УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "28" вересня 2010 р. Справа № 15/930
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: Свердзьолка Т.П. - представника за довіреністю № 09/05
від 14.05.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного банку "Енергобанк" (м. Київ) в особі філії АБ "Енергобанк" в місті Житомирі (м.Житомир)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м. Житомир)
про стягнення 124585,20 грн.
Акціонерний банк "Енергобанк" в особі філії АБ "Енергобанк" в місті Житомирі звернувся з позовом до господарського суду про стягнення на свою користь з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 124585,20грн. із яких: 98012,00грн. заборгованості по кредиту, 8699,16грн. заборгованості по відсоткам, 16832,55грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1041,49грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.
17.09.2010р. до господарського суду від Акціонерного банку "Енергобанк" в особі філії АБ "Енергобанк" в місті Житомирі надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість по кредитному договору № 117 від 14.04.2008р. в сумі 117534,21грн., із яких: 98012,00грн. заборгованість по кредиту, 8828,05грн. заборгованість за відсотками, 10018,71грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 675,45грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява про уточнення позовних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.09.2010р. підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвала господарського суду Житомирської області від 19.07.2010р. про порушення провадження у справі, яку було направлено відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві: 10005, АДРЕСА_1, повернулась до господарського суду Житомирської області з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання"(а.с.24-25).
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.27), наданого Державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської області на запит господарського суду, станом на 03.09.2010р., підприємець ОСОБА_2 проживає за адресою: 10005, АДРЕСА_1.
Ухвала про відкладення розгляду справи від 09.09.2010р., надіслана Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 13.09.2010р. рекомендованою кореспонденцією за адресою: 10005, АДРЕСА_1, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області, на час розгляду справи до суду не повернулась.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно з ч. 4 ст. 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо фізичної особи-підприємця, у тому числі її місце проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2008р. між Акціонерним банком "Енергобанк" в особі філії АБ"Енергобанк" в місті Житомирі (позивач/банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (відповідач/позичальник) було укладено договір на відкриття кредитної лінії за № 117 (а.с. 10).
До договору №117 від 14.04.2008р. сторонами вносились зміни шляхом укладення договорів про внесення змін та доповнень: від 01.07.2008р. (а.с.54), та від 13.04.2009р. (а.с. 53).
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Пунктом 1.1 договору № 117 від 14.04.2008р. (із змінами внесеними договором про внесення змін та доповнень від 13.04.2009р.), банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 100000(сто тисяч) гривень 00 копійок на строк з 14 квітня 2008 року по 14 серпня 2009 року включно для ведення поточної підприємницької діяльності.
На виконання умов договору на відкриття кредитної лінії № 1117, позивачем 15.04.2008р. було видано відповідачу кредитні кошти в сумі 100000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером № 804 (а.с. 29).
Згідно п. 3.4 договору № 117 від 14.04.2008р. (із змінами внесеними договором про внесення змін та доповнень від 13.04.2009р.) сторони погодили, що погашення кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії здійснюється позичальником шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на позичковий рахунок № 2062.5.3453401 в сумі не менше ніж 25000,00грн., не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з травня місяця 2009 року, а в серпні 2009 року не пізніше 14 серпня 2009 року, при цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок банку. При достроковому повному погашенні кредиту відсотки за користування кредитом сплачується в повній сумі одночасно з погашенням кредиту.
Проте, відповідач зобов'язання за договором №117 від 14.04.2008р. щодо повернення кредиту у повному обсязі не виконав. Зокрема, відповідачем було здійснено часткове погашення кредиту в сумі 1988,00грн., про що свідчить меморіальний ордер №957 від 08.09.2009р. (а.с. 28).
Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість по кредиту в сумі 98012,00грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1,2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 3.1 договору на відкриття кредитної лінії № 117 від 14.04.2008р., позичальник сплачує банку за користування кредитом у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії 18,5 (вісімнадцять цілих п'ять десятих) % річних.
01.07.2008р. між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору на відкриття кредитної лінії № 117 від 14.04.2008р., згідно до умов якого, сторони п. 3.1 договору № 117 від 14.04.2008р. виклали у наступній редакції:
"п. 3.1. Позичальник сплачує банку за користування кредитом 24,0 (Двадцять чотири) відсотки річник."
Згідно п. 3.3 договору на відкриття кредитної лінії № 117 від 14.04.2008р., банк нараховує відсотки із розрахунку встановленої у договорі відсоткової ставки і фактичної суми одержаного кредиту в останній робочий день місяця за календарний місяць. База рахунку - 365(366) днів. Позичальник сплачує відсотки щомісячно, до 05 числа (включно) місяця наступного за місяцем, в якому позичальник користувався кредитом, шляхом перерахування їх на рахунок № 2068.1.3453101 банку, при цьому датою сплати відсотків вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок банку.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитною лінією належним чином не виконував. Зокрема, з наявної в матеріалах справи довідки розрахунку відсотків та їх погашення(а.с.59) вбачається, що за період з 14.04.2008р. по 15.07.2010р. позивачем нараховано відповідачу відсотки за користування кредитною лінією в сумі 52438,79грн., проте, відповідачем проведене лише часткове їх погашення на загальну суму 43610,74грн.
Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість по сплаті відсотків в сумі 8828,05грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення кредиту та сплату відсотків (а.с. 12-20).
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по кредиту в сумі 98012,00грн. та заборгованості по відсотках в сумі 8828,05грн., суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного банку "Енергобанк" в особі філії АБ"Енергобанк" в місті Житомирі в частині стягнення з відповідача 98012,00грн. заборгованості по кредиту та 8828,05грн. заборгованості по відсотках обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту та відсотках, позивач просить стягнути 10018,71грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 675,45грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.
Розглядаючи правомірність здійснених позивачем нарахувань пені, господарський суд враховує наступне.
Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.3 договору № 117 від 14.04.2008р. сторони погодили, що позичальник зобов'язаний при порушенні термінів сплати відсотків або повернення кредиту сплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно до заяви про уточнення позовних вимог від 17.09.2010р., позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 10018,71грн. нараховану на суму заборгованості по кредиту за період з 09.09.2009р. по 09.03.2010р.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту з урахуванням встановлених судом обставин щодо строку повернення кредиту, суми повернутого позивачем кредиту, а також зважаючи на положення ч. 6 ст. 232 ГК України, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування пені в сумі 6941,91грн., зокрема :
- розмір пені нарахованої за період з 09.09.2009р. по 30.11.2009р. на суму 23012,00грн., становить 1072,74грн.,
- розмір пені нарахованої за період з 09.09.2009р. по 31.12.2009р. на суму 25000,00грн., становить 1600,68грн.,
- розмір пені нарахованої за період з 09.09.2009р. по 31.01.2010р. на суму 25000,00грн., становить 2035,96грн.,
- розмір пені нарахованої за період з 09.09.2009р. по 14.02.2009р. на суму 25000,00грн., становить 2232,53грн.
Таким чином, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 6941,91грн. У задоволені позову в частині стягнення 3076,80грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту суд відмовляє.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 675,45грн. нараховану за період з 06.10.2009р. по 06.04.2010р. на суму заборгованості по відсоткам нарахованим за вересень 2009 року, за жовтень 2009 року, за листопад 2009 року, за грудень 2009 року, за січень 2010 року.
Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань пені за несвоєчасне погашення відсотків, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування пені в сумі 671,03грн., зокрема:
- розмір пені нарахованої за період з 06.10.2009р. по 05.04.2010р. на суму 1942,54грн.(відсотки за вересень 2009р.), становить 198,56грн.
- розмір пені нарахованої за період з 06.11.2009р. по 06.04.2010р. на суму 1997,84грн.(відсотки за жовтень 2009р.), становить 170,56грн.
- розмір пені нарахованої за період з 06.12.2009р. по 06.04.2010р. на суму 1933,38грн.(відсотки за листопад 2009р.), становить 132,48грн.
- розмір пені нарахованої за період з 06.01.2010р. по 06.04.2010р. на суму 1997,83грн.(відсотки за грудень 2009р.), становить 102,11грн.
- розмір пені нарахованої за період з 06.02.2010р. по 06.04.2010р. на суму 1997,83грн.(відсотки за січень 2010р.), становить 67,32грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення відсотків підлягають частковому задоволенню в сумі 671,03грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 4,42грн. задоволенню не підлягають.
Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.
Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2010р. заявив клопотання про заміну позивача у справі - Акціонерного банку "Енергобанк" в особі філії АБ"Енергобанк" на Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" в особі філії ПАТ"Енергобанк", яке є його правонаступником.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з Статуту Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" є правонаступником Акціонерного банку "Енергобанк". Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 02.08.2010р.
Згідно із ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
За наведених обставин, господарський суд вважає за необхідне замінити позивача - Акціонерний банк "Енергобанк" в особі філії АБ"Енергобанк" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" в особі філії ПАТ"Енергобанк"
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню.
З Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача 98012,00грн. заборгованості по кредиту, 8828,05грн. заборгованості по відсотках, 6941,91грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 671,03грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків. В решті позову суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054, ч.ч. 1,2 ст. 1056-1 ЦК України, ч. 1 ст. 193, ч. 6 ст. 232 ГК України та керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Замінити позивача у справі Акціонерний банк "Енергобанк" в особі філії АБ"Енергобанк" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" в особі філії ПАТ"Енергобанк".
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 ( 10005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі філії ПАТ"Енергобанк" (10014, м.Житомир, вул. Михайлівська, 8/1, ідентифікаційний код 22066028)
- 98012,00грн. заборгованості по кредиту;
- 8828,05грн. заборгованості по відсоткам;
- 6941,91грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;
- 671,03грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків;
- 1144,52грн. витрат по сплаті державного мита;
- 229,81грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання
Суддя Кравець С.Г.
Повне рішення підписано: "04" жовтня 2010 року
Віддрукувати:
1- до справи,
2- позивачу,
3- відповідачу(рек. з пов.)
Судове рішення № 11532251, Господарський суд Житомирської області було прийнято 28.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/930. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: