Рішення № 11532639, 29.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р.Справа № 22/143-10-3553 За позовом ОСОБА_1;

до відповідачів 1. ОСОБА_2;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙТЕХСНАБ";

про визнання недійсним рішення, недійсною заяви, визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 1438 від 26.08.2010р.;

Від відповідача ОСОБА_2: не з'явилися;

Від відповідача ТОВ "СТРОЙТЕХСНАБ": Класс О.П. - представник за довіреністю №2/10 від 12.04.2010р.;

СУТЬ СПОРУ: позивач ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙТЕХСНАБ" про визнання недійсним рішення, недійсною заяви, визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.

Представник позивача в судове засідання зявився, надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд постановити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб», укладений 13.06.2009р. між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої сторони, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність частку у статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб»у розмірі 50% (пятдесят відсотків), що складає 17400000,00 (сімнадцять мільйонів чотириста тисяч) гривень 00 копійок, з підстав викладених у позовній заяві та уточнені до неї.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, відзив на позов не надав.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙТЕХСНАБ" в судовому засідання проти уточнених позовних вимог не заперечував, відзив на позов не надав.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив.

Як зазначає позивач, 13 червня 2009р. ОСОБА_1 прийняла рішення про вихід зі складу учасників ТОВ «Стройтехснаб», нотаріально посвідчила заяву про свій вихід зі складу учасників ТОВ «Стройтехснаб»та прийняття до складу учасників ОСОБА_2, яке було оформлене протоколом №11/09 від 13.06.2009р., що був посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області (зареєстровано в реєстрі за №2682).

Однак, як стало відомо пізніше, при складанні протоколу №11/09 від 13.06.2009р. та його нотаріальному посвідчені була допущена помилка щодо підстав виходу ОСОБА_1 зі складу засновників ТОВ «Стройтехснаб»та відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Стройтехснаб»ОСОБА_1. Так, відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Стройтехснаб»відбулось не шляхом виходу ОСОБА_1 зі складу учасників, а шляхом укладення цивільно-правової угоди договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 13.06.2009р. (далі Договір від 13.06.2009р.). Відповідно до п. 1 договору від 13.06.2009р. ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 частку в статутному капіталі ТОВ «Стройтехснаб»(ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 31377959), яка складала 50 % відсотків Статутного капіталу та дорівнювала 17400000 гривень. Відповідно до п. 4 договору від 13.06.2009р. продаж частки в Статутному капіталі Товариства було здійснено за 50000 гривень, які ОСОБА_2 зобовязалась сплатити ОСОБА_1 в строк до 30 грудня 2009 р. шляхом перерахування на поточний рахунок ОСОБА_1

З метою виправлення допущеної помилки, був прийняте рішення, яке було оформлене протоколом №11/1/09 від 14.06.2009р. про внесення змін до нотаріально посвідченого протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Стройтехснаб»№11/09 від 13.06.2009р., а саме було вирішено:

«1.Внести зміни до протоколу загальних зборів учасників №11/09 від 13 червня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. , зареєстрованого в реєстрі за №2682 шляхом викладення п.п.1,2 рішення загальних зборів учасників Товариства у наступній редакції:

Вирішили: Погодитись з відмовою Товариства прийняти частку у статутному капіталі Товариства, яка передана Товариству ОСОБА_1 відповідно до заяви від 13 червня 2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 2678.

Голосували: «За»- одностайно.

Вирішили: Надати згоду на вихід зі складу учасників ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 13 червня 2009 року…Прийняти до складу учасників Товариства ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 13 червня 2009р.

Голосували: «За»- одностайно.

2. Пункти 3,4 протоколу залишити у редакції відповідно до протоколу загальних зборів учасників №11/09 від 13 червня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. , зареєстрованого в реєстрі за № 2682 .

Голосували: «За»- одностайно.»

Таким чином, відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Стройтехснаб»у розмірі 50% Статутного капіталу, яка належала ОСОБА_1, 13.06.2009р. відбулось на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої сторони, а не на підставі заяви про вихід ОСОБА_1

Відповідно до п. 6 Договору від 13.06.2009р. право власності на частку у Статутному капіталі Товариства перейшло від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з моменту підписання цього Договору.

ОСОБА_2 свої зобовязання щодо сплатити ОСОБА_1 вартості частки в Статутному капіталі Товариства повністю виконала. У виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 13.06.2009р., ОСОБА_2 за купівлю частки у статутному капіталі ТОВ «Стройтехснаб»перерахувала на поточний рахунок ОСОБА_1 суму у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується квитанцією №QS4789984 від 29.12.2009р.

ОСОБА_2, керуючись вимогами законодавства України, а саме статею 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(загальний річний оподаткований дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору), пунктом 1.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів, одержаних платником у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами), сстаттею 67 Конституції України (кожна особа зобов'язана сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом), 31.03.2009р. подала декларацію про доходи за 2009р. та сплатила усі податки з доходів одержаних протягом звітного 2009 року.

Таким чином, ОСОБА_2 своє зобовязання перед ОСОБА_1 щодо оплати вартості придбаної частки за договором виконала у повному обсязі. Відповідно до п. 6 договору його сторони домовились, що право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Стройтехснаб»переходить від ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з моменту підписання договору, тобто з 13.06.2009 р. Згідно попередньої усної домовленості, сторони домовились про нотаріальне посвідчення цього договору протягом 10 календарних днів з моменту його підписання. Однак, незважаючи на неодноразові запрошення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 зявитись до приватного нотаріуса для нотаріального посвідчення вищевказаного договору, діючи з невстановлених причин, ОСОБА_2 до нотаріуса не зявилась і своїх обовязків перед позивачкою не виконала.

Положеннями ст. 203 ЦК України чинним законодавством України визначено вичерпний перелік загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, встановлюючи до учасників цивільних правовідносин вище перелічені вимоги чинне законодавство України виходить з того, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору тягне за собою його нікчемність.

Однак, ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 13.06.2009р. та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Стройтехснаб»№11/1/09 від 14.06.2009р. про внесення змін до нотаріально посвідченого протоколу загальних зборів учасників №11/09 від 13.06.2009р., не заперечуючи при цьому, що такий правочин відповідав справжній волі як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1

Позивач, внаслідок ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх договірних зобовязань, позбавлена можливості нотаріально посвідчити вказаний договір.

Відповідно ст. 219 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Частина 2 ст. 219 ЦК України, допускає визнання правочину, який не був посвідчений нотаріально, дійсним у судовому порядку з метою захисту прав та законних інтересів особи, яка його вчинила. При цьому, право подачі позову про визнання правочину дійсним на підставі ч. 2 ст. 219 має як особа, яка вчинила такий правочин, так і особа, на користь якої його вчинено.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання права. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, із змісту ч. 2 ст. 220 ЦК України вбачається чотири умови, дотримання яких може “компенсувати” у судовому порядку відсутність нотаріального посвідчення договору №02/09 від 02.09.2009р., а саме наявність домовленості сторін щодо всіх істотних умов договору, наявність письмових доказів, якими підтверджується досягнення між сторонами вищезазначеної домовленості, наявність повного або часткового виконання договору, ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

При цьому, наявність останньої із вищеперелічених умов чинним законодавством України ставиться в залежність від наявності самого по собі факту такого ухилення, незалежно від обставин, що його спричинили. Інакше кажучи, при визнанні договору дійсним суд має перевірити чи підлягає цей договір нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідченим і чи не містить такий договір якихось протиправних умов (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними” із змінами від 25.12.1992р.).

Вищенаведене, ті обставини, що з доданих до дійсної позовної заяви матеріалів вбачається, по-перше, укладення договору від 13.06.2009р. відповідало справжній волі як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1, по-друге, повне виконання ОСОБА_2 прийнятих на себе грошових зобовязань за цим договором, в-третіх, відсутність з боку учасників вказаного договору порушення прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, в-четверних, нічим не мотивоване ухилення ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення договору, дозволяють дійти висновку про наявність передбачених ч. 2 ст. 220 ЦК України правових підстав для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 13.06.2009р. дійсним, а рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб»викладене у протоколі №11/09 від 13.06.2009р., в частині «Прийняти до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб»гр. ОСОБА_2 (підстава заява)... Надати згоду на вихід (вивести) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб»гр. ОСОБА_1 (підстава заява)»недійсним. При цьому, звернення ОСОБА_1 з позовними вимогами про визнання частково недійсним рішення учасників, яке викладене у протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Стройтехснаб»та дійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі обумовлюється також положеннями ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", вимогами Цивільного кодексу України, з урахуванням яких ухилення ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення протоколу загальних зборів учасників №11/1/09 від 14.06.2009р. та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 13.06.2009р., як наслідок, призводе до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1

Статтею 98 ЦК України прямо передбачено право загальних зборів учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Більш того законодавством України передбачене навіть право учасників скасовувати раніше прийняті ним рішення. Так, відповідно до п. 10 постанови пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

Таким чином, у разі підтвердження на загальних зборах учасників товариства того, що відступлення частки у статутному капіталі ТОВ «Стройтехснаб»відбулось на підставі цивільно-правової угоди - договорів купівлі-продажу, а не на підставі заяви про вихід зі складу учасників ТОВ «Стройтехснаб», про що, у звязку з допущеною помилкою, учасниками ТОВ «Стройтехснаб»був підписаний протокол №11/1/09 від 14.06.2009р. про внесення змін до нотаріально посвідченого протоколу загальних зборів учасників №11/09 від 13.06.2009р., то рішення загальних зборів учасників товариства №11/09 від 13.06.2009р. підлягає часткової зміні (скасуванню) з вищевказаних підстав.

Крім того, ОСОБА_2, керуючись вимогами законодавства України, а саме статею 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(загальний річний оподаткований дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору), пунктом 1.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів, одержаних платником у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами), статтею 67 Конституції України (кожна особа зобов'язана сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом), 31.03.2009р. подала декларацію про доходи за 2009р. та сплатила усі податки з доходів, одержаних протягом звітного 2009 року.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно ч. 6 ст. 16 ГПК України справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до положень ст. 386 ЦК України, держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності.

Згідно ст. 388 ЦК України, власник має витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач надав суду докази щодо порушення його прав та інтересів.

Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати дійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб», укладений 13.06.2009р. між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої сторони, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність частку у статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб»у розмірі 50% (пятдесят відсотків), що складає 17400000,00 (сімнадцять мільйонів чотириста тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя