Рішення № 115349313, 25.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 рокуСправа №160/17540/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального та пільгового стажу роботи період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 28.04.2014 по 07.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 25.07.2016 по 05.08.2019 в стаж роботи по професії гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.06.2014 по 30.10.2014, з 24.12.2014 по 03.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 26.07.2016 по 14.01.2017, з 05.02.2017 по 10.07.2017, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 29.03.2018 по 19.06.2018, з 01.07.2018 по 03.08.2018, з 12.12.2018 по 08.07.2019 в стаж роботи за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті, час навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» з 11.10.1999 по 15.12.1999 за спеціальністю «гірничий підземний» та з 22.03.2011 по 26.04.2011 за спеціальністю «гірничомонтажник підземний», період роботи у ТОВ «Сігма-Ком» з 01.03.2010 по 31.05.2010 в якості підземного гірничого з повним робочим днем у шахті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 :

-період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 28.04.2014 по 07.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 25.07.2016 по 05.08.2019 в стаж роботи по професії гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею;

- один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.06.2014 по 30.10.2014, з 24.12.2014 по 03.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 26.07.2016 по 14.01.2017, з 05.02.2017 по 10.07.2017, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 29.03.2018 по 19.06.2018, з 01.07.2018 по 03.08.2018, з 12.12.2018 по 08.07.2019 в стаж роботи за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті;

- час навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» з 11.10.1999 по 15.12.1999 за спеціальністю «гірничий підземний» та з 22.03.2011 по 26.04.2011 за спеціальністю «гірничомонтажник підземний»;

- період роботи у ТОВ «Сігма-Ком» з 01.03.2010 по 31.05.2010 в якості підземного гірничого з повним робочим днем у шахті;

-зобов?язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати призначення пенсії, а саме з 05.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію по третій групі інвалідності внаслідок каліцтва/поранення, отриманих під час захисту Батьківщини, обчислену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Однак страховий та пільговий стаж позивача розраховано з порушенням норм чинного законодавства, що зумовило позивача звернутися до суду із заявленим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

13.09.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що відповідно до довідки про навчання № 1956 від 19.11.2019 та пільгової довідки № 91 від 05.02.2020, позивач проходив навчання з 25.10.1999 по 15.12.1999 на посаді «гірник підземний» з відривом від виробництва. Відповідно до довідки № 1957 від 19.11.2019 та пільгової довідки № 54 від 27.01.2020, позивач проходив навчання з 22.03.2011 по 26.04.2011 на посаду «гірничомонтажник підземний» з відривом від виробництва. Отже, відсутні підстави для зарахування вказаних періодів навчання до спеціального та пільгового стажу роботи за Списком № 1. Довідку, яка підтверджує пільговий характер роботи в ТОВ «Сігма-Ком» з 01.03.2010 по 31.05.2010 позивачем не надано, отже відсутні підстави для зарахування вказаного періоду до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1. Крім того, разом із заявою про призначення пенсії від 05.02.2020 року, позивачем подано заяву від 05.02.2020 про не зарахування до пільгового стажу під час призначення пенсії з 05.02.2020 періоду роботи з 01.03.2010 по 31.05.2010 в ТОВ «Сігма-Ком». Довідки про підтвердження проходження військової служби та участі в бойових діях до заяви про призначення пенсії від 05.02.2020 не надавалися, отже вимоги позивача перерахувати пенсію із зарахуванням періодів служби в армії згідно вказаних довідок, виданих у 2022 році, є передчасними, так як вони не надавались до Пенсійного органу. Крім того, позивачем не дотримано порядок звернення до Пенсійного фонду з відповідною заявою про перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 11.02.2000 року.

З 05.02.2020 року ОСОБА_1 призначено пенсію по третій групі інвалідності внаслідок каліцтва/поранення, отриманих під час захисту Батьківщини, обчислену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

04.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питання пенсійного забезпечення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 35094-25389/Ш-01/8-0400/22 від 16.11.2022 року повідомило позивача про наступне:

«За результатами розгляду звернення Вашу пенсійну справу переглянуто. До загального страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.1992 по 30.06.1995 в Західно-Донбаському професійному ліцеї згідно довідки від 28.01.2020 за № 100. Пільговий стаж за списком № 1 відкориговано відповідно до наданих довідок про підтвердження пільгового характеру роботи від 05.02.2020 № 91, від 13.12.2019 № 106, від 27.01.2020 № 54, які видані ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

Період безпосередньої участі в антитерористичній операції зараховано згідно норм Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Період проходження військової служби з 28.04.2014 по 07.04.2015 не зараховано до стажу, як військова служба в особливий період, оскільки відсутня довідка про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховані періоди навчання за фахом з 25.10.1999 по 15.12.1999 та з 22.03.2011 по 26.04.2011, в «Учбово-курсовому комбінаті» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», оскільки необхідно надати уточнюючу довідку.

Страховий стаж, зарахований по 19.01.2020, складає 23 роки 4 місяці 16 днів, у тому числі стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 1 5 повних років (зараховано відповідно до наданих пільгових довідок).

Пенсію обчислено виходячи із заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку з 01.11.2000 по 31.01.2020, де індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,26295.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018, 2019 роки, складає 17 567,67 грн (7763,17 х 2,26295).

Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.10.2022 складає 13833,85 грн.

Для розрахунку питання перегляду стажу з зарахуванням періоду проходження військової служби з 28.04.2014 по 07.04.2015 та періодів навчання з 25.10.1999 по 15.12.1999 та з 22.03.2011 по 26.04.2011 до спеціального стажу, Вам необхідно звернутись з відповідною заявою та необхідними довідками до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) або подати заяву через особистий електронний кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України».

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача про зарахування до його пільгового стажу за Списком № 1 усіх періодів, оскаржив її правомірність до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII), цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

За умовами п. «б» ч. 1 ст. 3 Закону № 2262-XII умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на робітників і службовців відповідних категорій, що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на військовій службі в період Другої світової війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей.

Щодо незарахування до спеціального та пільгового стажу періодів проходження позивачем військової служби, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статтей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17.

У цьому випадку, судом встановлено, що позивач проходив військову службу при частковій мобілізації з 28.04.2014 року по 07.04.2015 року та з 25.07.2016 року по 05.08.2019 року, що підтверджується довідкою Павлоградського об?єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 4/868 та копією військового квитка (які були надані до Пенсійного фонду під час подання заяви про призначення пенсії).

До мобілізації в 2014 році позивач працював за професією гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею та, до мобілізації в 2015 році позивач працював за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті, що підтверджено трудовою книжкою позивача.

Отже, зазначені періоди повинні зараховуватись до стажу роботи позивача за спеціальністю, спеціального та пільгового стажу позивача.

При цьому, періоди участі в антитерористичній операції з 01.06.2014 по 30.10.2014, з 24.12.2014 по 03.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 26.07.2016 по 14.01.2017, з 05.02.2017 по 10.07.2017, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 29.03.2018 по 19.06.2018, з 01.07.2018 по 03.08.2018, з 12.12.2018 по 08.07.2019 в стаж роботи за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті мають зарахуватись до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три.

Відповідачем, вказані періоди не зараховані до страхового та пільгового стажу позивача і до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три, що свідчить про порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вимог наведених норм законодавства.

Щодо відсутності довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігається місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається КМУ. Час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО в особливий період, зараховується до стажу державної служби на пільгових умовах.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Водночас, таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Середній заробіток працівника нараховує і виплачує роботодавець. У подальшому він отримає компенсацію з коштів Державного бюджету України, яка має проводитися в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відсутність цього механізму не позбавляє роботодавця обов`язку щодо нарахування середнього заробітку мобілізованому працівнику, адже ця гарантія передбачена законом.

Положеннями статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Оскільки обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату таких, покладено на страхувальника, то відсутність відомостей про сплату страхових внесків у Пенсійного фонду України, як підстава незарахування при призначенні пенсії періодів проходження військової служби по мобілізації, є неправомірним.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Стосовно позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.03.2010 по 31.05.2010 в ТОВ «Сігма-Ком» за професією гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Приписами статті 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Також суд зазначає, що в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 Верховний Суд вказав, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

З огляду на діючі норми, законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі №663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16-а

Так, згідно з трудовою книжкою позивача НОМЕР_3 від 01.09.1992 року, ОСОБА_1 працював з 01.03.2010 по 31.05.2010 в ТОВ «Сігма-Ком» на посаді підземного гірничого з повним робочим днем в шахті.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року до Списку № 1 розділ 1 підрозділ 1а код КП позиція 1.1а віднесено усіх робітники, зайнятих повний робочий день на підземних роботах в шахтах.

Таким чином, трудовою книжкою позивача підтверджено, що позивач дійсно в період з 01.03.2010 по 31.05.2010 працював в ТОВ «Сігма-Ком» на посаді підземного гірничого, віднесеного до Списку № 1.

Посилання відповідача на заяву ОСОБА_1 , подану 05.02.2020 року, про не врахування до його пільгового стажу періоду роботи в ТОВ «Сігма-Ком» у зв`язку з неможливість надання уточнюючої довідки, суд вважає безпідставними, враховуючи, що наявними у матеріалах пенсійної справи доказами було підтверджено роботу позивача за професією підземного гірничого у період з 01.03.2010 по 31.05.2010.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до спеціального та пільгового стажу роботи позивача по Списку № 1 період його роботи у ТОВ «Сігма-Ком» з 01.03.2010 по 31.05.2010 в якості підземного гірничого з повним робочим днем у шахті.

Щодо вимог про зарахування навчання до стажу роботи за Списком № 1, суд зазначає наступне.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду з 11.10.1999 по 15.12.1999 та з 22.03.2011 по 26.04.2011 слугувало те, що в даний період позивач проходив навчання з відривом від виробництва, на що суд зазначає наступне.

Згідно п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення, визначено, що до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-техгічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до професійно-технічних навчальних закладів належить, крім інших, навчально-курсовий комбінат.

Згідно з довідкою № 91 від 05.02.2020, виданою ПАТ «ДТЕК Павлогравугілля» ВСП «Шахтоуправління ім. Героїв Космосу», позивача з 11.10 1999 по 15.12.1999 направлено на курси гірника підземного з відривом від виробництва, а з 16.12.1999 року позивач працював за професією гірника підземного з повним робочим днем у шахті.

Згідно з довідкою № 54 від 27.01.2020 року, виданою ПАТ «ДТЕК Павлогравугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське», ОСОБА_1 у період з 22.03.2011 по 26.04.2011 направлено на курси по професії «гірничомонтажник підземний» з відривом від виробництва, а з 27.04.2011 позивач працював учнем гірничомонтажника підземного з повним робочим днем у шахті.

Відомостями трудової книжки позивача також підтверджено, що у вказані періоди позивач проходив навчання з відривом від виробництва та наступного дня вже працював за спеціальністю з повним робочим днем у шахті.

Враховуючи в викладене, суд дійшов висновку, що періоди з 11.10.1999 по 15.12.1999 та з 22.03.2011 по 26.04.2011 підлягають зарахуванню до стажу роботи позивача за Списком № 1, отже позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що під час призначення пенсії ОСОБА_1 відповідачем протиправно не було зараховано періоди роботи до спеціального та пільгового стажу роботи за Списком № 1, суд вважає належним способом захисту позивача зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату його пенсії з дати призначення, а саме з 05.02.2020 року, оскільки саме з цього часу відповідачем допущено порушення прав позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності не зарахування позивачу періодів його роботи, навчання та проходження військової служби до пільгового стажу, та тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач, як ветеран війни - інвалід війни, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», має пільгу та за подання позовної заяви судовий збір не сплачував, питання розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального та пільгового стажу роботи період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 28.04.2014 по 07.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 25.07.2016 по 05.08.2019 в стаж роботи по професії гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.06.2014 по 30.10.2014, з 24.12.2014 по 03.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 26.07.2016 по 14.01.2017, з 05.02.2017 по 10.07.2017, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 29.03.2018 по 19.06.2018, з 01.07.2018 по 03.08.2018, з 12.12.2018 по 08.07.2019 в стаж роботи за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті, час навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» з 11.10.1999 по 15.12.1999 за спеціальністю «гірничий підземний» та з 22.03.2011 по 26.04.2011 за спеціальністю «гірничомонтажник підземний», період роботи у ТОВ «Сігма-Ком» з 01.03.2010 по 31.05.2010 в якості підземного гірничого з повним робочим днем у шахті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):

- період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 28.04.2014 по 07.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 25.07.2016 по 05.08.2019 в стаж роботи по професії гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею;

- один місяць служби за три період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 01.06.2014 по 30.10.2014, з 24.12.2014 по 03.04.2015 в стаж роботи по професії гірничомонтажника підземного з повним робочим днем під землею, з 26.07.2016 по 14.01.2017, з 05.02.2017 по 10.07.2017, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 12.01.2018 по 18.03.2018, з 29.03.2018 по 19.06.2018, з 01.07.2018 по 03.08.2018, з 12.12.2018 по 08.07.2019 в стаж роботи за професією гірника очисного вибою з повним робочим днем у шахті;

- час навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» з 11.10.1999 по 15.12.1999 за спеціальністю «гірничий підземний» та з 22.03.2011 по 26.04.2011 за спеціальністю «гірничомонтажник підземний»;

- період роботи у ТОВ «Сігма-Ком» з 01.03.2010 по 31.05.2010 в якості підземного гірничого з повним робочим днем у шахті.

Зобов?язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з дати призначення пенсії, а саме з 05.02.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна