Ухвала суду № 1154431, 25.09.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-24343/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Рибченка А. О.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2006р. у справі № 13/38-546

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Зборівгаз”

до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача Ловчук М. В.,

відповідача Катюк У. Т.,

встановив:

Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Зборівгаз”, з урахуванням послідуючого уточнення,подано позов про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є відповідач, від 17.08.2005р. № 0000202301/0.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2006р. у справі № 13/38-546позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач включений до ЄДРПОУ з приватною формою власності; встановлення податків і зборів (обовязкових платежів) проводиться виключно законами про оподаткування; частина чистого прибутку до податків і зборів не відноситься; чистий прибуток акціонерного товариства є його власністю і захищається законом; НАК “Нафтогаз України”, що має частку в статуті позивача, до органу державної влади не відноситься.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: ст. 72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, ст. 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, постанов Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. № 405 “Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році”, від 15.01.2005р. № 50 “Про затвердження Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році”, від 14.05.2005р. № 350 “Про схвалення основних показників зведеного фінансового плану Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на 2005 рік”.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, оскільки викладені в ній мотиви є необґрунтованими, безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій без змін як таких, що прийняті відповідно вимог чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті проведеної документальної невиїзної перевірки своєчасності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів) за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р. відповідачем складено акт № 23-422/1/21138352 від 15.08.2005р. в якому зазначено виявлення заниження суми відрахування позивачем до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за вказаний період в розмірі 24129 грн.

17.08.2005р. на підставі вказаного акту, пп. “б” пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, ст. 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, п. п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2005р. № 157, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000202301/0 про визначення суми податкового зобовязання з частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до загального фонду Державного бюджету України в розмірі 33230 грн. 30 коп., в т. ч. 24129 грн. основного платежу та 9101 грн. 30 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. ч. 3, 7, 9 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” (станом на момент проведення перевірки) ставки, механізм справляння податків і зборів (обовязкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування; податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають; будь-які податки і збори (обовязкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону; всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обовязкових платежів) встановлений в ст. ст. 14. 15 зазначеного закону.

Таким чином для визначення податковими органами частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до загального фонду Державного бюджету України згідно ст. 72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, ст. 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, саме як податкового зобовязання необхідно включення такого прибутку до переліку загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обовязкових платежів), що на даний час відсутнє.

Крім того, частина прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних фондах сплачується акціонерними, холдинговими, лізинговими компаніями та іншими субєктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї).

Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено не дослідження відповідачем при проведенні перевірки реєстру власників іменних цінних паперів, листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області та інформації з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з яких слідує про те, що держава як акціонер позивача не значиться, а останній включений до реєстру за приватною формою власності.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України,

ухвалив:

1. Залишити касаційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2006р. у справі № 13/38-546 без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.

Судді (підпис) Голубєва Г. К.

(підпис) Карась О. В.

(підпис) Рибченко А. О.

(підпис) Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар Міненко О. М.