Ухвала суду № 115356730, 15.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/27362/19

Провадження № 1-кп/947/530/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2022 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі об`єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000000734 від 25.07.2019 року, № 12020160480001472 від 25.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч. 3 ст. 307, ч.1 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходяться об`єднанні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000000734 від 25.07.2019 року, № 12020160480001472 від 25.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч. 3 ст. 307, ч.1 ст.187 КК України, які розглядаються колегією суддів, а саме: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлюються певні особливості судового контролю за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки суддя ОСОБА_8 перебуває у нарадчій кімнаті по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, справа №520/13315/13, провадження 1-кп/947/6/21, і не може прийняти участь в розгляді зазначеного кримінального провадження, а строк тримання під вартою відносно ОСОБА_6 спливає 16.02.2022 року, тому суд з урахуванням вищевказаних Перехідних Положень КПК України, приходить до висновку про можливість розгляду питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 одноособово головуючим по справі - суддею ОСОБА_1 .

Згідно ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого, тяжкого та нетяжкого злочинів, та передбачено покарання в межах санкції за особливо тяжкий злочин у вигляді позбавленні волі на строк до 12 років, тяжкий злочин вчиненно застосуванням насилля, він не працює, раніше не судимий, та не має постійного джерела доходів, тобто не має стійких соціальних зв`язків у суспільстві, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати іншим чином розгляду кримінального провадження, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_10 заперечувала проти продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики прокурором не доведені. Так обвинувачений ОСОБА_6 добровільно з`явився при обранні запобіжного заходу, вину у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 187 КК України визнає в повному обсязі, добровільно відшкодовує шкоду потерпілим, та він раніше не судимий, має неповнолітню дитину, на його утриманні перебуває дружина, яка щонедавно народила дитину, просила обрати ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що доцільно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_6 винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від явки до суду, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш

м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому вважає доцільним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ..

Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,177-178,183,184,194,196,197,331,369-372 КПК України, пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно ОСОБА_6 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ ОСІ, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16.04.2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає оскарженню до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Головуючий ОСОБА_1