Вирок № 11533944, 09.11.2009, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 1-2/09

2009 р

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 листопада 2009 р.

Черняхівський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Васильчука С.Ф.

при секретарі Воробей Т.В., Чудяк Н.П.

з участю прокурора Островського І.М., Мельник Н.І.

та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

законного представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Черняхові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, гр-на України, українця, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, військовозобовязаного, уродженця с. Високе, Черняхівського району, Житомирської області, раніше судимого: 14.06.1996 р. вироком Корольовського райсуду м. Житомира за ст. 222 ч.3 КК України до 1 р. виправних робіт з утриманням 20% заробітку; 27.10.1997 р. Черняхівським районним судом, Житомирської області за ст.ст. 206 ч.2, 101 ч.1, 42, 43 КК України до 2-х років 20 днів позбавлення волі; 03.09.2001 р. Володарськ-Волинським райсудом Житомирської області за ст.ст. 15 ч.1, 185 ч.5, 44, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області виключено з вироку «..за ст.15 ч.1, 185 КК України із застосуванням ст. 44 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна та застосуванням ст. 70 КК України». Ухвалою колегії суддів судової палати Верховного Суду України від 05.03.2002 р. перекваліфіковано дії з ч.5 ст. 185 КК України на ч.3 ст. 185 КК України і призначено остаточно покарання 5 років позбавлення волі, мешканця АДРЕСА_1, судимість не погашена;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження, гр-на України, українця, уродженця с. Пісчаниця, Овручцького району Житомирської області, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, працюючого ЖФ ТОВ «Невада» охоронцем, військовозобовязаного, мешкаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого 03.12.1999 р. Корольовським райсудом м. Житомира за ст. 101 ч.1 КК України до 2 років в місцях позбавлення волі, судимість не погашена;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. народження, гр-на України, українця, уродженця м. Яремче, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, освіта середня-спеціальна, розлученого, працюючого начальником по безпеці ТОВ «Магнолія», військовозобовязаного, проживаючого в АДРЕСА_3 раніше судимого: 14.06.1996 року Корольовським райсудом м. Житомира за ст.ст. 81 ч.3, 100, 42, 45 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік з конфіскацією ? частини належного йому майна; 25.05.1998 р. Корольовським райсудом м. Житомира за ст.ст. 17, 86-1, 215 ч.3, 42-44 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, судимість не погашена.

за ст. ст. 121 ч.2, 189 ч.2, 289 ч.2,3, 296 ч.4 КК України, згідно обвинувального висновку,

В С Т А Н О В И В :

30.01.07 р. прокуратурою Житомирської області була направлена для розгляду по суті кримінальна справа про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за ст.ст. 121 ч.2, 189 ч.2, 3, 296 ч.4 КК України, згідно обвинувального висновку.

Постановою суду зазначені особи були визнані підсудними за вказаними статтями КК України.

Під час судового слідства прокурором двічі змінювалося обвинувачення.

12.05.09 р. постановою державного обвинувача всім трьом підсудним змінено обвинувачення з ст. 289 ч.3 КК України на ст. 289 ч.2 КК України стосовно епізоду заволодіння транспортними засобом, який належав потерпілому ОСОБА_15

Потерпілий ОСОБА_15 та потерпілий ОСОБА_7 не погодилися із зміненим обвинуваченням та продовжили підтримувати в судовому засіданні первинне обвинувачення (а.с.136, 161 т.6).

Потерпілий ОСОБА_7 не є потерпілим по даному епізоду. Останні потерпілі погодилися з зміною.

02.07.09 р. державним обвинувачем знову змінено обвинувачення в суді постановою, згідно якої з обвинувачень ОСОБА_14 та ОСОБА_13 виключено обвинувачення за ст. 121 ч.2 КК України, а обвинувачення ОСОБА_12 змінено з ст. 121 ч.2 на ст. 121 ч.1 КК України.

Всі потерпілі, крім потерпілого ОСОБА_11, погодилися із зміненим обвинуваченням.

Потерпілий ОСОБА_11 не є потерпілим по епізоду, по якому було змінено обвинувачення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, будучи раніше судимими, на шлях виправлення не стали та вчинили злочини при наступних обставинах.

В першій половині березня ІНФОРМАЦІЯ_5 р., в м. Житомирі ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, впевнившись в тому, що неподалік ПФ «Автоцентр», що по АДРЕСА_4 довгий час знаходиться бездоглядно в несправному стані автомобіль «Фольксваген-транспортер», д/н НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_15, з метою заволодіння цим автомобілем, вступили між собою в змову.

Реалізуючи свої злочинні наміри, 18.03.05 р. ОСОБА_14 разом з ОСОБА_12, згідно попередньої домовленості, знаючи, що мешканець м. Житомира ОСОБА_16 займається ремонтом автомобілів, домовилися з останнім про ремонт автомобіля «Фольксваген-транспортер», а також про те, що ОСОБА_16 надасть їм автомобіль-евакуатор, з метою доставки «Фольксвагена» до гаража ОСОБА_16 для ремонту.

19.03.05 р. вранці ОСОБА_17, який не знав про злочинний намір підсудних, по мобільному телефону домовився з своїм знайомим ОСОБА_18, щоб той підїхав своїм автомобілем-евакуатором до ПФ «Автоцентр», що в м. Житомирі на вул. Київській, для транспортування автомобіля «Фольксваген-транспортер», про що повідомив ОСОБА_12.

Біля 9 години того ж дня, у відповідності до попередньої домовленості, ОСОБА_14 на своєму автомобілі «Фольксваген-транспортер», д/н НОМЕР_2, разом з ОСОБА_13 стали очікувати у домовленому місці поки ОСОБА_12 їм повідомить про місце зустрічі, а ОСОБА_12 в цей час, разом з ОСОБА_4, який не був посвідчений у злочинні наміри ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, прибули до ПФ «Автоцентр», де стали очікувати ОСОБА_18 з евакуатором. Коли до «Автоцентру» підїхав ОСОБА_18 на автомобілі-евакуаторі «Форд-транзит», д/н НОМЕР_3, ОСОБА_12, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 впевнилися в тому, що автомобіль ОСОБА_15 неможливо загрузити на евакуатор, в звязку з великими розмірами «Фольксвагена-транзиту», вирішили його буксирувати, а ОСОБА_12, виступаючи власником автомобіля «Фольксваген-транзит», який фактично належить ОСОБА_15, домовився за оплату з ОСОБА_18 за буксирування автомобіля. Далі автомобіль ОСОБА_15 був відбуксирований на вул. Промислову в м. Житомирі. ОСОБА_18, отримавши від ОСОБА_12 50 грн., поїхав додому.

Отримавши від ОСОБА_12 повідомлення по телефону про його місце перебування разом з викраденим автомобілем, ОСОБА_14 разом з ОСОБА_13 підїхав на своєму автомобілі на вул. Промислову, де, зачепивши до свого автомобіля викрадений автомобіль, відбуксирували його на АДРЕСА_5 для ремонту.

Дізнавшись, що ремонт викраденого автомобіля обійдеться в 1000 доларів США, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в той же день продали даний автомобіль ОСОБА_19 на запчастини.

Таким чином, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за попередньою змовою між собою, повторно, незаконно заволоділи автомобілем «Фольксваген-транспортер», д/н НОМЕР_1, який належав ОСОБА_15, вартістю 17796 грн. 35 коп.

В другій половині березня ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13, продовжуючи свою злочинну діяльність та дізнавшись від невстановленої слідством особи про те, що мешканець АДРЕСА_6 ОСОБА_7 16.03.05 р. в смт. Головино, Черняхівського р-ну, Житомирської області, керуючи своїм автомобілем «ВАЗ-2102» д/н НОМЕР_4 скоїв ДТП, внаслідок якої пошкодив автомобіль «БМВ-525» д/н НОМЕР_5, який належить ОСОБА_20, з метою заволодіння транспортним засобом та вимагання чужого майна, яке належить ОСОБА_7, вступили між собою в попередню змову.

Згідно спільної домовленості ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 домовились навідатися до місця роботи ОСОБА_7 начебто від імені та по дорученню ОСОБА_20, якому нібито терміново потрібні гроші для відновлення свого автомобіля. В разі непередачі їм грошей, або не всієї суми, здійснити відносно ОСОБА_7 погрози, застосувати насильство та забрати належний йому автомобіль, начебто до кінця ремонту в якості гарантії оплати ремонту.

Однак, фактично вони вже домовилися продати автомобіль ОСОБА_7 громадянину ОСОБА_21

Реалізуючи свій злочинний намір, 19.03.05 р. в першій половині дня, ОСОБА_14 на своєму автомобілі «Фольксваген», транзитний номер НОМЕР_2, разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 прибули до смт. Головино, де зустрілись з ОСОБА_21, якому запропонували купити в них за 400 доларів США автомобіль ОСОБА_7, на що останній погодився спочатку його оглянути.

Після цього, в той же день, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_21, на автомобілі ОСОБА_14, прибули в с. Сліпчиці, Черняхівського району до гр-ки ОСОБА_22, що проживає на АДРЕСА_7, на подвірї якої знаходився автомобіль ОСОБА_7.

Оглянувши автомобіль, ОСОБА_23, не знаючи про злочинні наміри підсудних, погодився купити цей автомобіль за вищезазначену та узгоджену суму доларів США.

Після цього, в той же день, реалізуючи свій намір, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 прибули разом з ОСОБА_21 до виробничого цеху «ГаранайтЛТД», що в АДРЕСА_8, де працював ОСОБА_7. ОСОБА_23, за вказівкою ОСОБА_14 та ОСОБА_12, викликав з цеху ОСОБА_7, якому запропонував сісти до автомобіля, який належав ОСОБА_14.

Коли ОСОБА_7 сів в автомобіль, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відїхали від цеху біля 150-200 м. Колопельник, ОСОБА_13 вийшли з автомобіля, згідно попередньої домовленості, з метою спостерігати за навколишніми обставинами. ОСОБА_12, залишившись в автомобілі наодинці з ОСОБА_7, діючи в рамках єдиного з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 умислу, став вимагати від ОСОБА_7 передачі їм 1000 доларів США, які начебто необхідні для ремонту автомобіля ОСОБА_20, погрожуючи у випадку невиконання вимоги застосувати до нього фізичне насильство. ОСОБА_7 сприйняв погрози розправою як реальні, зважаючи на хід подій, побоюючись за своє життя та здоровя, погодився передати гроші. З цією метою зателефонував своєму знайомому ОСОБА_24 з проханням позичити йому гроші.

Далі, продовжуючи реалізацію своїх намірів, ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 та ОСОБА_13, наказав ОСОБА_7 поїхати з ними до його автомобіля, який вони заберуть до того моменту, доки він не віддасть їм необхідні для ремонту автомобіля ОСОБА_20 гроші.

Після цього підсудні, разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_7, приїхали до будинку ОСОБА_22, де зачепивши буксиром автомобіль ОСОБА_7 до автомобіля ОСОБА_14, перетягнули автомобіль ОСОБА_7 до знайомого ОСОБА_21 ОСОБА_25, який мешкав в АДРЕСА_9.

Таким чином, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, за попередньою змовою між собою, з застосуванням погроз насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, повторно, незаконно заволоділи транспортним засобом автомобілем «ВАЗ-2102» д/н НОМЕР_4, вартістю 7 тис. 939 грн. 50 коп., який належить ОСОБА_7, чим завдали йому шкоду на зазначену суму.

В цей же день, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання грошей ОСОБА_7 шляхом вимагання, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 разом з ОСОБА_7 прибули до виробничого цеху «Гаранайт ЛТД» де вже знаходився знайомий ОСОБА_7 ОСОБА_24. ОСОБА_24 погодився позичити ОСОБА_7 600 доларів США.

З метою заволодіння грошима ОСОБА_12, ОСОБА_13 сіли разом з ОСОБА_7 до автомобіля ОСОБА_24, а ОСОБА_14 сів в свій автомобіль та всі поїхали в смт. Черняхів, Житомирської області. По дорозі, згідно домовленості, ОСОБА_14 залишився в с. Бежові, Черняхівського району очікувати ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

Прибувши в смт. Черняхів, ОСОБА_24 з банкомата «ПриватБанку», що на АДРЕСА_10 зняв 600 доларів США, які, за вказівкою ОСОБА_7, передав ОСОБА_12, після чого всі разом поїхали в смт. Головино, Черняхівського району.

По дорозі в с. Бежів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пересіли в автомобіль ОСОБА_14 і також поїхали в Головино.

ОСОБА_26, за вказівкою ОСОБА_12, взяв технічний паспорт на свій автомобіль та передав його останньому. ОСОБА_12, діючи за єдиною змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_14, повідомив ОСОБА_26 про те, що залишок від 1000 доларів США в сумі 400 доларів США ОСОБА_26 повинен їм передати через декілька днів біля цеху, що в с. Сліпчиці, Черняхівського району.

Таким чином, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, за попередньою змовою між собою, з погрозами застосування насильства, повторно вимагали передачі їм чужого майна, внаслідок чого ОСОБА_26 передав їм своє майно 600 доларів США, що по курсу Національного банку становить 3175 грн. 80 коп., чим завдали потерпілому шкоду на зазначену суму.

Продовжуючи вимагання чужого майна, діючи в єдиній змові між собою, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в 20-х числах березня ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на автомобілі ОСОБА_14 приїхали до АДРЕСА_11, де в той час знаходився ОСОБА_26. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання майна у ОСОБА_26, ОСОБА_14 та ОСОБА_12, діючи в рамках попередньої змови між собою та ОСОБА_13, зайшли до веранди будинку, а ОСОБА_13 залишився біля дверей веранди з метою спостерігання за навколишньою ситуацією, щоб у разі небезпеки повідомити про це ОСОБА_14 та ОСОБА_12.

Викликавши у веранду ОСОБА_26, ОСОБА_12 став повторно вимагати у нього 400 доларів США, на що останній повідомив про відсутність у нього зазначених коштів.

Отримавши відмову, ОСОБА_12 взяв у веранді сокиру і нею став погрожувати ОСОБА_26, беручи його за руки та демонструючи намір відрубати на руках пальці, якщо той не передасть їм гроші.

При цьому ОСОБА_14, взявши у веранді пилку по металу, демонструючи її ОСОБА_26, став погрожувати йому тим, що якщо другого разу він не віддасть їм гроші, то він відріже йому руку.

ОСОБА_13, в свою чергу, став висловлювати на адресу ОСОБА_26 погрози фізичною розправою.

ОСОБА_26 сприйняв дії всіх підсудних як реальними, а тому просив відстрочити виплату грошей на 4 дні. Погодившись з проханням ОСОБА_26, підсудні залишили останнього.

Таким чином, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, повторно, за попередньою змовою між собою, вимагали передачі майна, яке належить ОСОБА_26, з погрозою застосування насильства та заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень у випадку супротиву та невиконання вимоги.

Після цього, протягом 4-х днів, злякавшись погроз підсудних, ОСОБА_26 позичив гроші у знайомих та в 20-х числах березня, о 21 годині передав підсудним 2150 грн. в АДРЕСА_12, куди приїхали останні.

Таким чином, ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, за попередньою змовою між собою, повторно отримали чуже майно шляхом погрози насильством, небезпечного для життя та здоровя потерпілого.

Крім того, 22.03.05 р. ОСОБА_14, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, дізнавшись від невстановленої досудовим слідством особи, що гр. ОСОБА_8, який працює головою СТОВ «Надія» в смт. Головино, Черняхівського району, Житомирської області, звільнив з роботи громадянку ОСОБА_27, яка працювала на вказаному підприємстві завфермою, з метою вимагання чужого майна, яке належить ОСОБА_8, вступивши між собою в попередню злочинну змову, та згідно попередньої домовленості, підсудні мали намір навідуватися до ОСОБА_8 під приводом захисту інтересів щодо роботи ОСОБА_27 та вимагати від ОСОБА_8, щоб він попросив у ОСОБА_27 пробачення за звільнення, а їм заплатив 1500 доларів США. В разі відмови ОСОБА_8, вчинити вказані дії, залякати його погрозами розправою, а в разі необхідності вчинити відносно нього психічне насильство.

З метою реалізації свого злочинного наміру, в той же день, біля 16 години підсудні на автомобілі ОСОБА_14 «Фольксваген», транзитний номер НОМЕР_2, підїхали до смт. Головино, ферми № 1 вказаного підприємства, де знаходився ОСОБА_8. ОСОБА_12 викликав з ферми ОСОБА_8, запросив його до автомобіля ОСОБА_14. Коли ОСОБА_8 сів в автомобіль підсудні відїхали разом з ним до будинку АДРЕСА_13. Після цього, діючи у відповідності до попередньої змови, ОСОБА_12 захватив ОСОБА_8 руками за плечі та приставив до горла ножа. ОСОБА_13, який сидів позаду ОСОБА_8, приставив ззаду до його голови предмет, який ОСОБА_8 сприйняв як пістолет. В свою чергу ОСОБА_14, підтримуючи дії своїх співучасників, пересівши на переднє пасажирське сидіння, дістав гумовий молоток «киянка», яким, застосовуючи фізичне насильство, наніс ОСОБА_8 біля 5 ударів молотком по колінах, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді синців на правому стегні та лівому, яке є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоровя.

ОСОБА_12 пояснив ОСОБА_8, що зазначені дії вони вчиняють у звязку з тим, що ОСОБА_8 звільнив ОСОБА_27. ОСОБА_12 поставив перед ОСОБА_8 вимогу, щоб він вибачився перед ОСОБА_27 за звільнення та передав їм 1500 доларів США. При цьому ОСОБА_12 пояснив, що у випадку невиконання ОСОБА_8 їхніх вимог, вони розправляться з ним, застосувавши фізичне насильство. Однак, ОСОБА_8 відмовився передати підсудним гроші, які вони вимагають, мотивуючи тим, що в нього їх немає.

ОСОБА_28 та ОСОБА_12, діючи спільно з ОСОБА_13, стали вимагати, щоб ОСОБА_8 через тиждень віддав їм 800 доларів США, а ще через тиждень 700 доларів США, не припиняючи при цьому погрожувати йому ножем, предметом, який ОСОБА_8 сприймав як пістолет, та застосуванням фізичного насильства.

Крім того, для підтвердження реальності своїх погроз та намірів щодо заволодіння майном ОСОБА_8, ОСОБА_12 застосував фізичне насильство, а саме наніс ОСОБА_8 декілька ударів кулаком по тулубу, а ОСОБА_13 наніс декілька ударів по голові та обличчі ОСОБА_8 предметом, який тримав в руці біля голови ОСОБА_8, тим самим причинили йому фізичний біль.

ОСОБА_29, для остаточного подолання волі ОСОБА_8 до опору, став погрожувати йому позбавити його здоровя шляхом фізичної розправи та спалити будинок разом з сімєю.

ОСОБА_8, сприймаючи погрози підсудних як реальні, побоюючись за своє життя та здоровя, та життя членів своєї сімї, погодився передати їм кошти, які вони вимагали, у встановлений підсудними термін. Після цього ОСОБА_8 відпустили.

Таким чином, підсудні ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_13 за попередньою змовою між собою, із застосуванням фізичного насильства, з погрозами застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, їх вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, з погрозою пошкодження та знищення майна потерпілого, повторно вчинили вимагання майна.

З метою досягнення злочинної мети щодо майна ОСОБА_8, 24.03.05 р., біля 21 години ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_13 на автомобілі ОСОБА_28 приїхали в АДРЕСА_14. ОСОБА_28 ліхтарем освітив подвіря зазначеного будинку і побачив на подвірї ОСОБА_8. ОСОБА_30, ОСОБА_29 та ОСОБА_13, взявши з собою предмети заздалегідь приготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а саме деревяні біти, підійшли до ОСОБА_8, який знаходився на подвірї, а ОСОБА_29 взяв ніж.

Після цього ОСОБА_30 та ОСОБА_29, діючи в рамках попередньої змови між собою та ОСОБА_13, стали вимагати від ОСОБА_8 передачі їм 1500 доларів США, погрожуючи, в разі відмови, застосувати до нього фізичне насильство, а саме побити його та спалити будинок разом з сімєю. Однак, ОСОБА_8 відмовився передати їм гроші за їх відсутністю, однак пообіцяв передати їм частину грошей у встановлений ними термін, позичивши їх.

Таким чином, підсудні, за попередньою змовою між собою з погрозою застосування фізичного насильства та застосовуючи психічне насильство, з погрозою застосування насильства над потерпілим та його родиною, погрозою їх вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, знищення майна, повторно вчинили вимагання чужого майна.

Під час вимагання ОСОБА_30, ОСОБА_29 та ОСОБА_13 майна у ОСОБА_8 до подвіря ОСОБА_8 зайшли його односельці ОСОБА_31 та ОСОБА_9, які до цього знаходилися біля криниці навпроти будинку ОСОБА_8.

Побачивши незнайомих чоловіків ОСОБА_30 та ОСОБА_13 пішли до них. Підійшовши до ОСОБА_9, ОСОБА_30, нічого не пояснюючи, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в тому, що він відразу наніс ОСОБА_9 удар бітою по голові.

Цим часом ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_31 і нічого не пояснюючи, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в тому, що він відразу наніс удар ОСОБА_31 бітою по голові.

ОСОБА_32, нічого не пояснюючи, із з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в тому, що він, діючи спільно з ОСОБА_30 та ОСОБА_13, став наносити ОСОБА_31 та ОСОБА_9 чисельні удари бітою по різних частинах тіла, від яких останні впали на землю і стали закриватися руками.

Побачивши вказані події, ОСОБА_8 став просити підсудних не бити ОСОБА_9 та ОСОБА_31 і коли став підходити до них, то хтось ззаду наніс йому удар по голові, від якого він втратив свідомість.

Коли відбувалися в подвірї ОСОБА_8 зазначені події, ОСОБА_27, який знаходився в літній кухні ОСОБА_8, спостерігав їх через вікно. Вийшовши з кухні в двір він, неподалік дверей, знайшов металеву трубу і, з метою припинення хуліганських дій підсудних, підійшов до ОСОБА_13, наніс йому удар трубою по плечах. Від удару він впустив трубу з рук. Тоді нападники з погрозами зарізати його стали наближатися. Злякавшись він побіг за літню кухню. ОСОБА_32, доганяючи ОСОБА_27, наніс йому удар бітою по спині, заподіявши фізичний біль. ОСОБА_27 добіг до річки, яка вже почала замерзати, однак, побачивши, що ОСОБА_32 його продовжує переслідувати, з метою уникнення побиття, вскочив у крижану воду та перейшов річку, при цьому намочився по груди у крижаній воді, від чого відчував фізичний біль тіла.

ОСОБА_32, залишивши ОСОБА_27, повернувшись у подвіря ОСОБА_8, продовжив наносити ОСОБА_31 та ОСОБА_9 удари битою по різних частинах тіла.

Крім того, ОСОБА_32, застосовуючи ніж як предмет заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, наніс ним удар ОСОБА_9 в ногу.

Від чисельності нанесених ОСОБА_32 ударів ОСОБА_9 та ОСОБА_31 втратили свідомість.

ОСОБА_30 та ОСОБА_13 також наносили удари бітами по ОСОБА_9.

В цей час, отямившись та піднявшись, ОСОБА_8 побачив, що ОСОБА_30 та ОСОБА_13 бють ОСОБА_9, а ОСОБА_32 ОСОБА_31. ОСОБА_33, підбігши до ОСОБА_13, обхопив його руками за тулуб і став відтягувати. У звязку з цим ОСОБА_30 вдарив його кулаком в обличчя. ОСОБА_32 ж зупинив ОСОБА_30, щоб той більше не бив ОСОБА_33, пояснивши, що ОСОБА_33 від них нікуди не дінеться та все рівно віддасть гроші. Після цього підсудні сіли в автомобіль і залишили місце злочину.

Внаслідок спільного нанесення ударів ОСОБА_30, ОСОБА_32 та ОСОБА_13 заподіяли ОСОБА_33 тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми та петехіальних крововиливів на голові, синця на обличчі, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоровя.

ОСОБА_9 внаслідок спільних дій підсудних було нанесено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосяної частини голови, 2-х саден на лобі, масивного синця в ділянці лівого вуха та скроні, синця в ділянці спинки носа, синця та 3-х саден в лівій ділянці лівого надпліччя, синця на лівому плечі, синця в проекції лівої лопатки, синця в ділянці лівої клубної кістки, 2-х синців на лівому стегні, колото-різаної рани на лівій сідниці, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоровя.

Внаслідок хуліганських дій, нанесених ударів ОСОБА_32 заподіяв ОСОБА_31 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів на волосяній частині голови, перелому кісток склепіння черепа, гострих епідуральної, субдуральної та внутрішньо-мозкової гематом, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Внаслідок хуліганських дій, нанесення удару по спині, змушення втікаючи вскочити в крижану воду та перейти річку, ОСОБА_32, підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_30 та ОСОБА_13, заподіяв ОСОБА_27 фізичного болю.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, на початку листопада ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_30 та ОСОБА_13, дізнавшись, що громадянин ОСОБА_11 являється приватним підприємцем і має власний цех по обробці каміння, який знаходиться на території Бежівської сільської ради, Черняхівського району, з метою вимагання чужого майна, яке належить ОСОБА_11, вступили між собою в попередню змову.

Згідно домовленості ОСОБА_30 та ОСОБА_13 домовились навідатись до ОСОБА_11 під приводом того, що його брат начебто образив мешканця смт. Головино ОСОБА_34, після чого заявити вимогу передавати щомісячно по 200 доларів США в якості відкупного, а вони тоді будуть вирішувати його проблеми по роботі, тобто «кришувати» його. В разі відмови ОСОБА_11 від умов ОСОБА_30 та ОСОБА_13 застосувати до нього фізичне насильство, пошкодити чи знищити його майно.

Приблизно 7-8 листопада ІНФОРМАЦІЯ_5 р. біля 17 години, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання майна у ОСОБА_11, ОСОБА_30 разом з ОСОБА_13 на своєму автомобілі «ВАЗ-2115» д/н НОМЕР_6 приїхали до с. Бежів, до цеху обробки каміння. ОСОБА_30 з ОСОБА_13 викликали ОСОБА_11 з цеху, повідомили, що вони приїхали від ОСОБА_34 і хочуть з ним побалакати.

Вивівши ОСОБА_11 з цеху, ОСОБА_30 двічі повідомив його про те, що брат ОСОБА_11 образив ОСОБА_34, за якого вони заступаються, після чого став вимагати гроші у ОСОБА_11, а саме 200 доларів США щомісячно, як відступні за образу ОСОБА_34 і подальше надання послуг за вирішення виробничих проблем ОСОБА_11.

Не отримавши від ОСОБА_11 конкретної відповіді ОСОБА_30 став погрожувати застосуванням до ОСОБА_11 та його родини фізичної розправи, пошкодити та знищити його майно.

В свою чергу, ОСОБА_13, який при цих подіях постійно стояв позаду ОСОБА_11, підтримував ОСОБА_30, а також висловлював погрози зі свого боку про негайне застосування до нього фізичного насильства.

Незважаючи на те, що ОСОБА_11 висловлені ОСОБА_30 та ОСОБА_13 погрози сприйняв як реальні, він став відмовлятися від передачі коштів, посилаючись на те, що ще подумає.

ОСОБА_28 повідомив ОСОБА_11, що зустрінуть його 15.11.05р. разом з ОСОБА_13 та невстановленою слідством особою, після чого залишили ОСОБА_11.

Таким чином, ОСОБА_28 та ОСОБА_13 за попередньою змовою між собою, повторно вимагаючи передачі їм чужого майна 200 доларів США щомісячно, з застосуванням погроз фізичного насильства щодо ОСОБА_11, членів його сімї, пошкодження та знищення майна.

Після цього на протязі місяця ОСОБА_28, діючи в рамках злочинного єдиного умислу з ОСОБА_13, неодноразово телефонував на мобільний телефон ОСОБА_11, який уникав з ними зустрічі, та повторно вимагав передавати їм 200 доларів США щомісячно, погрожуючи, що у випадку невиконання вимоги, він та ОСОБА_13 вчинять відносно ОСОБА_11 та членів його родини фізичне насильство, а також пошкодять та знищать його майно.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_12, хоча і зазначив в останньому слові, що вину свою у вчиненні інкримінуємих останньою постановою про зміну обвинувачення діянь визнає повністю, однак фактично не визнав обсяг обвинувачення щодо заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_15, стверджуючи, що даний злочин вчинив самостійно без участі ОСОБА_28 та ОСОБА_13. В останній частині інкримінуємих діянь свою вину визнав повністю та суду показав, що дійсно, проживаючи в м. Житомирі, він тривалий час більше 3-х років бачив, що біля ПФ «Автоцентр», що в м. Житомирі на вул. Київській стоїть старий автомобіль «Фольксваген- транспортер». З бесід від знайомих він дізнався, що господар автомобіля залишив його для ремонту в «автоцентрі», а так як ремонт не оплачувався, а автомобіль тривалий час займає місце, робітниками автоцентра він був з його території відбуксований на вулицю.

В березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р він ОСОБА_12 оглянув даний автомобіль і зясував, що він майже розкомплектований. Відсутні: двигун, фільтри, генератор, коробка передач, сидіння та інші деталі, колеса були зламані, відсутня передня панель, фари, стопи. Тоді він вирішив кузов автомобіля забрати та продати.

В березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. він домовився з знайомим ОСОБА_16, який займається ремонтом автомобілів, щоб той допоміг йому знайти евакуатора.

ОСОБА_16 домовився, що ОСОБА_18 підїде до місця знаходження «Фольксвагена-транспортера» з евакуатором. В той же день вранці підїхав з евакуатором ОСОБА_18, однак «Фольксваген» не вдалося погрузити на евакуатор і його відбуксирували на АДРЕСА_15. ОСОБА_35 розрахувався з ОСОБА_18 та відпустив його. На АДРЕСА_15 він причепив автомобіль» Фольксваген-транспортер» до автомобіля ОСОБА_28, який раніше йому неодноразово давав користуватися цим автомобілем, та відбуксирував «Фольксваген» до гаража ОСОБА_16.

Потім він продав цей автомобіль ОСОБА_36 за 1000 доларів США.

Про те, що автомобіль «Фольксваген-транспортер», яким він заволодів належить ОСОБА_15, він дізнався значно пізніше.

ОСОБА_28 та ОСОБА_13 до заволодіння автомобіля ОСОБА_15 ніякого відношення не мали. ОСОБА_16, ОСОБА_37 та ОСОБА_19 з його слів знали, що «Фольксваген-транспортер» належить йому.

По епізоду вимагання майна у ОСОБА_33 ОСОБА_35 пояснив, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 р. навесні вони разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_28 приїхали в Головино до ОСОБА_34. Відпочивали в кафе «Голівуд». В кафе дізналися, що ОСОБА_33 голова КСП, звільнив знайому ОСОБА_34 з роботи та вдарив її в живіт. Тоді він ОСОБА_35 разом з ОСОБА_28 та ОСОБА_13 вирішили заступитися за ОСОБА_15. З цією метою приїхали до ОСОБА_33 до ферми № 1. ОСОБА_33 запропонував сісти в машину. В машині вони йому запропонували вибачитися перед ОСОБА_15 та поновити на роботі, компенсувавши збитки. Погроз не було. Через декілька днів він, ОСОБА_28, ОСОБА_13 дізналися, що ОСОБА_33 хоче з ними розібратися. Тоді вони приїхали до ОСОБА_33 додому і стали з ним розмовляти. В цей час в подвіря ОСОБА_33 забігли хлопці з бітами та трубами і побили його, ОСОБА_13 та ОСОБА_28.

Щоб зупинити бійку він ОСОБА_35 вихватив з кишені ножа і наніс ним удар в ногу першому, кому прийшлося. Ніж вибили. Тоді він схватив якусь палку та кинувся на ОСОБА_27. ОСОБА_27 втік до річки. Повернувшись він ОСОБА_35 побачив лежачими ОСОБА_31 та ОСОБА_13. Забравши ОСОБА_13 він разом з ОСОБА_28 завезли його до травмпункту. Ніяких хуліганських дій він, ОСОБА_13 та ОСОБА_28 не вчиняли і нікому тяжкі тілесні ушкодження не причиняли.

По епізоду щодо вимагання чужого майна у ОСОБА_26 ОСОБА_35 показав, що весною ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_21 попросив його, ОСОБА_28 та ОСОБА_13 супроводжувати його та його автомобіль, який він придбав у ОСОБА_26. Автомобіль треба було переганяти в селі Сліпчиці Черняхівського району. Приїхавши до будинку, в подвірї якого стояв цей автомобіль, ОСОБА_21 в присутності ОСОБА_26 зачепив придбаний автомобіль до автомобіля ОСОБА_28. ОСОБА_23 показував їм техпаспорт на придбаний автомобіль. Під час транспортування придбаного автомобіля він ОСОБА_35 розмовляв з ОСОБА_24, знайомим ОСОБА_26. Під час розмови він ОСОБА_35 попросив у ОСОБА_24 в борг гроші. ОСОБА_24 погодився, знявши в смт. Черняхові 600 доларів США в банкоматі, які передав йому. Отримані гроші він до цього часу не повернув ОСОБА_24. Автомобіль, який придбав ОСОБА_21, відбуксирували до його знайомого ОСОБА_25 в с. Сліпчиці. Вину по даному епізоду не визнав.

При предявленні кінцевого зміненого обвинувачення та в судових дебатах, останньому слові підсудний ОСОБА_35 дав короткі пояснення про те, що визнає себе винним по всім епізодам, вказаним в останньому зміненому обвинуваченні, крім того, що заволодів автомобілем потерпілого ОСОБА_15 в групі з ОСОБА_28 та ОСОБА_13, наполігши на тому, що даним автомобілем заволодів одноособово за допомогою знайомих, які вважали даний автомобіль його власним.

Уточнив, що саме він наносив більше всього ударів ОСОБА_31 при вчиненні хуліганських дій на подвірї у ОСОБА_33 і саме від його ударів бітою по голові ОСОБА_31 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_28 та ОСОБА_13 щодо епізодів:

незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_26;

вимагання чужого майна у потерпілого ОСОБА_33;

вимагання чужого майна у потерпілого ОСОБА_26;

хуліганських дій в подвір'ї ОСОБА_33;

нанесенні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_31

дали первинні покази суду, аналогічні показам по даним епізодам ОСОБА_35, не визнавши своєї вини фактично .

Крім того, по епізоду заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_15 ОСОБА_28 показав, що тоді коли ОСОБА_35 заволодів автомобілем ОСОБА_15, він ОСОБА_28 знаходився у себе вдома цілий день. Підтвердив, що дійсно іноді, за проханням ОСОБА_35, дозволяв йому користуватися своїм автомобілем.

Вину ОСОБА_28 свою не визнав по даному епізоду як на початку розгляду справи , так і в судових дебатах та останньому слові.

ОСОБА_13, по епізоду заволодіння транспортним засобом ОСОБА_15, вини своєї не визнав, показавши суду, що в той день, коли ОСОБА_35 вчиняв даний злочин, він ОСОБА_13 знаходився на роботі, а потім, під час обідньої перерви, був на обіді у ОСОБА_28.

По епізоду вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_11, який не інкримінується ОСОБА_35, підсудні ОСОБА_28 та ОСОБА_13 дали суду, на початку судового слідства, наступні покази:

підсудний ОСОБА_28 показав, що в листопаді ІНФОРМАЦІЯ_5 року його знайомий ОСОБА_34 розказав йому та ОСОБА_13, що його сина на дискотеці образив брат ОСОБА_11. Крім того, розбив скло в автомобілі.

Тоді, за проханням ОСОБА_34, він ОСОБА_28 та ОСОБА_13 поїхали до цеху, де працює ОСОБА_11 в с. Бежів разом з ОСОБА_34, щоб поговорити з ОСОБА_11 з приводу протиправної поведінки його брата. ОСОБА_34 залишився розмовляти біля машини з якимось чоловіком, а він ОСОБА_28 разом з ОСОБА_13 почали шукати ОСОБА_11. Не знайшовши ОСОБА_11, через якогось чоловіка вони передали прохання ОСОБА_11, щоб той відшкодував ОСОБА_34 збитки за розбите скло в автомобілі і попросили, щоб ОСОБА_11 передзвонив йому-ОСОБА_14. Особисто з ОСОБА_11 він - ОСОБА_28 ніколи не зустрічався і не вимагав у нього ніяких грошей.

Аналогічні покази по даному епізоду дав підсудний ОСОБА_13.

Однак, після остаточної зміни обвинувачення державним обвинувачем, ОСОБА_28 та ОСОБА_13 заявили, що по всім епізодам, пред'явленим в остаточному обвинуваченні, в тому числі і по епізоду вимагання майна у ОСОБА_11, крім епізоду заволодіння транспортним засобом ОСОБА_15, вони себе визнали повністю винними, крім цього не давши ніяких пояснень.

Беручи до уваги первинні покази підсудних, остаточні покази, дані ними при кінцевій зміні обвинувачення прокурора та в судових дебатах і в останніх словах, суд вважає, що незважаючи на те, що підсудні заявили, що остаточне обвинувачення визнають повністю, крім епізоду заволодіння транспортним засобом ОСОБА_15, фактично всі підсудні свою вину визнали частково.

Крім показів самих підсудних, їх вина у вчиненні злочинів, інкримінованих їм постановою про зміну обвинувачення прокурора від 02.07.2009 р. (а.с.176-190) доведена повністю слідуючими доказами, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні.

Показами потерпілих:

ОСОБА_11, який суду показав, що в листопаді ІНФОРМАЦІЯ_5 р. йому подзвонили з смт. Головино та повідомили, що його двоюрідний брат б'ється з дітьми ОСОБА_34. Тоді він під'їхав до місця бійки та забрав брата. Дійсно, бачив, що в машині ОСОБА_34 розбите скло.

Через тиждень до нього в цех приїхали ОСОБА_28 та ОСОБА_13, яких він раніше не знав, та представилися “кришею”, захисниками ОСОБА_34. Вони стали вимагати від нього щоб він заплатив їм за розбите в автомобілі ОСОБА_34 скло і запропонували, щоб він ще щомісяця в подальшому платив їм по 200 доларів США за те, що вони будуть його “кришею”, тобто вирішувати його виробничі проблеми.

Після цього всі вийшли на вулицю, де ОСОБА_11 побачив ще третього чоловіка, який приїхав з ОСОБА_13 та ОСОБА_28. Для виплати вони встановили ОСОБА_11 термін до 15 числа наступного місяця, інакше вони застосують насильство чи знищать майно. Він сказав, що подумає. Їх дії були загрозливими. До призначеної дати ОСОБА_28 постійно йому дзвонив по телефону.

Після зазначеної дати хтось порізав йому 4 скати. Потім дзвінки з погрозами продовжилися. Через деякий час йому знову порізали колеса. Хто конкретно це зробив, він не знає. Вважає, що ОСОБА_28 та ОСОБА_13 діяли спільно.

Коли ОСОБА_28 вимагав гроші, то погрожував у випадку їх неотримання створити йому ОСОБА_11 проблеми на роботі. Погроз він боявся, однак гроші виплачувати не бажав.

Просив задовольнити позов 8360 грн. матеріальної шкоди за порізані колеса і 5 тисяч гривень моральної, бо внаслідок злочинних дій ОСОБА_13 та ОСОБА_28 він втратив спокій, не спав, нервував, порушився його нормальний хід життя. Щодо міри покарання поклався на розсуд суду. З остаточно-кінцевим зміненим обвинуваченням не погодився. (а.с.221 225, т.5);

ОСОБА_8, який суду показав, що 22.03.05 р. до ферми, де він працював, що в смт. Головино, Черняхівського району, ввечері під'їхав автомобіль “Фольксваген”. До ферми прийшов ОСОБА_35 і запропонував пройти та сісти в автомобіль щоб побалакати. Він погодився. Коли він сів в автомобіль, той рушив та проїхавши біля 100м зупинився. В цей час ОСОБА_35, обхопивши його однією рукою за плечі, другою приставив до горла ножа. ОСОБА_28 сів поруч з ним, дістав гумовий молоток і наніс ним йому біля 5-6 ударів по ногах. ОСОБА_13 в цей час, сидячи позаду нього ОСОБА_8, приставив до його голови якийсь предмет, він думав, що то пістолет, і даним предметом наніс декілька ударів по голові. При цих діях ОСОБА_28 повідомив йому, що він незаконно звільнив завферми ОСОБА_15 з роботи, а тому повинен попросити у неї пробачення, поновити на роботі та сплатити зарплату, інакше вони з ним розправляться. Він запропонував поїхати до ОСОБА_15. Нападники відмовилися. ОСОБА_32 сказав, що він ОСОБА_8 зобов'язаний їм ще сплатити 1500 доларів США. Всі разом почали вимагати гроші та погрожувати фізичною розправою, а також спалити його та його сім'ю разом з будинком. Злякавшись він запропонував, що через тиждень віддасть їм 800 доларів, а ще через тиждень 700 доларів США. Тоді його відпустили. Про це він повідомив дільничного міліціонера.

24.03.05 р. він ОСОБА_8, разом з ОСОБА_31 весь день ремонтували комбайн. Ввечері він запросив його додому повечеряти. Він ОСОБА_8 пішов додому, а ОСОБА_31, ОСОБА_9 та інші мили руки біля криниці навпроти його дому. Потім до його хати зайшов ОСОБА_27 співробітник ОСОБА_8. В цей час до будинку під'їхав автомобіль “Фольксваген” і водій посвітив фарою у подвір'я. В подвір'я з автомобіля зайшли підсудні, які вимагали в нього гроші напередодні. Всі вони тримали за спинами біти. Підійшовши до нього, ОСОБА_32 спитав, чи вирішив він питання з грошима, на що ОСОБА_8 відповів, що домовлялися через тиждень. Підійшов ОСОБА_28 і став вимагати негайної передачі грошей. В цей час в подвір'я зайшли ОСОБА_9 і ОСОБА_31. ОСОБА_28 з ОСОБА_13, нічого не пояснюючи, почали бити бітами ОСОБА_9 та ОСОБА_31. Тоді він ОСОБА_8 підбіг до них щоб захистити односельців. ОСОБА_28 вдарив його бітою по голові, від чого він втратив свідомість. Коли опритомнів, то побачив як ОСОБА_28 та ОСОБА_13 б'ють бітами лежачого ОСОБА_31. Тоді він ОСОБА_8 підбігши, обхватив за тулуб ОСОБА_13 і відтягнув від ОСОБА_31. Потім до лежачого ОСОБА_31 підбіг ОСОБА_32 і почав наносити багато ударів йому бітою по голові. В цей час ОСОБА_28 бив ОСОБА_9, а потім розвернувся і вдарив його ОСОБА_8 кулаком в обличчя, щоб він відпустив ОСОБА_13. Підійшовши, ОСОБА_32 сказав ОСОБА_28, щоб він його ОСОБА_8 більше не бив, бо він всерівно від них нікуди не дінеться і віддасть гроші.

В цей час ОСОБА_27, який вибіг з веранди, вдарив ОСОБА_13 трубою. ОСОБА_32 напав на ОСОБА_27, який почав втікати за хату. За ним погнався ОСОБА_32. Пізніше він ОСОБА_8, дізнався, що ОСОБА_32 загнав ОСОБА_27 в річку та побив йому спину.

Після цього підсудні сіли в машину та поїхали.

На подвір'ї лежав без свідомості ОСОБА_31, без ознак життя. Дружина викликала міліцію. Всі вони поїхали до лікарні, де провели декілька днів, а ОСОБА_31 лікувався довго.

Точно пам'ятає, що саме ОСОБА_28 бив його бітою та кулаком по голові.

Більше всього агресивно вів себе ОСОБА_32.

Щодо покарання поклався на розсуд суду.

Окремою заявою відмовився від цивільного позову, у зв'язку з його повним задоволенням підсудними. З кінцевим зміненим обвинуваченням погодився (а.с.164, 225-234 т.6)

ОСОБА_31, який повністю підтвердив покази потерпілого ОСОБА_8 щодо подій, які відбулися 24.03.05р. на подвір'ї ОСОБА_8 та дав аналогічні покази з приводу самого факту бійки. Однак бачив тільки її початок, бо як тільки зайшов у двір ОСОБА_8, то побачив як невідомий хлопець, бо було темно, вдарив ОСОБА_9 бітою , потім хтось вдарив його ОСОБА_31 бітою по голові. Від цього удару він втратив свідомість і прийшов до тями вже коли все закінчилось (а.с.234-235).

Кінцеве змінене обвинувачення прокурора підтримав. Від позову відмовився, у зв'язку з його добровільним відшкодуванням підсудними. Просив суд не позбавляти підсудних волі (а.с. 169, 163 т.6).

Законний представник ОСОБА_31 ОСОБА_5 кінцево змінене обвинувачення підтримала (а.с.198 т.6).

ОСОБА_27, який підтвердив покази ОСОБА_8, давши аналогічні пояснення суду, а відносно злочинних дій вчинених відносно нього доповнив, показавши слідуюче:

Побачивши, що в подвір'ї у ОСОБА_8 підсудні б'ють його односельців, вийшовши з веранди, він знайшов на подвір'ї трубу і вдарив нею по плечам того, хто бив ОСОБА_8. Тоді якийсь з нападавших, було темно і він не побачив хто це був, побіг за ним. Він ОСОБА_27, став втікати до річки. По дорозі, під час переслідування, цей чоловік вдарив його по спині палкою. Переживаючи за своє життя, він забіг у річку, де вже була крижана вода, і перейшов її. Переслідування припинилося, однак, він чув, що хлопців продовжували бити незнайомі троє людей. Крім того, перебуваючи в веранді він бачив, як ОСОБА_9 і ОСОБА_5 били на певній відстані від ОСОБА_8, біля воріт. Чоловік, який його переслідував до ставка кричав “заріжу” і в нього він бачив ножа (а.с.240-243 т.6).

Крім того, показав суду, що ОСОБА_8 добровільно, в його присутності писав заяву про добровільне відшкодування позову підсудними без будь-якого тиску (а.с.170, т.6).

Щодо міри покарання, то просив підсудних суворо не карати. Цивільний позов на заявляв. Підтримав остаточне змінене обвинувачення.

ОСОБА_9, який повністю підтвердив покази потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_27, ОСОБА_5 в тій частині, що він бачив, а саме те, що біля подвір'я ОСОБА_8 24.03.05 стояла якась машина, з якої вийшли невідомі троє чоловіків. Коли він помив руки та зайшов до подвір'я ОСОБА_8, то зразу отримав удар по голові та втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то бійки вже не було. Він з ОСОБА_8 підіймали ОСОБА_5, який був без свідомості. Потім він втік, бо побачив, що машина повертається (а.с.243-245 т.6).

Від цивільного позову відмовився у зв'язку з його добровільним відшкодуванням підсудними. Просив їх суворо не карати. Підтримав кінцеве змінене обвинувачення (а.с.165, 169 т.6).

ОСОБА_7 суду показав, що дійсно в ІНФОРМАЦІЯ_5 р. він потрапив в ДТП і пошкодив автомобіль ОСОБА_20. Домовився з останнім про те, що відшкодує йому збитки за ремонт автомобіля, однак 19.03.05 р. в обід до нього підійшли ОСОБА_32, ОСОБА_13 та ОСОБА_28, з ними був ОСОБА_23 і підсудні сказали, що треба віддати гроші за ремонт автомобіля ОСОБА_20. А Добровльский сказав, що він хоче купити його ОСОБА_7, розбиту машину. Він погодився. Тоді всі сіли в машину і поїхали за грошима та подивиться його автомобіль. Однак, від'їхавши 100 м підсудні вийшли з автомобіля і вивели його ОСОБА_7. Вони стали вимагати в нього 600 доларів США, першу частину від 1000 доларів негайно. Тоді він -ОСОБА_7 передзвонив своєму знайомому і той погодився дати йому в борг 600 доларів США. Потім всі під'їхали до квартири, де він ОСОБА_7 жив і той віддав їм техдокументи на свій автомобіль. Його знайомий зняв в Черняхові з банкомата 600 доларів США і їх забрав ОСОБА_32. В той же день він ОСОБА_7 передав підсудним та ОСОБА_23 свою машину, яку вони кудись відбуксирували.

За останньою сумою 400 доларів США домовились, що вони приїдуть через декілька днів. Підсудні погрожували йому розправою у випадку, якщо він не передасть гроші.

Потім підсудні приїхали в Головино, де він ОСОБА_7 , проживав. Його вдома не було. Тоді вони передали свої погрози розправитися з ним через хазяйку квартири, де він жив.

Про це вона повідомила йому по телефону.

Після цього в 20-х числах березня ІНФОРМАЦІЯ_5 р. біля 21 години підсудні приїхали до його будинку, що в смт. Головино, вул. Східній, Черняхівського району. У веранді ОСОБА_32 взяв сокиру, а ОСОБА_28 пилку по металу, які були в веранді, та почали погрожувати йому відрубати пальця та відрізати пилкою руку у випадку, якщо він не віддасть 400 доларів США. При цьому ОСОБА_13 стояв на порозі веранди та дивився за оточуючими обставинами. Він ОСОБА_7 дуже злякався та пообіцяв через декілька днів віддати гроші. Вони погодилися та залишили його, сказавши, що якщо він не віддасть гроші, то погрози здійснять.

Через декілька днів він зібрав 400 доларів США і передав підсудним.

Більше він ні своє машини, ні підсудних не бачив. Дізнався про те, що його ошукали тільки тоді, коли ОСОБА_20 подав до нього позов до суду про відшкодування шкоди, отриманої ним внаслідок ДТП.

Погрози сприймав як реальні. Цивільний позов підтримав повністю. Кінцеве змінене обвинувачення підтримав. Щодо міри покарання поклався на розсуд суду (а.с. 251-255 т.6).

ОСОБА_15 суду показав, що в нього був автомобіль “Фольксваген” 1992 р. випуску, який зламався, і він його перегнав для ремонту в автосервіс в м. Житомирі. Пройшло вже декілька років і він автомобіля більше не бачив. Як його викрали йому не відомо. Він має претензії не до підсудних, а до директора “Автоцентру”, а тому щодо міри покарання нічого не висловив. З кінцевим обвинуваченням погодився. Автомобіль здавав в ремонт укомплектований в 2000 році. Через декілька років дізнався, що його автомобіль розрізали на запчастини від працівників авторинка. Цивільний позов не заявляв (а.с.404 т.5).

Показами свідків допитаних в судовому засіданні та показами свідків, оголошеними в судовому засіданні у зв'язку визнанням судом їх неявки до суду поважною, а саме:

По епізоду заволодіння автомобілем ОСОБА_15 ОСОБА_16, який суду показав, що знає ОСОБА_28, ОСОБА_13 та ОСОБА_32. В березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_32 притягнув до його майстерні автомобіль “Фольксваген-транспортер” червоного кольору, розукомплектований, пояснивши, що купив його і попросив його продати. Він ОСОБА_16, порекомендував в якості покупця ОСОБА_19. ОСОБА_32 притягнув “Фольксваген” на машині ОСОБА_28.

Після оголошення в судовому засіданні показів даного свідка на досудовому слідстві, при допиті в якості свідка: при зведенні віч-на-віч (а.с.138 т.4).

Свідок показав, що не пам'ятає як ОСОБА_32 прибуксирував “Фольксваген” червоного кольору і показав, що так як зазначено в протоколі на слідстві, його просив сказати слідчий. Ніякого тиску на нього не вчинялося.

Тому суд бере до уваги, оголошені в судовому засіданні покази даного свідка, дані при зведенні віч-на-віч з ОСОБА_13, де свідок ОСОБА_16 показав, що весною ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_32 разом з ОСОБА_28 прибуксирують до нього для продажу та ремонту автомобіль “Фольксваген”. Через деякий час ОСОБА_32, ОСОБА_28 та ОСОБА_13 прибуксирували даний автомобіль. Домовилися, що ремонт буде коштувати 1000 доларів США. Однак, потім вони продали цей автомобіль ОСОБА_19. Даний свідок підтвердив, що саме всі троє підсудних приймали участь у буксировці автомобіля ОСОБА_15 та в його продажі.

Зміну показів даним свідком в суді, суд розцінює як спосіб полегшити участь ОСОБА_28 та ОСОБА_13.

Крім того, в поясненнях ОСОБА_13 при зведенні віч-на-віч з ОСОБА_16 зазначено, що він не виключає того, що разом з ОСОБА_32 та ОСОБА_13 відбуксирував автомобіль ОСОБА_15 (т.4 а.с.139).

ОСОБА_19 суду показав, що дійсно в березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. біля майстерні ОСОБА_16 в м. Житомирі у ОСОБА_38 він за 1000 доларів США придбав розукомплектований автомобіль “Фольксваген” червоного кольору, взявши у ОСОБА_39 розписку про продаж автомобіля. ОСОБА_38 вказав, що автомобіль є його власністю, однак документи на нього на дав. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_38 фактично є ОСОБА_32.

ОСОБА_40 в суді показав, що один ОСОБА_32 притягнув в березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. до майстерні ОСОБА_16 червоний автомобіль “Фольксваген”. Більше нікого не було.

Після оголошення показів свідка, даних на досудовому слідстві, (т.1 а.с.45) свідок не спростував їх та погодився з тим, що саме ОСОБА_32 разом з ОСОБА_28 та ОСОБА_13 в його присутності притягнули розукомплектований “Фольксваген” червоного кольору до ОСОБА_16. ОСОБА_32 разом з ОСОБА_28 продали цей автомобіль ОСОБА_19.

Пізніше він дізнався від ОСОБА_16, що даний автомобіль був викрадений в м. Житомирі саме ОСОБА_32, ОСОБА_28 та ОСОБА_13, про що вони повідомили ОСОБА_16.

ОСОБА_41 суду показав, що в березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_16 подзвонив ОСОБА_19 і запропонував придбати автомобіль “Фольксваген” в неробочому стані. Він - ОСОБА_41 разом з ОСОБА_19 під'їхали до майстерні ОСОБА_16. Там було декілька незнайомих людей, в тому числі ОСОБА_38 з якимось хлопцем. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_38 в дійсності прізвище ОСОБА_32. ОСОБА_32 неодноразово радився з незнайомим хлопцем з приводу продажу автомобіля. Потім ОСОБА_32 та незнайомий хлопець продали автомобіль ОСОБА_19 за 1000 доларів США, давши розписку. Зазначений свідок підтвердив, що ОСОБА_32 не один продавав автомобіль, а з невідомим хлопцем. При співставленні показів даного свідка з показами ОСОБА_16 вбачається, що даний автомобіль продавали ОСОБА_32 та ОСОБА_28 і саме вони при продажі приймали більш активну участь.

ОСОБА_18 показав суду, що ОСОБА_16 по телефону попросив його на евакуаторі в березні привезти автомобіль з вул. Київської. Він погодився. Приїхавши на вул. Київську, біля “Автоцентру” він побачив автомобіль ”Фольксваген” червоного кольору. Біля нього знаходилося двоє невідомих йому чоловіків. Знявши колеса вони відбили тормозні колодки і притягнули автомобіль на вул. Промислову в м. Житомирі, де з ним розрахувалися і він поїхав.

Даний свідок також підтвердив, що не один ОСОБА_32 заволодівав автомобілем ОСОБА_15.

ОСОБА_42, який показав, що дійсно у ОСОБА_15 була машина “Фольксваген” червоного кольору, яку він здав на ремонт в “Автоцентр” на вул. Київській. Потім ОСОБА_15 посварився з директором автоцентру і машина була виставлена на вул. Київську. Там дуже довго стояла. Проїжджаючи повз неї на роботу він бачив, що машину потроху розукомплектовували. Потім він побачив, що вона зникла.

ОСОБА_43, який показав, що у нього є автомобіль-евакуатор, яким також користується і ОСОБА_18. Допомагали ОСОБА_18 транспортувати автомобіль “Фольксваген” червоного кольору з вул. Київської в район Силікатного заводу двоє чоловіків, яких він не знає. Це йому відомо зі слів ОСОБА_18.

Проаналізувавши покази свідків, які дали пояснення з приводу незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_15, суд приходить до переконання, що участь в цих злочинних діях приймали всі троє підсудних. На це конкретно вказали свідки ОСОБА_16, покази якого були оголошені в суді, ОСОБА_19, ОСОБА_40.

Не заперечив проти своєї участі при проведенні зведення віч-на-віч і ОСОБА_13, вказавши, що можливо він і був разом з ОСОБА_28 та ОСОБА_32, коли останній відбуксирував автомобіль ”Фольксваген” до ОСОБА_16.

Крім показів, вказаних свідків, вина ОСОБА_32, ОСОБА_13 та ОСОБА_28 у протиправному заволодінні автомобілем ОСОБА_15 підтверджується і наступними доказами, дослідженими в суді:

- протоколами пред'явлення для впізнання фотознімків ОСОБА_32, згідно з якими свідки ОСОБА_44, ОСОБА_19, ОСОБА_41, ОСОБА_18 впізнали його як особу, яка транспортувала червоний “Фольксваген” з вул. Київської до силікатного заводу, та продавала даний автомобіль (а.с.74, 75, 85, 97 т.1);

- висновком почеркознавчої експертизи № 885 від 31.05.06 р., згідно з яким розписка від імені ОСОБА_38 про продаж автомобіля ОСОБА_19 виконана саме ОСОБА_32, та самим речовим доказом розпискою (а.с.80-81 т.1, а.с.59 т.1);

- протоколом огляду місця події від 15.03.06 р., згідно з яким було виявлено, оглянуто корпус автомобіля “Фольксваген-транспортер” д/н НОМЕР_1 червоного кольору та довідкою ОРЕВ в ДАІ згідно з якою даний автомобіль належить ОСОБА_15 (а.с.19, 38 т.1);

- випискою з табелю обліку використання робочого часу за березень ІНФОРМАЦІЯ_5 р., згідно з якою ОСОБА_13 19.03.05 р. працював у нічний час з 20-ї години до 8-ї години ранку наступного дня, якою спростовується посилання ОСОБА_13 в суді з того приводу, що коли ОСОБА_32 викрадав автомобіль ОСОБА_15, він не міг бути разом з ним, бо працював (а.с.307 т.3).

Постановою державного обвинувача від 12.05.09 р. по епізоду заволодіння ОСОБА_32, ОСОБА_13 та ОСОБА_28 автомобілем ОСОБА_15 змінене обвинувачення з ч. 3 ст. 289 на ч.2 ст. 289 КК України. Дане змінене обвинувачення не підтримали сам потерпілий по даному епізоду ОСОБА_15 та потерпілий по іншому епізоду, який не стосується даних дій, ОСОБА_7, які підтримали обвинувачення первинне, зазначене в обвинувальному висновку.

Однак, суд, знаходить змінене обвинувачення по епізоду заволодіння транспортним засобом ОСОБА_15 обгрунтованим з наступних підстав.

Органом досудового слідства встановлено вартість викраденого автомобіля тільки з слів потерпілого ОСОБА_15, без проведення експертизи.

Досудовим слідством не здобуто будь-яких доказів на підтвердження вартості автомобіля, яку зазначив сам потерпілий.

Під час розгляду справи судом, повторно, були допитані в судовому засіданні всі свідки, які бачили автомобіль під час його незаконного заволодіння, продажу, покупець автомобіля, на предмет наявності в автомобілі певних вузлів та агрегатів, стану автомобіля.

Крім того суд враховує покази свідків і потерпілого щодо того, що автомобіль більше 2-х років знаходився бездоглядно на вул. Київській. Поступово розукомплектовувався сторонніми людьми, про що посвідчили свідки, підлягав впливу зовнішнього середовища.

З'ясувавши фактичний стан автомобіля на момент його заволодіння підсудними, судом було призначено авто-товарознавчу експертизу на предмет фактичної вартості автомобіля з врахуванням його укомплектованості та стану на момент незаконного заволодіння ним.

Згідно висновку експерта № 18 від 19.01.09 р. вартість автомобіля становила 17 тис. 796 грн. 35 коп., а не 34 тис. 450 грн., яку вказав потерпілий ОСОБА_15 і яка вказана в обвинувальному висновку.

У зв'язку з суттєвою знижкою вартості автомобіля, прокурором було змінено обвинувачення з перекваліфікацією дій підсудних з ч. 3 на ч. 2 ст. 289 КК України, що знайшло своє обгрунтування та свою доведеність в судовому засіданні, а підтримка потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_7 первинного обвинувачення суперечить показам свідків, підсудних, які описали детально стан автомобіля на момент його незаконного заволодіння та висновку вказаної експертизи.

Беручи до уваги визнання вини підсудними по епізоду вимагання грошей у потерпілого ОСОБА_7 та незаконного заволодіння його автомобілем, їх вина, крім проаналізованих показів потерпілих, повністю підтверджується слідуючими доказами, дослідженими судом.

Показами свідків:

ОСОБА_45, яка суду показала, що в середині березня ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_7 знімав у них квартиру. Вона знала, що ОСОБА_7 скоїв ДТП, потерпілим по якій є ОСОБА_20. Через деякий час ОСОБА_7 повідомив, що віддав ОСОБА_20 за ремонт автомобіля через якихось людей 600 доларів США. Що дані чоловіки забрали його з роботи, погрожували йому та його членам сім'ї розправою. Потім ОСОБА_7, переживаючи за своє здоров'я, через свого знайомого ОСОБА_38, передав цим трьом чоловікам ще гроші, знявши їх з банкомата, та змушений був в якості гарантії віддати цим трьом чоловікам свій автомобіль з документами. Залишилося віддати ще 400 доларів США.

Через декілька днів в 22 години до її хати зайшли підсудні та спитали ОСОБА_7. Його не було вдома. Вони погрожували йому по телефону.

Наступного дня в 21 годині вони знову приїхали до її хати та викликали ОСОБА_7 в коридор. Через щілину вона бачила, що один з цих трьох погрожував ОСОБА_7 сокирою, яку потім встромив в підлогу. ОСОБА_7 був дуже наляканий. Вони дали йому ще декілька днів, щоб він віддав їм 400 доларів США. ОСОБА_7 взяв гроші в борг і пізніше віддав підсудним.

ОСОБА_46, який показав, що в березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. до нього додому приїхали підсудні і запропонували купити автомобіль «ВАЗ 2102» за 400 доларів США. Так як він ремонтував автомобілі, то він погодився, однак просив оглянути автомобіль.

Тоді він з підсудними, сівши в їх автомобіль, поїхали в с. Сліпчиці, Черняхівського району до цеху обробки каменю. Там його підсудні попросили викликати з цеху ОСОБА_7, що він і зробив. Коли прийшов ОСОБА_7, його посадили в машину, а його ОСОБА_46 попросили погуляти. Що було в машині йому не відомо.

Потім його запросили в машину і всі разом поїхали дивитися “ВАЗ”. Він оглянув автомобіль і погодився купити його за 400 доларів США. Потім цей автомобіль зачепили до машини ОСОБА_28 і відбуксирували до ОСОБА_25, який проживає на сусідній вул. в с. Сліпчиці. Потім ОСОБА_7 по телефону просив у свого знайомого росіянина дати йому в борг гроші, на що той погодився. ОСОБА_32, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 поїхали за грошима в смт. Черняхів, а він ОСОБА_46 пішов додому. Через деякий час в м. Житомирі він віддав ОСОБА_32, ОСОБА_28 та ОСОБА_13 400 доларів США за придбаний автомобіль, а ОСОБА_32 віддав йому техпаспорт. Придбаний автомобіль він відремонтував і потім продав.

ОСОБА_47 який показав, що його знайомий ОСОБА_7 в березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. просив дати йому в борг гроші. В зв'язку з тим, що в нього - ОСОБА_47 грошей не було, він попросив у свого знайомого, який живе в Росії - ОСОБА_24, допомогти ОСОБА_7, на що останній погодився.

Приїхавши з ОСОБА_24 в с. Сліпчиці до ОСОБА_7 вони побачили біля нього трьох невідомих хлопців. Зараз вони сидять на лаві підсудних. ОСОБА_7 повідомив йому, що ці хлопці вимагають у нього, за ремонт автомобіля ОСОБА_20 гроші, інакше погрожують відрубати пальці на руках. Тоді він з ОСОБА_24 та ще з невідомим хлопцем поїхали в смт. Черняхів, де з банкомату ОСОБА_24 зняв гроші еквівалентно 600 доларів США і віддав одному з цих хлопців.

Через деякий час йому стало відомо з слів ОСОБА_7, що він змушений був цим трьом хлопцям віддати ще 400 доларів США та свій автомобіль. Було видно, що ОСОБА_7 боїться вимагачів. Потім ОСОБА_20 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_7 грошей за ремонт свого автомобіля і йому, як з'ясувалося, нічого не відомо про вимагання на його користь грошей підсудними.

ОСОБА_20, який повідомив суду, що дійсно в ІНФОРМАЦІЯ_5 р. він попав в ДТП, винним в якій був ОСОБА_7 і внаслідок якої пошкоджено його ОСОБА_20 автомобіль. ОСОБА_7 погодився сплатити йому гроші за ремонт автомобіля. Через декілька днів він дізнався від ОСОБА_7, що через його - ОСОБА_20 знайомих він передав йому 600 доларів США, що ОСОБА_20 заперечив, та віддав свій автомобіль. ОСОБА_20 показав суду, що нікого не вповноважував брати гроші за ремонт автомобіля у ОСОБА_7, а підсудних бачить вперше.

ОСОБА_48 суду показала, що дійсно в ІНФОРМАЦІЯ_5 р. навесні ОСОБА_7 пошкодив автомобіль її чоловіка. Її чоловік не просив ні в кого брати гроші за ремонт автомобіля у ОСОБА_7.

Через деякий час до них додому прийшов ОСОБА_7 та повідомив, що віддав представникам її чоловіка гроші за ремонт автомобіля та свій автомобіль, що чоловік категорично заперечив, пояснивши, що нікому не доручав вчинення вказаних дій.

ОСОБА_25, який показав, що навесні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_46 попросив поставити у нього на подвір'ї автомобіль “Жигулі”, вказавши, що цей автомобіль зіткнувся з автомобілем ОСОБА_20 і він його придбав та буде його ремонтувати. Автомобіль стояв у нього в дворі біля 2-3 місяців. Потім ОСОБА_21 його забрав. Підтвердив оголошені в судовому засіданні покази, дані на досудовому слідстві на а.с.199 т. 2, та зазначив, що цей автомобіль якісь троє хлопців забрали у ОСОБА_7.

ОСОБА_49, яка показала суду, що в березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. до неї приходила донька ОСОБА_7 заплакана та повідомила, що з батька троє невідомих людей вимагають гроші за ремонт автомобіля ОСОБА_20 та забрали у батька машину. При цьому вони погрожували йому розправою, хотіли відрубати пальці на руці сокирою. До цього батько віддав їм 600 доларів США та автомобіль, але вони ще вимагали 400 доларів. Як потім з'ясувалося, ці троє чоловіків ОСОБА_20 гроші не віддали.

ОСОБА_50, який суду показав, що в березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. його працівник ОСОБА_7 попросився відлучитися на певний час. Він погодився. Він побачив, що ОСОБА_7 забрала якась біла машина. Повернувшись до роботи після обіду, ОСОБА_7 був дуже схвильований. Під вечір ОСОБА_7 взяв в борг у нього 1000 грн. і пояснив, що ці гроші треба віддати за ремонт автомобіля ОСОБА_20 і що він вже за це віддав свій автомобіль. Крім того, ОСОБА_7 повідомив, що вже взяв в борг гроші у свого знайомого.

ОСОБА_22 суду показала, що навесні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_7 поставив у неї в дворі свою машину, якою розбив автомобіль ОСОБА_20. Через деякий час до неї приїхав ОСОБА_46 з якимись трьома хлопцями та хотіли забрати машину ОСОБА_7. Вона відмовила. Пізніше вони приїхали з ОСОБА_7 та забрали його автомобіль. Автомобіль він віддав щоб розрахуватись з ОСОБА_48 за пошкодження його автомобіля. Однак ОСОБА_48 гроші не отримав, як і автомобіля ОСОБА_7.

ОСОБА_51, яка підтвердила, що весною ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_7 пошкодив автомобіль ОСОБА_20 і брав у неї гроші в сумі 1000 грн. для того, щоб віддати ОСОБА_20. За це він також віддав свій власний автомобіль.

ОСОБА_52, який суду показав, що навесні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ввечері до хати його сестри ОСОБА_45, у якої проживав ОСОБА_7, зайшли незнайомі троє хлопців та викликали ОСОБА_7. З ним вони у веранді розмовляли біля години та вимагали в нього гроші за ремонт автомобіля ОСОБА_20. При цьому вони погрожували йому сокирою відрубати пальці. Це повідомив їм ОСОБА_7. З слів останнього пізніше йому стало відомо, що цим незнайомим хлопцям він віддав 600, а потім ще 400 доларів США та свій автомобіль, бо боявся їх, ці гроші ОСОБА_20 ніхто не передавав.

Письмовими доказами, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні:

- протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання свідку ОСОБА_45 та потерпілому ОСОБА_7, згідно з яким вони впізнали ОСОБА_32, як особу, яка разом з іншими двома хлопцями вимагала з погрозами гроші у ОСОБА_7 та з ними ж заволоділа автомобілем ОСОБА_7 (а.с.167, 169 т.2).

- протоколом пред'явлення для впізнання потерпілому ОСОБА_7 фотознімків, серед яких він впізнав ОСОБА_28, як особу, яка разом з ОСОБА_32 та ще одним чоловіком вимагала у нього гроші та заволоділа його автомобілем (а.с.171 т.2);

- аналогічним протоколом впізнання ОСОБА_7 ОСОБА_13 (а.с. 193 т.2);

- протоколами пред'явлення для впізнання фотознімків свідку ОСОБА_46, на яких він впізнав ОСОБА_13, ОСОБА_28 та ОСОБА_32, як осіб, які забирали гроші у ОСОБА_7, а потім його автомобіль ( т. 3 а.с.26,141);

- протоколами зведення віч-на-віч між ОСОБА_46, ОСОБА_13, ОСОБА_28, якими ОСОБА_46 ствердив, що саме ОСОБА_28, ОСОБА_32 та ОСОБА_13 продали йому навесні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. автомобіль “ВАЗ 2102” (а.с. 30, 60, т.3);

- протоколами зведення віч-на-віч між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 і ОСОБА_32, в яких ОСОБА_7 підтвердив, що саме ОСОБА_28, ОСОБА_32 та ОСОБА_13 вимагали весною ІНФОРМАЦІЯ_5 р. у нього гроші, буцімто на ремонт автомобіля ОСОБА_20, та забрали в нього його автомобіль, погрожуючи насильством (т.3 а.с.251, 256);

- адміністративною постановою № 3-624/05, якою встановлено винність ОСОБА_7 в ДТП, потерпілим у якому є ОСОБА_20, якою стверджується, що саме за дане ДТП підсудні вимагали гроші у ОСОБА_7 та забрали його автомобіль (т.3 а.с.90,98,99);

- випискою з табелю обліку робочого часу ОСОБА_13, з якого вбачається, що він працював з 20 години вечора до 8 години ранку, а тому мав можливість приймати участь у вчиненні даного злочину в денний час (т.3 а.с.307);

довідкою про курс долара США (т.2 ас.206);

позовною заявою ОСОБА_20, поданою до суду про стягнення з ОСОБА_7 коштів на ремонт автомобіля (т.2 а.с114).

По епізоду вимагання грошей у ОСОБА_8, хуліганських дій та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_31

Свідок ОСОБА_53 суду показала, що 24.03.05 р. десь в 21 годині чоловік ОСОБА_27 прийшов додому у збудженому стані, а одежа була вся мокра. Він попросив приготувати ванну щоб зігрітися, бо замерз. Чоловік розповів, що він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_31 пішли до ОСОБА_8 вечеряти. До будинку ОСОБА_8 під'їхала машина, з якої вийшло троє чоловіків і почали бійку, внаслідок якої всі були побиті, а його загнали в річку.

Свідок ОСОБА_54 суду показала, що її сестра ОСОБА_27 до лютого ІНФОРМАЦІЯ_5 р. працювала завфермою у ОСОБА_8. Він її неодноразово ображав та пригнічував, а потім звільнив. На початку ІНФОРМАЦІЯ_5 р. вона поскаржилася ОСОБА_28, що ОСОБА_8 звільнив з роботи та ображав її сестру ОСОБА_27 і попросила захисту. Про те, що ОСОБА_8 ображає ОСОБА_27 знав і ОСОБА_34. Потім вона дізналася, що ОСОБА_8 побили. Коли хлопці розібралися з ОСОБА_8, то він знову почав погрожувати їй та сестрі ОСОБА_27

Свідок ОСОБА_27 суду показала, що дійсно до лютого ІНФОРМАЦІЯ_5 р. вона працювала завфермою, де головою був ОСОБА_8. Відносини не склалися. ОСОБА_8 її не раз ображав і один раз вдарив в живіт. Тоді вона була змушена звільнитися з роботи. Про це вона розповідала своїй сестрі ОСОБА_54. Вона ОСОБА_27 нікого не просила покарати ОСОБА_8. Пізніше вона дізналася, що якісь хлопці побили ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_27 і ОСОБА_31 за те, що ОСОБА_8 так поступив з нею. Крім того, невідомі хлопці вимагали у ОСОБА_8 гроші. Це вона дізналася від односельців.

Свідок ОСОБА_55 суду показав, що 22.03.05 р. після обіду він працював в СТОВ “Надія” біля першої ферми. До першої ферми підійшов чоловік і став шукати ОСОБА_8. Підійшов ОСОБА_8 і з цим чоловіком пішов до автомобіля, який стояв неподалік. Автомобіль з ОСОБА_8 від'їхав. Через 10-15 хвилин ОСОБА_8 повернувся на ферму накульгуючи і повідомив, що його побили троє чоловіків, які були в автомобілі за те, що він звільнив ОСОБА_27.

Свідок ОСОБА_56, який суду показав, що 24.03.05 р. біля 21 години він встановлював антену на даху свого будинку, який навпроти будинку ОСОБА_8 на вул. Щорса в смт. Головино. На подвір'я зайшов якийсь чоловік, який вийшов з машини, яка під'їхала до будинку ОСОБА_8, і став балакати з ОСОБА_8. Потім з машини вийшло ще двоє хлопців і у одного в руках він помітив палицю. В подвір'я до ОСОБА_8 зайшли ОСОБА_9 і ОСОБА_31, які в цей час були біля криниці. Зразу ж почалася бійка. Він почув крики і удари.

Після оголошення показів даного свідка, які він дав (т.1 а.с.264) він їх підтвердив, однак наполіг на тому, що палку він помітив тільки у одного з нападавших. Коли він зліз з даху щоб захистити односельців, то ці троє хлопців вже поїхали. ОСОБА_31 і ОСОБА_9 лежали на землі без свідомості.

Потім машина з цими трьома нападниками повернулася і він чув як з неї кричали - “заряджай і стріляй ”. Машина поїхала, а односельців забрала швидка допомога. ОСОБА_8, ОСОБА_9 повернулися, а ОСОБА_31 ще довго лежав в лікарні.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_57, який перебуває в місцях позбавлення волі і неявка його до суду визнана поважною (т.1 а.с.265). На досудовому слідстві свідок ОСОБА_57 показав, що 22.03.05 р. біля 16 години він працював на фермі СТОВ “Надія”. В цей час підійшов якийсь чоловік та почав шукати ОСОБА_8. Знайшовши, вони разом пішли до білого автомобіля, який під'їхав до ферми. Після того, як ОСОБА_8 повернувся, він повідомив, що йому гумовим молотком троє невідомих в автомобілі побили ноги. Після цього автомобіль поїхав. 25.03.05 р. він дізнався від односельців, що ці невідомі троє хлопців, в подвір'ї ОСОБА_8 побили його, ОСОБА_9, ОСОБА_31.

Свідок ОСОБА_58 суду показала, що 22.03.05 р. ОСОБА_8 їй повідомив, що до нього на ферму приїжджали на білому бусі троє чоловіків, які розбиралися з ним з приводу звільнення ОСОБА_27. При цьому вони вимагали у нього гроші та побили ноги молотком, погрожуючи ножем та спалити будинок, якщо він гроші не віддасть.

На другий день до її хати приїжджав білий автомобіль і двоє хлопців питали ОСОБА_8, якого в хаті не було.

24.03.05 р. прийшовши з роботи ОСОБА_8 попросив приготувати вечерю, бо вечеряти прийдуть ще хлопці, а сам вийшов на вулицю. В цей час під'їхав біли автомобіль і вона почула крики та гупання ударів. Почалася бійка. Вона злякалася, а тому на вулицю не виходила. Викликала міліцію. Коли все стихло і вона вийшла з хати, то побачила непритомного, лежачого ОСОБА_31 й побитих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у зв'язку з чим викликала швидку допомогу. ОСОБА_8 їй розказував, що таким чином ці троє хлопців вимагають в нього гроші.

Свідок ОСОБА_59 суду показала, що ОСОБА_8 дійсно сварився з ОСОБА_27. Більше нічого не пам'ятає, бо пройшло багато часу. Судом постановлено оголосити її покази, дані на досудовому слідстві (т.1 а.с.297), які вона підтвердила в суді, а саме те, що 22.03.05 р. троє невідомих хлопців вимагали у ОСОБА_8 гроші та поновлення ОСОБА_27 на роботі, а їм в якості компенсації заплатити 1500 доларів США. Він їм гроші не заплатив. Тоді 24.03.05 ці троє хлопців знову вимагали в нього гроші на його подвір'ї, а коли туди пришли ОСОБА_9 і ОСОБА_31 , то ці троє всіх побили. Це їй відомо з слів ОСОБА_8.

Оголошеними в судовому засіданні показами ОСОБА_60, який загинув (т.1 а.с.311, т.2 а.с.81) який на досудовому слідстві показав, що з 24.03.05 р. по 4.04.05 р. він знаходився на лікуванні в Черняхівській ЦРЛ. 25.03.05 р. до палати, де він лежав, зайшов ОСОБА_8 і розповів йому про те, що в нього вимагають гроші та вчинили бійку троє чоловіків. Двох з них він бачив напередодні з ним ОСОБА_60. ОСОБА_8 почав у нього розпитувати про чоловіків і він зрозумів, що то були ОСОБА_28 та ОСОБА_32.

Свідок ОСОБА_34 суду показав, що йому відомо, що ОСОБА_8 ображав ОСОБА_54 та ОСОБА_27. Коли до нього - ОСОБА_61 приїжджали ОСОБА_28, ОСОБА_32 та ОСОБА_13, вони робили замовлення на виготовлення пам'ятників з каменю. Після цього іноді випивали в кафе “Голівуд”, де працює ОСОБА_54, яка спілкувалася з ними. Пізніше він дізнався, що побили ОСОБА_8, ОСОБА_31, ОСОБА_9. Він особисто нікому замовлення щоб розібратися з ОСОБА_8 не давав.

Свідок ОСОБА_62 суду показав, що 24.03.05 р. біля 20 годин на будинок ОСОБА_56 він допомагав встановлювати антену, що по вул. Щорса в смт. Головино. До хати ОСОБА_8, яка знаходиться навпроти, пікала біла машина, з якої вийшло троє хлопців. Впізнати не зможе, бо було темно. Почалася бійка та крики. По звуку було чути, що били палками. Саму бійку він не бачив. Після того, як все стихло і машина поїхала, його закликав в подвіря ОСОБА_8. На подвірї він побачив побитих ОСОБА_8, Ковальвоа, а ОСОБА_31 лежав без свідомості. У когось було ножове поранення.

Підтвердив оголошені в звязку з розбіжністю свої покази, дані на досудовому слідстві в т.2 а.с.91, уточнивши, що палиць він не бачив, однак удари були характерними для ударів палкою.

Після того, як після бійки машина знову повернулась до двору ОСОБА_8, він дійсно чув, що хтось з нападників кричав, щоб стріляли по ним потерпілим.

Свідок ОСОБА_63 показав, що в березні ІНФОРМАЦІЯ_5 р. до їхньої ферми приїжджав білий автомобіль. Якийсь чоловік покликав до автомобіля ОСОБА_8. Він пішов, а коли повернувся, то кульгав і в нього був синяк на обличчі. ОСОБА_8 пояснив, що з нього вимагають гроші троє чоловіків в машині. Сказали віддати не пізніше 2-х тижнів. При цьому вони погрожували йому спалити хату.

Приблизно через тиждень, після роботи, він ОСОБА_63, ОСОБА_31, ОСОБА_9, ОСОБА_27 йшли до ОСОБА_8 повечеряти, бо він запросив. Він ОСОБА_63 пішов купувати до магазину цигарки, а коли повернувся, то побачив хлопців вже побитими. В той же день бачив ту ж саму білу машину в Головино, до якої викликали з ферми ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_64 суду показав, що 22.03.05 р. протягом дня він працював на фермі № 1 СТОВ «Надія». Коли він відлучився за соломою, по приїзду до ферми, працівники йому розповіли, що ОСОБА_8 закликали в білий автомобіль, де побили коліна молотком та вимагали гроші якісь троє невідомих хлопців.

Крім показів свідків, вина підсудних стверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом предявлення фотознімків для впізнання потерпілому ОСОБА_8, який впізнав ОСОБА_28, як особу, яка вимагала в нього гроші та вчинила бійку в його подвірї (а.с. 232 т.1);

- протоколом впізнання осіб ОСОБА_32 та ОСОБА_13 потерпілим ОСОБА_8, як тих, хто вимагав у нього гроші в машині та подвірї, та вчинивших бійку разом з ОСОБА_28 (т.2 а.с.296, т.3 а.с.137);

- протоколом впізнання ОСОБА_63 на фотознімку ОСОБА_32, як особи, яка на фермі шукала ОСОБА_8 та закликала його в машину (а.с.152 т.3);

- аналогічним протоколом, згідно з яким ОСОБА_57 також впізнав ОСОБА_32 (т.2 а.с.86);

- протоколом впізнання ОСОБА_8 гумового молотка, яким ОСОБА_28 наносив йому удари по ногах в автомобілі вимагаючи гроші (т.4 а.с.89);

- протоколом впізнання ОСОБА_8 ножа, який ОСОБА_32 приставив йому до горла в автомобілі, вимагаючи гроші ( т.4 а.с.90);

- висновком судово-медичної експертизи № 832 від 30.06.05, згідно з яким у ОСОБА_31 після нападу підсудних виявлено слідуючі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів на волосяній частині голови, перелом кісток склепіння черепа, гострі епідуральні, субдуральні та внутрішньо-мозкова гематома, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Виявлена закрита черепно-мозкова травма утворилася від дії твердого предмету (т.1 а.с.270-273);

- висновком судово-медичної експертизи № 532 від 21.04.05 р., згідно з якою у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосяної частини голови, 2-х саден на чолі, масивного синця в ділянці лівого вуха та скроні, синця в ділянці лівого надпліччя, синця на лівому плечі, синця в проекції лівої лопатки, синця в проекції лівої клубної кістки, 2-х синців на лівому стегні, які утворилися від дії тупих, твердих предметів з циліндричною контактуючою поверхнею, з обмеженою контактуючою поверхнею, що має ребро, можливо внаслідок нанесення не менше 10ти ударів руками, ногами, деревяною палицею, тощо.

Колото-різаної рани на лівій сідниці, яка утворилася від дії колючо-ріжучого предмета, виключено внаслідок нанесення удару клинком ножа.

Виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя (т.1. а.с. 249-250);

- висновком судово-медичної експертизи № 533 від 21.04.05 р., згідно з яким у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематом та петехіальних крововиливів на голові, синця на обличчі, синця на правому стегні, синця на лівому стегні, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоровя. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих, твердих предметів, що не залишили після себе характерних ознак, що дозволило б їх ідентифікувати, можливо внаслідок нанесення не менше 4-х ударів руками, ногами, деревяною палицею, гумовим молотком, тощо з обставин та в термін зазначений в постанові (т.1 а.с.252-253);

- висновком експертизи № 1759 від 18.10.06 р. з фототаблицею, згідно з яким виявлений та вилучений за місцем проживання ОСОБА_32 предмет є бітою для гри в бейсбол (т.3 а.с.227-228);

- висновком експертизи № 1882 від 17.11.06 р., згідно з яким виявлений та вилучений у ОСОБА_32 ніж є різновидом господарсько-побутових інструментів ножем складним, однопредметним з фіксатором, виготовлений заводським способом та не відноситься до категорії холодної зброї (т.3 а.с.246);

- висновком експертизи № 215 від 30.11.06 р., згідно з якою, на цеглині, вилученій з подвіря ОСОБА_8, виявлено кров людини з антигеном Н ізосерологічної системи АВО (т.3 а.с.348);

- протоколом обшуку від 05.01.06 р. згідно з яким за місцем проживання ОСОБА_28 виявлено та вилучено гумовий молоток (т.3 а.с.218);

- протоколом обшуку від 06.01.06р. та огляду місця пригоди, якими за місцем проживання ОСОБА_32 виявлено та вилучено бейсбольну біту та розкладний ніж (т.3 а.с.220-221);

- довідкою від 12.05.05р. Житомирської облікарні, згідно з якою ОСОБА_31 знаходився там на лікуванні у відділенні нейрохірургії з 25.03.05 р. по 29.04.05 р. 35 ліжкоднів (т.1 а.с.275);

- довідкою № 1285 від 23.11.06 р., згідно з якою ОСОБА_13 звертався за медичною допомогою до травмпункту ЦМЛ № 2 24.03.05 р. о 21 годині 55 хвилин і у нього виявлено ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана параорбітальної ділянки зліва, верхньої губи, що підтверджує факт активної участі ОСОБА_13 при вчиненні хуліганських дій у дворі ОСОБА_8 (т.3 а.с.315);

- випискою з табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_13, з якої вбачається, що 22 та 23.03.05р. він взагалі не працював, а 24.12.05 р. працював з 8 години до 20 години, а тому міг приймати участь в інкримінуємих йому діяннях (т.3 а.с.307);

- копією журналу прийому хворих, згідно з яким вбачається, що ОСОБА_31 та ОСОБА_9 були доставлені в Черняхівську лікарню 24.03.05 р. о 21 години 50 хвилин (т.4 а.с.92).

По епізоду вимагання грошей у ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_34 суду показав, що восени ІНФОРМАЦІЯ_5 р. між його сином ОСОБА_65 та двоюрідним братом ОСОБА_11 ОСОБА_66 виник конфлікт на дискотеці. Син приїхав до клубу на машині. Внаслідок конфлікту хтось розбив скло в автомобілі. Тоді до дискотеки приїхав ОСОБА_11 та забрав свого брата.

Через деякий час він ОСОБА_34 по справах зустрівся з ОСОБА_28 та ОСОБА_13 і розповів їм про конфлікт, попросивши забрати у ОСОБА_11 гроші 200 доларів США за ремонт розбитого скла. Хлопці погодилися.

Про те, що ОСОБА_28 та ОСОБА_13 стали вимагати гроші у ОСОБА_11 з погрозами розправитися і знищити його майно, йому ОСОБА_34 нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_67 суду показав, що він є сусідом ОСОБА_11. В грудні ІНФОРМАЦІЯ_5 року він бачив, що в машині ОСОБА_11 порізані колеса. ОСОБА_11 йому пояснив, що у нього вимагають гроші, та в звязку з тим, що він не погоджується на це, йому напевно і порізали колеса. ОСОБА_11 колеса змушений був поміняти.

Оголошеними в судовому засіданні показами ОСОБА_68, даними на досудовому слідстві, в звязку з визнанням причин неявки її до суду поважними згідно поданої заяви.

На досудовому слідстві ОСОБА_68 показала, що її чоловік їй розповідав, що в листопаді ІНФОРМАЦІЯ_5 р. на його роботу приїжджало двоє чоловіків, представившись «кришею» захисниками інтересів ОСОБА_34 Вони повідомили чоловіку, що його двоюрідний брат ОСОБА_66 образив сина ОСОБА_34 та розбив скло в його машині, а тому він ОСОБА_68 зобовязаний сплатити їм 200 доларів США, в якості відкупного. Крім того, вони сказали чоловікові, що тепер будуть вони вирішувати його проблеми, тобто «кришувати» його, за що він буде зобовязаний сплачувати їм по 200 доларів щомісячно. Коли чоловік відмовився їм платити, вони пригрозили розправитися з ним та знищити його майно. Чоловік сказав, що подумає.

15.11.ІНФОРМАЦІЯ_5 р. біля 20 години, біля їхнього будинку хтось порізав всі чотири колеса їхнього автомобіля, це, мабуть, були ці двоє чоловіків, які вимагали гроші.

Після цих подій чоловіка по телефону почав тероризувати один з цих двох, який назвався ОСОБА_64 та вимагати гроші, погрожуючи розправою над ним чи майном.

Пізніше повторно, якісь двоє чоловіків порізали колеса їхнього автомобіля. Чоловік вважав, що це роблять вимагачі.

Свідки ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73 направили до суду заяви про неможливість явки до суду та про підтвердження своїх показів, даних на досудовому слідстві. Судом постановлено визнати їх причини неявки до суду поважними та оголосити покази, дані на досудовому слідстві.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_74 показала, що 20.12.05 р. бачила біля свого підїзду автомобіль ОСОБА_68, у якого було порізано колеса. Хто це міг зробити вона не знає (т.3 а.с.131).

Свідок ОСОБА_69 показав, що продав ОСОБА_28 по дорученню автомобіль «ВАЗ 2115», а потім переоформлював повторно доручення. З цих показів вбачається, що саме на цьому автомобілі, який неодноразово бачили свідки, ОСОБА_28 та ОСОБА_13 пошкоджували майно ОСОБА_68 (т.3 а.с.204).

Свідок ОСОБА_73 показав, що 20.12.05 р. ОСОБА_11 повідомив, що йому в автомобілі порізали колеса та розбили скло. Підозрювані втікали на автомобілі «ВАЗ2115» однак наздогнати їх не змогли (т.2 а.с.266).

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_75 (т.2 а.с.271).

Свідок ОСОБА_76 показав, що 20.12.05 р. в 21 годині бачив біля будинку, де живе ОСОБА_11 двох невідомих людей. Особливої уваги на них не звернув, бо було темно. Наступного дня ОСОБА_11 повідомив, що йому розбили вікна в машині та порізали колеса (т.2 а.с. 268).

Свідок ОСОБА_72 показав, що в листопаді ІНФОРМАЦІЯ_5 р. ОСОБА_11 порізали колеса на автомобілі. Через деякий час колеса порізали повторно і побили вікна (т.2 а.с.259).

Свідок ОСОБА_71 показав, що в листопаді ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_11 порізали колеса в машині і він попросив привезти йому нові, що він і зробив. ОСОБА_11 казав, що здогадується хто це зробив. Пізніше йому знову порізали колеса та розбили скло та вікна в машині (т.2 а.с.248).

Свідок ОСОБА_70 показав, що в листопаді ІНФОРМАЦІЯ_5 р. його керівник ОСОБА_11 повідомив йому, що у нього вимагають гроші та погрожують розправою чи пошкодити майно. Він попросив бути уважним на чергуванні.

Через деякий час він ОСОБА_70, чергуючи на робочому місці двічі бачив, як до цеху приїжджали якісь люди на Жигулях 10 чи 15 моделі. Поїздивши кругом цеху машина відїжджала.

Потім він дізнався від ОСОБА_11, що йому двічі різали в автомобілі колеса (т.2 а.с.247).

Крім показів, вказаних свідків, вина ОСОБА_28 та ОСОБА_13 у вчиненні інкримінуємого їм діяння підтверджується письмовими доказами, дослідженим судом, а саме:

Протоколом впізнання ОСОБА_11 ОСОБА_13 та ОСОБА_28 на фотознімках як осіб, які вимагали в нього гроші (т.2 а.с.253,255).

Протоколом впізнання ОСОБА_11 ОСОБА_13, як особи, яка разом з ОСОБА_28 вимагала в нього гроші (т.2 а.с.297).

Аналогічним протоколом, згідно з яким потерпілий впізнав ОСОБА_28, як вимагача грошей (т.2 а.с.255).

Довідкою за № 6/4322 від 21.09.06 р., згідно з якою ОСОБА_69 є власником автомобіля «ВАЗ 21015» д/н НОМЕР_7.

Зважаючи на вищевказані докази та покази потерпілого ОСОБА_11, свідків, які саме цей автомобіль бачили в смт. Головино та біля місця роботи ОСОБА_11, саме цей автомобіль переслідували працівники міліції в дні, коли було порізано колеса на автомобілі ОСОБА_11 та пошкоджено його автомобіль, беручи до уваги покази ОСОБА_69 з того приводу, що саме на свій автомобіль він видав доручення ОСОБА_28, що знаходить підтвердженим той факт, що саме ОСОБА_28 та ОСОБА_13 вчинили відносно ОСОБА_11 інкримінуємі їм дії, тим більше, що в судових дебатах по всім епізодам, крім епізоду заволодіння автомобілем ОСОБА_15, вони себе визнали винними повністю.

Отримавши остаточно змінене обвинувачення постановою державного обвинувача від 02.07.09р., яке стосується незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_15 та причинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_76 ОСОБА_32 в подвірї у ОСОБА_8, потерпілі ОСОБА_15, ОСОБА_7 погодилися з ним, а потерпілий ОСОБА_11 не погодився, хоча не є потерпілим по зміненим обвинуваченням конкретних епізодів. Обвинувачення щодо вимагання майна у ОСОБА_11 не було змінене.

Заслухавши покази підсудних, потерпілих, свідків, дослідивши письмові докази та оглянувши речові, оцінюючи у сукупності їх, суд приходить до переконання, що вина підсудних у вчиненні ними:

ОСОБА_14 злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_15, і злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України вимагання передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим ОСОБА_7, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого ОСОБА_7,

злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України вимагання передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_8 та його близьких родичів, пошкодження та знищення майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України хуліганські дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, повязаними з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії, із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України умисні дії, які виразилися у вимаганні передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим ОСОБА_11 та його близькими родичами, пошкодження та знищення майна, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб д о в е д е н о ю п о в н і с т ю;

ОСОБА_13 злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненим повторно за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_15,

злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_7, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого ОСОБА_7,

злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України вимагання передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_8 та відносно його близьких родичів, пошкодження та знищення майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України хуліганські дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, повязаними з опором громадянину, який припиняє хуліганські дії, із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_11 та його близькими родичами, пошкодження та знищення майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб

д о в е д е н о ю п о в н і с т ю;

ОСОБА_12 злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненим повторно за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_15,

злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_7, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого ОСОБА_7,

злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України вимагання передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим ОСОБА_8 та його близькими родичами, пошкодження та знищення майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України хуліганські дії, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, особою, раніше судимою за хуліганство, повязані з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії, із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень,

злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України заподіяння потерпілому ОСОБА_31 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння -

д о в е д е н о ю п о в н і с т ю.

Обираючи міру покарання кожному з підсудних, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особи підсудних, їх ставлення до вчиненого, наслідки, які настали та обставини, які помякшують та обтяжують покарання.

Підсудними ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вчинені тяжкі злочини ст. 12 КК України.

Всі підсудні раніше судимі.

Підсудні ОСОБА_13 (т.4 а.с.298, 299), ОСОБА_14 (т.4 а.с.266) за місцем роботи характеризуються позитивно, ОСОБА_12 (т.4 а.с.200) за місцем відбування покарання також характеризується позитивно. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_13 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи третьої категорії (т.4 а.с.281), має незадовільний стан здоровя та потребує постійного нагляду таракального хірурга (т.4 а.с.297, т.5 а.с.187-190).

На утриманні у ОСОБА_13 знаходиться малолітній син ОСОБА_77, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, який є постраждалим від Чорнобильської катастрофи та інвалідом внаслідок аварії на ЧАЕС (т.4 а.с.300).

На утриманні у підсудного ОСОБА_14 також знаходиться двоє дітей, а донька ОСОБА_82 ІНФОРМАЦІЯ_5 р. народження має вади здоровя (т.5 а.с.182-184).

Крім того, суд враховує, що внаслідок дій підсудних потерпілий ОСОБА_31 став інвалідом, що є тяжкими наслідками.

Обираючи міру покарання підсудним та не погоджуючись з думкою прокурора в частині обставин, які помякшують покарання підсудним, суд не знаходить таких по справі, виходячи з наступного.

Протягом всього досудового слідства підсудні себе винними по ікримінуємим злочинам в повному обсязі не визнавали.

Протягом судового слідства, зазначивши в початковій, підготовчій його частині по деяким епізодам, фактично, як випливає з їх показів, винними себе не визнали.

Тільки в кінці судового слідства, судових дебатах та в останньому слові вказали, що винними себе визнають повністю, крім епізоду заволодіння транспортним засобом ОСОБА_15.

Аналогічна ситуація виникла з відшкодуванням потерпілим шкоди, яка відшкодована частково тільки в кінці судового слідства.

Згідно ст. 66 п.2, 1, ч.1 КК України суд може визнати обставиною, яка помякшує покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих злочином збитків.

З вищенаведених мотивів суд вважає, що підсудні визнали себе винними внаслідок обсягу доказів, які дослідив суд, які безспірно підтверджують їх вину. Внаслідок цих обставин вони і відшкодували шкоду частині потерпілих в самому кінці судового слідства.

Тому суд не знаходить в їх розкаянні щирості та сприяння розкриттю злочинів.

Щире каяття то є добровільне каяття, а не каяття під впливом і тиском доказів. Сприяння розкриттю злочинів взагалі судом не встановлене, це ж стосується добровільності відшкодування шкоди.

Визнавши себе винними і частково відшкодувавши шкоду потерпілим, підсудні мали мету, у чому суд впевнився, помякшити покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудним ОСОБА_12, ОСОБА_77 та Колопельника суд визнає рецидив злочинів ст. 67 КК України.

Обираючи покарання підсудним за ст. 289 ч.2 КК України , суд застосовує вимоги ст. 5, 4 КК України, так як дії, передбачені ч.2 ст. 289 КК України з ІНФОРМАЦІЯ_5 р. часу вчинення злочину, по день винесення вироку 2009 р. зазнали декриміналізації, у звязку з чим міра покарання зменшилася, тому суд застосовує цей закон в редакції від 15.04.08 р.

Зважаючи на вищевикладене, зухвалість, тяжкість вчинених злочинів, беручи до уваги, що підсудні раніше вчиняли злочини, судимість по яких не погашена, суд не знаходить підстав для застосування відносно підсудних при обранні міри покарання вимог ст. 75 КК України, так як при застосуванні даної статті не буде досягнута мета покарання перевиховання підсудних та їх, адекватного вчиненому, покарання, а тому покарання підсудним обирається санкцій інкримінуємих статтей у вигляді позбавлення волі.

Підсудним ОСОБА_14 та ОСОБА_77 обирається покарання остаточне за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого ст. 70 ч.1 КК України.

Підсудному ОСОБА_12 обирається покарання за сукупністю злочинів шляхом також поглинення більш суворим покаранням менш суворого. Крім того, за сукупністю вироків ст. 71 КК України, остаточно шляхом часткового приєднання покарання не відбутого за попереднім вироком.

Щодо цивільних позовів, заявлених потерпілими ОСОБА_9, ОСОБА_31, ОСОБА_7 то суд їх залишає без розгляду у звязку з тим, що до видалення суду в нарадчу кімнату вказані потерпілі подали заяви про добровільне задоволення їх позовних вимог підсудними, що особисто підтвердили в суді.

Щодо цивільного позову, заявленого ОСОБА_11 то суд його задовольняє повністю, виходячи з наступного :

Підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_77, яким інкримінується даний злочин, винними себе визнали повністю та визнали всі цивільні позови, заявлені по справі.

Їх вина у вчиненому повністю знайшла своє підтвердження в суді, а позов своє обґрунтування.

Стягнення по даному позову підлягає в солідарному порядку з ОСОБА_14 та ОСОБА_77.

Позов ОСОБА_7 в сумі 13 тисяч 700 грн. також знайшов своє підтвердження в суді, визнаний всіма трьома підсудними і підлягає з цих підстав задоволенню та стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_14, ОСОБА_77 та ОСОБА_12 .

Судові витрати підлягають стягненню з засуджених у звязку з доведенням їх вини по всім епізодам, де проводилися експертизи.

Речові докази: корпус автомобіля «Фольксавген-транспортер», автомобіль «Жигулі», сокира підлягають поверненню їх власникам;

Розписка від імені ОСОБА_38, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу повинні зберігатися при справі;

Цеглина, ніж, деревяна біта підлягають знищенню.

Витрати на лікування потерпілого ОСОБА_31 стягненню по даному вироку не підлягають за відсутністю позовної вимоги лікарняної установи чи прокурора (т.1 а.с.275).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 296 ч.4, 189 ч.2 КК України та обрати йому за цим законом слідуюче покарання:

- за ст. 289 ч.2 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією його майна:

- за ст. 296 ч.4 КК України 6 років позбавлення волі;

- за ст. 189 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі.

Остаточно за сукупністю злочинів із застосуванням ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_14 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією його майна.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч. 2, 296 ч.4, 189 ч.2 КК України та обрати йому за цим законом слідуюче покарання:

- за ст. 289 ч.2 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією його майна:

- за ст. 296 ч.4 КК України 5 років позбавлення волі;

- за ст. 189 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі.

Остаточно за сукупністю злочинів із застосуванням ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_13 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією його майна.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 296 ч.4, 189 ч.2, 121 ч.1 КК України та обрати йому за цим законом слідуюче покарання:

- за ст. 289 ч.2 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією його майна:

- за ст. 296 ч.4 КК України 6 років позбавлення волі;

- за ст. 189 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі;

- за ст. 121 ч.1 КК України 6 років позбавлення волі.

За сукупністю злочинів із застосуванням вимог ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією його майна.

Згідно ст. 71 КК України частково приєднати до даного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком ОСОБА_78 районного суду Житомирської області від 3 вересня 2001 року та остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_12 обрати покарання у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією його майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_14, ОСОБА_13 змінити з застави на взяття під варту, взявши під варту в залі суду до вступу вироку в законну силу.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою.

В звязку з зміною міри запобіжного заходу підсудним ОСОБА_14 та ОСОБА_13 та обрання їм вироком міри покарання у вигляді позбавлення волі застава підлягає поверненню заставодавцям після виконання вироку в частині взяття зазначених засуджених під варту в залі суду та вступу вироку в законну силу. Застава підлягає поверненню застводавцеві ОСОБА_4 (т.5 а.с.191).

Час відбування ОСОБА_12 покарання за даним вироком рахувати з моменту обрання йому в якості міри запобіжного заходу утримання під вартою згідно постанови суду від 05.09.06 р., який йому обрано з 05.09.06 р. (т.1 а.с.201).

В час відбутого покарання зарахувати 3 дні затримання ОСОБА_12 в якості підозрюваного з 15.12.05 р. по 18.12.05 р. згідно протоколу начальника слідчого відділення Черняхівського РВ Житомирської обл. про затримання від 15.12.05 (т.1 а.с.332) та постанови від 18.12.05 р. про звільнення ОСОБА_12 (т.1 а.с.339).

Час відбування покарання ОСОБА_14 за даним вироком рахувати з моменту взяття під варту в залі суду 09.11.2009 р.

В час відбутого покарання зарахувати час затримання ОСОБА_14 в якості підозрюваного: - з 13 травня 2005 р. по 16 травня 2005 р. (т.1 а.с.283, 302);

- з 8 вересня 2006 р. по 11 вересня 2006 р. (т.3 а.с.5,38) та час перебування ОСОБА_14 під вартою в якості міри запобіжного заходу з 11.09.06 р. (т.3 а.с.38) по 24 травня 2007 р., коли постановою суду від 24 травня 2007 р. утримання під вартою було змінено на заставу.

Час відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з моменту взяття під варту в залі суду 9.11.2009 р.

В час відбування покарання зарахувати ОСОБА_13 час його затримання в якості підозрюваного з 8 вересня 2006 року по 11 вересня 2006 року та час перебування його під вартою в якості міри запобіжного заходу з 11.09.06 р. по час зміни судом утримання під вартою на заставу 24 травня 2007 року.

Цивільний позов, заявлений та підтриманий в судовому засіданні ОСОБА_79 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 солідарно на користь ОСОБА_11 заподіяну йому злочином матеріальну шкоду в сумі вісім тисяч триста шістдесят гривень, моральну шкоду в сумі пять тисяч гривень, а всього 12 тисяч триста шістдесят гривень.

Стягнути з ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 солідарно на користь ОСОБА_7 тринадцять тисяч сімсот гривень шкоди, заподіяної злочином.

Судові витрати за проведення криміналістичних експертиз, а саме:

- 340 грн. за висновок № 889 від 31.03.06 р. (т.1 а.с. 82);

- 102 грн. за висновок № 1567 від 30.09.06 р. (т.3 а.с.107);

- 117 грн. 69 коп. за висновок № 1701 від 06.11.06 р. (т.3. а.с.197);

- 117 грн, 69 коп. за висновок № 1703 від 13.12.06 р. (т.3 а.с.203);

- 78 грн. за висновок № 1759 від 18.10.06 р. (т.3 а.с.229);

- 78 грн. за висновок № 1760 від 18.10.06 (т.3 а.с.234);

- 117 грн. 67 коп. за висновок № 1882 від 17.11.06 (т.3 а.с.247).

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 на користь експертної установи НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601 на р/р 35229005000096, банк одержувача УДК в Житомирській області, МФО 811039 за експертні роботи в т.ч. ПДВ.

Речові докази: корпус кузова від автомобіля «Фольцваген-транспортер», який зберігається в ОСОБА_19, (т.4 а.с. 14-15) повернути ОСОБА_15.

Розписку ОСОБА_12 від імені ОСОБА_80 залишити при справі (т.1 а.с.59) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т.4 а.с.100-102).

Ніж складний, молоток гумовий, біта, які зберігаються в камері схову СУ УМВС (т 4 а.с. 100-102) знищити;

Сокиру, яка зберігається в камері схову СУУМВС повернути потерпілому ОСОБА_7 (т.4 а.с. 100-102);

Цеглину, яка зберігається в камері схову СУ УМВС знищити (т.3 а.с.337).

Автомобіль ВАЗ 21113 д/н НОМЕР_8, який зберігається у ОСОБА_67 повернути йому (т.2 а.с.265, 273).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, які знаходяться під вартою в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Суддя: (підпис) С.Ф.Васильчук

Копія: вірно

Суддя