Рішення № 11532731, 20.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2010 р.Справа № 25-17/102-09-2832 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”;

до відповідачів: 1) Державного підприємства „Одеська залізниця”;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральної збагачувальної фабрики „Павлоградська”;

3) Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля”;

про стягнення 3599,68 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Маценко О.В. довіреність №08-32 від 11.01.2010р.; Кабанець Р.І., довіреність №08-33 від 11.01.2010р.

Від відповідача ДП "Одеська залізниця": Гордієнко М.В., довіреність від 04.01.2010р.; Кіташевський Д.А., довіреність від 04.01.2010р.

Від відповідача ТОВ "ЦЗФ "Павлоградська": не з'явився

Від відповідача ВАТ "Павлоградвугілля": Шиян Є.І., довіреність від 15.12.2009р.; Шеремеття Т.І., довіреність від 25.12.2009р.; Віцингловська О.М., довіреність від 02.08.2010р.

В судовому засіданні 20.09.2010р.приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача ДП „Одеська залізниця”: не з'явився

Від відповідача ТОВ "ЦЗФ "Павлоградська": не з'явився

Від відповідача ВАТ "Павлоградвугілля": не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральної збагачувальної фабрики „Павлоградська”, Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” вартості нестачі вугілля в сумі 3599,68 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2009 р. позов Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” було задоволено частково, з Державного підприємства „Одеська залізниця” стягнуто вартість нестачі вантажу в розмірі 3258,70 грн., в іншій частині заявлених позивачем позовних вимог в розмірі 340,98 грн. відмовлено, Відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральної збагачувальної фабрики „Павлоградська” від відповідальності у даній справі звільнені.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2009 р. було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України було зазначено про необхідність дослідження розміру понесених збитків позивачем та витребування доказів, які підтверджують оплату спірної продукції саме ДП „Вугілля України”.

В процесі нового розгляду даної справи позивачем було надіслано на адресу господарського суду додаткові пояснення від 09.08.2010р. за вх.№20562, від 16.08.2010р. за вх.№21296, в яких позивач навів нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог, та зазначив про те, що ДП „Одеська залізниця” не є зобов’язаною перед позивачем стороною з виконання умов договору №02-09/1-ЕН від 17.02.2009р. і нею не узгоджувався здійснений позивачем порядок приймання продукції по кількості. Звідси, позивач вважає, що даний спір повинен розглядатись судом за нормами встановленими Статутом Залізниць України, та з огляду на правовідносини, що випливають за договором перевезення, тобто із залізничної накладної.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що вантажовідправником ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля” згідно залізничної накладної№45993780 на маршрут або групу вагонів відправило зі станції Ароматная Придніпровської залізниці на станцію Ладижин Одеської області дев’ять вагонів з вугіллям у кількості 614000 кг.

По ходу слідування вагону на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці було виявлено недостачу вантажу у вагоні №66375775, вартість якого розрахована позивачем в розмірі 3599,68 грн. З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд покласти відповідальність за нестачу вантажу на відправника ЦЗФ „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля”, ВАТ „Павлоградвугілля” та ДП „Одеська залізниця”, стягнути з них вартість недостачі в сумі 3599,68 грн. (з ПДВ).

          Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, заявлений позивачем позов не визнає, надало суду відзив на позов від 09.08.2010р. за вх.№20530, згідно якого зазначає, що відправником було завантажено вугілля у технічно справний вагон, залізниця прийняла вантаж масою, у стані, в якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. За відсутності ознак течі вантажу та ознак втрати, псування або пошкодження вантажу, ДП „Одеська залізниця” з посиланням на п. а) ст.111 Статуту залізниць України вважає, що за даних обставин звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

          Крім того, ДП „Одеська залізниця” вказує на те, що вантажовідправником не було марковано вантаж, чим порушено п.6 розділу 15 Правил перевезення вантажів, передбачених ст.32 Статуту залізниць України.

          Відповідач, ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” у судові засідання не з’являвся, однак надіслав на адресу суду відзив на позов від 05.08.2010р. за вх.№20226, в якому зазначає, що не має з позивачем ніяких договірних відносин. Крім того, відповідач вказує на відсутність захисного маркування вантажу, що перевозився у вагоні №66375775, однак, при прийманні вантажу до перевезення, будь-яких зауважень зі сторони працівників Укрзалізниці щодо нанесення захисного маркування на вантаж у вагоні №66375775, до відправника не пред’являлося, тобто, прийнявши вантаж до перевезення, перевізник не скористався наданим йому правом перевіряти дані, зазначені в залізничній накладній та у відповідності з приписами ст. 924 Цивільного кодексу України, взяв на себе обов’язок збереження вантажу до видачі його одержувачу. Між тим, ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” зауважує на тому, що зі змісту залізничної накладної вбачається, що відправником вантажу зазначено ВАТ „Павлоградвугілля”, а відповідно до п.п. 2.1., 2.3. Правил оформлення перевізних документів обов’язок заповнення граф залізничної накладної та засвідчення підписом правильності відомостей покладено саме на вантажовідправника, тобто на ВАТ „Павлоградвугілля”. Отже, з цих підстав ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” вважає, що суд повинен покласти відповідальність на відправника та перевізника, з врахуванням вини кожного у втраті вантажу.

          Відповідач, ВАТ „Павлоградвугілля” заявлений позивачем позов не визнає, надав суду пояснення від 13.07.2010р. за вх.№17851, пояснення від 26.07.2010р. за вх.№19215, пояснення від 16.08.2010р. за вх.№21317, де зазначив, що надана в матеріали справи залізнична накладна складена з порушенням чинного законодавства, а саме зазначені в ній відомості внесені особою, яка не є представником вантажовідправника, що суперечить приписам п.2.3 Правил оформлення перевізних документів. Крім того, відповідач ВАТ „Павлоградвугілля” зазначає, що його вини у незбереженні вантажу перевізником немає, оскільки навантаження вагонів здійснено з дотриманням Технічних умов навантаження та кріплення вантажів, а факт невідповідності фактичної маси вантажу масі, зазначеній у залізничній накладній свідчить про те, що недостача виникла під час перевезення вантажу з вини перевізника. В свою чергу, відносини, що стосуються поставки вугілля регулюються договором поставки №02-ЕН/08 від 20.07.2007р. від 20.07.2007р., укладеним між ВАТ „Західенерго” та ДП „Вугілля України”, за яким ВАТ „Павлоградвугілля” не є стороною, а отже, не є зобов’язаною стороною з виконання умов договору поставки, крім того, між позивачем та ВАТ „Павлоградвугілля” не узгоджувався порядок приймання товару по кількості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2010 р., відповідно до ч. 3 ст.69 ГПК України в редакції Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010р. №2453-VI, строк розгляду справи було продовжено за клопотанням сторін від 26.07.2010р. вх. № 19219 з 21.08.2010р. до 04.09.2010р.

Клопотання позивача від 06.09.2010р. вх. № 23134 про продовження строку розгляду справи, судом було задоволено, у зв’язку з чим, суд, ухвалою від 06.09.2010р. продовжив строк вирішення спору у справі №25-14/102-09-2832 до 20.09.2010р.

Судом було задоволено клопотання відповідача ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” від 05.08.2010р. за вх.№20223 про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

17.02.09 р. між ВАТ „Західенерго” (Покупець) та ДП „Вугілля України” (Постачальник) був укладений договір поставки вугілля №02-09/1-ЕН, відповідно до пп. 1.1., 1.2 якого Постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим Договором.

Вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів „Інкотермс” в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами Покупця, вказаними в Додатках до Договору (п.2.1 Договору).

Постачальник зобов’язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони. Надати Покупцю одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничні накладні, а також не пізніше 24 години з моменту завершення відбору проб надіслати вантажоотримувачу швидкодіючими електронними засобами зв’язку (факс, електрона пошта) копії посвідчень про якість (реєстр посвідчень) з обов’язковим підтвердженням отриманням відповідно до вимог п.6.5. ДСТУ 4083-2002 (п.п.3.1.2., 3.1.4. Договору).

Маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у перевізних документах, за якими вугілля надійшло до станції призначення, та результатів приймання покупця. Маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається за результатами зважування вугілля на ТЕС спільно з представниками Постачальника вугілля (п.п. 5.2., 6.8. Договору).

Відповідно до п.п. 5.3, 6.9 Договору вантаж вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою, зазначеною в перевізному документі і масою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з „Правилами видачі вантажів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11. 2000 р. №644. Норма нестачі ( сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1% маси нетто, зазначеної в перевізному документі…

Сторонами було укладено Додаток №03/09-Л від 27.02.09 р., в якому було узгоджено обсяг поставки вугілля, базові та граничні показники якості, базову ціну вугілля без ПДВ та вантажовідправників. Зокрема, вантажовідправником визначено ВАТ „Павлоградвугілля”, базова ціна вугілля за тону складає 527,76 грн. (без ПДВ).

30.12.2008р. між ВАТ „Павлоградвугілля” (Виконавець) та ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” (Замовник) був укладений договір №08-12/4447-У про надання послуг, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець за цим Договором надає послуги з подачі та забирання вагонів, послуг маневрових (надалі –Послуги), на підставі заявок (доручень) Замовника на подачу/забирання порожніх/завантажених вагонів, які відправляються Замовником або надходять на адресу Замовника, а Замовник зобов’язується оплачувати, надані Виконавцем послуги, а також відшкодовувати документально підтверджені витрати та шкоду Виконавця, які понесені останнім у зв’язку з наданням Замовнику послуг за цим договором.

Виконавець зобов’язаний разом із Замовником вести облік надходжень та відправлень вантажів. Оглядати, приймати та здавати в справному стані порожні та завантажені залізничні вагони, які надходять на адресу Замовника та відправляються останнім на загальну мережу залізниць України… (п.п. 2.1.5., 2.1.7. Договору).

Замовник зобов’язаний забезпечити нанесення захисного маркування на поверхню вантажу, що перевозиться у відкритому рухомому складі, для забезпечення його схоронності, відповідно до Правил перевезень вантажів (п. 2.2.5. Договору).

04.04.2009р. ВАТ „Павлоградвугілля” відправило зі станції Ароматная Придніпровської залізниці на станцію Ладижин Одеської області дев’ять вагонів з вугіллям у кількості 614000 кг. При цьому, на зворотньому боці накладної в графі 1. Заяви та відмітки відправника міститься посилання на відправника ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська”, поставка у власність ЗАТ „Західенерго” за договором №02-09/1-ЕН від17.02.09р. через ДП „Вугілля України”, поверхня вантажу ущільнена та маркована у вигляді трапецевидної шапки.

З прибуттям вагонів на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці в одному з вагонів №66375775 було виявлено недостачу вугілля загальною вагою 6,3 тон, у зв’язку з чим було складено акт загальної форми №194 від 05.04.2009р. та комерційний акт серії АА №034229/6/15 від 05.04.2009 р., де встановлено, що вагон, в якому перевозився вантаж виявився у технічно справному стані, вантаж завантажено засобами відправника. Переважування здійснювалось двічі на 150 тонних вагах станції Павлоград-І. Вагон бездверний, люки вагону закриті, витікання вантажу немає. Навантаження у вагоні на рівні бортів трапецією із звичайними відкосами, ущільнена, без поглиблень, не маркована.

Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п.п.5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 ).

В залізничній накладній №45993780, яка відповідно до п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., є двохсторонньою письмовою угодою на перевезення вантажу, вантажовідправником зазначено ВАТ „Павлоградвугілля”.

Пунктом 2.3 вищенаведених Правил передбачено, що у графі „Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посаду і розбірливо підписується, засвідчуючи правильність відомостей, вказаних ним у перевізному документі.

Відповідач спростовує факт внесення будь-яким із своїх представників відомостей у залізничну накладну та зазначає, що заповнення перевізних документів проводилось представником ЦЗФ „Павлоградська”, яка не входить до складу ВАТ „Павлоградвугілля” та є самостійною юридичною особою.

Зазначені аргументи відповідача ВАТ „Павлоградвугілля” суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

З приписів вищенаведених Правил оформлення перевізних документів вбачається, що внесення відомостей у залізничну накладну покладається на вантажовідправника. Вантажовідправником у залізничній накладній №45993780 зазначено ВАТ „Павлоградвугілля”, отже відповідальність за правильність внесених у накладну відомостей несе саме вантажовідправник.

Згідно наявного в матеріалах справи договору №08-12/4447-У від 30.12.08р., укладеного між ВАТ „Павлоградвугілля” та ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська”, остання зобов’язується оформлювати (заповнювати, вносити дані) залізничні провізні документи на вантаж, що відправляється у відповідності з вимогами, встановленими нормативними актами (пп.2.2.11 Договору).

          Пунктом 2.1.7 вищенаведеного Договору №08-12/4447-У від 30.12.08р. передбачено, що ВАТ „Павлоградвугілля” зобов’язується оглядати, приймати та здавати у справному стані порожні та навантажені залізничні вагони, що прибули на адресу ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” та відправляються останнім на загальну мережу залізниці України. У випадку виявлення технічних та/або комерційних несправностей залізничних вагонів та/або вантажів при огляді, прийманні та/або здаванні порожніх та/або навантажених залізничних вагонів, що прибувають на адресу ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” або таких, що відправляються останнім, вимагати від залізниці складання комерційного акту або акту загальної форми у встановленому чинним законодавством України порядку.

Отже, з умов договору №08-12/4447-У від 30.12.2008р. та змісту накладної №45993780 можна зробити висновок, що ВАТ „Павлоградвугілля” як вантажовідправник на підставі договору №08-12/4447-У від 30.12.08р. делегував свої повноваження по оформленню перевізних документів ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська”, що не позбавило ВАТ „Павлоградвугілля” як свого права так і обов’язку перевіряти всі дані заповнені в залізничній накладній на їх достовірність.

Надана відповідачем ВАТ „Павлоградвугілля” довідка за вих.№1/2021 від 14.07.10 р. судом не приймається як доказ по даній справі, оскільки в ній йдеться про осіб, які не мають відношення до обставин даної справи.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

          Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за недостачу вантажу повинна покладатися як на ВАТ „Павлоградвугілля”, як відправника вантажу, так і на Одеську залізницю, як перевізника з огляду на наступне.

З комерційного акту серії АА №034229/6/15 від 05.04.2009 р., акту загальної форми №194 від 05.04.2009р. вбачається, що відправником було завантажено вугілля у технічно справний вагон відкритого типу, поверхня вантажу ущільнена у вигляді трапецевидної шапки без поглиблень, не маркована. При прийманні вантажу до перевезення, будь-яких зауважень зі сторони залізниці щодо нанесення захисного маркування на вантаж не пред’являлося, що свідчить про те, що вантаж було прийнято залізницею до перевезення по накладній №45993780, згідно відомостей, заповнених в ній. Тобто, прийнявши вантаж до перевезення, перевізник не скористався наданим йому правом перевіряти дані, які зазначені у залізничній накладній, та у відповідності з приписами ст. 924 Цивільного кодексу України, взяв на себе обов’язок збереження вантажу до видачі його одержувачу. Крім того, вагон №66375775 прибув на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці без пломб. Таким чином, Одеська залізниця не довела суду належними доказами, що недостача виникла з незалежних від неї причин. Звідси, суд покладає відповідальність за недостачу вантажу і на Одеську залізницю, обов’язком та правом якої є перевірка відповідності відомостей, зазначених в накладних, та забезпечення схоронності вантажу під час перевезення, і на ВАТ „Павлоградвугілля”, так як останнім не було вжито усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності вантажу, зокрема, в порушення вимог Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 не було нанесено на поверхню вантажу захисне маркування або будь-яке інше закріплення верхнього шару вантажу.

При цьому, суд звільняє від відповідальності ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська”, оскільки із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що останнє не є учасником спірних правовідносин щодо перевезення вантажу.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ч.2 ст. 114, ч.1 ст. 115 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Зокрема, таким документом може бути договір або контракт купівлі –продажу, специфікація на вантаж, довідка відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписана головним (старшим) бухгалтером.

Згідно Додатку №3/09-Л від 27.02.09 р. до Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р. вартість 1 тони кам’яного вугілля складає 527,76 грн.(без ПДВ).

Згідно платіжного доручення №22326 від 29.04.2009 р. позивачем було сплачено постачальнику вугілля ДП „Вугілля України” 106224 728,00 грн. за поставку вугілля за Договором №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. визначено норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для певних видів вантажів та для всіх інших вантажів встановлено: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах. Оскільки для кам’яного вугілля норма природних втрат не конкретизована, на нього поширюється встановлена норма втрати для всіх інших вантажів.

Однак, ВАТ „Західенерго” та ДП „Вугілля України” було погоджено в п.п. 5.3, 6.9 Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р. норму нестачі (суму норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля - 1% маси нетто, зазначеної в перевізному документі…

Таким чином, природна втрата вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 69 тон х 1% = 0,69 тон. Отже, недостача вантажу з урахуванням природної втрати складає: 6,3 тон - 0,69 тон. = 5,61 тон. Згідно розрахунку позивача вартість недостачі: 5,61тон (недостача вантажу) х 527,76 грн. (вартість 1 тони кам’яного вугілля) дорівнює 2960,73 грн. (без ПДВ), а з урахуванням приплати на показник якості (Аd зольність) –29,61грн. та знижки на показник якості (вологи Wr) –215,54 грн., вартість недостачі складає 2715,58 грн. та ПДВ 543,12грн., всього 3258,70 грн.

Дослідивши уточнений розрахунок суми позовних вимог позивача, суд дійшов висновку, що він розрахований позивачем у відповідності до вимог діючого законодавства, однак з врахуванням того, що він не оформлений у вигляді заяви про уточнення позовних вимог, суд, частково задовольняє заявлені позовні вимоги позивача та у зв’язку з чим стягненню з ДП „Одеська залізниця” та ВАТ „Павлоградвугілля” на користь ВАТ „Західенерго” підлягає вартість нестачі вантажу у розмірі 3258,70 грн., в решті частині заявлених позивачем позивних вимог в сумі 340,98 грн., суд відмовляє.

З огляду на вище встановлене, суд покладає відповідальність в рівній мірі на вантажовідправника та перевізника та розподіляє порівну між ВАТ „Павлоградвугілля” та ДП „Одеська залізниця” вартість недостачі, яка підлягає відшкодуванню позивачу.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги частково, у зв’язку з чим загальна вартість недостачі вантажу в сумі 3258,70 грн. підлягає стягненню з ВАТ „Павлоградвугілля” та ДП „Одеська залізниця” порівну по 1629,35 грн., в решті частині заявлених позовних вимог в сумі 340,98 грн., суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України відшкодовуються позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок ВАТ „Павлоградвугілля” та ДП „Одеська залізниця” порівну.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов позивача частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев’ять) грн. 35 коп. вартості нестачі вантажу, 46 (сорок шість) грн. 17коп. державного мита, 141 (сто сорок одна) грн. 45 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012 м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 1629 (одна тисяча шістсот двадцять дев’ять) грн. 35 коп. вартості нестачі вантажу, , 46 (сорок шість) грн. 17коп. державного мита, 141 (сто сорок одна) грн. 45 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Відмовити в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 24.09.2010р.