закону про РРО:

для перевірок суб'єктів (фізичних осіб - підприємців, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, є платниками фіксованого податку, суб'єкти підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент), перелічених у пунктах 5 - 9 ст. 9 Закону про РРО, Закон про РРО установлює правила проведення планових та позапланових перевірок і не містить відсильних норм "...у встановленому законодавством порядку". Щодо підстав та періодичності проведення позапланових перевірок, то відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону N 265 позапланові перевірки, що провадяться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду;

для перевірок суб'єктів, які застосовують РРО (або КОРО з розрахунковими книжками), Закон про РРО (на відміну від осіб, перелічених вище) не встановлює порядку проведення планових та позапланових перевірок, а визначає, що планові та позапланові перевірки таких осіб проводяться в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У питаннях застосування РРО Закон про РРО є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України "Про державну податкову службу в Україні", застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО.

Як встановлено судом, заступником голови ДПА в АР Крим був затверджений план-графік проведення перевірок об'єктів торгівлі, громадського харчування та послуг на травень 2010, де за №162 вказаний субєкт господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Елніко-Плюс", кафе "Ануля" по вул. Пушкіна/К. Маркса, 6/8-10.

Відповідно до направлення від 01.05.2010 №1043/23-3 (а.с.7) на проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Елніко-Плюс", дана перевірка повинна бути проведена з 01.05.2010 по 15.05.2010, з метою здійснення контролю за додержанням субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій.

Посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки, акт якої був підписаний барменом 04.05.2010.

Посилання позивача на незаконність проведення перевірки у зв'язку з порушенням відповідачем вимог, передбачених Законом України “Про державну податкову службу в Україні” щодо частоти проведення планових перевірок та ненадання суб'єкту господарювання документів, на підставі яких встановлюється проведення перевірки, суд вважає у даному випадку безпідставними, оскільки повноваження перевіряючих були засвідчені належним чином та вони були допущені до проведення перевірки,

Зважаючи на вищенаведене, суд не вбачає порушень збоку податкового органу щодо проведення перевірки, а тому не вбачає підстав для визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій недійсним з огляду на порушення посадовими особами порядку проведення перевірки.

Судом встановлено, що 04.05.2010 року посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка кафе "Ануля", розташованого за адресою: вул. Пушкіна/К. Маркса, 6/8-10, яке належить позивачу.

Під час зазначеної перевірки встановлене порушення позивачем вимог п.9,12,13 ст. 3 Закону про РРО, яки виразились у незабезпеченні щоденного друку фіскальних звітних чеків; не веденні у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, не здійснюванні продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку; незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

За результатами перевірки складений акт за № 003769/0640/01/09/23/36275839 від 04.05.2010 року.

07.05.2010 позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим були надіслані заперечення на акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги).

18.05.2010 ДПА в АР Крим надана відповідь № 1109/10/2330 на отримані заперечення позивача, відповідно до якої зазначалося, про проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Елніко-Плюс" правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства.

26.05.2010 відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009122303, згідно з яким за порушення позивачем вимог п.9,12,13 Закону про РРО до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17921,20 грн., яке було отримане позивачем.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.11.20089 позивач зареєстрований Рішенням (Розпорядженням) Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво Серії А01 № 145996 та зроблений запис в ЄДР за № 1 882 136 0000 015053 (а.с.58).

Відповідно до довідки відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елніко-Плюс" перебуває на обліку платників податку у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з 01.12.2008 за № 45149 (а.с.72).

19.02.2009 позивачем отримана Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями Серії АВ № 993669, що діє з 20.02.2009 по 20.02.2010 (а.с.74).

01.02.2010 позивачем отриманий Торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, який дійсний з 01.02.2010 по 31.01.2011 (а.с.56).

Згідно акту перевірки № 003769/0640/01/09/23/36275839 від 04.05.2010, на момент перевірки позивачем не були представлені податкові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні на оприбуткування та інші накладні на товар, який находиться в реалізації. Співробітниками ДПС складена відомість №1, в яку включено товар, на який не було надано накладні, всього на суму 6777,60 грн.

Відповідно до ст.20 Закону про РРО до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином суд робить висновок, що відповідальність встановлена даною статтею лише за продаж неврахованих товарів, а не їх наявність по місцю реалізації.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N996-XIV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) (далі Закон №996). Статтею 1 Закону №996 визначено що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

До матеріалів справи відповідачем додана Відомість №1 про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно - матеріальних цінностей), відповідно до якої вбачається не оприбуткування наступних видів товарів:

- водки "Неміроф" 0,5 л. у кількості 10 пляшок на загальну суму 500,00 грн.;

- водки "Медофф" 0,5 л. у кількості 8 пляшок на загальну суму 360,00 грн.;

- водки "Хельсінкі" 0,7 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 117,60 грн.;

- водки "Собескі" 0,5 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 45,00 грн.;

- віскі "Bеran" 1 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 500,00 грн.;

- віскі "Red Iabel" 0,7 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 400,00 грн.;

- віскі "Black Iabel" 0,4 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 240,00 грн.;

- текіли "Сауза голд" 0,9 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 540,00 грн.;

- текіли "Blanco" 0,8 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 480,00 грн.;

- коньяку "Коктебель" 5 зірок 0,5 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 140,00 грн.;

- коньяку "Коктебель" 4 зірок 0,5 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 90,00 грн.;

- коньяку "Коктебель" Корадаг 0,5 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 100,00 грн.;

- віна "Інкерман" ркацителі 0,75 л. у кількості 8 пляшок на загальну суму 480,00 грн.;

- віна "Сатера" 0,75 л. у кількості 15 пляшок на загальну суму 900,00 грн.;

- коньяку "Гринвич" 0,5 л. у кількості 10 пляшок на загальну суму 800,00 грн.;

- водки "Неміроф" "Озима" 1 л. у кількості 7 пляшок на загальну суму 560,00 грн.;

- водки "Хортиця" VIP 0,7 л. у кількості 1 пляшки на загальну суму 175,00 грн.;

- віскі "Руський стандарт" 0,5 л. у кількості 2 пляшок на загальну суму 350,00 грн.

Позивач проти зроблених висновків повністю заперечує, посилаючись на те, що до матеріалів справи надані усі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, а саме видаткові, податкові, розхідні, товарно - касові та возвратні накладні, які підтверджують факт оприбуткування вищевказаних товарно - матеріальних цінностей у повному обсязі.

Однак, матеріалами справи, а саме податковими накладними №3415/5550 (а.с26), від 21.01.2010 № 1392/5550 (а.с.20), від 05.04.2010 № 7 (а.с.36), від 28.01.2010 №11-0000570 (а.с.17) підтверджений факт оприбуткування наступних товарів: водки "Неміроф" 0,5 л. у кількості 1 пляшки на суму 50,00 грн.; водки "Медофф" 0,5 л. у кількості 8 пляшок на загальну суму 360,00 грн.; текіли "Сауза голд" 0,9 л. у кількості 1 пляшки на суму 540,00 грн.; коньяку "Коктебель" 5 зірок 0,5 л. у кількості 1 пляшки на суму 140,00 грн.; коньяку "Коктебель" 4 зірок 0,5 л. у кількості 1 пляшки на суму 90,00 грн.; коньяку "Коктебель" Корадаг 0,5 л. у кількості 1 пляшки на суму 100,00 грн.; віна "Інкерман" ркацителі 0,75 л. у кількості 8 пляшок на загальну суму 480,00 грн., а всього на загальну суму 1400,00 грн.

Отже, вищевказані податкові накладні відповідають наведеним приписам законодавства, як в частині відповідності визначенню первинних документів, так і в частині вимог до їх оформлення, тому можуть вважатися належними та допустимими доказами відповідно до ст.70 КАС України.

Решта товарів, яки знаходились на об'єкті перевірки та перелічені у Відомості №1, належними первинними документами бухгалтерського обліку не підтверджені.

Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009122303 від 26.05.2010 підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 2800,00 грн. (1400,00х2), нарахованих за порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Стосовно порушення позивачем п. 9, 13 ст. 3 Закону про РРО, які виразились у незабезпеченні щоденного друку фіскальних звітних чеків та не забезпеченні відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 9,13 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за вищезазначені порушення умов закону передбачена ч. 4 ст. 17 та ст. 22 Закону про РРО, відповідно до яких:

- у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як вбачається з акту перевірки № 003769/0640/01/09/23/36275839 від 04.05.2010 року, при її проведенні перевіряючими встановлено, що Z-звіт № 1657 за 07.03.2010 роздруковано 08.03.2010 у 00:43год., Z-звіт № 1711 за 30.04.2010 розруковано 01.05.2010 у 00:31 год. Окрім того, під час проведення перевірки, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 45,00 грн., а сума, зазначена в денному звіті РРО склала 787,20 грн. що підтверджується X-звітом РРО та описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків, який підписаний без заперечень барменом ТОВ "Елніко-Плюс" ОСОБА_5

Відповідно до позовних вимог ТОВ "Елніко-Плюс", позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009122303 від 26.05.2010 у повному обсязі, які нараховані в тому числі за порушення п. 9, 13 ст. 3 Закону про РРО.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, доказів неправомірності і незаконності винесення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим рішення про застосування штрафних санкцій у цієї частині позивачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати частково рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 26.05.2010 № 0009122303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2800,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 28.09.2010 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 30.09.2010.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати частково рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 26.05.2010 № 0009122303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2800,00 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елніко-Плюс" 1,70 грн. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.