Рішення № 11532641, 29.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р.Справа № 22/131-10-3498 За позовом Виробничої фірми "ЧОРНОМОРКОМПЛЕКТБУД" Приватне підприємство;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ";

про стягнення 5854грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Савицька О.М. - представник за довіреністю № 90 від 25.08.2009р.;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Виробнича фірма "ЧОРНОМОРКОМПЛЕКТБУД" Приватне підприємство звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ";

про стягнення 5854грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позов надав, тому справу розглянуто за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

09 жовтня 2008р. позивачем було надано відповідачу послуги автобетонозмішувача VOLVO FM 8*4, а також послуги автобетонозмішувача КРАЗ АБС-6 на загальну суму 4600 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № 18 від 10.09.08р. Виробнича фірма "ЧОРНОМОРКОМПЛЕКТБУД" Приватне підприємство надало послуги, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" отримало, що підтверджується підписом отримувача у акті виконаних робіт.

Стаття 205 ЦК України предбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача про стягнення боргу у розмірі 4600 грн. документально обґрунтовані та підлягають задоволенню, щодо вимог позивач про стягнення з відповідача інфляційні витрати та 3% річних, суд вважає що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем було заявлено претензію тільки на суму основного боргу.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (вул. Заводська, 1, с. Малодолинське, м. Іллічівськ, Одеська область, код ЄДРПОУ 33832730) на користь Виробничої фірми "ЧОРНОМОРКОМПЛЕКТБУД" Приватне підприємство (вул. Варненська, 27-Б, м. Одеса, 65070, р/р № 2600101193 в АБ "Укрнафтогазбак" м. Одеси, МФО 328759, код ЄДРПОУ 23862968) суму 4600грн. основного боргу, витрати по сплаті держмита у сумі 80,60грн. та ІТЗ судового процесу в сумі 186,44 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя