Рішення № 11537680, 17.09.2010, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Справа № 2-401/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представників сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2010 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом про стягнення з відповідача майнової та моральної шкоди.

В позові зазначив, що відповідач притягувався до кримінальної відповідальності за спричинення йому легких тілесних ушкоджень, що потягло короткочасний розлад здоровця та постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2010 року відповідача звільнено від кримінальної відповідальності із застосуванням амністії. З 02 по 24 лютого 2008 року з вказаними тілесними ушкодженнями позивач лікувався в Березнегуватській ЦРЛ. Даним злочином йому заподіяно майнову шкоду, яка складається з: 700,53 грн. – витрати на лікування, 721,00 грн. – витрати на харчування, 264,99 грн. – витрати проїзду на судово-медичну експертизу, 136,00 грн. – витрати проїзду на особистий прийом до керівництва УМВС України в Миколаївській області, 419,20 грн. – витрати на придбання пошкодженого злочином майна. Крім того, вказаним злочином йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000,00 грн. Через відмову відповідача відшкодувати йому нанесену шкоду, позивач звернувся до суду за її стягненням в примусовому порядку.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2010 року відповідача визнано винним у нанесенні йому легких тілесних ушкоджень та закрито у його відношенні справу із застосуванням Закону України «Про амністію». В зв’язку зі злочином він поніс майнову шкоду в розмірі 2 686,72 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн., однак відповідач відмовляється її відшкодувати.

Представник позивача в судовому засіданні також підтримала позовні вимоги позивача в заявленому розмірі та просила суд стягнути їх з відповідача.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що згоден відшкодувати позивачу витрати на лікування та проїзд на медичну експертизу, а витрати на харчування, проїзд на прийом до керівництва УМВС, відшкодування втраченого майна та моральну шкоду відшкодовувати відмовився, в зв’язку з відсутністю доказів їх понесення.

Представник відповідача в судовому засіданні також позовні вимоги позивача визнала частково, лише щодо стягнення витрат на лікування та проїзду на експертизу, в іншій частині позовні вимоги не визнає в зв’язку з їх недоведеністю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2010 року відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченою ч.2 ст.125 КК України за нанесення легких тілесних ушкоджень позивачу 02 лютого 2008 року (а.с.9).

Внаслідок спричинення тілесних ушкоджень позивач знаходився на лікуванні в Березнегуватській центральній районній лікарні, де витратив на лікування 700,53 грн. (а.с.4, 16-18).

Для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, позивачу довелося проходити судово-медичну експертизу в м. Миколаєві, на що ним витрачено 264,99 грн. - оплата транспортних витрат, (а.с.7, 11-14).

Крім того, вказаним злочином позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у відчутті болю, перебуванні на лікуванні, неможливістю займатися повсякденними справами.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов’язального права по відшкодуванню майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Крім того п.1 ч.2 даної статті передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вина відповідача в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, доведена постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області та ним не заперечується, зазначені витрати перебувають в безпосередньому причинному зв’язку з вчиненням відповідачем вищевказаного злочину, а тому звернення до суду позивача є обґрунтованим, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення майнової шкоди, в розмірі 965,52 грн. (700,53 грн. – витрати на лікування, 264,99 – витрати проїзду на судово-медичну експертизу) та моральної шкоди, в розмірі 500,00 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на харчування в період лікування (а.с.5), транспортних витрат на проїзд до керівництва УМВС України в Миколаївській області (а.с.6) та знищення майна позивача (а.с.10), то дані витрати не доведені позивачем в судовому засіданні, оскільки з чеків на отримання готівки не видно їх витрата на придбання продуктів харчування, з квитків на проїзд до м. Миколаєва й назад до смт. Березнегувате не випливає, що поїздка була здійснена саме до керівництва УМВС України в Миколаївській області, а факт втрати паяльника та велосипеду під час вчинення відповідачем злочину, не зафіксований постановою Березнегуватського районного суду від 16 квітня 2010 року та не підтверджений будь-якими іншими доказами.

Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України суд покладає на відповідача обов’язок по сплаті в дохід держави судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду, в розмірі 965,52 (дев’ятсот шістдесят п’ять грн. 52 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду, в розмірі 500,00 (п’ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави – 14,66 (чотирнадцять грн. 66 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 1,73 (одна грн. 73 коп.) грн. на розрахунковий рахунок 31218259700065, код ЄДРПОУ 23628405, одержувач "Державний бюджет Березнегуватського району" код 22050000, МФО 826013.

В іншій частині стягнення шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С.А. Луста