Рішення № 115366329, 09.10.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9753/23

Провадження № 2/727/1676/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючий суддя Слободян Г.М.

секретар судового засідання Вакарчук Т.Р. розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» (код ЄДРОУ: 14282829; адреса місця знаходження: Київська область м. Київ вул.. Андріївська,4 ); треті особи, що не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. (місце знаходження: м. Київ проспект Григоренка, 15 прим 3); приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. (місце знаходження: м. Чернівці вул.. Міцкевича, 2 офіс 22) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина. Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 13.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі №44911 від 02.12.2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ», заборгованість в розмірі 13983,20 грн. на підставі договору про надання кредиту №2001302277501 від 01.05.2019 року. Вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом, запис №44911 від 02.12.2021 року з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку вчинення виконавчих написів, оскільки відповідач не надав жодних належних доказів безспірності заборгованості, а також через те, що вимоги відповідача є неправомірними. Стверджує, що приватний нотаріус діяв незаконно, вчиняючи ВН, оскільки заявником (Відповідачем) не було надано документів, що б підтверджували безспірність заборгованості, а саме кредитного договору, що посвідчений нотаріально. А тому, вважає, що виконавчий напис №44911 від 02.12.2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. є таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» не є безспірною, що відповідно до законодавства України і є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Просить визнати виконавчий напис №44911 від 02.12.2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.09.2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, до суду подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, в скерованій до суду заяви просив розглянути справу без його участі за наявними в справі доказами.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили.

Виходячи з вимог п.5 ч.2 ст.223, ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд вважає, що судовий розгляд справи за відсутності сторін та відповідно представників сторін, зокрема, згідно ст. 223 ч.3 п.1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З"ясовані обставин, досліджені докази та застосовані норми права

Судом належними доказами по справі встановлено, що 02.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис №44911, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість на користь АТ «ПУМБ» в розмірі 13983,20 грн. на підставі договору про надання кредиту №2001302277501 від 01.05.2019 року. (а.с.9).

13.01.2022 року за заявою АТ «ПУМБ» про примусове виконання рішення (а.с.10), постановою відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2, якою звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» в розмірі 13983,20 грн. (а.с. 11) Із вказаним виконавчим написом позивач не погоджується, у зв`язку з чим і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтями 87,88,89 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 встановлено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, а саме: нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Що стосується стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а саме кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 за №296/5 визначено порядок вчинення виконавчих написів.

Пунктом 1 глави 16 розділу ІІ, підпунктами 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 глави 16 розділу ІІ Порядку встановлено умови вчинення виконавчого напису. Так вказаним пунктом передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку. У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотеко держателів. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.

Згідно пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такої.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно положень ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач не спростував доводів позивача про те, що подана нотаріусу заборгованість позивача є безспірною, визнав позовні вимоги.

Отже, враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса вчинено щодо заборгованості, яка не є безспірною, суд доходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладають у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленомузаконом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 50 відсотків судового збору у розмірі 536,80 грн., інші 50 відсотків підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №44911, що вчинений 02.12.2021 року року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 13983,20 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) - 50 відсотків сплаченого надмірно судового збору у розмірі 536,80 грн., сплачений відповідно до квитанції 0.0.3184015945.1 від 07.09.2023 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 09.10.2023 року.

Суддя Слободян Г.М.