Рішення № 11532494, 05.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.10                                                                                 Справа № 5/49

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Технології Світла", м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-ЛТД", м. Луганськ

про стягнення 3076,79 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Технології Світла" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за отриманий товар у сумі 2726,69 грн., 3% річних у сумі 82,68 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 267,42 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.08.2010 суддею Мінською Т.М. було порушено провадження у справі № 5/49.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Воронько В.Д. у зв’язку з поверненням судді Васильченко Т.В. з відрядження справи №№ 5/47, 5/48, 5/49, що призначені до розгляду суддею Мінською Т.Н., передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово зменшував позовні вимоги та в останній редакції (заява від 09.09.2010р. №1439/2010 (а.с. 81-82)) просить суд стягнути з відповідача на його користь 2467 грн. 29 коп. боргу за отриманий товар та 9 грн. 15 коп. 3% річних.

Сторони у судове засідання 05.10.2010 не прибули, причини неявки суду не повідомляли, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, з відмітками сторін про отримання.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні 02.09.2010 оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові Технології Світла»на підставі видаткових накладних №НТ1-000063 від 18.01.2008 на суму 1613,70 грн., №НТ1-000064 від 18.01.2008 на суму 1251,00 грн., №НТ1-000365 від 10.03.2008 на суму 147,30 грн., №НТ1-000366 від 10.03.2008 на суму 162,60 грн., №НТ1-000669 від 12.05.2008 на суму 92,94 грн., №НТ1-000670 від 12.05.2008 на суму 197,82 грн., №НТ1-001074 від 05.08.2008 на суму 233,64 грн., №НТ1-001075 від 05.08.2008 на суму 249,24 грн., №НТ1-001076 від 05.08.2008 на суму 89,46 грн., які підписані обома сторонами без заперечень і містять такі умови як найменування товару, кількість, ціну, поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Атлант ЛТД»товар (освітлювальні прилади) на загальну суму 4037 грн. 70 коп.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково шляхом сплати 529 грн. 77 коп., а на суму 1040,64 грн. товар був повернутий позивачу. Отже неоплаченим залишився товар на суму 2467 грн. 29 коп.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Отже, поставкою/отриманням товарів та частковою оплатою сторони вчинили фактичні дії, щодо укладення договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, а відповідно між сторонами виникли та існують зобов’язальні відносини.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторони строк виконання відповідачем грошового зобов’язання не встановлювали, позивач 28.05.2010 в порядку ч.2 ст. 530 ЦК України направив на адресу відповідача вимогу про перерахування грошових коштів за отриманий товар, втім відповідач у встановлений семиденний строк оплату не здійснив.

Тоді як, в п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 2467 грн. 29 коп.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення грошового зобов’язання, позивачем, виходячи з встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України строку оплати, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 9 грн. 15 коп. за період з 15.06.2010р. по 26.07.2010р.

Втім, оскільки арифметично вірний розмір трьох відсотків річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період становить 8 грн. 31 коп., вимога позивача про стягнення з відповідача 9,15 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 8 грн.31 коп.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за поставлений позивачем товар відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-ЛТД", вул. Олексієва, буд. 10, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 21763334 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Технології Світла", вул. Переїзна, буд. 3, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 33756456 борг в сумі 2467 грн. 29 коп., 3 % річних у сумі 8 грн. 31 коп., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 82 грн. 07 коп. та 189 грн. 89 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення - 06.10.2010.