Рішення № 11532998, 09.07.2010, Господарський суд Чернігівської області

09.07.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

06 липня 2010р. справа №14/78

За позовом: Закритого акціонерного товариства виробничо-торгова фірма „Сіверянка”,

вул.Малиновського,36, м.Чернігів, 14000

До відповідача: Позашкільний навчальний заклад „Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту” Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Україна”,

вул.Малиновського,59, м.Чернігів, 14020

Про стягнення 141101грн. 87коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 29.06.10р., 06.07.10р. - Боярченко С.Ю. представник дов.№1/1-1365 від 30.12.09р.

Від відповідача: 29.06.10р., 06.07.10р. - Паршуков В.С. директор

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 29.06.10р. по 06.07.10р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 107796,76грн. за поставлену теплову енергію згідно договору №60 від 05.10.06р., 2265,56грн. інфляції за період з 11.01.10р. по 31.03.10р., 501,98грн. три проценти річних за період з 11.01.10р. по 26.04.10р., 30537,57грн. пені за період з 11.01.10р. по 26.04.10р.

          У поданих письмових поясненнях від 25.05.10р. позивач повідомив про те, що направлене відповідачу під час опалювального періоду повідомлення №1/5 від 28.10.09р. про втрату чинності договору №60 від 05.10.06р. з 01.01.10р., суперечить умовам договору – п.9.6, оскільки договір може бути припинений за ініціативою постачальника лише в міжопалювальний період, а отже не має жодних юридичних наслідків. Окрім того, позивач вказує на те, що продовжував виконувати умови договору та постачати теплоенергію і воду, а відповідач продовжив приймати та оплачувати теплоенергію і воду відповідно до договору на постачання теплової енергії та гарячої води №60 від 05.10.06р., і таким чином сторони своїми діями підтвердили, що договір №60 від 05.10.06р. вважається дійсним.

          В додаткових поясненнях від 08.06.2010р. позивач зазначив, що не повідомляв відповідача про зміну тарифів на теплоносій, оскільки дана інформація друкується у засобах масової інформації і є загальнодоступною, та тариф діє з моменту його введення і відсутність письмового повідомлення про зміну тарифів не звільняє Споживача від сплати за отримані послуги теплопостачання та гарячої води.

          У поданому суду листі №2/528 від 02.06.2010р. позивач повідомив повне найменування відповідача по даній справі –Позашкільний навчальний заклад „Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту” Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Україна”.

У відзиві на позовну заяву №111 від 04.06.2010р. відповідач зазначив, що постачання теплової енергії здійснювалось згідно договору №60 від 25.10.2006р., опалювальна площа СДЮШОР (кімнати для дітей та тренерів, спортзал, кімнати гуртожитку, кімнати для адмінперсоналу та техпрацівників) складає 1840,24 метри квадратних, та відповідач не являється прибутковою організацією. Відповідач у відзиві вказує на те, що оплата за теплопостачання та інші комунальні послуги здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Чернігівське обласне відділення), які перераховуються на рахунок відповідача щомісячно відповідно до погодженого кошторису та на підставі укладеного договору, що у зв’язку з неприйняттям державного та обласного бюджетів на 2010р. фінансування СДЮШОР на І квартал здійснювалось в межах ІV кварталу 2009р. а саме 78,7 тис. грн. згідно тимчасового кошторису. Відповідач зазначив, що згідно рахунків ЗАТ ВТФ „Сіверянка” СДЮШОР мала сплатити 136873,55грн. У поданому відзиві відповідач визнає суму заборгованості –107796,76грн. перед позивачем та повідомляє про перерахування 04.06.2010р. на рахунок позивача 65090,18грн. після підписання 02.06.2010р. договору №89 «Про часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», відповідно до якого поновлено фінансування відповідача на квітень, травень 2010р. Відповідач просив прийняти рішення про сплату боргу у сумі 107796,76грн. згідно акту звірки без інших нарахувань.

          Представник відповідача в судовому засіданні 08.06.10р. надав копію довідки №3746 від 06.11.2006р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №104788, згідно яких повна назва відповідача - „Позашкільний навчальний заклад „Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту” Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Україна”, ідентифікаційний код 14218798, місцезнаходження 14020, м.Чернігів, вул.Малиновського,59). Представник відповідача також надав копію статуту Позашкільного навчального закладу „Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту” Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Україна, який затверджено Постановою Президії Чернігівської обласної ради фізкультурно-спортивного товариства „Україна” від 25.01.2006р. та зареєстровано 02.11.2006р., згідно п.1.1 якого скорочена назва відповідача - СДЮШОР. З огляду на викладене суд прийняв до уваги, що повне найменування відповідача відповідно до правоустановчих документів –є Позашкільний навчальний заклад „Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту” Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Україна”, а позивачем у позовній заяві наведено зміст абревіатури скороченої назви відповідача.

          Представник позивача в судовому засіданні 29.06.10р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що станом на 04.06.10р. відповідачем частково сплачено суму основного боргу в розмірі 65090,18грн., що в рахунках за теплову енергію, які виставлялися відповідачу помилково була включена компенсація послуг води та стоків і позивачем фактично відпущено теплової енергії на загальну суму 134361,24грн. Позивач у зв’язку з проведеною відповідачем частковою оплатою спожитої теплової енергії просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 41905,72грн., втрати від інфляції в сумі 2222,81грн., три проценти річних в сумі 501,12грн., пеню в сумі 30484,55грн., держмито в сумі 1411грн., 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Представник відповідача в судовому засіданні 29.06.10р. надав пояснення №122 від 29.06.10р., в якому зазначив, що борг перед позивачем виник у зв’язку з неприйняттям державного бюджету, фінансування дитячо-юнацької школи відновилося тільки з 02.06.10р. і це є факт дії обставин незалежних від зусиль школи, що на даний час на рахунок позивача перераховано 04.06.10р. - 65090,18грн., 25.06.10р. –25722,18грн., всього 90812,36грн. та просив суд прийняти рішення про сплату боргу в сумі 16894,40грн., який буде сплачений в липні 2010р. при умові перерахування коштів Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на рахунок школи.

          Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем через канцелярію суду подана заява від 01.07.10р., в якій зменшує позовні вимоги і посилаючись на те, що до рахунків за теплоенергію було помилково включена оплата за воду і стоки позивач визначає на момент звернення до суду з позовною заявою наступні розміри позовних вимог: заборгованість у сумі 105775,28грн., втрати від інфляції у сумі 2222,81грн., три проценти річних у сумі 501,12грн., пеню у сумі 30484,55грн., у зв’язку з проведенням відповідачем під час розгляду справи часткової оплати основного боргу за теплоенергію у сумі 89109,38грн. позивач просить припинити в цій частині провадження у справі, та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16665,90грн., втрати від інфляції в сумі 2222,81грн., 3% річних в сумі 501,12грн., пеню в сумі 30484,55грн. Окрім того, у поданій заяві позивач наводить детальний розрахунок вартості наданих послуг, розрахунок стягуваних сум з урахуванням проведених відповідачем часткових оплат. Суд прийняв подану позивачем заяву від 01.07.2010р.

          Представник позивача в судовому засіданні просив не розглядати та не брати до уваги раніше подану в судовому засіданні 29.06.10р. заяву про уточнення позовних вимог у зв’язку з поданням заяви від 01.07.2010р. про зменшення розміру позовних вимог.

          Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення №126 від 05.07.10р., в якому повідомив про направлення листа на ім’я директора Чернігівського обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Савича П.І. за №123 від 02.07.10р. з проханням перерахувати кошти на часткове фінансування ПНЗ «СДЮШОР з лижного спорту»на липень 2010р. Окрім того, відповідач просив врахувати, що дитячо-юнацька школа не є прибутковою організацією і фінансування дитячо-юнацької школи відновилося з 02.06.2010р., та згідно акту звірки розрахунків від 30.06.10р. між ЗАТ ВТФ «Сіверянка»та ПНЗ «СДЮШОР з лижного спорту»борг за теплоенергію становить 16665,90грн., який буде виплачено у липні 2010р. при умові перерахування коштів Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідач просив прийняти рішення про сплату боргу у сумі 16665,90грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Дослідивши подану позивачем заяву від 01.07.10р., суд дійшов висновку, що позивачем фактично зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення боргу на 2021,48грн., пені на 53,02грн., інфляції на 42,75грн., 3% річних на 0,86грн. Суд приймає зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на 2021,48грн., пені на 53,02грн., інфляції на 42,75грн., 3% річних на 0,86грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи прийняття судом заяви позивача від 01.07.2010р., в якій позивачем визначені остаточні позовні вимоги, суд задовольняє усне клопотання представника позивача щодо не проведення розгляду по суті раніше поданої заяви від 29.06.2010р. про уточнення позовних вимог.

Суд розглядає позовні вимоги з врахуванням поданої позивачем заяви від 01.07.10р.

          У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

05.10.2006 року між сторонами було укладено договір №60 на постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідно до п.1.1.-1.2 договору постачальник (позивач по справі) зобов’язується постачати споживачеві (відповідачу по справі) в опалювальний період теплову енергію з якісними показниками в потрібних йому та встановлених договором обсягах та гарячу воду для побутових потреб в об’ємах, передбачених договором. Споживач в свою чергу зобов’язується приймати в свої теплові мережі та опалювальні пристрої теплову енергію та оплачувати їх за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п.1.4 договору площа опалювальних приміщень споживача складає 1840,24м.кв, об’єм 6632,80м.куб., що підтверджується двостороннім актом від 31.10.2006р. підписаного представниками сторін.

Згідно п.4.4 договору при зміні цін на енергоносії та послуги тариф може змінюватися, про що постачальник письмово повідомляє споживачу не пізніше, ніж через 20 днів після затвердження нового тарифу. Новий тариф діє з моменту його введення.

Тарифи на послуги теплопостачання затверджені рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міськради №76 від 16.03.09р. «Про тарифи на послуги теплопостачання в м.Чернігові».

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечує відповідач, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу теплову енергію, а останній її прийняв: у сумі 8907,24грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком №192 від 31.12.09р. на суму 9382,78грн. (в т.ч. теплоенергія –7422,70грн. без ПДВ, компенсація послуг вода, стоки –396,28грн. без ПДВ), у сумі 56454,30грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком №15 від 29.01.10р. на суму 56980,75грн. (в т.ч. теплоенергія –47045,25грн. без ПДВ, компенсація послуг вода, стоки –438,71грн. без ПДВ); у сумі 37636,30грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком №29 від 26.02.10р. на суму 38499,24грн. (в т.ч. теплоенергія –31363,50грн. без ПДВ, компенсація послуг вода, стоки –719,20грн. без ПДВ), у сумі 31363,50грн. з ПДВ, що підтверджується рахунком №48 від 31.03.10р. на суму 32010,78грн. (в т.ч. теплоенергія –26136,25грн. без ПДВ, компенсація послуг вода, стоки –539,40грн. без ПДВ). Таким чином, позивачем поставлено відповідачу теплової енергії на суму 134361,24грн.

Подані пояснення сторін та матеріали справи свідчать про те, що позивач поставляв, а відповідач приймав теплову енергію під час дії укладеного між сторонами договору №60 від 05.10.2006р. на постачання теплової енергії та гарячої води, і якій не розірваний сторонами у встановленому діючим законодавством України порядку.

Згідно п.4.1. договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, відпрацьованих та узгоджених у встановленому державними органами порядку.

Відповідно до п.4.2 – 4.3 договору розрахунковим періодом є місяць. Оплата за теплову енергію проводиться грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості запланованих на наступний місяць обсягів постачання тепло енергії за таким графіком: до першого числа місяця, що передує місяцю поставки –50% від вартості запланованих обсягів тепло енергії на місяць, остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 5 банківських днів після одержання рахунку від постачальника.

Позивачем до матеріалів справи подані копії рахунків №192 від 31.12.09р., №15 від 29.01.10р., №29 від 26.02.10р. та №48 від 31.03.10р., які містять відмітку про їх отримання представником відповідача та не містять застережень, щодо їх отримання в інший термін ніж в дату виписки рахунку. Таким чином, відповідач був зобов’язаний провести розрахунок за спожиту теплову енергію по рахунку №192 від 31.12.09р. у строк 12.01.2010р. враховуючи дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.09р. №1412-р «Про перенесення робочих днів у 2010р.», №15 від 29.01.10р. у строк 05.02.2010р., №29 від 26.02.10р. у строк 05.03.2010р. та №48 від 31.03.10р. у строк 07.04.2010р.

Як свідчать матеріали справи та підтверджує відповідач, останній за отриману теплову енергію розрахувався частково. Так, 17.02.10р. відповідачем згідно платіжного доручення №33 від 17.02.10р. (а.с.70) перераховано на рахунок позивача 12000,00грн. з призначенням платежу –оплата за теплоенергію, воду та стоки. З оплаченої суми 12000,00грн. позивач провів зарахування за теплопостачання в сумі 11818,82грн., за воду та стоки - 181,18грн. 26.03.10р. відповідачем згідно платіжного доручення №56 від 26.03.10р. (а.с.69) перераховано на рахунок позивача 17076,79грн. з призначенням платежу – оплата за теплоенергію, воду та стоки. З оплаченої суми 17076,79грн. позивач провів зарахування за теплопостачання в сумі 16767,14грн., за воду та стоки 309,65грн. На момент подання позову відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався на суму 28585,96грн. Заборгованість відповідача за поставлену теплоенергію на час подання позову становила 105775,28грн.

Позивачем пред’явлено відповідачу претензію №4/361 від 21.04.10р. щодо сплати боргу за поставлений теплоносій на суму 107796,76грн., яка отримана представником відповідачем 21.04.10р.

Після порушення провадження по справі відповідачем сплачено: платіжним дорученням №77 від 04.06.10р. - 65090,18грн. (а.с.68), з яких позивачем зараховано в рахунок оплати боргу за теплоенергію в сумі - 63869,56грн., за воду та стоки - 1220,62грн.; платіжним дорученням №90 від 25.06.10р. (а.с.101) –25722,18грн, з яких позивачем зараховано в рахунок оплати боргу за теплоенергію в сумі - 25239,82грн., за воду та стоки - 482,36грн. Всього відповідачем після порушення провадження у справі за теплоенергію перераховано на рахунок позивача в добровільному порядку - 89109,38грн.

Позивач у заяві від 01.07.2010р. просив припинити провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі - 89109,38грн. у зв’язку із їх сплатою під час розгляду справи.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено основний борг в 89109,38грн., спір в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 89109,38грн. підлягає припиненню, а заява позивача від 01.07.2010р. в цій частині задоволенню.

На день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за теплоенергію становить 16665,90грн, яка визнається відповідачем, підтверджується матеріалами справи та актом звірки розрахунків від 30.06.10р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, борг в сумі 16665,90грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором поставки можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 5.3.2. договору сторони встановили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків та теплову енергію –пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 30484,55грн. за період з 11.01.10р. по 26.04.10р.

Згідно постанови Правління Національного Банку України №468 від 10.08.2009р. «Про зміну облікової ставки» з 12 серпня 2009 року діє облікова ставка в розмірі 10,25% річних, яка на час розгляду даної справи не змінена.

Враховуючи, що на момент розгляду справи діє Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96р. №543/96-ВР (далі –Закон №543/96-ВР), відповідно до статті 3 якого розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та норми Закону №543/96-ВР - є спеціальними і підлягають безпосередньому застосуванню до відносин, врегульованих ними, суд доходить висновку, що пеня підлягає нарахуванню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Крім того, при визначенні періоду нарахування пені позивачем не прийнято до уваги розпорядження КМУ від 26.11.09р. №1412-р «Про перенесення робочих днів у 2010р.»

Таким чином, пеня підлягає нарахуванню в сумі 3354,88грн. за період з 13.11.10р. по 26.04.10р., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до статуту відповідача, державна реєстрація якого проведена 02.11.06р., № запису 10641050002001447, Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту не є прибутковою організацією, СДЮШОР є закладом, діяльність якого направлена на виконання соціально-важливих функцій і не переслідує мети отримання прибутків. Кошти СДЮШОР складають: кошти засновника виділені на створення та утримання СДЮШОР; бюджетне фінансування у відповідності до нормативів витрат, затверджених місцевими органами державної адміністрації.

Поданий відповідачем Кошторис за коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2010р. свідчить про його затвердження виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 02.06.2010р. Відповідно до поданого кошторису фінансування відповідача відбувається за рахунок коштів місцевого бюджету та коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідачем в підтвердження проведення фінансування витрат на оплату спожитої теплової енергії за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано договір №89 від 02.06.2010р., який підписаний між відповідачем та Чернігівським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Враховуючи обставини справи, розмір пені, який належать до сплати відповідачем, приймаючи до уваги визнання відповідачем боргу, ступінь добровільного виконання відповідачем зобов’язань, приймаючи до уваги, що витрати відповідача по оплаті спожитої теплової енергії проводиться за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, і відповідач є неприбутковою організацією, а несвоєчасна оплата спожитої теплової енергії виникла у зв’язку з недостатнім та несвоєчасним фінансуванням відповідача, суд на підставі п.3 ст.83 Господарського кодексу України користуючись наданим йому правом вважає за можливе зменшити розмір пені на 99% та стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 33,55грн.

В решті стягнення пені позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 2222,81грн. за період з 11.01.10р. по 31.03.10р., 3% річних в сумі 501,12грн. за період з 11.01.10р. по 26.04.10р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Дослідивши подані позивачем розрахунки, суд встановив, що розрахунок втрат від інфляції позивачем проведено за період січень-березень 2010р. від суми заборгованості за спожиту теплову енергію, яка рахувалась за відповідачем у цей період, а позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі 2222,81грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 490,96грн. за період з 13.01.10р. по 26.04.10р., оскільки позивачем при визначенні дати прострочки виконання зобов’язання по оплаті теплової енергії, періоду нарахування 3% річних не враховано дію розпорядження КМУ від 26.1.09р. №1412-р «Про перенесення робочих днів у 2010р.»

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання своєчасно не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 16665,90грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 490,96грн., в частині стягнення інфляції в сумі 2222,81грн., в частині стягнення пені в сумі 33,55грн. В решті позову відмовити. Провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 89109,38грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 1118,44грн. та 189,92грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230, 275 Господарського кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, п.1-1 ст.80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення боргу в сумі 89109,38грн.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Позашкільного навчального закладу «Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту»Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна»(вул.Малиновського,59, м.Чернігів, р/р 2600730709700 ЧОФ Укрсоцбанк м.Чернігова, МФО 353014, код 14218798) на користь Закритого акціонерного товариства виробничо-торгова фірма „Сіверянка” (вул.Малиновського,36, м.Чернігів, р/р 26009000167 в ПАТ Полікомбанк м. Чернігова, МФО 353100, код 00310143) 16665грн. 90коп. боргу, 33грн. 55коп. пені, 490грн.96 коп. три проценти річних, 2222грн.81коп. втрат від інфляції, 1118грн. 44коп. державного мита та 189грн. 92коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                               Н.Ю. Книш

          Рішення підписано 09.07.2010р.

           Суддя                               Н.Ю. Книш