Рішення № 11532252, 30.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" вересня 2010 р.Справа № 5/1041

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов.б/н від 11.05.10.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Андрушівка, Житомирська область)

до Андрушівського міського споживчого товариства (м. Андрушівка, Житомирська область)

про стягнення 12754,81грн

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 12754,81грн заборгованості за договором постачання №3 від 02.01.09.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву від 30.09.10. про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 11871,61грн. Підтримав позов у межах наданої заяви про зменшення розміру позовних вимог. Пояснив, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість згідно договору постачання №3 від 02.01.09. у розмірі 11871,61грн. Зазначив, що Андрушівське міське споживче товариство визнало вказану суму в підписаному повноважними представниками та скріпленому печатками сторін акті звірки взаєморозрахунків.

З врахуванням ст.22 ГПК України суд приймає до розгляду заяву від 30.09.10. про зменшення позовних вимог та розглядає справу в межах даних позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.09. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник, позивач) та Андрушівським міським споживчим товариством (покупець, відповідач) укладено договір постачання №3 (а.с.17-18), згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити товар відповідно до умов договору й прийнятих сторонами змін і доповнень до договору.

Зобов'язання сторін на поставку товару виникають на підставі погодженого сторонами замовлення покупця. Покупець передає постачальнику на узгодження замовлення, в якому вказується кількість, вид товару, термін та місце постачання, а також умови оплати, якщо вони відрізняються від умов, встановлених сторонами в цьому договорі (п.2.1 договору).

Асортимент і вартість товару, що поставляється, відображається в прайс-листі (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору постачання №3 від 02.01.09. ціна товару визначається на підставі прайс-листів постачальника.

Усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Оплата партії поставленого товару здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі представлених при постачанні видаткових товарних накладних постачальника, завірених уповноваженими представниками постачальника і покупця згідно з додатковими умовами постачання або замовлення. Датою приймання партії товару вважається дата підписання товарно-транспортної або товарної накладної уповноваженим представником покупця. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника (а.с.3.2 договору).

Підставою для оплати поставленого за договором товару є: передача покупцеві оформлених у встановленому законом (правовими актами) порядку товарної або товарно-транспортної накладної. При відсутності одного із зазначених документів, включаючи їх належне оформлення, оплата за поставлений товар покупцем не здійснюється до усунення постачальником такого порушення (п.3.3 договору).

Згідно п.3.5 договору товар, що поставляється за даним договором, підлягає оплаті на протязі 7-ми банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання договору постачання №3 від 02.01.09. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 12754,81грн, що підтверджується накладними (а.с. 25-71, 74-131, 133-176, 178-212).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши позивачу за поставлений товар 500,00грн, про що, зокрема, свідчить підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків (а.с.22-23).

Слід зазначити, що позивачем відповідачу направлялася претензія-вимога від 15.03.10. про сплату заборгованості за договором постачання №3 від 02.01.09. (а.с.8-9), про що свідчить фіскальний чек від 30.03.10. (а.с.10).

Проте, відповідач залишив дану вимогу без відповіді та без задоволення.

Таким чином, з врахуванням заяви від 30.09.10. про зменшення позовних вимог, станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 11871,61грн.

Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Частина 1 статті 265 ГК України визначає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення боргу в повному обсязі не надав. Крім того, визнав борг у підписаному повноважними представниками та скріпленому печатками сторін акті звірки взаєморозрахунків (а.с.22-23).

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 11871,61грн боргу, оскільки вони є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Андрушівського міського споживчого товариства (13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Корольова, 14; ідент. код 01750401)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1):

- 11871,61грн - борг;

- 118,72грн - витрати, пов'язані зі сплатою державного мита;

- 219,66грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 04.10.10.

Віддрукувати: 1 - в справу, 2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.), 3 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.)