Ухвала суду № 115339750, 28.11.2023, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

29 листопада 2023 року

смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/8342/21

Провадження № 1-кп/635/59/2023

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Харківський районний суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12021221160000406 від 20 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 КК України.

У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що це може спровокувати його до того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також у клопотанні зазначається, що він офіційного не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей, тобто у нього відсутні міцні соціальні зав`язки, є особою, яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за корисливі злочини.

Вважає, що для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави.

Обвинувачений ОСОБА_5 та йогозахисник адвокат ОСОБА_4 у судовомузасіданні заперечувалипроти продовженнявідносно ньогострокузапобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,обґрунтовуючи цетим,що ризикипрокурором недоведені, вини не встановлена. Просили застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Окрі цього, в судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування до свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 привід.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти застосування приводу до зазначених свідків.

Потерпілий ОСОБА_12 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши клопотання та додани до нього докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення(ч. 3 ст. 331 КПК України).

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно вимог статті 177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчиняти інші кримінальні правопорушення та інше. Таким чином при зміні запобіжного заходу суд також виходить з вищевказаної мети.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Так, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26.07.2021 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.09.2021року, який у подальшому неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13.10.2023 рокустроком до 11.12.2023 року.

Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для продовження запобіжного заходу тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченими переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів можуть вдатися до відповідних дій.

Так, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 187, частиною 1 статті 357 КК України. Характер та фактичні обставини кримінального правопорушення свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_5 , оскільки він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушеннях. Санкція частини 2 статті 187 КК України, за якою він обвинувачується передбачає покарання у виді від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, санкція частини 2статті 185ККУкраїни передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, санкція частини 1 статті 357 КК України обмеження волі до трьох років. Вищевказане кримінальне правопорушення, зокрема передбачене частини 2 статті 187 КК України, відповідно до статті 12КК України відноситьсядокатегорії тяжкихзлочинів. Обвинувачений не має законних джерел заробітку, відсутні міцні соціальні зв`язки, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 лишня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З огляду на конкретні обставини справи та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних стримуючих факторів, що може виключати наявність ризику переховування від суду.

В даному випадку, суд погоджується, що існує ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

Зважаючи на те, що судовий розгляд у провадженні тільки розпочатий, ОСОБА_5 обізнаний про місце мешкання потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, показання яких відкриті обвинуваченому, з зазначенням їх місця проживання, контактних номерів телефону, останній може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного або навіть фізичного впливу на вказаних осіб, чим перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні. У разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив з метою перешкоджання у наданні свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину.

В даному випадку, суд вважає що на сьогодні продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконний вплив на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, на шлях виправлення не став і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушень. Наявність судимості в даному випадку, суд розцінює, як одну з підстав для обґрунтування того, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Також суд, аргументи сторони захисту та обвинуваченого, що вина у кримінальних правопорушеннях, які ставлять у провину ОСОБА_5 не доведена, до уваги не приймається, оскільки дана справа ще перебуває на розгляді у суді та остаточне рішення не принято.

Суд враховує, відсутність законних джерел заробітку, відсутність стійких соціальних зав`язків, за таких обставин, суд вважає доведеним ризик, пов`язаний з тим, що перебуваючи на свободі він може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

У суду є обґрунтовані підстави вважати, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_5 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній нічний арешт.

Ураховуючи наведене,на думкусуду,наразі існуютьпідстави дляпродовження застосування щодообвинуваченого ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу,оскільки підстави,які булина часобрання тапродовження обвинуваченомузапобіжного заходу, продовжують існувати.

Об`єктивних даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об`єктивних даних щодо можливості застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів, суду захисником та обвинуваченим не надано.

Суд зазначає, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою без права внесення застави, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимогстатті 178 КПК Українитакож перевірив характеризуючи відомості щодо особи обвинуваченого, який є раніше судимий, не працює і немає законних джерел заробітку, немає стійких соціальних зав`язків, як і тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_5 , винуватим, а також враховує суспільну небезпечність вчиненого діяння.

Згідно статті182КПК України,ураховуючи вимогичастин 5статті 183КПК Українисуд зважаючина кваліфікаціюкримінального правопорушення(ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України),тяжкості покарання,що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину, який ставлять йому у провину, його матеріального стану, наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України.

На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши обґрунтованість та доцільність застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , пов`язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави відповідає меті його застосування, є пропорційним заявленим прокурором ризикам та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Щодо застосування приводу до свідків

Відповідно до вимог частини 2 статті 139, частини 1 статті 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, суд має право постановити ухвалу про привід свідка.

Враховуючи ту обставину, що вищевказані свідки не виконали покладені на них процесуальні обов`язки та не з`явились за викликом у судове засідання та не повідомили суд про причину свого неприбуття, суд вважає за необхідне застосувати до зазначених свідків привід.

Відповідно до частини 1 статті 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Згідно частини 2 статті 140 КПК України рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадження- судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження або з власної ініціативи.

Відповідно до частини 3 статті 140 привід може бути застосований зокрема до свідків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 197, 314, 315, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування до свідків приводу - задовольнити.

Здійснити привід та доставити до суду у судове засідання, призначене на 20 грудня 2023 року о 13 годині 00 хвилин у супроводі особи, яка здійснює привід наступних свідків:

- ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_8 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_9 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_10 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ;

- ОСОБА_11 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 .

Клопотання прокурора Харківської окружної прокурати Харківської області про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2статті 185,частиною 2статті 187,частиною 1статті 357Кримінального кодексуУкраїни запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюв Державнійустанові «Харківськийслідчий ізолятор»строком на шістдесят днів у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 187 880 (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок - до 27 січня 2024 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що застава може бути внесена як ним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

У разі внесення визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 27 січня 2024 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали в частині приводу свідків доручити Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той саме строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 01 грудня 2023 року.

Суддя ОСОБА_13