Рішення № 115407437, 04.12.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2023 Справа №905/1323/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Агая Ферхата, м. Селидове Донецької області

про стягнення 292936,42грн, з яких 195000,00грн заборгованість за тілом кредиту, 57937,70грн заборгованість за процентами, 29248,72грн заборгованість за винагородою, 1000,00грн штраф (фіксована складова), 9750,00грн штраф (змінна складова),

без повідомлення (виклику) сторін,

Акціонерне товариство «Акцент-Банк», м. Дніпро звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Агая Ферхата, м. Селидове Донецької області про стягнення 292936,42грн, з яких 195000,00грн заборгованість за тілом кредиту, 57937,70грн заборгованість за процентами, 29248,72грн заборгованість за винагородою, 1000,00грн штраф (фіксована складова), 9750,00грн штраф (змінна складова).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем кредитного договору №20.14.0000000714 від 28.01.2022, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 195000,00грн, за процентами у розмірі 57937,70грн та за винагородою у розмірі 29248,72грн, що стало підставою для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані належним чином засвідчені копії кредитного договору №20.14.0000000714 від 28.01.2022 з додатком, меморіального ордеру №TR.21819681.25169.70198 від 28.01.2022, вимоги з додатками, виписки по особовому рахунку, опису вкладення до цінного листа, списку згрупованих відправлень та фіскального чеку АТ «Укрпошта».

Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. ст.ст. 525-526, 530, 554, 610-612, 625, 627 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів статті 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1323/23 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1323/23. Справу №905/1323/23 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення до 23.10.2023 включно.

Відповідач повідомлявся про відкрите судове провадження у справі №905/1323/23 шляхом направлення копії ухвали суду від 04.10.2023 на юридичну адресу відповідача, поштовий конверт повернувся на адресу суду з причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою». Також копія ухвали господарського суду від 04.10.2023 направлялась на адресу, вказану у кредитному договорі №20.14.0000000714 від 28.01.2022.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», відповідач не повідомив суд про інше місцезнаходження, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Також судом передавались телефонограми на відомі засоби зв`язку відповідача, такі телефонограми не прийняті та розміщено повідомлення-оголошення на сайті Господарського суду Донецької області.

Таким чином, судом вчинені усі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про відкрите судове провадження.

У встановлений судом строк заперечень від сторін проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надходило, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частинною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про відкрите судове провадження, судом створені усі умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, відзив від відповідача не надходив, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2022 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (далі банк, кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Агая Ферхатом (далі позичальник, відповідач) укладено кредитний договір №20.14.0000000714 (далі договір), за умовами п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Строковий кредит (далі кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначається у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору.

За приписами п. 1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування».

Згідно з п. А1, А2, А3 Розділу А кредитного договору вид кредиту строковий кредит. Ліміт цього договору: у розмірі 195000,00грн на фінансування поточної діяльності, поповнення обігових коштів; термін повернення кредиту 24 січня 2025 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 договору).

Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

Сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за Договором*((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*Процентна ставка за місяць)/((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);

Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за Кредитом*річна Процентна ставка/кількість днів поточного року)*Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;

Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.

Пунктом А.3 договору передбачено, що згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 24 січня 2025 р.

Відповідно до п.А.6 договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.

Згідно з п.А.8 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем. Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.

Пунктами А.9, А.10 договору визначено, що позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору. Позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється з графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.

За п. А.12 сторони взаємно домовились, що будь-яка істотна умова кредитування, передбачена розділом А цього договору, може змінюватися протягом дії договору при настанні будь-якої з нижченаведених обставин, зокрема, неналежному виконанні позичальником взятих на себе зобов`язань за цим договором, порушенні позичальником будь-якої умови цього договору.

Відповідно до п.п. 2.2.2-2.2.3, 2.2.5 кредитного договору, позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору та сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 договору.

Згідно з п. 2.3 договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушенні позивальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього договору зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, термін виконання яких не наступив, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його використання, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

За умовами п. 4.1 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору.

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.4.1.,4.2. цього договору, здійснюється відповідно до п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дати фактичного повного погашення кредиту є дата фактичного погашення кредиту (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4-4.6 договору позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п. А.9 цього договору; позичальник сплачує банку за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 договору; винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п. А.11 цього договору.

Згідно з п.5.8. договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Пунктами 6.1-6.3 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4. цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором. Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.

Договір підписано уповноваженим представником позивача та відповідачем.

Додатком 1 до кредитного договору №20.14.0000000714 від 28.01.2022, який є невід`ємною його частиною, сторонами погоджено графік погашення, яким визначено термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату, гривня; сума процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату; сума комісійних винагород; кредит та проценти та комісія разом, гривня.

За графіком погашення термін повернення кредиту частинами визначено з 28.02.2022 по 24.01.2025.

Згідно з меморіальним ордером №TR.21819681.25169.70198 від 28.01.2022 відповідачу видано кредит на суму 195000,00грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за період з 28.01.2022 по 07.09.2023 вчинено автоматичне списання коштів з погашення простроченої заборгованості за винагородою 02.07.2022 у розмірі 20,78грн.

Відповідач у передбачений графіком погашення строк зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 195000,00грн, за процентами у розмірі 57937,70грн та за винагородою у розмірі 29248,72грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію, за змістом якої встановив строк для погашення поточної заборгованості до 29.08.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком АТ «Укрпошта».

Відповідач заборгованість не сплатив, відповіді на претензію не надав.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №20.14.0000000714 від 28.01.2022, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки між позивачем та відповідачем 1, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі Положення), затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, встановлені основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Пунктами 41-43, 57, 60, 62 Положення передбачено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, що підтверджується меморіальним ордером №TR.21819681.25169.70198 від 28.01.2022 на суму 195000,00грн.

Відповідач отримання суми кредиту не спростовує та не заперечує.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У п. А3 Розділу А кредитного договору сторони погодили, що термін повернення кредиту 24 січня 2025 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 договору).

За графіком погашення термін повернення кредиту частинами визначено з 28.02.2022 по 24.01.2025.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за період з 28.01.2022 по 07.09.2023 вчинено автоматичне списання коштів з погашення простроченої заборгованості за винагородою 02.07.2022 у розмірі 20,78грн, що відображено у розрахунку заборгованості.

У визначений графіком погашення строк відповідач погашення кредиту та процентів не здійснював.

У п. 2.3 договору сторони погодили при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушенні позивальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього договору зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, термін виконання яких не наступив, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його використання, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором.

Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію, за змістом якої встановив строк для погашення поточної заборгованості до 29.08.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком АТ «Укрпошта».

З огляду на викладені обставини, враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за спірним кредитним договором та направлення на адресу відповідача претензії, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі є таким, що настав.

Окремо суд звертає увагу, що у постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

За розрахунком позивача у відповідача обліковується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 195000,00грн, за процентами у розмірі 57937,70грн та за винагородою у розмірі 29248,72грн.

Докази сплати заборгованості відповідачем не надані, розмір заборгованості не спростовується та не заперечується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 195000,00грн, за процентами у розмірі 57937,70грн та за винагородою у розмірі 29248,72грн.

Також у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач нарахував штраф (фіксована складова) 1000,00грн та штраф (змінна складова) 9750,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського суду України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У п.5.8. договору сторони погодили, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №734/2023 від 06.11.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського Кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 Прикінцеві та Перехідна положення Цивільного кодексу України були доповнені п. 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вбачається з матеріалів справи, прострочення сплати кредиту відповідачем більш ніж на 30 днів виникло в період дії воєнного стану, введеного в Україні.

Отже, враховуючи, що штраф нарахований відповідачу позивачем після 24.02.2022 у період дії воєнного стану, вимоги в частині стягнення штрафу (фіксована складова) у розмірі 1000,00грн та штрафу (змінна складова) у розмірі 9750,00грн не підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 282186,42грн, з яких 195000,00грн заборгованість за тілом кредиту, 57937,70грн заборгованість за процентами, 29248,72грн заборгованість за винагородою.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк», м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Агая Ферхата, м. Селидове Донецької області про стягнення 292936,42грн, з яких 195000,00грн заборгованість за тілом кредиту, 57937,70грн заборгованість за процентами, 29248,72грн заборгованість за винагородою, 1000,00грн штраф (фіксована складова), 9750,00грн штраф (змінна складова), задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Агая Ферхата, м. Селидове Донецької області ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; ідентифікаційний код 14360080) 282186,42грн, з яких 195000,00грн заборгованість за тілом кредиту, 57937,70грн заборгованість за процентами, 29248,72грн заборгованість за винагородою; та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4232,80грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

Рішення складено та підписано 04.12.2023.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.