Рішення № 11532718, 04.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2010 р.Справа № 9/172-10-3397 За позовом: комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”;

До відповідача: благодійного фонду "Дитяче село "АСТР";

про стягнення 60496,5грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 03.08.2010 р. за вх. №6656 Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" (далі –Відповідач) 60 496,5 грн.

          22.09.2010 р. у судовому засіданні Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача 36208,83 грн.

Позивачем заява відповідає вимогам статті 22 ГПК України та судом вона приймається для розгляду по суті.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях надавав письмові пояснення відповідно до предмету спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. за №101-V, шляхом злиття Комунального підприємства „Одесатеплоенерго” та Комунального підприємства „Одестеплокомуненерго”.

Згідно п. 2.1.1 Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” та Благодійним фондом "Дитяче село "АСТР" був укладений Договір №2085 від 01.11.2006р. на постачання теплової енергії на об’єкти споживача, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 25 (клуб, столова, навчальні класи, спальні корпуси №2, 3, 5, 6, 7).

Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”, є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до п. 23 „Правил користування тепловою енергією”, п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Кількість спожитої теплової енергії на опалення визначається згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковий період, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря.

Згідно п. 6.3, 6.4 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п. 3.2.2 Договору, споживач зобов’язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

На виконання договірних зобов’язань, підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов’язків, визначених у п. 3.2.2, 6.3, 6.4 Договору, Відповідач теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість з 01.11.2008р. по 01.07.2010р., яка складає 60496,50 грн.

07.09.2010р за вх. №23345 Відповідач надав суду клопотання, відповідно до якого зазначає, що заборгованість по сплаті за теплоенергію перед Позивачем в сумі 60755,16 грн. виникла в результаті нерівномірного надходження благодійних внесків. Відповідач стверджує, що об’єкт Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" використовується цільовим чином учбовим та дошкільним закладом (ПНВК „Вільна школа „АСТР”), який починає працювати і здійснювати всі проплати з початку навчального року, тобто з вересня 2010р. 18.08.2010р. Відповідач сплатив 9986,44 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням №870, а також 07.09.2010р. –10000,00 грн. боргу, за платіжним дорученням №883.

Таким чином, Відповідач просить суд затвердити графік погашення залишку боргу за теплопостачання перед Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” в наступному порядку: з вересня по січень –8500,00 грн., за лютий –8268,72 грн.

21.09.2010р. вх. №24880 Відповідач надав суду клопотання, відповідно до якого зазначає, що заборгованість по сплаті за теплоенергію перед Позивачем становить 36208,83 грн. За період з 30.08.2010р. по 20.09.2010р. Відповідачем сплачено 24287,67 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №870, №883, №893.

Таким чином, Відповідач просить суд затвердити новий графік погашення залишку боргу за теплопостачання перед Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” в наступному порядку: з жовтня по грудень –12069,61 грн.

22.09.2010 р. у судовому засіданні Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача 36208,83 грн., у з’язку з врахуванням платежів, що надійшли до суду безпосередньо від населення через систему платежів ГЕРЦ, у якості часткового погашення поточної заборгованості за період з 01.11.2008р. по 01.09.2010р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.          

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.           За положеннями ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії. Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника. Абонент зобов'язаний повідомити перелік субабонентів енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж і приладів субабонентів та право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергією. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом, відповідно до ст. 277 ГК України.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією” затверджених Поставою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач зобов’язаний дотримуватись вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, по оплаті витягу та довідок з ЄДРПОУ віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 25, код ЄДРПО 13924154, р/р №26004128451, Банк АКБ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26008061398901 в АКІБ „УкрСсббанк”, м. Харків, МФО 351005) 36208,83 грн. - суму боргу; 362,09 грн. витрат по державному миту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.